Туберкульоз: показник захворюваності знизився, але…
Хвороба важких часів та бідних людей – саме так у нас в народі "охрестили" туберкульоз. А й, справді, влучно! Адже рівень захворюваності цією недугою віддзеркалює соціально-економічний стан країни та благополуччя її населення. Тож в Україні в цьому плані, на жаль, усе сходиться…
Але не будемо відходити від теми. Ще кілька століть тому туберкульоз "викошував" населення, забираючи сотні тисяч життів, а зараз піддається лікуванню при вчасному зверненні до лікаря. Його іменували "чахоткою" та "сухотами", оскільки від виснаження людина марніла і згасала на очах.
– В 1995 році ВООЗ оголосила в Україні епідемію туберкульозу, яка триває й досі, – розповідає районний лікар-фтизіатр Ковельського МТМО Оксана БІЛОУС. – Туберкульоз є небезпечною і надзвичайно підступною інфекційною хворобою, яка, на жаль, сьогодні залишається не переможеною.
– Оксано Василівно, чи правда, що збудником туберкульозу – паличкою Коха інфікована практично кожна людина в Україні? – запитую.
– Так, мікробактерією туберкульозу інфіковано 100 % дорослого населення України. Справа в тім, що у нас 70 відсотків малюків до семи років вже носить у своєму організмі паличку Коха. Тридцять відсотків неінфікованих дітей залишаються на ревакцинацію БЦЖ для повторного створення імунітету проти туберкульозу. Але до 14 років більша частина цих дітей знову ж таки інфікується. У результаті й маємо такий невтішний показник.
– Хто входить до цієї групи ризику?
– Існує дві групи ризику. До першої, соціальної, входять люди з неблагополучного середовища. Особливо обережними слід бути особам без певного місця проживання, безробітним, мігрантам, наркоманам, людям, які перебувають або вийшли з місць позбавлення волі. На жаль, під "прицілом" опинилися й інваліди, пенсіонери та інші малозахищені наші співгромадяни.
Другу, медичну, групу складають, передусім, люди, які страждають захворюваннями легень, цукровим діабетом, виразковою хворобою шлунку, дванадцятипалої кишки або приймають цитостатичні та гормональні препарати, ВІЛ-інфіковані, а також особи з психічними захворюваннями.
Дехто помилково вважає, що туберкульоз передається спадково. Генетично може успадковуватися лише схильність організму до цього захворювання.
– А чи не помиляються також ті, хто впевнений, що люди з високим рівнем імунітету не хворіють на туберкульоз?
– Це – хибна думка. Поясню, чому. Наш імунітет складається з двох тісно пов'язаних між собою ланок. За переважну більшість інфекційних та вірусних захворювань відповідає так звана В-ланка імунітету, а за туберкульоз та деякі інші хвороби - Т-ланка. Отже, якщо стимулюється одна ланка, то автоматично ослаблюється інша. Тому "ефект" від різних цілющих настоянок і бальзамів, що вживають для зміцнення імунітету, може бути цілком протилежним очікуваному.
Однак люди, що мають знижений імунітет через недостатнє харчування та погані умови життя, шкідливі звички, від туберкульозу не застраховані.
– Які ще фактори сприяють розвитку туберкульозу?
– Україна, а, власне, й Волинська область, знаходяться в помірній кліматичній зоні. Тож характерні для нашого регіону прохолодний клімат та висока вологість сприяють розвитку цього захворювання. Велике скупчення населення також "приваблює" туберкульоз (у містах хворіють частіше, ніж у сільській місцевості).
Призвести до цієї недуги можуть постійні стреси, супутні захворювання, які послаблюють організм.
Як уже зазначалося вище, поряд з інфекційною природою хвороба має соціально-економічні передумови для поширення. Бо там, де нижчий рівень життя і немає соціального захисту населення, туберкульоз –частий гість.
– Які перші симптоми цього захворювання?
– Найчастіше туберкульоз виявляється при профілактичних оглядах за допомогою рентгенографії. Адже перші його прояви майже непомітні, й проходять безслідно для організму. Коли виникає безпричинна слабкість, людина втрачає апетит, худне, у неї з'являється кашель, підвищується потовиділення, температура тіла, то це означає, що в туберкульозному процесі уже задіяно більше двох сегментів, а, простіше кажучи, цією хворобою уражено більшу частину легеневої тканини.
Ці симптоми проявляються по-різному, залежно від загального стану організму. Людина може довго їх не помічати, пов'язуючи певний дискомфорт з перевтомою тощо. До того ж, у 90 відсотків випадків туберкульоз вражає легені, а легенева тканина не має нервових закінчень – хвора людина не відчуває болю.
