Під знаком святості
“Не ви мене вибирали –
Я вас вибрав і настановив".
Ів. 15-16.
Над Ковелем височить дерево Христової віри. Розлоге гілля цього духовного дива ось уже більше як півтисячоліття живить ковельчан святістю, благодаттю та заступництвом.
Пошануймо, возславмо тих, хто молився за нас у будень і свято, у непогоду і в грізні роки воєн та репресій, а найперше – Присвятую Богородицю Марію, святого Анатолія Ковельського (уродженця нашого міста), Блаженного Миколая Чарнецького і Блаженного Василя Величковського та інших незламних воїнів Христа.
Слава Тобі, Господи!
Святий Анатолій Ковельський
В предивнім сяйві – Божі
небеса.
Святі Землі у Царстві тім
перебувають.
Ісус Христос і Богородиця
свята – яка краса –
На працю і добро вірян
благословляють.
Промовимо молитву до
Господа і Матері,
Промовим до святих всім
серцем і душею.
Згадаєм, пошануємо живих
і страчених –
Святі слова зринають над
Землею.
l
Для кожного слава,
страждання і доля,
Для кожного шлях –
Провидіння Господнє.
Над Ковелем ангел –
святий Анатолій,
До неба дорога – місток над
безоднею.
Тортури, морози, в'язниці
і зеки.
І каторжна праця – не
зламайся, Владико!
Тужливую пісню курличуть
лелеки –
За віру і ревність Бог в небо
покликав.
Останні хвилини. На
сходинках – Вічність.
Де сили знайти, щоб
тримати хреста?
Рвуть Біблію з рук: "О, Боже,
дай світла!".
Незрячий упав, та не зрадив
Христа.
Святиню накрив своїм тілом
й спочинув.
"Прости їх, мій Боже, –
прозріють колись.
До тебе, о, Господи, душа
моя лине”.
Над містом – святий
Анатолій: молись!
l
Молися за мир, за здоров'я
і радість.
Він рідний. Він наш. Він
тебе не зрадить.
Святим
духом єдині
Чи ж то не диво – ковельські
святі?
Вони – над нами, осягають
вічність.
На небі – перстень долі
золотий
І стяг Христа тріпоче, а
думці тісно.
Блаженні ті, хто вірив і
любив,
Блаженні ті, хто серцем
славив Бога.
Святі над Ковелем – то
Господа заспів,
Ним обрана для нас земна
дорога.
l
Їх покликав Господь – Його
вибір і воля.
Всіх хворих, убогих
пригорни і спаси.
Гірким болем і горем
засіяне поле.
Тернові вінки – вони вільні…
Неси!
За віру й молитву,
прихильність до Бога
Їх карали, гноїли: Сибір,
мерзлота.
Кров'ю вмивалась до світла
дорога.
Місія правди – незламна,
жертовна, свята.
Богородице – Мамо, земна
і небесна,
Помолися за них, помолись
за Вкраїну.
Біля тебе – блаженний
Микола Чарнецький,
І Василь Величковський –
святим духом єдині.
Сяють золотом бані під
Сонцем церковним,
Пісня дзвонів до неба злітає
крилато,
За єдність у вірі – життя на
жертовник.
Над Ковелем ангели –
спасіння і святість.
l
Єдиний Христос. Наша віра
єдина.
Єднаймося, люди, в ім'я
України!
Моя свята планета
Пресвятая Богородице,
Зійди з небесного престолу
І чистим серцем освяти
Квітуче місто у любові.
Нехай засліплені прозріють,
Глухі почують рідну мову,
Німі промовлять віще слово:
"Святися, Ковель, в Україні
новій!".
l
П'ятсот років за нас
молилась Божа Мати,
У серце брала болі наші –
усього міста!
П'ятсот років Христа сіяє
світло в хаті:
Тепер Всевишньому земні
складаєм звіти.
Мій рідний Ковелю, моя
свята планета!
Кружляємо з тобою по твоїй
орбіті.
Тяжіння відчуваю у
щоденнім леті,
Та де, скажи, мені без тебе
дітись?
Я кидав тебе й знову
повертався,
Любив твою квітучість і
Турію – ріку.
Що міг, зробив, за грішне
сповідався,
У храмі за твоє добро
запалюю свічу.
Гори, моя свічо, палай
незагасимо!
Спали лихе і возсіяй
над світом.
Святі над містом нас
бережуть незримо.
Палай, свічо! Запалюй
в душах святість.
l
Знак святості над містом –
Господа печать.
Від Нього ковельчанам
любов і благодать.
Анатолій СЕМЕНЮК,
Почесний громадянин
м. Ковеля, колишній голова Ковельської міської ради
та її виконкому.
