Повідомлення в номер / У Велицьку – добрі господарі

22.08.2014 Мороз Оксана Леонідівна

У Велицьку – добрі господарі

Щаслива родина – заможна країна

Зустрівшись з родиною Вороб'їв із Велицька, відразу пригадала рядки із відомої пісні Назарія Яремчука: "Родина, родина – від батька й до сина…". Тільки у випадку велицької родини виходить все навпаки – від батька й до дочок, яких Бог подарував Володимиру Вороб'ю немало-небагато – аж чотири.

…Батько чоловіка, Климентій, народився в 1909 році. Пройшов грізними дорогами війни (відзначений орденом Червоної Зірки). Із дружиною Феодосією все життя невтомно трудилися в місцевому колгоспі, який після війни був імені Кірова.

Щиру вдачу і працелюбність перейняв у батька й матері син Володимир: одразу після закінчення восьмирічної школи теж пішов працювати в колгосп.

Незабаром доля звела юнака з дівчиною Надією, з якою й побралися. Через рік подружжя тішилось народженням старшої доньки Оксани. За нею лелека приніс до обійстя господарів одне за одним ще трійко дівчаток: Ларису, Людмилу і Тетяну.

Не зогледілись Володимир із Надією, як їх доньки виросли, повиходили заміж. Та, створивши свої сім'ї, не покинули рідного села. Тож тепер дідусь із бабусею тішаться десятьма онуками, які для них є і радістю, і поміччю.

У Велицьку усі доньки Володимира та Надії знайшли для себе роботу в місцевому СТзОВ "Зоря". Найстарша Оксана працює зоотехніком-селекціонером, Лариса – доглядачем худоби, Людмила й Тетяна – різноробочими. Трудяться в цьому товаристві й зяті.

Загалом у Володимира Вороб'я – 46 років трудового стажу в колгоспі. Тепер вони з дружиною на заслуженому відпочинку. Мешкають разом із донькою Ларисою, онуками Анастасією та Іллюшею, який Першого вересня готується стати першокласником. Є й такі онуки, що вже школу закінчили, здобувають освіту далі.

– Тримаємо в хазяйстві те, що й всі. Бо як без цього? Маємо 30 соток картоплі, яку виорюємо коником, – розповідає Володимир Климентійович.

Хоч в селі жити нелегко, та господар каже, що ніколи не проміняв би свій Велицьк на місто.

– Тут жили мої батьки, тут я виріс, тут народились діти та онуки. У Велицьку – мила душі і серцю, найкраща в світі сторона, – щиро зауважує Володимир Воробей і продовжує:

– І коли той час пролетів? З дружиною вже пліч-о-пліч майже чотири десятки років прожили, а невдовзі 50-ліття після закінчення школи святкуватимемо із колишніми однокласниками. Так що буде нагода поговорити один із одним, згадати минуле.

А ще чоловік запевнив нас: якби довелося прожити своє життя ще раз, нічого б у ньому не змінив.

– А чого мені ще хотіти? Тільки здоров'я аби Господь посилав, а так – у мене все є. Он скільки "багатства" нажив! – каже він, з любов'ю та гордістю поглядаючи на свою родину.

"Зоря" працює успішно

Гарно відгукується про своїх односельчан та колег директор СТзОВ "Зоря", Заслужений працівник сільського господарства України Володимир Потапчук: ця велика сімейна династія відмінно зарекомендувала себе у товаристві. За його словами, в "Зорі" плідно працюють ще кілька родинних династій, серед яких – Хом'яки, Денисюки, Щерби, Онуфрійчуки та інші.

Нинішню ситуацію в господарстві Володимир Юхимович проаналізував так:

На минулому тижні ми завершили обмолот зернових. Цього року зібрали дві тисячі тонн зернових, що на 250 тонн більше, ніж в минулому році. Середня врожайність – 27 центнерів з гектара.

Найбільше золотавого збіжжя (850 тонн) намолотив комбайнер Павло Чирук. Сумлінно трудяться комбайнери Микола Хом'як, Микола Фіщук, механізатор Олександр Онуфрійчук.

Нині на полях господарства розпочали посів озимого ріпаку, підготували площі під озимі зернові – жито й пшеницю.