– Як і де можна "підхопити" туберкульозну паличку?
– В наших умовах будь-де. Як за курцем сигаретний дим, так і у хворого з відкритою формою туберкульозу "шлейфом" тягнеться інфекція. Зазвичай мікробактерії туберкульозу потрапляють в організм людини повітряно-крапельним або повітряно-пиловим шляхом. Відтак, більша ймовірність підхопити паличку Коха – у тих людей, які перебувають у закритих мало провітрюваних приміщеннях. Краплинки мокротиння, які вміщують мікробактерії туберкульозу, виділяючись при розмові, кашлі, чханні, залишаються в повітрі до 1,5 години і можуть розповсюджуватися на відстань 4 метри.
Важливим фактором, який підвищує ймовірність розвитку захворювання, є тривалість контакту з хворим на туберкульоз, масивність виділення бактерій з його організму.
"Підхопити" паличку Коха можна й через харчові продукти, вживаючи молочні та м'ясні продукти хворих тварин.
– А чи варто боятися людини, яка нещодавно одужала?
– Людина, яка пройшла повний курс лікування (а це – мінімум шість місяців), одужує і, відповідно, ніякої загрози для суспільства не складає.
Зрештою, паличка Коха може виділятися у зовнішнє середовище лише при відкритій формі туберкульозу. Всі інші форми не є небезпечними з точки зору передачі збудника захворювання.
– Чого не можна людині, яка хвора або перехворіла туберкульозом?
– У такому разі не можна засмагати, відвідувати сауни та лазні, займатися важкою фізичною працею, зловживати алкоголем, палити.
– Чи можна вилікувати туберкульоз народними методами?
– Жодний відомий народний засіб не може вилікувати туберкульоз. Народні засоби можна використовувати як доповнення до основного лікування після консультації з лікарем. Але втрачати час на спроби вилікуватися народними методами при туберкульозі не можна ні в якому разі. Це може призвести до виникнення ускладнень, небезпечних для життя.
Повне одужання можливе при умові раннього початку та суворого дотримання режиму лікування і рекомендацій лікаря.
– Що говорить статистика про туберкульоз? Чи прогресує це захворювання на Ковельщині?
– Загалом, показники захворюваності на туберкульоз у нас протягом останніх років дещо зменшились. Але, попри це, її рівень залишається найвищим в області і є значно вищим середньоєвропейського, як, скажімо, у сусідній Польщі. Так, у минулому році захворіло на туберкульоз 79 мешканців Ковельщини. Однак ця позитивна динаміка змінюється у протилежний бік, якщо врахувати осіб, які захворіли повторно. Таким чином у 2016 році в нас на обліку перебувало 100 хворих з активними формами туберкульозу.
Маємо й іншу сумну статистику: щороку на Ковельщині туберкульоз забирає близько двох десятків життів. Торік у нас від цієї недуги померло 17 осіб (з них 11 - хворі, які знаходились на обліку та лікувалися, а також шестеро осіб працездатного віку, котрі не стояли на обліку і не звертались до лікаря).
На жаль, у нинішніх умовах платної медицини далеко не всі мають матеріальну можливість пройти медичне обстеження, й через те до останнього відкладають візит до лікарні. Саме тому у м. Ковелі та Ковельському районі діють місцеві Програми протидії захворюванню на туберкульоз, у рамках яких пацієнти з підозрою та хворі на туберкульоз безкоштовно обстежуються і отримують протитуберкульозні препарати.
Отож, при появі одного або декількох зазначених вище симптомів не зволікайте й негайно звертайтесь до медичної установи для з'ясування їх причини.
А от батькам не слід ігнорувати чи боятися проведення туберкулінодіагностики дітей, що жодним чином не може зашкодити і є цілком безпечною для здоров'я дитини. Це – алергічне дослідження, яке здійснюється з метою виявлення алергії на туберкульоз у дітей для їх відбору на рентгенологічне обстеження, а також з метою діагностики, диференціальної діагностики і визначення активності цього захворювання.
Для своєчасного виявлення туберкульозу необхідно пройти флюорографічне обстеження легенів, а також звернутись за консультацією до лікаря-фтизіатра в протитуберкульозний кабінет Ковельського МТМО, що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Грушевського, 52.
ВІД АВТОРА: 24 березня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз. Для мене березень виявився "знаковим" у цьому плані теж: рік тому саме цієї пори знаходилась на лікуванні в обласному туберкульозному диспансері.
Я щиро вдячна ковельським та луцьким лікарям-фтизіатрам, медсестрам за їхню людяність, чуйність, професіоналізм. Вони лікують не лише тіло, але й душу. Бо, захворівши і дізнавшись про свій діагноз, потерпала не так фізично, як морально. Тоді, шкодуючи себе, лишень і думала: "Ну, чого я?". Нікого не хотіла бачити, всіх сторонилася-соромилась. Ні рідні, ні друзі, як не намагалися, не могли розрадити.
Саме лікарі зуміли знайти до мене підхід, підняти мій дух. І вкотре переконалась у тому, що все не дуже хороше, що з нами відбувається в житті, робить нас тільки сильнішими. Пам'ятаю, як Оксана Василівна (нинішня моя співрозмовниця), поставивши невтішний діагноз, намагалась мене заспокоїти: "Та не хвилюйтеся ви так. Вас вилікують, і ви про це скоро забудете". І її слова збулися.
Одна близька мені людина, дізнавшись, що маю намір написати про те, що сама перехворіла на туберкульоз, намагалася мене відмовити від цього. Мовляв, навіщо "афішуватися"? Тому що хочу! Бо не хочу, аби тих, хто пройшов через це, вважали "затаврованими" і "брудними", а ті, хто хворіє чи хворів соромилися себе.
Нехай буде соромно тим, хто допустив до того, що хвороба, про яку забули у країнах, до яких так рівняються, за темпами поширення зробила Україну одним із лідерів у світовому "рейтингу" і другою в Європі; через кого люди від недоїдання та виснаження втрачають останнє здоров'я, зацьковані й доведені до краю знаходяться у постійному стресі, а, захворівши, вилікуватися не мають за що. На їхній совісті – лікарні, де на хворих туберкульозом, які лежать там місяцями, економлять гарячу воду, тепло в батареях, де "допотопні" ліжка, вкриті дірявими матрацами й один на всіх туалет…
Вікторія ЗІНЧУК.
НА ЗНІМКУ: лікар-фтизіатр Оксана БІЛОУС та дільнична медсестра Інна БІГУН проводять прийом пацієнтів в протитуберкульозному кабінеті Ковельського МТМО.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Хвороба важких часів та бідних людей – саме так у нас в народі "охрестили" туберкульоз. А й, справді, влучно! Адже рівень захворюваності цією недугою віддзеркалює соціально-економічний стан країни та благополуччя її населення. Тож в Україні в цьому плані, на жаль, усе сходиться…
Але не будемо відходити від теми. Ще кілька століть тому туберкульоз "викошував" населення, забираючи сотні тисяч життів, а зараз піддається лікуванню при вчасному зверненні до лікаря. Його іменували "чахоткою" та "сухотами", оскільки від виснаження людина марніла і згасала на очах.
– В 1995 році ВООЗ оголосила в Україні епідемію туберкульозу, яка триває й досі, – розповідає районний лікар-фтизіатр Ковельського МТМО Оксана БІЛОУС. – Туберкульоз є небезпечною і надзвичайно підступною інфекційною хворобою, яка, на жаль, сьогодні залишається не переможеною.
– Оксано Василівно, чи правда, що збудником туберкульозу – паличкою Коха інфікована практично кожна людина в Україні? – запитую.
– Так, мікробактерією туберкульозу інфіковано 100 % дорослого населення України. Справа в тім, що у нас 70 відсотків малюків до семи років вже носить у своєму організмі паличку Коха. Тридцять відсотків неінфікованих дітей залишаються на ревакцинацію БЦЖ для повторного створення імунітету проти туберкульозу. Але до 14 років більша частина цих дітей знову ж таки інфікується. У результаті й маємо такий невтішний показник.
– Хто входить до цієї групи ризику?
– Існує дві групи ризику. До першої, соціальної, входять люди з неблагополучного середовища. Особливо обережними слід бути особам без певного місця проживання, безробітним, мігрантам, наркоманам, людям, які перебувають або вийшли з місць позбавлення волі. На жаль, під "прицілом" опинилися й інваліди, пенсіонери та інші малозахищені наші співгромадяни.
Другу, медичну, групу складають, передусім, люди, які страждають захворюваннями легень, цукровим діабетом, виразковою хворобою шлунку, дванадцятипалої кишки або приймають цитостатичні та гормональні препарати, ВІЛ-інфіковані, а також особи з психічними захворюваннями.
Дехто помилково вважає, що туберкульоз передається спадково. Генетично може успадковуватися лише схильність організму до цього захворювання.
– А чи не помиляються також ті, хто впевнений, що люди з високим рівнем імунітету не хворіють на туберкульоз?
– Це – хибна думка. Поясню, чому. Наш імунітет складається з двох тісно пов'язаних між собою ланок. За переважну більшість інфекційних та вірусних захворювань відповідає так звана В-ланка імунітету, а за туберкульоз та деякі інші хвороби - Т-ланка. Отже, якщо стимулюється одна ланка, то автоматично ослаблюється інша. Тому "ефект" від різних цілющих настоянок і бальзамів, що вживають для зміцнення імунітету, може бути цілком протилежним очікуваному.
Однак люди, що мають знижений імунітет через недостатнє харчування та погані умови життя, шкідливі звички, від туберкульозу не застраховані.
– Які ще фактори сприяють розвитку туберкульозу?
– Україна, а, власне, й Волинська область, знаходяться в помірній кліматичній зоні. Тож характерні для нашого регіону прохолодний клімат та висока вологість сприяють розвитку цього захворювання. Велике скупчення населення також "приваблює" туберкульоз (у містах хворіють частіше, ніж у сільській місцевості).
Призвести до цієї недуги можуть постійні стреси, супутні захворювання, які послаблюють організм.
Як уже зазначалося вище, поряд з інфекційною природою хвороба має соціально-економічні передумови для поширення. Бо там, де нижчий рівень життя і немає соціального захисту населення, туберкульоз –частий гість.
– Які перші симптоми цього захворювання?
– Найчастіше туберкульоз виявляється при профілактичних оглядах за допомогою рентгенографії. Адже перші його прояви майже непомітні, й проходять безслідно для організму. Коли виникає безпричинна слабкість, людина втрачає апетит, худне, у неї з'являється кашель, підвищується потовиділення, температура тіла, то це означає, що в туберкульозному процесі уже задіяно більше двох сегментів, а, простіше кажучи, цією хворобою уражено більшу частину легеневої тканини.
Ці симптоми проявляються по-різному, залежно від загального стану організму. Людина може довго їх не помічати, пов'язуючи певний дискомфорт з перевтомою тощо. До того ж, у 90 відсотків випадків туберкульоз вражає легені, а легенева тканина не має нервових закінчень – хвора людина не відчуває болю.
– Як і де можна "підхопити" туберкульозну паличку?
– В наших умовах будь-де. Як за курцем сигаретний дим, так і у хворого з відкритою формою туберкульозу "шлейфом" тягнеться інфекція. Зазвичай мікробактерії туберкульозу потрапляють в організм людини повітряно-крапельним або повітряно-пиловим шляхом. Відтак, більша ймовірність підхопити паличку Коха – у тих людей, які перебувають у закритих мало провітрюваних приміщеннях. Краплинки мокротиння, які вміщують мікробактерії туберкульозу, виділяючись при розмові, кашлі, чханні, залишаються в повітрі до 1,5 години і можуть розповсюджуватися на відстань 4 метри.
Важливим фактором, який підвищує ймовірність розвитку захворювання, є тривалість контакту з хворим на туберкульоз, масивність виділення бактерій з його організму.
"Підхопити" паличку Коха можна й через харчові продукти, вживаючи молочні та м'ясні продукти хворих тварин.
– А чи варто боятися людини, яка нещодавно одужала?
– Людина, яка пройшла повний курс лікування (а це – мінімум шість місяців), одужує і, відповідно, ніякої загрози для суспільства не складає.
Зрештою, паличка Коха може виділятися у зовнішнє середовище лише при відкритій формі туберкульозу. Всі інші форми не є небезпечними з точки зору передачі збудника захворювання.
– Чого не можна людині, яка хвора або перехворіла туберкульозом?
– У такому разі не можна засмагати, відвідувати сауни та лазні, займатися важкою фізичною працею, зловживати алкоголем, палити.
– Чи можна вилікувати туберкульоз народними методами?
– Жодний відомий народний засіб не може вилікувати туберкульоз. Народні засоби можна використовувати як доповнення до основного лікування після консультації з лікарем. Але втрачати час на спроби вилікуватися народними методами при туберкульозі не можна ні в якому разі. Це може призвести до виникнення ускладнень, небезпечних для життя.
Повне одужання можливе при умові раннього початку та суворого дотримання режиму лікування і рекомендацій лікаря.
– Що говорить статистика про туберкульоз? Чи прогресує це захворювання на Ковельщині?