“Не ви мене вибирали –
Я вас вибрав і настановив".
Ів. 15-16.
Над Ковелем височить дерево Христової віри. Розлоге гілля цього духовного дива ось уже більше як півтисячоліття живить ковельчан святістю, благодаттю та заступництвом.
Пошануймо, возславмо тих, хто молився за нас у будень і свято, у непогоду і в грізні роки воєн та репресій, а найперше – Присвятую Богородицю Марію, святого Анатолія Ковельського (уродженця нашого міста), Блаженного Миколая Чарнецького і Блаженного Василя Величковського та інших незламних воїнів Христа.
Слава Тобі, Господи!
Святий Анатолій Ковельський
В предивнім сяйві – Божі небеса.
Святі Землі у Царстві тім перебувають.
Ісус Христос і Богородиця свята – яка краса –
На працю і добро вірян благословляють.
Промовимо молитву до Господа і Матері,
Промовим до святих всім серцем і душею.
Згадаєм, пошануємо живих і страчених –
Святі слова зринають над Землею.
ххх
Для кожного слава, страждання і доля,
Для кожного шлях –
Провидіння Господнє.
Над Ковелем ангел – святий Анатолій,
До неба дорога – місток над безоднею.
Тортури, морози, в'язниці і зеки.
І каторжна праця – не зламайся, Владико!
Тужливую пісню курличуть лелеки –
За віру і ревність Бог в небо покликав.
Останні хвилини. На сходинках – Вічність.
Де сили знайти, щоб тримати хреста?
Рвуть Біблію з рук: "О, Боже, дай світла!".
Незрячий упав, та не зрадив Христа.
Святиню накрив своїм тілом й спочинув.
"Прости їх, мій Боже, – прозріють колись.
До тебе, о, Господи, душа моя лине”.
Над містом – святий Анатолій: молись!
ххх
Молися за мир, за здоров'я і радість.
Він рідний. Він наш. Він тебе не зрадить.
Святим духом єдині
Чи ж то не диво – ковельські святі?
Вони – над нами, осягають вічність.
На небі – перстень долі золотий
І стяг Христа тріпоче, а думці тісно.
Блаженні ті, хто вірив і любив,
Блаженні ті, хто серцем славив Бога.
Святі над Ковелем – то Господа заспів,
Ним обрана для нас земна дорога.
ххх
Їх покликав Господь – Його вибір і воля.
Всіх хворих, убогих пригорни і спаси.
Гірким болем і горем засіяне поле.
Тернові вінки – вони вільні… Неси!
За віру й молитву, прихильність до Бога
Їх карали, гноїли: Сибір, мерзлота.
Кров'ю вмивалась до світла дорога.
Місія правди – незламна, жертовна, свята.
Богородице – Мамо, земна і небесна,
Помолися за них, помолись за Вкраїну.
Біля тебе – блаженний
Микола Чарнецький,
І Василь Величковський – святим духом єдині.
Сяють золотом бані під Сонцем церковним,
Пісня дзвонів до неба злітає крилато,
За єдність у вірі – життя на жертовник.
Над Ковелем ангели – спасіння і святість.
ххх
Єдиний Христос. Наша віра єдина.
Єднаймося, люди, в ім'я України!
Моя свята планета
Пресвятая Богородице,
Зійди з небесного престолу
І чистим серцем освяти
Квітуче місто у любові.
Нехай засліплені прозріють,
Глухі почують рідну мову,
Німі промовлять віще слово:
"Святися, Ковель, в Україні новій!".
ххх
П'ятсот років за нас молилась Божа Мати,
У серце брала болі наші – усього міста!
П'ятсот років Христа сіяє світло в хаті:
Тепер Всевишньому земні складаєм звіти.
Мій рідний Ковелю, моя свята планета!
Кружляємо з тобою по твоїй орбіті.
Тяжіння відчуваю у щоденнім леті,
Та де, скажи, мені без тебе дітись?
Я кидав тебе й знову повертався,
Любив твою квітучість і Турію – ріку.
Що міг, зробив, за грішне сповідався,
У храмі за твоє добро запалюю свічу.
Гори, моя свічо, палай незагасимо!
Спали лихе і возсіяй над світом.
Святі над містом нас бережуть незримо.
Палай, свічо! Запалюй в душах святість.
ххх
Знак святості над містом – Господа печать.
Від Нього ковельчанам любов і благодать.
Анатолій СЕМЕНЮК, Почесний громадянин м. Ковеля, колишній голова Ковельської міської ради та її виконкому.
Під знаком святості
Залишити коментар