У Велицьку трудиться й чимало одноосібників, які обробляють не менше гектара землі, мають відповідну сільськогосподарську техніку, допомагають іншим.

Ось такі щирі та дружні люди живуть у Велицьку. Своєю щоденною невтомною працею вони примножують багатство і благополуччя рідного краю, всієї України.

Оксана МОРОЗ.

НА ЗНІМКАХ: подружжя Володимира та Надії ВОРОБ'ЇВ із Велицька разом із дітьми та онуками; директор СТзОВ "Зоря" Володимир Потапчук.

Фото Світлани ЛЯШУК.

Щаслива родина – заможна країна

Оксана МОРОЗ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2456

Повідомлення в номер / Мовою статистики

22.08.2014

Мовою статистики

Демографічна

ситуація в місті

На початок січня цього року в м. Ковелі налічувалось 68,5 тис.осіб постійного населення (6,6% населення Волині). За останні 10 років кількість ковельчан зросла на 2,5 тис. осіб.

Статевий склад населення міста, як і в цілому в області, характеризується перевагою жінок: на кожну тисячу чоловіків припадає в середньому по 1140 представниць "слабкої" статі. У Волинській області в середньому на 1000 чоловіків припадає по 1122 жінки. Середній вік жителів міста становив торік 37 років. В працездатному віці нараховується 41,4 тис. осіб, що становить 61% всього населення. Демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного віку в місті складає 652 непрацездатні особи, тоді як 10 десять років тому складало 549.

Кожний п'ятий житель міста – дитина віком до 15 років, троє з десяти ковельчан – молоді люди у віці 15-34 років; 9 відсотків – громадяни похилого віку (65 років і старші). У дитячих та молодших вікових групах переважають представники "сильної" половини, це обумовлено тим, що хлопчиків народжується більше, а у вікових групах, починаючи з 25 років, спостерігається "дефіцит" чоловіків. Так, якщо на 1000 чоловіків у віковій групі 40-44 років припадає 1105 жінок, 50-54 років – 1408, 60-64 років – 1344, то у віці 70 років і старші – 2220 жінок. Це пояснюється, насамперед, більш високою смертністю чоловіків, яка обумовлена як природними, так і соціальними факторами.

Управління статистики

у Ковельському районі.

дем Мовою статистики

Демографічна ситуація в місті

Управління статистики у Ковельському районі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 668

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

22.08.2014 Скоклюк Людмила Віталіївна

Від четверга до четверга

(Астрономічні відомості наведено за київським часом).

22 серпня, п'ятниця

Схід Сонця - 4.57; захід - 19.04; тривалість дня - 14.07.

Місяць у Раці, Леві.

Апостола Матфія. Мучеників Юліана, Іоана, Якова та інших з ними.

Іменини: Матвія, Юліана, Івана, Ірини, Марії.

23 серпня, субота

Схід Сонця - 4.58; захід - 19.02; тривалість дня - 14.04.

Місяць у Леві.

День Державного прапора України.

Міжнародний день пам'яті про работоргівлю та її ліквідацію.

Мучеників Лаврентія, Агапіта, Романа.

Іменини: Лаврентія, Романа, Фелікса, Агапіта.

110 років від дня народження Всеволода Рибальченка (1904-1988), українського композитора і педагога.

24 серпня, неділя

Схід Сонця - 5.00; захід - 19.00; тривалість дня - 14.00.

Місяць у Леві.

День Незалежності України.

Преподобного Феодора, князя Острозького, Києво-Печерського.

Іменини: Федора, Василя, Максима, Олександра.

160 років від народження Андрія Бабенка (Бібика, 1854-1920), українського письменника.

25 серпня, понеділок

Схід Сонця - 5.01; захід - 18.58; тривалість дня - 13.57.

Місяць у Леві, Діві. Новий Місяць - 16.13.

Мучеників Фотія та Аникити.

Іменини: Олександра, Памфіла, Фотія, Капітона.

90 років від дня народження Павла Загребельного (1924-2009), українського письменника, лауреата Шевченківської премії.

26 серпня, вівторок

Схід Сонця - 5.03; захід - 18.56; тривалість дня - 13.53.

