“Передзимові” поради і рекомендації
Як моркву зберігати
Як правило, господарі мають немало проблем із збереженням моркви.
Отже, як моркву краще зберегти? Якщо є льох, то в сухому піску або торфі в ящиках. Якщо моркви небагато або ви ростете її для немовляти, то її можна зберігати в ящику на нижній полиці холодильника у моху-сфагнумі.
Перед закладкою на зберігання в льохові моркву не миють, при зберіганні в холодильнику моркву слід промити, обприскати розчином «Фітоспорину» і просушити в тіні. Гичку зрізують, залишаючи приблизно 1,5 см. Не можна зберігати моркву разом з яблуками, оскільки останні виділяють етилен, що погіршує смак моркви.
Для дорослих членів родини моркву краще сушити, консервувати або заморожувати. Справа в тому, що морква навіть при зберіганні в льохові або в холодильнику зберігає вітаміни й корисні властивості тільки до кінця лютого – початку березеня. Потім коренеплід вмирає, в ньому утворюються мікотоксини, шкідливі для нашого організму.
Вживаючи стару моркву, ви отруюєте свій організм. Особливо це небажано для маленьких дітей.
Сушена, заморожена або консервована морква токсинів, природно, не утворює, і її можна вживати до нового врожаю.
Підзимовий посів овочевих культур
Хочете одержати врожай овочів ранньої весни – у травні? У такому випадку їх потрібно посіяти восени. Під зиму рекомендується висівати моркву, редис, пастернак, листовий салат, кресс-салат, шпинат, петрушку, цибулю насінням й сівком на перо.
Переваги підзимового посіву наступні. На початку весни важко обробляти грунт для раннього посіву насіння. Якщо ж, навпаки, погода стоїть суха, то волога швидко випаровується з поверхні ґрунту й сходи не будуть дружними. При посіві наприкінці осені таких складностей, як правило, не виникає.
Насіння, посіяне пізньої осені, набухає при зимових відлигах і загартовується під впливом низьких температур. Посіяні під зиму рослини краще витримують весняний заморозок, їх коренева система більш розгалужена, вони краще використовують ґрунтову вологу й живильні елементи. Крім того, вони менше вражаються шкідниками й хворобами, ніж рослини, посіяні навесні.
Для підзимового посіву відводять захищені від вітрів, добре освітлені ділянки. Бажано, щоб ґрунт був легкий за механічним складом.
У якості добрива рекомендується вносити компост, перегній (8-10 кг/м2). Якщо ґрунт сухий, то його за 15 днів до посіву поливають, але, як правило, восени бувають дощі й ґрунт частіше зволожений, гряду добре вирівнюють.
Гряди роблять шириною до 100 см, міжряддя – до 20 см, це полегшує догляд за посівами, і навесні над ними легко розмістити дуги й накрити укривним матеріалом.
Насіння сіють із врахуванням того, щоб воно набрякло, але не встигнуло зійти: наприкінці жовтня до середини листопада.
При підзимовому посіві норма висіву повинна бути вище: для моркви це приблизно 4-5 г/м2, салату й пастернаку – 3-4 г/м2, кропу – 10-15 г/м2, шпинату — 80-30 г/м2, насіння цибулі – 4-5 г/м2.
Перед посівом маркерують борозни глибиною 3-7 см, насіння висівають на глибину 1,5-2 см.
Посіви мульчують торфом, щоб попередити кірки на поверхні грунту, прикривають покривним матеріалом. Якщо на початку весни посіви вкрити надутим поліетиленом, то можна одержати надранній урожай овочів. При цьому, як і при весняній сівбі, важливо вчасно провести розпушування, підживлення й боротьбу з бур’янами.
До насіння моркви й пастернаку добавляють насіння салату або редису, щоб ранньою весною при обробці ґрунту в міжряддях не пошкодити посіви, оскільки ці культури сходять пізніше, ніж салат і редис.
Вітаміни ростуть в... оселі
Зимової пори можна мати город і в оселі, тобто на підвіконні. І коли на вулиці тріщить мороз, приємно взимку зрізати до обіду зі свого домашнього «городу» пучечок кропу або гілочку селери. І корисно, бо той же кріп дуже багатий на вітамін С, каротин, солі калію, натрію, кальцію, магнію, заліза.
