Повідомлення в номер / Найголовніші перемоги – попереду

Нещодавно на веслувальній базі Ковеля відбулася зустріч з нашими земляками – срібним призером чемпіонату світу з веслування на байдарках і каное Олександром Яцюком та фіналісткою світової першості Ілоною Грабовець.

Наприкінці липня У Болгарії на чемпіонаті світу серед юніорів та молоді з веслування на байдарках і каное наші спортсмени порадували своїми успіхами. Павло Семенюк та Олександр Яцюк у складі каное-четвірки на дистанції 500 метрів вибороли срібні медалі. Ілона Грабовець в каное-двійці фінішувала з шостим результатом на олімпійській дистанції 500 метрів. 

Нинішнє літо порадувало ковельських веслувальників й іншими високими досягненнями, адже чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное в Італії, що передував світовій першості, для них теж завершився тріумфом. Олександр Яцюк та Павло Семенюк святкували перемогу, а Ілона Грабовець виборола четверте місце. 

Відповідальні змагання – позаду, до початку нового навчального року (Олександр навчається в Ковельському промислово-економічному коледжі, а Ілона – студентка Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки) ще залишилося трохи часу. Але на відпочинок його немає коли витрачати, адже попереду інші змагання, яким передуватиме виснажлива й довготривала підготовка.

Про веслувальні перегони з найсильнішими спортсменами Європи та світу, про враження і майбутні старти наша розмова з майстрами спорту з веслування на байдарках і каное Олександром Яцюком та Ілоною Грабовець.

– Олександре, розкажи про те, як проходила підготовка до чемпіонату світу в Болгарії.  Якими для тебе видалися ці змагання? 

– Для мене минулий рік видався не найкращим у спортивному плані, адже не   потрапив на чемпіонат Європи. Вдалося наверстати втрачене цьогоріч. Став переможцем кубка України в каное-одиничці. На чемпіонаті України приходив на фініш другим на дистанціях 200 та 500 метрів. Таким чином був відібраний до складу збірної України, щоб у каное-четвірці взяти участь у змаганнях за світову першість. До чемпіонату світу готувався в Бресті (Білорусь), а також два місяці у Житомирі. Протягом цього часу лише тиждень вдалося побути вдома.

Звичайно, "срібло" далося нелегко. Та, все ж, сподівалися виграти, тому боролися до кінця.

– Ілоно, пригадай найяскравіші моменти чемпіонату Європи та світу. Чи задоволена своїми результатами?

– Відбір проходив у два етапи. Після другого результату в каное-двійці на Кубку України у "двійці" ж виграла дві гонки на чемпіонаті України. Таким чином потрапила на збори для участі на першостях Європи та світу. Тренування загалом були непрості. Не так було важко фізично, як морально.

Думаю, на чемпіонаті світу могли б показати кращі результати. Але склалося по-іншому, бо ще не встигли відійти після Європи. Ми тоді були четвертими, і це складно переживали. 

Та все ж зібралися з духом, поїхали на світову першість в Болгарію і фінішували шостими. Знову ж таки підвели нерви, мабуть, "перегоріли" ще до старту. Найважче стало десь за останні двісті метрів до фіналу. Хоча, як на мене, це не поганий результат, оскільки я веслую лише два роки.

– Олександре, а ти задоволений результатом на світових змаганнях?

– У принципі, так. Звичайно, могло бути і краще. Але так склалися обставини. Це чемпіонат світу, тут всі викладаються на сто відсотків. В даний момент я задоволений результатом, хоча відразу після фінішу був трохи розчарований, бо сподівалися на перемогу. 

– Справді, друга сходинка на змаганнях такого високого рівня – великий успіх для спортсмена. Чи давно займаєшся веслуванням?

– З 10 років. Відразу почало виходити, з'явились перші результати, тому продовжую тренуватися. Звичайно, не вистачає часу на навчання й на відпочинок, але веслування – це моє. Тож, впевнений, що не за горами й інші перемоги.

– Яку роль відіграють рідні, друзі по команді, тренери під час змагань?

Ілона: – Дуже велику. Особисто я мало спілкуюсь перед гонками з батьками, бо вони розслабляють, намагаючись підбадьорити, мовляв, «ти у нас молодець, ти – найкраща». А тренери, навпаки, не дають розслабитись, тому мені краще в той момент спілкуватися з ними.