Місяць у Діві.

Віддання свята Преображення Господнього. Перенесення мощей преподобного Максима Сповідника.

Іменини: Максима, Тихона, Оксани, Іполита.

95-річчя Мирона Вендзиловича, українського архітектора, лауреата Шевченківської премії.

27 серпня, середа

Схід Сонця - 5.04; захід - 18.54; тривалість дня - 13.50.

Місяць у Діві, Терезах.

Пророка Михея. Преподобного Аркадія.

Іменини: Аркадія, Феодосія, Олімпіади, Маркела.

240 років від дня народження Павла Білецького-Носенка (1774-1856), українського письменника, літературного критика, педагога і мовознавця.

28 серпня, четвер

Схід Сонця - 5.06; захід - 18.52; тривалість дня - 13.46.

Місяць у Терезах.

Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста). Ікони Софії, Премудрості Божої.

65-річчя Лариси Хоролець, актриси, драматурга, народної артистки України.

У прикмети вір, але й перевір

n Пішов дощ на зорі – рано перестане.

n Хмари опускаються – чекай негоди.

n Західний вітер дощ приносить.

За Місячним календарем

22 серпня: сіють скороспілу зелень; готують місця для садіння багаторічників.

23-25 серпня: проводять санітарну обрізку дерев і кущів, які вже відплодоносили, відцвіли; вживають заходів для захисту рослин від хвороб та шкідників.

26-27 серпня: збирають урожай для тривалого зберігання, а садіння рослин краще відкласти.

Підготувала

Людмила СКОКЛЮК.

22 серпня, п'ятниця

Схід Сонця - 4.57; захід - 19.04; тривалість дня - 14.07.

Місяць у Раці, Леві.

Апостола Матфія. Мучеників Юліана, Іоана, Якова та інших з ними.

Іменини: Матвія, Юліана, Івана, Ірини, Марії.

Підготувала Людмила СКОКЛЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 852

Повідомлення в номер / Гороскоп (з 25 по 31 серпня)

21.08.2014

Гороскоп

(з 25 по 31 серпня)

Гороскоп (з 25 по 31 серпня)

0ВЕН. Події тижня розвиватимуться довкола любовної сфери. Ви відчуєте себе. потрібним і коханим, а зустрічі дадуть неабияке задоволення...

Підготував Тарас ВОЛОШКО.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 748

Повідомлення в номер / Коротко про важливе

21.08.2014

Коротко

про важливе

Коротко про важливе

У Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі у неділю, 17 серпня, відбулася інтронізація Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

За повідомленнями Інтернет-видань.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 718

Повідомлення в номер / Вдома на нього завжди чекає “перемога

21.08.2014 Романюк Аліна Петрівна

Вдома на нього

завжди чекає “перемога”

Актуальне інтерв’ю

Вдома на нього завжди чекає "пермога"

Завдяки тому, що Верховна Рада врегулювала питання щодо надання військовим відпусток, нарешті, після чотиримісячного перебування у зоні АТО, військовослужбовці мають змогу побувати вдома і обійняти своїх рідних.

Приїхав у таку відпустку й Анатолій Москвічов із села Дрозднів Ковельського району. З ним зустрівся журналіст газети.

Аліна РОМАНЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1063

Повідомлення в номер / Демографічний огляд Ковельського району

21.08.2014

Демографічний огляд Ковельського району

На території району на 1 січня 2014 року проживало 40,7 тис. осіб постійного населення. За останні 20 років кількість мешканців скоротилась на 2,3 тис. осіб. Міських жителів налічувалось 8,6 тис. осіб, в тому числі в смт Люблинці – 4,5 тис. і смт Голобах – 4,1 тис. осіб. Селяни, а їх 32,1 тис. осіб мешкають у 91 селі. Частка сільського населення складає майже 80% всього населення району.

У загальній структурі населення району переважають жінки. На кожну тисячу чоловіків припадає в середньому по 1135 представниць "слабкої" статі.