Для того, щоб утворити такий город, годяться усі вікна, крім північних. Зелень можна вирощувати з дерев'яних ящиках, керамічних горщиках, поліетиленових пакетах і, навіть, у консервних банках. Дерев'яні ящики виготовляють по ширині підвіконня. Щоправда, в деяких сучасних будинках підвіконня буває дуже вузьким. Тоді треба їх наростити. В ящик кладуть пакет, в якому проколюють шилом сім-десять отворів для дренажу і встановлюють на підвіконня.
Землю треба готувати завчасно і зберігати у будь-якій провітрюваній ємкості — мішку, ящику – на балконі або в холодному місці. Землю бажано проморозити: загинуть хвороботворні організми. Ідеальна суміш складається з 60-70% торфу, 20-30 – гною, 5-10 – дернової землі, 2% фосфорних добрив і невеличкої кількості промитого річкового піску. У крайньому випадку використовуйте будь-яку землю.
Найпростіше вирощувати на підвіконні цибулю на перо. В зеленому пері вітаміну С міститься у 3-4 рази більше, ніж у самій цибулі. Цікаво, що у великих цибулин після зрізання перо виростає знову і не гіршої якості. Просто вирощувати зелень із ко-рєнеплсдів – петрушки, буряка, селери та інших. Для цих культур головне – обеззаражена земля, поміркований полив і побільше світла. Не присипайте росткові точки землею, інакше коренеплоди почнуть загнивати.
Вибираємо обігрівач
Холодна пора року приносить холод. Тож без обігрівачів не обійтися. Але врахуйте наступне: чим більша його потужність, тим більше грошей ви платитимете. Звісно, є обігрівачі і на рідкому паливі, і на газі, але вони дуже непрості в керуванні і дуже дорогі.
Отже, вибір оптимального обігрівального приладу залежить від площі приміщення, його призначення, висоти стелі і причини тепловтрат, (зокрема, відкриті двері, погана теплоізоляція).
Як визначитися з потужністю опалювального приладу, що підійде саме для ваших умов?Це зробити нескладно. Досить знати, що обігрівач у 1 квт (1000 Вт) здатний обігріти площу в 10 квадратних метирів. На кімнату 20-25 квадратних метрів, що має центральне опалення, досить обігрівача потужністю 1-1,5 квт.
Пам’ятайте, що при обігріві житлової кімнати важливо, щоб повітря прогрівалося швидко і рівномірно, а потрібна температура постійно підтримувалася. Оптимальний вибір для приміщень до 30 квадратних метрів – масляний обігрівач чи тепловентилятор.
Як правило, якісний масляний обігрівач усього за 20-25 хвилин нагріє кімнату. Ще й такі переваги цього обігрівача – невисока температура нагрівання корпуса і підтримка заданої температури.
А ось обігрівачам з відкритою спіраллю властиві наступні недоліки – вони спалюють кисень і поширюють неприємний запах підгорілого.
Врахуйте, що масляні радіатори більш безпечні — їх можна залишати включеними цілодобово. Потужність їх складає 1-2,5 квт. А ще вони не мають потреби в обслуговуванні, тому що заповнені спеціальним довговічним масляним теплоносієм.
Ліки з гарбуза
Гарбуз не лише годує, але й лікує. Зі свіжого, ще не висушеного й не очищеного насіння гарбуза можна виготовити протиглистяні ліки так: 500 грамів (це близько 500 насінин) подрібнити разом з лушпайками у м'ясорубці, залити подвійною кількістю води (п'ятьма склянками) і випаровувати вологу протягом двох годин на помірному вогні, не доводячи до кипіння. Після цього відвар, згущений майже наполовину, проціджують через марлю і з його поверхні збирають непотрібний шар олії.
Немовляті віком до року цих ліків дають по 10 міліграмів; коли ж дитині, скажімо, вісім років, то порцію збільшують до 80 міліграмів.
