Повідомлення в номер / «Судинна катастрофа», яку можна побороти

Гіпертонічна хвороба, атеросклероз, цукровий діабет, вади серця… Досить лише однієї іскринки у вигляді стресу, і ви ризикуєте стати «претендентами» на крововилив у мозок.

Щороку вітчизняні медики фіксують понад 11 тисяч нових випадків розвитку інсультів. Ця хвороба забирає життя більше 40 тисяч українців за рік. Саме інсульт в нашій країні визнано найбільш небезпечним станом, адже поряд із серцево-судинними та онкологічними захворюваннями є основною причиною смертності й інвалідизації населення. Такими є дані статистики, якими діляться медики, аби привернути увагу до небезпечної хвороби.

Однак це захворювання можна лікувати і зменшити тим самим його негативні наслідки для організму. Про інсульт, його профілактику та лікування розповідає завідувач неврологічного відділення Ковельської ЦРЛ, лікар вищої категорії Руслан СЕРГІЙЧУК.

— Руслане Петровичу, якими переважно є ознаки інсульту і що порадите, аби знизити ймовірність його виникнення?

— Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу. Він виникає, коли приплив крові до мозку раптово перекривається. Нервові клітини мозку починають відмирати, тому що до них не надходять кисень і поживні речовини, і мозок перестає функціонувати належним чином. 

Існує два види інсультів: ішемічний (характерний для людей похилого віку, найчастіше стається вночі чи на світанку), що виникає тоді, коли артерія в мозку блокується тромбом, та геморагічний, який трапляється, коли кровоносна судина в мозку з якоїсь причини розривається, через що відбувається крововилив у мозкові оболонки. Виникає зазвичай раптово, після хвилювання або різкої перевтоми й протікає значно важче. 

«Передвісниками» інсульту є оніміння певної частини тіла, часто – обличчя, слабкість в кінцівках; порушується мова, можливе запаморочення, загальна слабкість, нестерпний головний біль без видимої причини, втрата свідомості.

У переважній більшості випадків це стається на фоні артеріальної гіпертензії. Тому необхідно, в першу чергу, слідкувати за своїм артеріальним тиском, дотримуватись належного лікування. 

До слова, в країнах західного світу люди, котрі переступили сорокарічний рубіж, під лікарським контролем приймають аспірин, який розріджує кров. На жаль, у нас у цьому плані багато легковажать, мимоволі провокуючи розвиток інсульту. Ігноруємо зміни атмосферного тиску, на спеці до сьомого поту працюємо на городі (при цьому забуваючи тримати у нормі свій тиск), неправильно харчуємося, вибираючи фаст-фуд в якості основного типу споживаної їжі тощо. 

Життя в сучасних умовах з комп’ютерами, смартфонами та іншими гаджетами теж дає свої антирезультати, призводячи до гіподинамії, поширення якої зростає зі збільшенням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності. А ще на нашому здоров’ї позначаються щоденні тривоги, занепокоєння, стреси, які також в рази підвищують ризик інсульту. 

А загалом рецепт, як вберегтися від інсульту, простий: потрібно уникати конфліктів і стресових ситуацій, більше рухатись, збалансовано харчуватись, відмовитись від шкідливих звичок та щороку проходити медичне обстеження. 

— Є інші провокуючі фактори?

— Окрім артеріальної гіпертонії, основними чинниками розвитку інсульту є атеросклероз судин головного мозку, захворювання судин верхніх та нижніх кінцівок, миготлива аритмія, цукровий діабет. Куріння й алкоголь також «сприяють» цьому, адже підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Слід зважати й на генетичні фактори. Люди, чиї родичі перенесли інсульт, схильні до цього захворювання більше інших.

— Сьогодні інсульт швидко «молодшає». Чи може трапитися він у дитини?

—Не варто думати, що інсульт – це хвороба переважно літніх людей. Група ризику не лише бабусі з дідусями, яким за 60. Останніми роками все більше молоді зіштовхується з цією проблемою. Так, ішемічні інсульти, до яких схильні люди похилого віку, тепер не рідко трапляються у шістнадцяти-вісімнадцятирічних наших земляків.