Олександр: – Без батьківської підтримки важко обійтися. Адже основний тягар витрат лягає на їхні плечі. Мені довелося тренуватися за кордоном, а це дуже не дешево.  На жаль, інших джерел фінансування поки немає.

– Ілоно, кого із суперників на першостях Європи та світу найбільше остерігалася?

– На чемпіонаті Європи нікого не боялася, бо не знала хто і звідки буде змагатися. А от їдучи на чемпіонат світу, розуміла, що за перемогу потрібно буде поборотися, адже в число суперників додалися нові країни-конкуренти. Остерігалися канадок й китаянок, які в результаті виграли з досить великим відривом. 

– Олександре, чи правда, що коли піднімаєшся на п'єдестал, розумієш, що все це було не даремно – маю на увазі важкі тренування?

– Так, безумовно. Стоячи на п'єдесталі, згадував всю виконану перед тим роботу. Згадував, як сподівався на медаль під час заключного етапу підготовки, щодня, прокидаючись, думав про гонку, якою вона буде.

l

Того дня вкотре вітали своїх вихованців, ділилися враженнями від пройдених змагань тренери-викладачі присутніх на зустрічі Олександра Яцюка та Ілони Грабовець – Володимир Троцюк, Олексій Гичка, Лариса Гурська, Світлана Проніна, директор КДЮСШ ім. Євгена Кондратовича Олена Клімашевська.

Попереду наступні змагання – командний чемпіонат України, а, отже, наступний етап підготовки – не менш напружливої і виснажливої. Тож бажаємо нашим веслувальникам не опускати планку і впевнено йти до нових перемог, головні з яких ще попереду.

Вікторія ЗІНЧУК.

НА ЗНІМКУ: “срібний” призер чемпіонату світу, переможець чемпіонату Європи з веслування на байдарках і каное Олександр ЯЦЮК, фіналістка світу Ілона Грабовець разом з наставниками-тренерами Олексієм Гичкою та Володимиром ТРОЦюком, директором КДЮСШ ім. Євгена Кондратовича Оленою КЛІМАШЕВСБКОЮ.

Фото зархіву КДЮСШ.

Нещодавно на веслувальній базі Ковеля відбулася зустріч з нашими земляками – срібним призером чемпіонату світу з веслування на байдарках і каное Олександром Яцюком та фіналісткою світової першості Ілоною Грабовець.

Наприкінці липня У Болгарії на чемпіонаті світу серед юніорів та молоді з веслування на байдарках і каное наші спортсмени порадували своїми успіхами. Павло Семенюк та Олександр Яцюк у складі каное-четвірки на дистанції 500 метрів вибороли срібні медалі. Ілона Грабовець в каное-двійці фінішувала з шостим результатом на олімпійській дистанції 500 метрів. 

Нинішнє літо порадувало ковельських веслувальників й іншими високими досягненнями, адже чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное в Італії, що передував світовій першості, для них теж завершився тріумфом. Олександр Яцюк та Павло Семенюк святкували перемогу, а Ілона Грабовець виборола четверте місце. 

Відповідальні змагання – позаду, до початку нового навчального року (Олександр навчається в Ковельському промислово-економічному коледжі, а Ілона – студентка Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки) ще залишилося трохи часу. Але на відпочинок його немає коли витрачати, адже попереду інші змагання, яким передуватиме виснажлива й довготривала підготовка.

Про веслувальні перегони з найсильнішими спортсменами Європи та світу, про враження і майбутні старти наша розмова з майстрами спорту з веслування на байдарках і каное Олександром Яцюком та Ілоною Грабовець.

– Олександре, розкажи про те, як проходила підготовка до чемпіонату світу в Болгарії.  Якими для тебе видалися ці змагання? 

– Для мене минулий рік видався не найкращим у спортивному плані, адже не   потрапив на чемпіонат Європи. Вдалося наверстати втрачене цьогоріч. Став переможцем кубка України в каное-одиничці. На чемпіонаті України приходив на фініш другим на дистанціях 200 та 500 метрів. Таким чином був відібраний до складу збірної України, щоб у каное-четвірці взяти участь у змаганнях за світову першість. До чемпіонату світу готувався в Бресті (Білорусь), а також два місяці у Житомирі. Протягом цього часу лише тиждень вдалося побути вдома.