У дні лікування від глистів потрібно споживати рідку їжу (супи, кашу, овочеве пюре, кисле молоко тощо). Ввечері рекомендують застосовувати проносну сіль (25— 30 грамів для дорослих). Вранці другого дня вдаються до очисної клізми і п'ють ковтками приготовлені ліки натщесерце протягом 30–40 хвилин.
Доречно сказати, що в Індії гарбуз використовують для лікування туберкульозу. Доведено, що водний екстракт плодів цього овоча в розведенні 1 : 10 000 гальмує ріст туберкульозної палички.
Спокій в саду
Період спокою в саду має свої особливості. Після вегетації плодові дерева переходять у стан спокою, який ділиться на попередній, глибокий ї вимушений.
Перший буває лише у бруньок влітку.
Із попереднього спокою бруньки виходять у другій половині вегетації, коли дерево дуже нагрівається від вогню, після обприскування пестицидами у підвищеній концентрації або при пошкодженні листя шкідниками і хворобами.
Глибокий, або органічний, спокій настає через деякий час після листопаду. У дерев відбуваються при цьому складні фізіолого-біохімічні зміни, процеси росту у надземній частині припиняються повністю, крохмаль у клітинах перетворюється у цукор, різко зростає водоутримна здатність клітин, значно зменшується обводненість тканин. Протоплазма у клітинах відділяється від оболонок і покривається жироподібними речовинами (ліпоїдами). Дихання в цей період різко уповільнюється.
У такому стані дерево і окремі його органи чи тканини можуть витримувати великі морози. Воно не реагує на зміну температури грунту і повітря. Навіть, коли б у цей час стало тепло, як улітку, бруньки не розкрилися б, вегетація не почалася б.
Окремі гілки і тканини дерева переходять у стан глибокого спокою і виходять із нього в різний час. Зокрема, дуже рано переходить у стан глибокого спокою периферійна частина крони, потім напівскелетні та скелетні гілки і, найпізніше, штамб, його нижня частина. Вихід із глибокого спокою відбувається у зворотному напрямку.
Із усіх тканин гілок дуже пізно переходить у стан спокою камбій, який найбільш зимостійкий. У напрямку зменшення зимостійкості тканини гілок розміщуються у такому порядку: камбій, луб, деревина, серцевинні промені, серцевина.
А ось коренева система не переходить у стан спокою. Якщо в зоні розміщення коренів плюсова температура, вони вбирають воду і розчинені у ній елементи живлення. Тривалість глибокого спокою визначає зимостійкість, а глибина – морозостійкість плодових дерев. Різні породи й сорти мають неоднакову тривалість глибокого спокою та його глибину.
Більшість плодових культур виходять із стану глибокого спокою у кінці січня, протягом лютого та в першій половині березня, причому кісточкові плодові культури раніше, ніж яблуня і груша. Тим часом у сіянців він триваліший, ніж у щеплених рослин. Молоді дерева пізніше вступають у період глибокого спокою, пізніше і виходять із нього.
Після виходу із стану глибокого спокою, якщо немає сприятливих умов для вегетації, дерева переходять у вимушений спокій. У цей час у них різко знижується зимостійкість. Достатньо підвищення температури кори до плюс З–7 °С, як починається ділення клітин камбію.
Наступне похолодання або зниження температури повітря вночі до мінус 10—15 °С призводить до пошкодження цієї тканини.
Внаслідок підмерзання камбію навесні починається відмирання кори. Утворюються так звані опіки, найчастіше із південного боку на штамбах і скелетних гілках дерев.
За матеріалами видання «Присадибне і дачне господарство».
Як моркву зберігати
Як правило, господарі мають немало проблем із збереженням моркви.
Отже, як моркву краще зберегти? Якщо є льох, то в сухому піску або торфі в ящиках. Якщо моркви небагато або ви ростете її для немовляти, то її можна зберігати в ящику на нижній полиці холодильника у моху-сфагнумі.
Перед закладкою на зберігання в льохові моркву не миють, при зберіганні в холодильнику моркву слід промити, обприскати розчином «Фітоспорину» і просушити в тіні. Гичку зрізують, залишаючи приблизно 1,5 см. Не можна зберігати моркву разом з яблуками, оскільки останні виділяють етилен, що погіршує смак моркви.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 509