Кінець “епохи бідності” чи просто “кінець”?
— Ось прикупила на зиму доньці теплу куртку, взуття, — показує "обнову" для маленької Катрусі її мама Аня. — Придбала дешевий одяг заздалегідь у знайомих, які торгують вживаним одягом. Бо, може, потім не трапиться такої вигідної пропозиції, а холодна пора не за горами, — у чомусь ходити ж треба буде.
Хтозна, чи згодом на тлі "комуналки" ще зайва копійчина залишиться. Вона у декреті, а чоловік поки без роботи сидить. На новий одяг донечці (а собі тим більше) грошей не вистачає.
— Майже все йде на харчі, — зізнається молода матуся.
Вірю і знаю. Бо у моїй сім'ї та й у більшості інших так само. За інформацією Державної служби статистики, понад 40 відсотків своїх доходів українці витрачають саме на продукти.
Але є ще й інша категорія громадян — наші пенсіонери. Тут виглядає навіть сумніше.
— Зараз поки трохи легше живеться. Хоч на найнеобхідніші продукти з моєї пенсії коштів вистачає. А от зими боюся. У мене, бувало, в холодильнику лише краплі для очей зберігалися, — говорить одна моя знайома бабуся. Цьогоріч на субсидію сподівається, бо без неї "комуналка" взимку "з'їсть" більше, ніж вона. А ліки які дорогі! Тож доводиться на шлункові економити.
До слова, як повідомляють у тому ж Держстаті, після продуктів харчування наші гроші йдуть саме на комунальні послуги та ліки.
— Раніше жила з батьками у селі. Хоч і поряд з містом, але бути на роботі о пів на восьму ранку, щоб вчасно відчинити магазин, мені трохи складно, — розказує продавчиня Олена. — Вирішила винаймати житло в Ковелі. Значна частина зарплати йде на його оплату. Залишаються копійки. І як живуть в таких умовах сім'ї з дітьми? Не уявляю.
І так, м'яко кажучи, з обережністю задумується про майбутнє багато молодих людей. От і маємо невеселу статистику: Мінсоцполітики інформує про те, що кількість дитячого населення в Україні знизилась на 40 відсотків. Знизилась і кількість шлюбів, натомість збільшилось число розлучень. Не дивно, бо в країні без перспектив, без хоч якоїсь стабільності важко щось планувати, на щось надіятися.
— Для сімейного столу купую лише необхідні продукти. Намагаюся, щоб хоча би кілька разів на тиждень були якісь м'ясні чи рибні страви. А так зазвичай борщ, суп, до гарніру — салатик, — говорить мама трьох дітей Людмила. У неї двоє хлопчиків-школярів, старший син вчиться у професійному ліцеї. Тяжко самій (з чоловіком розлучилась), але допомагають батьки, а ще — аліменти.
— Кажуть, треба покладатися на власні сили. Сила ще ніби є, та роботи ніякої немає. Згодна на будь-яку, але у 46 років ой як її непросто знайти. Тому багатий стіл у нас не часто. Мої хлопці полюбляють яєчню, а яйця нині не дуже дорогі. І з картопелькою консервовані огірочки з бабусиного городу в холодну пору ще й як їм до смаку.
А й справді, згідно з даними Держстату про середні споживчі ціни на товари в Україні, від зими яйця значно подешевшали — за десяток на ковельських ринках і в магазинах правлять 20-23 гривні. Втратила в ціні й цибуля, і коштує вона тепер до 7 грн./кг. М'ясо птиці за ціною теж пішло до низу. Філе куряче, скажімо, коштує 75-85 грн./кг.
— Та не все в нас так погано. Подивіться, скільки автомобілів по наших дорогах гасає. Перейти на інший бік не можна. З яким розмахом у нас люди гуляють весілля, дні народження справляють, — іронізує мій гострий на язик сусід. — А окремим покупцям в супермаркетах кошиків замало, візками придбані продукти вивозять.
Отож бо — окремим. А хочеться, щоб так жили не одиниці, щоб не тільки на їжу витрачалися. І не починали на весілля доньки чи сина з їхнього народження батьки збирати. А для цього та іншого, що потрібно? Робота. Заробітна плата. Достойна, відповідна до знань, умінь, яка спонукала б до подальшої плідної, якісної праці, подальших успіхів у ній. Та в нас, на жаль, не завжди так.
Якось Президент Зеленський заявив, що за 4-5 років середня зарплата українців зросте до рівня зарплат у Польщі. Може, і буде так, як каже наш Глава держави. Зважаючи на рівень заробітних плат, доплат і премій наших чиновників та інших держслужбовців, цей середній показник у нас може зрости ще й до рівня Швейцарії.
Вікторія ЗІНЧУК.
— Ось прикупила на зиму доньці теплу куртку, взуття, — показує "обнову" для маленької Катрусі її мама Аня. — Придбала дешевий одяг заздалегідь у знайомих, які торгують вживаним одягом. Бо, може, потім не трапиться такої вигідної пропозиції, а холодна пора не за горами, — у чомусь ходити ж треба буде.
Хтозна, чи згодом на тлі "комуналки" ще зайва копійчина залишиться. Вона у декреті, а чоловік поки без роботи сидить. На новий одяг донечці (а собі тим більше) грошей не вистачає.
— Майже все йде на харчі, — зізнається молода матуся.
Вірю і знаю. Бо у моїй сім'ї та й у більшості інших так само. За інформацією Державної служби статистики, понад 40 відсотків своїх доходів українці витрачають саме на продукти.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 0