У віковому складі населення району кожний п`ятий мешканець – дитина віком до 15 років, близько 29% – молоді люди у віці 15-34 років, майже 15% – громадяни похилого віку (65 років і старші). Середній вік жителів району – 38 років. У дитячих та молодших вікових групах переважають представники жіночої статі (на 1000 хлопчиків припадає 1021 дівчинка), у вікових групах від 17 до 30 років переважають представники "сильної половини" (на 1000 жінок припадає 1126 чоловіків). Починаючи з 30-річного віку (за винятком 50-54 років), спостерігається "дефіцит" чоловіків. Зокрема, жінок у віці 60 років і старше вдвічі більше, ніж їх однолітків протилежної статі. Це пояснюється, насамперед, більш високою смертністю чоловіків, яка обумовлена важкими та небезпечними умовами праці та схильністю цієї категорії населення до шкідливих звичок.

В районі у працездатному віці нараховується 23 тис. осіб, що становить 57% всього населення. Демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного віку в районі складає 771 особу непрацездатних, в тому числі в міських поселеннях – 662, в сільській місцевості – 803 особи.

Управління статистики у Ковельському районі.

Демографічний огляд Ковельського району

Управління статистики у Ковельському районі.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 723

Повідомлення в номер / Податкова реформа скасує подання обтяжливих звітів

21.08.2014

Податкова реформа скасує подання обтяжливих звітів

Скасування податків, обтяжливих в адмініструванні та для звітування, позбавить платників податків потреби подавати до органів Державної фіскальної служби чимало звітів.

Таким чином, в умовах спрощення обліку та звітності, на виконання податкових зобов'язань перед бюджетом, представники бізнесу витрачатимуть значно менше часу.

"Нині представники підприємництва будують свої бізнес-плани з врахуванням того, що вони зобов'язані нарахувати та сплатити 22 обов'язкові платежі. Натомість, урядові ініціативи щодо податкової реформи пропонують залишити тільки 9 податків. При цьому, значна частина податків, скорочується або узагальнюється", – зазначає в. о. начальника ГУ Міндоходів у Волинській області Віталій Чуй.

Отож, кількість податкових звітів, які зараз вимагають додаткової уваги та зусиль від фінансових служб підприємств, суттєво зменшиться. А якщо врахувати, що кількість податкових різниць теж пропонується скоротити з 49 до 3, зокрема скасувати різниці щодо: витрат на навчання, витрат на ремонт, витрат на відрядження тощо, звітування перед органами ДФС повинно стати більш простим та необтяжливим.

"Водночас зменшення витрат ресурсів держави та бізнесу на адміністрування податків внаслідок пропонованої Урядом податкової реформи – це той момент, який разом із детінізацією зарплат, стане однією з визначальних передумов економічного зростання", – підсумував Віталій Чуй.

Прес-служба ГУ Міндоходів

у Волинській області.

Податкова реформа скасує подання обтяжливих звітів

Прес-служба ГУ Міндоходів у Волинській області.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 710

Повідомлення в номер / Багатих медозборів на радість людям

21.08.2014

Багатих медозборів на радість людям!

День пасічника України – професійне свято бджолярів – відзначають 19 серпня (на Спаса). Традиційно – це своєрідне свято-ярмарок, найприємніший момент якого, звісно ж, – дегустація меду.

У цей день у Поворську згадують свого односельчанина, видатного бджоляра Володимира Йосиповича Оксенюка (на жаль, уже покійного). Загалом у селі більше 20 пасічників, проте усі вони з добротою і повагою згадують саме Володимира Йосиповича і називають його "головним".

Він був одним із перших, хто започаткував бджолярське ремесло у Поворську. У 70-ті роки Володимир Йосипович служив у Поворській військовій частині прапорщиком. Мав медичну освіту – фельдшера. А пасіка – це була мрія, хобі. Щоб більше дізнатися про тонкощі цієї справи, заочно пройшов спеціальні курси для пасічників.

"Ще з дитинства у тата була любов до бджіл, – згадує донька Володимира Йосиповича Інна Кухарук. – Проте йому забороняли допомагати у догляді за вуликами (усім же відомо, що бджоли бувають агресивними). Але це не перешкоджало його цікавості: він вилазив на дерева, аби розгледіти устрій вуликів та поспостерігати за роботою бджіл".