Звичайно, "срібло" далося нелегко. Та, все ж, сподівалися виграти, тому боролися до кінця.

– Ілоно, пригадай найяскравіші моменти чемпіонату Європи та світу. Чи задоволена своїми результатами?

– Відбір проходив у два етапи. Після другого результату в каное-двійці на Кубку України у "двійці" ж виграла дві гонки на чемпіонаті України. Таким чином потрапила на збори для участі на першостях Європи та світу. Тренування загалом були непрості. Не так було важко фізично, як морально.

Думаю, на чемпіонаті світу могли б показати кращі результати. Але склалося по-іншому, бо ще не встигли відійти після Європи. Ми тоді були четвертими, і це складно переживали. 

Та все ж зібралися з духом, поїхали на світову першість в Болгарію і фінішували шостими. Знову ж таки підвели нерви, мабуть, "перегоріли" ще до старту. Найважче стало десь за останні двісті метрів до фіналу. Хоча, як на мене, це не поганий результат, оскільки я веслую лише два роки.

– Олександре, а ти задоволений результатом на світових змаганнях?

– У принципі, так. Звичайно, могло бути і краще. Але так склалися обставини. Це чемпіонат світу, тут всі викладаються на сто відсотків. В даний момент я задоволений результатом, хоча відразу після фінішу був трохи розчарований, бо сподівалися на перемогу. 

– Справді, друга сходинка на змаганнях такого високого рівня – великий успіх для спортсмена. Чи давно займаєшся веслуванням?

– З 10 років. Відразу почало виходити, з'явились перші результати, тому продовжую тренуватися. Звичайно, не вистачає часу на навчання й на відпочинок, але веслування – це моє. Тож, впевнений, що не за горами й інші перемоги.

– Яку роль відіграють рідні, друзі по команді, тренери під час змагань?

Ілона: – Дуже велику. Особисто я мало спілкуюсь перед гонками з батьками, бо вони розслабляють, намагаючись підбадьорити, мовляв, «ти у нас молодець, ти – найкраща». А тренери, навпаки, не дають розслабитись, тому мені краще в той момент спілкуватися з ними.

Олександр: – Без батьківської підтримки важко обійтися. Адже основний тягар витрат лягає на їхні плечі. Мені довелося тренуватися за кордоном, а це дуже не дешево.  На жаль, інших джерел фінансування поки немає.

– Ілоно, кого із суперників на першостях Європи та світу найбільше остерігалася?

– На чемпіонаті Європи нікого не боялася, бо не знала хто і звідки буде змагатися. А от їдучи на чемпіонат світу, розуміла, що за перемогу потрібно буде поборотися, адже в число суперників додалися нові країни-конкуренти. Остерігалися канадок й китаянок, які в результаті виграли з досить великим відривом. 

– Олександре, чи правда, що коли піднімаєшся на п'єдестал, розумієш, що все це було не даремно – маю на увазі важкі тренування?

– Так, безумовно. Стоячи на п'єдесталі, згадував всю виконану перед тим роботу. Згадував, як сподівався на медаль під час заключного етапу підготовки, щодня, прокидаючись, думав про гонку, якою вона буде.

ххх

Того дня вкотре вітали своїх вихованців, ділилися враженнями від пройдених змагань тренери-викладачі присутніх на зустрічі Олександра Яцюка та Ілони Грабовець – Володимир Троцюк, Олексій Гичка, Лариса Гурська, Світлана Проніна, директор КДЮСШ ім. Євгена Кондратовича Олена Клімашевська.

Попереду наступні змагання – командний чемпіонат України, а, отже, наступний етап підготовки – не менш напружливої і виснажливої. Тож бажаємо нашим веслувальникам не опускати планку і впевнено йти до нових перемог, головні з яких ще попереду.

НА ЗНІМКУ: “срібний” призер чемпіонату світу, переможець чемпіонату Європи з веслування на байдарках і каное Олександр ЯЦЮК, фіналістка світу Ілона Грабовець разом з наставниками-тренерами Олексієм Гичкою та Володимиром ТРОЦюком, директором КДЮСШ ім. Євгена Кондратовича Оленою КЛІМАШЕВСБКОЮ.

Фото зархіву КДЮСШ.