Спричинити інсульт, зокрема і в молодому віці, можуть вроджені вади судин. До цього може призвести аневризма судин головного мозку. Це – ніби «бомба уповільненої дії». Особливу небезпеку аневризма представляє в зв’язку з тим, що стоншена стінка артерії може в будь-яку секунду розірватися, в результаті чого станеться крововилив у головний мозок. Зазвичай аневризми не спричиняють ніяких симптомів аж до свого розриву.

— А чи досягнуто прогресу в боротьбі з інсультом у нашій лікарні? Які методи лікування сьогодні є найбільш ефективними?

— Сьогодні багато робиться для того, щоб рухатися вперед у плані діагностики. Великий позитив, що маємо комп’ютерний томограф, який сканує вражені ділянки мозку, і ми вже знаємо що і як лікувати. Незабаром також  буде встановлено ангіограф, який дасть можливість проведення діагностики вроджених вад судин головного мозку, а так само операцій при аневризмах та стенозах.

Для людей похилого віку проводимо кардіомоніторинг, профілактичні огляди. З цією метою організовуються виїзди в населені пункти району.

Актуальним залишається питання реабілітації після інсульту. Тому у планах — розширення неврологічного відділення задля зменшення кількості хворих в палаті, що дозволить їм почуватися значно комфортніше.

Аби знизити темпи поширення недуги, плануємо запровадити лікування методом тромболізисної терапії: хворому вводиться препарат, що розчиняє тромб, котрий перешкоджає притоку крові до мозку, завдяки чому у хворого протягом короткого часу відновлюється кровообіг, і він швидко одужує.

— Чи відновлюються всі функції людини після успішного лікування інсульту?

— Головне — вчасно розпізнати його симптоми і почати лікувати. Інсульт вимагає невідкладної медичної допомоги, і тут рахунок іде на хвилини: чим довше буде порушено мозкове кровопостачання, тим сильніше буде пошкодження мозку і менший шанс на видужання. Негайна лікарська допомога може врятувати життя людини та збільшує її шанси на успішне відновлення після інсульту.   

Розмовляла 

Вікторія ЗІНЧУК. 

Гіпертонічна хвороба, атеросклероз, цукровий діабет, вади серця… Досить лише однієї іскринки у вигляді стресу, і ви ризикуєте стати «претендентами» на крововилив у мозок.

Щороку вітчизняні медики фіксують понад 11 тисяч нових випадків розвитку інсультів. Ця хвороба забирає життя більше 40 тисяч українців за рік. Саме інсульт в нашій країні визнано найбільш небезпечним станом, адже поряд із серцево-судинними та онкологічними захворюваннями є основною причиною смертності й інвалідизації населення. Такими є дані статистики, якими діляться медики, аби привернути увагу до небезпечної хвороби.

Однак це захворювання можна лікувати і зменшити тим самим його негативні наслідки для організму. Про інсульт, його профілактику та лікування розповідає завідувач неврологічного відділення Ковельської ЦРЛ, лікар вищої категорії Руслан СЕРГІЙЧУК.

— Руслане Петровичу, якими переважно є ознаки інсульту і що порадите, аби знизити ймовірність його виникнення?

— Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу. Він виникає, коли приплив крові до мозку раптово перекривається. Нервові клітини мозку починають відмирати, тому що до них не надходять кисень і поживні речовини, і мозок перестає функціонувати належним чином. 

Існує два види інсультів: ішемічний (характерний для людей похилого віку, найчастіше стається вночі чи на світанку), що виникає тоді, коли артерія в мозку блокується тромбом, та геморагічний, який трапляється, коли кровоносна судина в мозку з якоїсь причини розривається, через що відбувається крововилив у мозкові оболонки. Виникає зазвичай раптово, після хвилювання або різкої перевтоми й протікає значно важче. 

«Передвісниками» інсульту є оніміння певної частини тіла, часто – обличчя, слабкість в кінцівках; порушується мова, можливе запаморочення, загальна слабкість, нестерпний головний біль без видимої причини, втрата свідомості.

У переважній більшості випадків це стається на фоні артеріальної гіпертензії. Тому необхідно, в першу чергу, слідкувати за своїм артеріальним тиском, дотримуватись належного лікування. 