Згодом Володимир Оксенюк облаштував велику пасіку в лісі – до 40 вуликів. У турботу про крилатих трудівниць вкладав усю душу. І не покидав ніколи "навчання": завжди передплачував журнал "Пчеловодство", купував новинки на книжковому ринку.

Поступово, завойовуючи повагу серед односельців, знайшов і друзів по справі, і вже сам став справжнім учителем для багатьох початківців як з Поворська, так і з навколишніх сіл.

"Тато дуже любив бджіл. Це було не просто хобі чи бізнес, а справжнє захоплення. Він навіть коли хворів, просив відвезти його на пасіку, – згадує Інна Володимирівна. – А ще батько казав, що бджоли наділені емоціями та почуттями. Завжди говорив: "бджола померла" (як про людину) і дуже засмучувався, коли таке траплялося. Ніколи не було у нього бажання нажитися за рахунок бджільництва, щедрості його не було меж".

Згодом пасіка перейшла "у спадок" зятю – Володимиру Сергійовичу Кухаруку. Він, вдячно згадуючи тестеву науку, старається з любов'ю та відповідальністю дбати про вулики і їх жителів.

Бджільництво, як сімейна справа, закріпилася й у родині поворчанина Олександра Івановича Сінчука. Його дід мав пасіку, а коли настав час – роздарував її як придане для своїх дочок. Батько Олександра Івановича, Іван Артемович Сінчук, отримав тоді два вулики, які з допомогою близьких, друзів, сусідів розбудував до 10, а тепер у родинному господарстві їх 15.

Кілька знаходяться поблизу дому, решта – в лісі, де облаштований будиночок для потрібного кожному пасічнику інвентаря. У лісі бджолам для медозбору – роздолля: першим з'являється цвіт ліщини, потім ваблять цвітом інші дерева, квіти, трави…

Хоч бджільництво для членів цієї родини хобі, але ця справа потребує багато зусиль і терпіння: для оновлення і утеплення вуликів, підгодовування і лікування бджіл тощо. Особливо багато турбот у пасічників весною і восени.

"Бджоли – це завжди велика злагоджена сім'я: поодинці крилаті трудівниці ніколи не живуть! Вони, як досвідчені архітектори, підтримують ідеальність своїх творінь у вуликах та порядок у них, – розповідає Олександр Іванович. – Як і у людей, серед бджіл є господарі й ті, що трудяться на благо колективу. Але й без ледарів-трутнів не обходиться. З ними бджоли чинять за своїми "законами". Різняться бджоли й характером: бувають доволі вередливі щодо вибору домівок – можуть оселитися у старому вулику, а нового, свіжопофарбованого, і зовсім оминути увагою. Водночас бджоли дуже справедливі щодо своїх крилатих родичів".

Помічниками у Олександра Івановича – сини Юрій та Ігор, дружина Наталія. "Урожай" з їхньої лісової "медової плантації" часто стає приємним гостинцем друзям, колегам.

Розповіді Олександра Івановича про бджіл можна слухати годинами. Він говорить із захопленням, піднесенням, непідробною любов'ю до неповторного бджолиного світу. Йшла мова і про те, що, крім основного продукту бджільництва – меду, з пасіки одержують бджолиний віск, стільники, прополіс, пергу та пилок, маточне молочко і навіть бджолину отруту та підмор – все дуже корисне для здоров'я людини.

Олександр Іванович теж згадав свого односельчанина В. Й. Оксенюка як зачинателя традиції колективного відзначення у Поворську Дня пасічника: "Володимир Йосипович для цього навіть змайстрував альтанку, збирав усіх бджолярів, аби ті могли не лише скуштувати мед, а й поділитися досвідом, розповісти свої смішні історії".

Початківцям-пасічникам Олександр Іванович радить читати не лише спеціальну літературу, а й вивчити біологію цих комах, аби досконало розуміти їх спосіб життя.

Лілія Бусел,

студентка Східноєвропейського національного університету

ім. Лесі Українки.

НА ЗНІМКУ: Володимир ОКСЕНЮК.

Фото з домашнього архіву.

Лілія Бусел.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1189

Повідомлення в номер / Аби лиш не було війни

21.08.2014 Зінчук Вікторія Петрівна

Аби лиш не було війни...

Приємний, вихований, щирий – таке враження склалося після кількох хвилин знайомства з ковельчанином Олександром Оліферчуком. А якщо запитати у нього, що в його житті найдорожче і найважливіше, – без вагань відповість: "Діти, сім'я". А потім, на мить задумавшись, додасть: "І щоб не гинули люди, не було війни…".

Народився Олександр Оліферчук у 1944 році в с. Голубне, що на Рівненщині. Його батько загинув під час Великої Вітчизняної війни. Пригадує, що з фронту встиг надіслати два листи, проте скільки б згодом не шукав, не зміг знайти безцінних аркушів.

Матір одна виростила трьох синів. Нелегко доводилось простій доярці без чоловічого плеча. Тому й маленькому Сашкові було не до дитячих ігор та забав, бо і за господарством потрібно було доглядати, і не відставати у школі. Тим часом старші брати вже працювали у колгоспі.

Закінчивши вісім класів у місцевій школі, продовжив навчання в дитячому будинку в сусідньому селі. Про проведені там два роки любить пригадувати чоловік. Адже саме в цьому закладі привчився до порядку й дисципліни і, водночас, відчував турботу й тепло, здавалося б, від зовсім сторонніх людей. Та й сам не сидів без діла: дбав про молодших дітей, допомагав вихователям.

А ще йому часто приходить на пам'ять, як маленьким хлопчиною захоплювався людьми у військовій формі, адже вони подарували всім нам мирне небо, звільнили рідну землю від загарбників. Саме таким героєм був і його батько…

У післявоєнні роки в селі було чимало військових, адже поряд знаходився військовий полігон. Тож дітлахи зграйками бігали за солдатами, зустрічали їх, проводжали, віддавали честь. Тому й вирішив Сашко, що, подорослішавши, стане військовим, щоб, як вони, захищати свою Батьківщину від ворогів. І його дитяча мрія здійснилася.

Закінчивши у 1962 році Здолбунівське залізничне училище, отримав направлення у Ковель, де працював на залізниці. А після трьох років армії вступив у Хмельницьке артилерійське училище. Вивчившись, служив у Ковелі, де від звання лейтенанта "доріс" до підполковника, був командиром дивізіону.

Служба для Олександра Петровича була завжди радістю. Але найбільше пригадуються свята. Особливо – паради з нагоди Дня Перемоги, Дня визволення Ковеля, інших дат, які ніколи не обходились без участі військових. Тому й настрій завжди був піднесений, святковий.

…Минали дні за днями. Робочі будні, служба, свята. І ось Олександр Петрович вийшов на пенсію, а людина він за натурою дуже діяльна – сидіти без діла не може. Працював на льонозаводі, згодом на фірмах "ОлШе", "Двері Білорусі". Нині очолює міську первинну організацію артилеристів, співає у хорі ветеранів війни та праці Ковеля.

З дружиною Ольгою Михайлівною виростили двох дітей – сина і доньку. Син пішов стежкою батька: теж військовий. Донька живе і працює у Ковелі.

Під час розмови не могли обминути теми останніх подій на Сході України, адже це неабияк турбує нашого земляка. Мій співрозмовник вважає, що вихід зі складної ситуації слід шукати за столом переговорів.

Важко ці події сприймати, адже син служив і нині мешкає з сім'єю в далекому Уссурійську. Щороку навідується в гості. На жаль, через війну на Сході нашої держави цьогоріч, мабуть, не приїде. Та все ж батьки сподіваються побачити сина невдовзі.

Зараз Олександр Петрович радіє своїм нащадкам, адже має чотирьох чудових онуків.

Завтра Олександр Оліферчук святкуватиме 70-річчя. Тож щиро вітаємо його з ювілеєм та бажаємо щасливого, довгого життя, миру і злагоди в домі. Нехай людська вдячність, шана та повага стануть постійними супутниками Вам, шановний, у житті. Міцного Вам здоров’я, добра і благополуччя!

Вікторія ЗІНЧУК.

НА ЗНІМКУ: Олександр ОЛІФЕРЧУК.

Фото

Ольги Стеблевець.

Вікторія ЗІНЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1008