– Загалом, показники захворюваності на туберкульоз у нас протягом останніх років дещо зменшились. Але, попри це, її рівень залишається найвищим в області і є значно вищим середньоєвропейського, як, скажімо, у сусідній Польщі. Так, у минулому році захворіло на туберкульоз 79 мешканців Ковельщини. Однак ця позитивна динаміка змінюється у протилежний бік, якщо врахувати осіб, які захворіли повторно. Таким чином у 2016 році в нас на обліку перебувало 100 хворих з активними формами туберкульозу.
Маємо й іншу сумну статистику: щороку на Ковельщині туберкульоз забирає близько двох десятків життів. Торік у нас від цієї недуги померло 17 осіб (з них 11 - хворі, які знаходились на обліку та лікувалися, а також шестеро осіб працездатного віку, котрі не стояли на обліку і не звертались до лікаря).
На жаль, у нинішніх умовах платної медицини далеко не всі мають матеріальну можливість пройти медичне обстеження, й через те до останнього відкладають візит до лікарні. Саме тому у м. Ковелі та Ковельському районі діють місцеві Програми протидії захворюванню на туберкульоз, у рамках яких пацієнти з підозрою та хворі на туберкульоз безкоштовно обстежуються і отримують протитуберкульозні препарати.
Отож, при появі одного або декількох зазначених вище симптомів не зволікайте й негайно звертайтесь до медичної установи для з'ясування їх причини.
А от батькам не слід ігнорувати чи боятися проведення туберкулінодіагностики дітей, що жодним чином не може зашкодити і є цілком безпечною для здоров'я дитини. Це – алергічне дослідження, яке здійснюється з метою виявлення алергії на туберкульоз у дітей для їх відбору на рентгенологічне обстеження, а також з метою діагностики, диференціальної діагностики і визначення активності цього захворювання.
Для своєчасного виявлення туберкульозу необхідно пройти флюорографічне обстеження легенів, а також звернутись за консультацією до лікаря-фтизіатра в протитуберкульозний кабінет Ковельського МТМО, що знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Грушевського, 52.
ВІД АВТОРА: 24 березня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз. Для мене березень виявився "знаковим" у цьому плані теж: рік тому саме цієї пори знаходилась на лікуванні в обласному туберкульозному диспансері.
Я щиро вдячна ковельським та луцьким лікарям-фтизіатрам, медсестрам за їхню людяність, чуйність, професіоналізм. Вони лікують не лише тіло, але й душу. Бо, захворівши і дізнавшись про свій діагноз, потерпала не так фізично, як морально. Тоді, шкодуючи себе, лишень і думала: "Ну, чого я?". Нікого не хотіла бачити, всіх сторонилася-соромилась. Ні рідні, ні друзі, як не намагалися, не могли розрадити.
Саме лікарі зуміли знайти до мене підхід, підняти мій дух. І вкотре переконалась у тому, що все не дуже хороше, що з нами відбувається в житті, робить нас тільки сильнішими. Пам'ятаю, як Оксана Василівна (нинішня моя співрозмовниця), поставивши невтішний діагноз, намагалась мене заспокоїти: "Та не хвилюйтеся ви так. Вас вилікують, і ви про це скоро забудете". І її слова збулися.
Одна близька мені людина, дізнавшись, що маю намір написати про те, що сама перехворіла на туберкульоз, намагалася мене відмовити від цього. Мовляв, навіщо "афішуватися"? Тому що хочу! Бо не хочу, аби тих, хто пройшов через це, вважали "затаврованими" і "брудними", а ті, хто хворіє чи хворів соромилися себе.
Нехай буде соромно тим, хто допустив до того, що хвороба, про яку забули у країнах, до яких так рівняються, за темпами поширення зробила Україну одним із лідерів у світовому "рейтингу" і другою в Європі; через кого люди від недоїдання та виснаження втрачають останнє здоров'я, зацьковані й доведені до краю знаходяться у постійному стресі, а, захворівши, вилікуватися не мають за що. На їхній совісті – лікарні, де на хворих туберкульозом, які лежать там місяцями, економлять гарячу воду, тепло в батареях, де "допотопні" ліжка, вкриті дірявими матрацами й один на всіх туалет…
Вікторія ЗІНЧУК.
НА ЗНІМКУ: лікар-фтизіатр Оксана БІЛОУС та дільнична медсестра Інна БІГУН проводять прийом пацієнтів в протитуберкульозному кабінеті Ковельського МТМО.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Туберкульоз: показник захворюваності знизився, але…
Залишити коментар