Якби собаки могли розмовляти...
"Якби собаки вміли розмовляти, я б, можливо, з людьми не розмовляв би зовсім", — якось почула від знайомого цей вислів. І згоджуюся з ним у деяких випадках стовідсотково.
Якщо можна так сказати, тварини по суті своїй — безгрішні. Бо навіть якщо вони завдали комусь зло, то це робили несвідомо. У тварин немає такого розуму і розуміння добра і зла, як у людини. Вони керуються інстинктами. Адже тварини не вбивають собі подібних заради наживи, втіхи чи просто так. Тварини не кидають своїх дитинчат напризволяще, не намагаються їх спекатися. На жаль, це притаманне “високоінтелектуальним” істотам — людям.
Водночас, хто має вдома собачку чи котика, іншу тваринку, точно вам скаже, що вірніших, відданіших, люблячих створінь годі й шукати (перевірено на власному досвіді). Вони — друзі, члени сім'ї.
Скільки себе пам'ятаю, в моїй домівці завжди були домашні улюбленці. У родині всі любили тваринок. Найбільша моя "слабкість" — котики. Барсика, чорного й рудого Томасів, бешкетника Яшу згадую з усмішкою й, звісно, із сумом, бо вони — друзі мого дитинства, юності, зрілих років, на жаль, не вічні. Вони, мої любі пухнастики, не тільки вміли стрес знімати чи побавитись — вони шкодували, співчували, завжди чекали, любили всім своїм маленьким серцем.
Зараз тваринки в моєму домі немає. Але це — маленька перерва. Лишень доня трішки підросте, і в нас обов'язково з'явиться чотирилапий друг. Хоча у неї він уже є, і не один. Майже щодня моя дворічна донечка (на світлинах) поспішає на чергову зустріч із сусідською собачкою-лабрадором Ліндою. Вони, можна сказати, ростуть разом. Щоправда, Лінда дещо переганяє мою Сашуньку, але від цього їхня дружба не слабшає.
Швидше навпаки. Якби ви бачили, як ця добродушна собачка відчайдушно захищала її від двох дворняжок, які випадково до нас підійшли. Гавкала на них, від Саші ні на крок не відступала, поки ті собачки не побігли собі геть. А як вони граються, бігають — дитячій радості немає меж. Після такого "спілкування" моя донечка стає якоюсь спокійнішою, краще спить, не вередує. Так що раджу всім таку "собакотерапію".
А ще ми з донечкою полюбляємо бувати в гостях у поні Оскара, який є одним із мешканців конеферми "Фасти", що поблизу Люблинця. Він і покатає, і дасть погладити свою кошлату гривку, а за це отримує смачненьке печиво.
А які там красиві коники! Справді благородні й величні створіння. Нині на фермі — майже два десятки породистих коней. Тож бажаючі покататися чи освоїти кінну їзду можуть сміливо сюди завітати. Тут гостинно зустрінуть — усе покажуть, розкажуть.
Не маленький на фермі й пташиний двір. Кури, качки, індики, гуси, фазани і навіть павич — подивитись є на кого. Окрім крилатих, тут добре почуваються кози і вівці, на радість дітлахам живуть тут собачки і котики.
Але головне — атмосфера. Видно, що господарі люблять своїх годованців, адже всі тварини майже ручні, не бояться людей і чудово почуваються.
Отож, любімо братів наших менших, прищеплюймо любов до чотирилапих і крилатих нашим дітям, онукам. Адже їм, як і людям, потрібні турбота, ласка і любов.
Вікторія ЗІНЧУК.
"Якби собаки вміли розмовляти, я б, можливо, з людьми не розмовляв би зовсім", — якось почула від знайомого цей вислів. І згоджуюся з ним у деяких випадках стовідсотково.
Якщо можна так сказати, тварини по суті своїй — безгрішні. Бо навіть якщо вони завдали комусь зло, то це робили несвідомо. У тварин немає такого розуму і розуміння добра і зла, як у людини. Вони керуються інстинктами. Адже тварини не вбивають собі подібних заради наживи, втіхи чи просто так. Тварини не кидають своїх дитинчат напризволяще, не намагаються їх спекатися. На жаль, це притаманне “високоінтелектуальним” істотам — людям.
Водночас, хто має вдома собачку чи котика, іншу тваринку, точно вам скаже, що вірніших, відданіших, люблячих створінь годі й шукати (перевірено на власному досвіді). Вони — друзі, члени сім'ї.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 145
Якби собаки могли розмовляти...
Гороскоп з 4 по 10 жовтня