З нагоди 495-ої річниці надання Ковелю Магдебурзького права в культурно-просвітницькому центрі відбулося відкриття виставки "Живописні та графічні роботи Андроника Григоровича Лазарчука" присвяченої нашому славетному земляку.
На виставці у Ковелі представлено 53 його роботи, серед яких – останній автопортрет художника виконаний олівцем у 1928 р.. Взагалі ж є близько 10 автопортретів, виконаних олійними фарбами на полотні його учнями.
Відкриття виставки відбувалося за участі членів родини Лазарчука з Ковеля, а саме: праправнучатого племінника Віталія Трофімова та праправнучатої племінниці Галини Халченкової, які висловили свою вдячність за те, що і в Ковелі, і в інших містах України не забувають протворчість і особистість Андроника Лазарчука, вшановують його пам'ять і зберігають картини.
За словами провідного наукового співробітника Художнього музею у Луцьку Тамари Левицької вдалося відшукати близько 250 нащадків Лазарчука, які нині спілкуються між собою в інтернеті. Також дослідниця зазначила, що тепер про художника знають більше українців, але перш за все особистістю цікавляться у тих містах і селах, які пов'язані з його іменем.
Творче життя Андроника Лазарчука нерозривно пов'язане з ковельським краєм, адже народився він 15 січня 1870 р в с. Уховецьк (нині -- Ковельського району). У ранньому віці залишився сиротою, тому виховувався в родині старшого брата. Потяг до малювання проявився дуже рано (перші малюнки з'явилися на стінах печі), тому сім'я віддала 10-літнього Андроника на навчання до маляра-іконописця в м. Ковель, яке мало тривати 4 роки, але юнак утік від наставника через тяжкі умови і вступив до церковно-учительської школи в Брикові. Науковці припускають,що в цей період й відбулося його знайомство з Косачами, які, ймовірно, й зіграли доленосну роль в освіті та становленні майбутнього митця. Пізніше Лазарчук навчався в Рисувальній школі при Почаївській Свято-Успенській Лаврі. Під час навчання брав участь оздобленні Лаврських святинь таких як Святотроїцька церкви та церква Іова Почаївського. Набуті тут професійні навики допомогли стати слухачем Петербурзької Академії мистецтв, де Андроник Григорович отримує вищу на той час професійну кваліфікацію.
На відкритті виставки міський голова Олег Кіндер привітав усіх присутніх з ювілейною науковою історико-краєзнавчою конференцією, побажав усім плідної праці та висловив вдячність за проведення такого масштабного заходу голові організаційного комітету І. Прокопіву та ідейному натхненнику А. Семенюку. Також міський голова подякував директору Волинського краєзнавчого музею Анатолію Силюку за те,що надав можливість представити оригінали картин Лазарчука, адже такого рівня роботи ще не були вивішені у цьому залі.
Анатолій Силюк запросив усіх на виставку, що буде відбуватися 20 грудня на території Луцького замку. Серед робіт будуть представлені і картини Лазарчука. Наразі вони ще реставруються. Анатолій Михайлович також зазначив, що ця колекція -- унікальна, тому що буде найповнішою і матиме безпосередній зв'язок з родиною.
Відомо, що Андроник Лазарчук дотримувався соціальної тематики, що було властиве Володимиру Маковському, який відіграв велику роль у формуванні творчості Лазарчука, адже був його вчителем у молоді роки. Андроник Лазарчук працював до останнього дня. Пережив голод 1933р., а 6 вересня 1934 р. помер після тяжкої хвороби. Похований на місцевому кладовищі в містечку Борзні.
Як зазначила у свої доповіді мистецтвознавець, викладач історії мистецтва у Ковельській художній школі Мирослава Гудим, "Андроник Лазарчук - "Людина-душа"! В ті голодні часи останній окраєць хліба віддавав нужденним, а турбота про ближнього були завжди на першому місці. Його любили діти, він користувався великим авторитетом, про який мріє кожен викладач".
На мистецькому небосхилі Волині Андроник Лазарчук займає почесне місце. У Ковелі ім'я якого носять Ковельська художня школа та одна з вулиць міста. Серед людей його по праву називають народним художником, адже кожна робота сповнена любові до простих сільських людей.
Маргарита Матвійчук, директор Ковельського історичного музею назвала Андроника Лазарчука "митцем другої величини на рубежі кінця ХІХ ст. - першої половини ХХ ст. після славетної землячки Лесі Українки". Тому його талант не повинен згасати, а навпаки, ще довгі роки запалювати серця наших людей.
Після завершення офіційної частини присутні мали змогу детальніше оглянути роботи поділитися враженнями від побаченого, поспілкуватися з ріднею Андроника Лазарчука.
Виставка працюватиме до 1 лютого 2014 року.
Аліна РОМАНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час відкриття виставки; фрагменти експозиції.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар