Польські мас-медіа кілька днів поспіль смакували відео, на якому Гжегож Браун, голова партії «Конфедерація польської корони», натужно хекаючи та раз-у-раз витираючи лоба, гупає молотком по буквах на пам’ятнику воїнам УПА. Відбувалося це у Бялостоку Грубешівського повіту.
Тут поховані українці, що зі зброєю в руках чинили опір підрозділам НКВС у 1946 році. Вони склали голови у нерівному бою, поховані в цьому місці з почестями. І ось на 80-му році життя після вікопомної події, пам’ятник з іменами наших героїв муляє очі деяким політикам сусідньої країни... Для них імена українців, вибиті на граніті, стали, наче червона онуча для бика на іспанській кориді.
Не вперше сюди навідуються вандали зі злими умислами. Сьогорічного літа теж були — облили червоно-фіолетовими фарбами, відрізали арку, яка прикрашала зверху монумент. Біснувалися довго, виконуючи чиєсь замовлення.
Міністерство іноземних справ України у своїй заяві з приводу цих подій, заявило: це війна з пам’ятниками. Вона ганебна і аморальна. Така поведінка нічого викликати не може, крім сорому й засудження...
Ця партія (є ще друга «Конфедерація», назва з одного слова) з усіх сил пнеться і рветься до влади. На минулих виборах до Сейму зайняла третє місце по кількості виборців-симпатиків, тримається антиукраїнської позиції. Друга партія теж не терпить України. Галасує на всіх перехрестях, що «то не наша війна» триває п’ятий рік. Треба, мовляв, припинити допомогу українцям, а їхніх біженців відправити додому. Хапаються обидві за будь-що, аби привернути увагу до своїх програм, підбурюють поляків проти українців.
Пан Браун — немолодий чоловік та уже встиг вляпатися не в один скандал. Сумнівно, що за його «важкий труд» на могилі притягнуть до відповідальності. Як член Сейму має імунітет. А совісті, як бачимо, нема в нього і християнської моралі.
До речі, останніх 10 років напади вандалів на українські поховання у Польщі стали традиційними. Почерк один і той же: плюндрування антиукраїнськими написами, квачами із фарбою, нищення букв, хрестів. Влада щоразу обіцяє розслідувати, вжити заходів по недопущенню та результатів не видно.
Разючим контрастом на фоні вчинку пана Брауна виглядає поведінка іншого поляка — Януша Горшевича. Він донедавна щороку приїздив на Рівненщину (с. Гута-Степанська), щоб не тільки вклонитися похованим предкам, а й вшанувати їх пам’ять. Власноруч ставив хрести — «великі та не дуже, бідні та прості». Уже звів їх 36. На п’ять — допомогли фінансами віряни місцевого костелу, а інші — ставив за власні кошти.
«Усюди у світі відома повага, з якою українці ставляться до Ісусового хреста. Я не мав жодних клопотів із їх встановленням... Перефразовуючи зі Святого письма, скажу: хрест ані мій, ані твій, ані наш, а тільки Божий, людський, святий. Нехай так і буде. Мені, як і моїм помічникам не приходить до голови негативна символіка... Окремі хрести поставлені у пам’ять про села, яких уже нема. Нехай перехожий знає, що там було, якщо матиме потребу, то зупиниться і помолиться», — розповідав журналістам перед російською війною пан Януш.
Пригадую дискусії з ветеранами АК Варшави, вихідцями з Волині — професором Владиславом Філяром (народився в Іваничівському районі), і Владиславом Толишем (народився біля держкордону в Ягодині). Обоє були одностайні і підкреслювали: незалежно від того, під якими прапорами ми воювали, кожна могила загиблого, де б не була, повинна бути дбайливо доглянутою, впорядкованою і незабутою. Солдат не винен, що впав далеко від рідного краю... Про померлих нічого, крім хорошого. Отже, кожний, хто погано робить стосовно похоронених, сам собі шкодить.
Олександр ХОМЕНЧУК.
НА СВІТЛИНІ: Гжегож Браун з молотом в руках “воює” із пам’ятником воїнам УПА. Співчуваємо людям, які свою долю довіряють таким горе-політикам.
Фото з мереж Інтернету.

Польські мас-медіа кілька днів поспіль смакували відео, на якому Гжегож Браун, голова партії «Конфедерація польської корони», натужно хекаючи та раз-у-раз витираючи лоба, гупає молотком по буквах на пам’ятнику воїнам УПА. Відбувалося це у Бялостоку Грубешівського повіту.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 6