До слова, в країнах західного світу люди, котрі переступили сорокарічний рубіж, під лікарським контролем приймають аспірин, який розріджує кров. На жаль, у нас у цьому плані багато легковажать, мимоволі провокуючи розвиток інсульту. Ігноруємо зміни атмосферного тиску, на спеці до сьомого поту працюємо на городі (при цьому забуваючи тримати у нормі свій тиск), неправильно харчуємося, вибираючи фаст-фуд в якості основного типу споживаної їжі тощо. 

Життя в сучасних умовах з комп’ютерами, смартфонами та іншими гаджетами теж дає свої антирезультати, призводячи до гіподинамії, поширення якої зростає зі збільшенням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності. А ще на нашому здоров’ї позначаються щоденні тривоги, занепокоєння, стреси, які також в рази підвищують ризик інсульту. 

А загалом рецепт, як вберегтися від інсульту, простий: потрібно уникати конфліктів і стресових ситуацій, більше рухатись, збалансовано харчуватись, відмовитись від шкідливих звичок та щороку проходити медичне обстеження. 

— Є інші провокуючі фактори?

— Окрім артеріальної гіпертонії, основними чинниками розвитку інсульту є атеросклероз судин головного мозку, захворювання судин верхніх та нижніх кінцівок, миготлива аритмія, цукровий діабет. Куріння й алкоголь також «сприяють» цьому, адже підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Слід зважати й на генетичні фактори. Люди, чиї родичі перенесли інсульт, схильні до цього захворювання більше інших.

— Сьогодні інсульт швидко «молодшає». Чи може трапитися він у дитини?

—Не варто думати, що інсульт – це хвороба переважно літніх людей. Група ризику не лише бабусі з дідусями, яким за 60. Останніми роками все більше молоді зіштовхується з цією проблемою. Так, ішемічні інсульти, до яких схильні люди похилого віку, тепер не рідко трапляються у шістнадцяти-вісімнадцятирічних наших земляків.

Спричинити інсульт, зокрема і в молодому віці, можуть вроджені вади судин. До цього може призвести аневризма судин головного мозку. Це – ніби «бомба уповільненої дії». Особливу небезпеку аневризма представляє в зв’язку з тим, що стоншена стінка артерії може в будь-яку секунду розірватися, в результаті чого станеться крововилив у головний мозок. Зазвичай аневризми не спричиняють ніяких симптомів аж до свого розриву.

— А чи досягнуто прогресу в боротьбі з інсультом у нашій лікарні? Які методи лікування сьогодні є найбільш ефективними?

— Сьогодні багато робиться для того, щоб рухатися вперед у плані діагностики. Великий позитив, що маємо комп’ютерний томограф, який сканує вражені ділянки мозку, і ми вже знаємо що і як лікувати. Незабаром також  буде встановлено ангіограф, який дасть можливість проведення діагностики вроджених вад судин головного мозку, а так само операцій при аневризмах та стенозах.

Для людей похилого віку проводимо кардіомоніторинг, профілактичні огляди. З цією метою організовуються виїзди в населені пункти району.

Актуальним залишається питання реабілітації після інсульту. Тому у планах — розширення неврологічного відділення задля зменшення кількості хворих в палаті, що дозволить їм почуватися значно комфортніше.

Аби знизити темпи поширення недуги, плануємо запровадити лікування методом тромболізисної терапії: хворому вводиться препарат, що розчиняє тромб, котрий перешкоджає притоку крові до мозку, завдяки чому у хворого протягом короткого часу відновлюється кровообіг, і він швидко одужує.

— Чи відновлюються всі функції людини після успішного лікування інсульту?

— Головне — вчасно розпізнати його симптоми і почати лікувати. Інсульт вимагає невідкладної медичної допомоги, і тут рахунок іде на хвилини: чим довше буде порушено мозкове кровопостачання, тим сильніше буде пошкодження мозку і менший шанс на видужання. Негайна лікарська допомога може врятувати життя людини та збільшує її шанси на успішне відновлення після інсульту.   

Розмовляла  Вікторія ЗІНЧУК.