Енергетика – це життя
22 грудня, коли настають найкоротший день і найдовша ніч, енергетики відзначають своє професійне свято. Не помилюсь, коли скажу, що це – одна з найважливіших професій у світі.
Погодьтесь: на сучасному етапі нашого існування світло - це життя. Електроенергія дає рух виробництву, економіці та просвітницько-інформаційному забезпеченню від малопотужного комп'ютера – до надпотужної сталеплавильної печі. Та який сенс когось переконувати, коли кожен переживає відчуття дискомфорту при аварійному вимкненню електромережі?
Вдень і вночі, в холод, дощ та спеку стоять на посту лицарі професії, воїни світла, які забезпечують надійну роботу мереж та підстанцій. Незважаючи на небезпеку і непогоду, вони ідуть в епіцентр аварійних ситуацій і перемагають. Ідуть заради нас! Ідуть, незважаючи, що зарплата не відповідає трудовим затратам. Ідуть, тому що енергетик – це особливий стан душі, де відповідальність вище за все.
У цей день актовий зал Ковельської філії ПРАТ "Волиньобленерго" був переповнений. Зібралися електромонтери та інженери, контролери, водії та майстри. Вони хочуть почути не тільки вітання, але й оцінку своєї праці. У мене теж зацікавленість. Нещодавно колектив очолив Денис Леонідович Бутолін. Спостерігаю, аналізую, оцінюю і приходжу до висновку: новому керівнику довіряють.
Звичайно, із власного досвіду знаю, що ця довіра буде перепровірятися в різних ситуаціях. Скажімо, готовність бути на передовій при ліквідації аварійних ситуацій, ставленням до забезпечення належних умов праці, готовністю реагувати на запити членів колективу із різних соціальних проблем. "Зверху" недремне око буде тестувати керівника на його стратегічне мислення в надважливих завданнях з надійності постачання, ефективності господарювання і зменшення витрат електроенергії та безпеку праці.
Тішить, що місцева влада теж "на пульсі". На свято до енергетиків завітали Михайло Гетьман – перший заступник міського голови, Роман Кульцман – перший заступник голови райдержадміністрації та Олександр Пасенковський – заступник голови районної ради. Як і годиться – щирі вітання і нагороди найкращим.
Денис Бутолін теж презентує нагороди, серед яких – відзнаки: "Відмінник енергетики", грамоти, подяки. Разом з тим, на честь свята на працівників чекають премії. Душі і серця присутніх звеселяють пісні від аматорів сцени району.
Словом, захоплююче, святково та урочисто. До загальних вітань долучаю і я свої поетичні рядки.
Енергетикам Ковельщини присвячую
Електропідстанція та
електроопори…
Здавалось би, далекі від
мене роки!..
У тиші самотній – вони
знову говорять,
І спогади ллються з тієї
енергоріки.
Тоді була міцна і дружна
родина.
Будували об'єкти. Вели
мережу до села.
Хай там холод і дощ чи
морозная днина –
"Вмикай: Р-1!". О, як це
людей звеселя!
Бо світло – життя. І світло –
це радість.
Не кожен зуміє цю ношу
нелегку нести.
Не той патріот, що як жити
нам радить,
А той, що високу опору уміє
звести.
Не той патріот, що іде в
вишиванці,
А той, який одяг монтера
приміряв.
Пошкодження ЛЕП! І
ввечері, й вранці
Електрик – вперед! Це
непросто. Це подвиг, повір.
Я славлю професію.
Молитву шлю Богу:
Цим воїнам світла достойну
зарплату подай.
Мої побратими! Я знаю:
терниста дорога,
Та вірю – і до Вашого дому
прийде первомай.
Анатолій СЕМЕНЮК.
22 грудня, коли настають найкоротший день і найдовша ніч, енергетики відзначають своє професійне свято. Не помилюсь, коли скажу, що це – одна з найважливіших професій у світі.
Погодьтесь: на сучасному етапі нашого існування світло - це життя. Електроенергія дає рух виробництву, економіці та просвітницько-інформаційному забезпеченню від малопотужного комп'ютера – до надпотужної сталеплавильної печі. Та який сенс когось переконувати, коли кожен переживає відчуття дискомфорту при аварійному вимкненню електромережі?
Вдень і вночі, в холод, дощ та спеку стоять на посту лицарі професії, воїни світла, які забезпечують надійну роботу мереж та підстанцій. Незважаючи на небезпеку і непогоду, вони ідуть в епіцентр аварійних ситуацій і перемагають. Ідуть заради нас! Ідуть, незважаючи, що зарплата не відповідає трудовим затратам. Ідуть, тому що енергетик – це особливий стан душі, де відповідальність вище за все.
У цей день актовий зал Ковельської філії ПРАТ "Волиньобленерго" був переповнений. Зібралися електромонтери та інженери, контролери, водії та майстри. Вони хочуть почути не тільки вітання, але й оцінку своєї праці. У мене теж зацікавленість. Нещодавно колектив очолив Денис Леонідович Бутолін. Спостерігаю, аналізую, оцінюю і приходжу до висновку: новому керівнику довіряють.
Звичайно, із власного досвіду знаю, що ця довіра буде перепровірятися в різних ситуаціях. Скажімо, готовність бути на передовій при ліквідації аварійних ситуацій, ставленням до забезпечення належних умов праці, готовністю реагувати на запити членів колективу із різних соціальних проблем. "Зверху" недремне око буде тестувати керівника на його стратегічне мислення в надважливих завданнях з надійності постачання, ефективності господарювання і зменшення витрат електроенергії та безпеку праці.
Тішить, що місцева влада теж "на пульсі". На свято до енергетиків завітали Михайло Гетьман – перший заступник міського голови, Роман Кульцман – перший заступник голови райдержадміністрації та Олександр Пасенковський – заступник голови районної ради. Як і годиться – щирі вітання і нагороди найкращим.
Денис Бутолін теж презентує нагороди, серед яких – відзнаки: "Відмінник енергетики", грамоти, подяки. Разом з тим, на честь свята на працівників чекають премії. Душі і серця присутніх звеселяють пісні від аматорів сцени району.
Словом, захоплююче, святково та урочисто. До загальних вітань долучаю і я свої поетичні рядки.
Енергетикам Ковельщини присвячую
Електропідстанція та електроопори…
Здавалось би, далекі від мене роки!..
У тиші самотній – вони знову говорять,
І спогади ллються з тієї енергоріки.
Тоді була міцна і дружна родина.
Будували об'єкти. Вели мережу до села.
Хай там холод і дощ чи морозная днина –
"Вмикай: Р-1!". О, як це людей звеселя!
Бо світло – життя. І світло – це радість.
Не кожен зуміє цю ношу нелегку нести.
Не той патріот, що як жити нам радить,
А той, що високу опору уміє звести.
Не той патріот, що іде в вишиванці,
А той, який одяг монтера приміряв.
Пошкодження ЛЕП! І ввечері, й вранці
Електрик – вперед! Це непросто. Це подвиг, повір.
Я славлю професію. Молитву шлю Богу:
Цим воїнам світла достойну зарплату подай.
Мої побратими! Я знаю: терниста дорога,
Та вірю – і до Вашого дому прийде первомай.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар