Сьогодні гостем нашої газети є, без усілякого перебільшення, видатний український письменник і поет, блискучий журналіст, наш земляк Ігор Зіновійович Павлюк, добре знаний далеко за межами України.
Не буду докладно переповідати його біографію, оскільки кожен бажаючий зможе її віднайти у Вікіпедії. Зазначу лишень, що пан Ігор – давній і щирий друг ковельських журналістів, як, зрештою, багатьох відомих волинських майстрів пера. З Ковелем його пов’язують тепер вже далекі 90-ті роки минулого століття, коли він навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка і проходив виробничу практику у редакції нашої «міськрайонки». З тих пір ми підтримуємо з ним постійний зв’язок – щоправда, переважно в режимі онлайн.
Нагадаю також, що Ігор Павлюк народився 1 січня 1967 року. Через 10 днів після його народження померла мама Надія Олексіївна, вчителька початкових класів, отож хлопця виховували дідусь і бабуся, прадідусь і прабабуся по материнській лінії – примусові переселенці з Холмщини в село Ужова Рожищенського району Волинської області. Тут жив і дядько Ігоря — відомий український письменник Йосип Струцюк.
Батьківська родина нашого земляка із с. Малий Окорськ Локачинського району була репресована за участь в національно-визвольній боротьбі і вислана на спецпоселення в росію 1947 року. Реабілітована у 1991 році. Ігор Павлюк із золотою медаллю закінчив Доросинівську середню школу, вище військове інженерно-будівельне училище, пізніше – факультет журналістики ЛДУ. Певний час працював кореспондентом Ківерцівської районної газети.
Важко кількома словами описати творчий і життєвий шлях цієї видатної особистості, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, Заслуженого діяча мистецтв України, члена НСПУ, лауреата багатьох національних і міжнародних звань та нагород.
Нещодавно вийшла друком «Франкова нива» — великий альманах, присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка. Випуск 7-10 побачив світ у Дрогобичі 2026 року за участі ВГО «Бойківське етнологічне товариство», Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» та Національної спілки письменників України. Упорядник – Богдан Завідняк. 800- сторінок – справді поважний том, рекомендований до друку науково-методичною радою заповідника «Нагуєвичі».
Про цей альманах пан Ігор у соцмережах написав так:
«Маю честь бути членом Редакції колегії цього видання.
У «Франковій ниві» опубліковано і дві мої роботи:
— «Рання осінь» — поетичний цикл (с. 169-185).
— «Космічний сирота» — пролог, уривок із книги спогадів «Скрипка з Дерева Роду» (с. 343-350).
Особливо дякую подвижнику франківського крилатого кореня Богданові Завідняку за те, що запросив мене з моїми дітьми духовними до цієї знатної компанії.
Дякую всім причетним до творення цього великого франкознавчого видання – за працю, пам’ять і любов до українського слова.
Бо є книги, які просто виходять друком.
А є книги, які зберігають ниву пам’яті.
«Франкова нива» — саме така.
Дарую Вам іще й уривочок з уривочка.
Ігор Павлюк”.
l
Прочитавши це повідомлення у мережі Фейсбук, я, не зволікаючи, звернувся до пана Ігоря і попросив дозволу його передрукувати у «Вістях Ковельщини». Наш земляк відповів швидко і лаконічно:
«Звичайно, дорогий, шановний пане Миколо! Як колишній Ваш практикант я просто зобов’язаний Вам дати дозвіл. А як людина, яка Вас поважає, роблю це із задоволенням».
Дякую Ігорю Павлюку за шанобливе ставлення до газети й пропоную її читачам отой «уривочок з уривочка». Він узятий із новели “Космічний сирота” – пролог, уривок з книги спогадів “Скрипка з Дерева Роду”.
Микола ВЕЛЬМА.

Сьогодні гостем нашої газети є, без усілякого перебільшення, видатний український письменник і поет, блискучий журналіст, наш земляк Ігор Зіновійович Павлюк, добре знаний далеко за межами України.
Не буду докладно переповідати його біографію, оскільки кожен бажаючий зможе її віднайти у Вікіпедії. Зазначу лишень, що пан Ігор – давній і щирий друг ковельських журналістів, як, зрештою, багатьох відомих волинських майстрів пера. З Ковелем його пов’язують тепер вже далекі 90-ті роки минулого століття, коли він навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка і проходив виробничу практику у редакції нашої «міськрайонки». З тих пір ми підтримуємо з ним постійний зв’язок – щоправда, переважно в режимі онлайн.
Нагадаю також, що Ігор Павлюк народився 1 січня 1967 року. Через 10 днів після його народження померла мама Надія Олексіївна, вчителька початкових класів, отож хлопця виховували дідусь і бабуся, прадідусь і прабабуся по материнській лінії – примусові переселенці з Холмщини в село Ужова Рожищенського району Волинської області. Тут жив і дядько Ігоря — відомий український письменник Йосип Струцюк.
Батьківська родина нашого земляка із с. Малий Окорськ Локачинського району була репресована за участь в національно-визвольній боротьбі і вислана на спецпоселення в росію 1947 року. Реабілітована у 1991 році. Ігор Павлюк із золотою медаллю закінчив Доросинівську середню школу, вище військове інженерно-будівельне училище, пізніше – факультет журналістики ЛДУ. Певний час працював кореспондентом Ківерцівської районної газети.
Важко кількома словами описати творчий і життєвий шлях цієї видатної особистості, доктора наук із соціаль них комунікацій, професора, Заслуженого діяча мистецтв України, члена НСПУ, лауреата багатьох національних і міжнародних звань та нагород.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 14