Повернення Квітки Цісик
Дорогий мій читачу! Намагаючись пізнати хоч щось у цьому світі, запитую тебе, чи можна торкнутись співучого птаха, що парить в небі, коли крила твої не сягають його висоти?
Квітка Цісик, співачка, україноамериканка, є тією птахою, для якої ой як не просто знайти слова, щоб змалювати творчий портрет.
Уяви собі, мій читачу: посіялася зернина на заокеанському пишному рослинному полі і на диво проросла, розквітла яскраво, як це буває в казці, перевтілилась у співучу горлицю. Злетіла високо і здивувала цей світ своїм голосом, барвистим та естетично витонченим співом. Їй не судилося за життя подарувати свій талант батьківській землі. Імперська протиукраїнська система не дозволила. Проте її пісня створила диво. Ясночола, красива, співуча, з сонячною усмішкою душа Квітки Цісик прилетіла в Україну і торкнулася спраглих українських сердець. "Я Ваша, привітаймось!", – почувся голос.
І почули цей клич студенти Ковельського промислово-економічного коледжу. Вони сміливо торкнулися крил птахи, і гостину теплу приготували – душевну, як для рідної. Щоб захід пройшов на високому мистецькому рівні, Неля Телючик, зав.бібліотекою, та Людмила Мелещук, керівник групи "Комп’ютерні науки", не пошкодували ні часу, ні енергії – словом, з теплом і любов'ю підготували дійство.
...Зал бібліотеки переповнений. Зібралися студенти, батьки, гості, викладачі. В очах організаторів переживання, адже для першокурсників це – творчий дебют. Видно, що хвилюються ведучі Яна Оніщук та Назар Гаврилейко, Вікторія Поліщук та Роман Ковальчук, Софія Веніславська та Роман Суднік.
Помандруймо і ми разом із ведучими життєвим шляхом Кейсі-Квітки Цісик.
Батько Квітислави, вимушено опинився в далекій від Галичини Америці. Не чекав райських кущів, а висаджував і ростив їх. Він, перша скрипка і концертмайстер Львівської опери, заснував у Нью-Йорку Український музичний інститут. Працював викладачем.
У квітні 1953 року у Іванки та Володимира народилася друга донька Квітислава (Квітка, а потому – Кейсі).
Своїх доньок із раннього дитинства батько спрямував на шлях прекрасного – тобто на служіння її величності Музиці. І не помилився! Старша Марія стала відомою піаністкою, педагогом, а потому директором консерваторії у Сан-Франциско. Квітка уже в чотири роки опанувала скрипку. У сімнадцять – стала віртуозною скрипачкою.
Та поряд із милозвучними струнами цариці музики формувався і розвивався її голос. Здається, що Янголам Господнім було потрібно, щоб вона співала. І вона заспівала кілька пісень у фільмі "Ти світло мого життя". І… о, диво! Стала знаменитою і здобула "Золотий глобус" та "Оскар" – найпрестижніші в світі відзнаки Американської кіноакадемії. Вона стала співати, записувати платівки і брати участь у створенні рекламних роликів. Де є талант, праця, там не забариться слава. Її запрошують всесвітньо відомі компанії. 16 років (!) Квітка Цісик співпрацювала із корпорацією "Форд Моторс".
Та повернемося до наших рідних студентів. Театралізований образ Квітки Цісик гарно відтворила Євгенія Муха. Здавалося, що на сцену вийшла сама співачка.
Про рекламну діяльність співачки розповів Максим Царук. Присутні на екрані монітора побачили справжню американську рекламу з "живим" голосом Квітки.
Кожна творчість – це пошук маловідомого та дослідницька робота. І тішить, що до цієї творчої години студенти та організатори поставились дуже відповідально. Вони побували у Львові, де функціонує в одній із шкіл музей Квітки Цісик, і пізнали багато нового. Своїми враженнями від поїздки поділилися Антон Гоніч та Владислав Строчук. Цікаво! Співачка стала ще ближчою до нас.
Зворушив своєю безпосередністю дев'ятилітній Женя Мелещук, учень НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. № 13-колегіум". Його "Гуцулка Ксеня" звучала дзвінко, радісно і душевно.
І знову – роздуми. Коли і як прокинувся ген українства у англомовної українки? Енергетичний код із батьківської землі перенесений до Америки батьком, передався доньці, щоб ще раз підтвердити пророцтво: "Наша Воля, наша Слава не вмруть, не загинуть". Це – невмирущість українства, нашого народу, мови та духу. Бо як інакше пояснити, що, маючи вагомі дивіденди і славу від реклами, Квітка раптом вирішує заспівати українською, видати альбом і віддати свої заощадження на цей завідомо збитковий у матеріальному сенсі проєкт? Але вдумаймося, який він багатий для нас у духовному плані, адже підтверджує, що ми, українці, висококультурна, творча, інтелектуальна нація.
Не раз ми зазначаємо, що хтось прожив довго, скажімо 100 років. А що в тих літах?
Квітка Цісик у своє життя вкладала все: і голос, і талант, і пробуджене українство. Її зірка засяяла в 45! Але лишився слід незгасний у пам'яті. Її батько теж відійшов у засвіти із сцени. Треба було чути оте тужливе до болю "Кру-кру-кру… в чужині умру…". Сльозина скотилася по щоці, і не тільки у мене. Не забули організатори презентувати спів львівської співачки, переможниці "Голосу країни" Оксани Мухи, яка популяризує пісні Квітки. Знову захоплюючі духовні хвилини!
Лунали поезії, присвячені співачці. Їх декламували Марійка Симонік та Катя Борисюк. Гарно вписався у дійство вальс під пісню Квітки "Місто спить".
Пам'ять. Доки вона жива, живуть і дорогі нам люди. У США засновано фонд підтримки музично обдарованих дітей, на пошанування знаменитої співачки Кейсі Цісик. У Львові одну із вулиць названо іменем Квітки Цісик, а на будинку, де жили її рідні, відкрито меморіальну дошку.
В Ковелі відбулись літературно-мистецькі зустрічі у центральній бібліотеці та промислово-економічному коледжі, про що написано вище.
Творча зустріч зворушила і надихнула на рядки поетичної посвяти великій Українці Квітці Цісик.
Повернення
Квітці Цісик присвячую
Клич журавлиний, немов
голосіння,
З чужинського краю крізь море
летить,
Вкраїно, послухай ці ноти осінні,
Тужливі... Довго розлукою
серце болить.
Збирались в дорогу від рідної
хати,
Сльозину лишили, як докір,
землі.
Мої українці, хто ж нам буде
співати,
Хто ж нас буде любити у сірій
імлі?
Любов не зів'яне, і пісня не
згине –
Вона заспівала, здивувала
весь світ.
Колоритне сопрано до Господа
лине,
Розквітає калина – весни
сонцецвіт.
Сонячні звуки, як сон,
ніжнотонні,
Чарують, милують. Ти чуєш, мій
брате?
На Київських горах проснулися
дзвони,
Нас пісня вкраїнська скликає
на свято.
Ключ журавлиний вертається
з вирію,
З чужинського краю до рідного
дому.
Світла мелодія, окрилена
мрією,
Влітає у душу, як сонячний
промінь.
О, Квітиславо, так рано зоря
ясна згасла,
А над Україною – пісня твоя,
незбагненна й прекрасна!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Дорогий мій читачу! Намагаючись пізнати хоч щось у цьому світі, запитую тебе, чи можна торкнутись співучого птаха, що парить в небі, коли крила твої не сягають його висоти?
Квітка Цісик, співачка, україноамериканка, є тією птахою, для якої ой як не просто знайти слова, щоб змалювати творчий портрет.
Уяви собі, мій читачу: посіялася зернина на заокеанському пишному рослинному полі і на диво проросла, розквітла яскраво, як це буває в казці, перевтілилась у співучу горлицю. Злетіла високо і здивувала цей світ своїм голосом, барвистим та естетично витонченим співом. Їй не судилося за життя подарувати свій талант батьківській землі. Імперська протиукраїнська система не дозволила. Проте її пісня створила диво. Ясночола, красива, співуча, з сонячною усмішкою душа Квітки Цісик прилетіла в Україну і торкнулася спраглих українських сердець. "Я Ваша, привітаймось!", – почувся голос.
І почули цей клич студенти Ковельського промислово-економічного коледжу. Вони сміливо торкнулися крил птахи, і гостину теплу приготували – душевну, як для рідної. Щоб захід пройшов на високому мистецькому рівні, Неля Телючик, зав.бібліотекою, та Людмила Мелещук, керівник групи "Комп’ютерні науки", не пошкодували ні часу, ні енергії – словом, з теплом і любов'ю підготували дійство.
...Зал бібліотеки переповнений. Зібралися студенти, батьки, гості, викладачі. В очах організаторів переживання, адже для першокурсників це – творчий дебют. Видно, що хвилюються ведучі Яна Оніщук та Назар Гаврилейко, Вікторія Поліщук та Роман Ковальчук,
Софія Веніславська та Роман Суднік.
Помандруймо і ми разом із ведучими життєвим шляхом Кейсі-Квітки Цісик.
Батько Квітислави, вимушено опинився в далекій від Галичини Америці. Не чекав райських кущів, а висаджував і ростив їх. Він, перша скрипка і концертмайстер Львівської опери, заснував у Нью-Йорку Український музичний інститут. Працював викладачем.
У квітні 1953 року у Іванки та Володимира народилася друга донька Квітислава (Квітка, а потому – Кейсі).
Своїх доньок із раннього дитинства батько спрямував на шлях прекрасного – тобто на служіння її величності Музиці. І не помилився! Старша Марія стала відомою піаністкою, педагогом, а потому директором консерваторії у Сан-Франциско. Квітка уже в чотири роки опанувала скрипку. У сімнадцять – стала віртуозною скрипачкою.
Та поряд із милозвучними струнами цариці музики формувався і розвивався її голос. Здається, що Янголам Господнім було потрібно, щоб вона співала. І вона заспівала кілька пісень у фільмі "Ти світло мого життя". І… о, диво! Стала знаменитою і здобула "Золотий глобус" та "Оскар" – найпрестижніші в світі відзнаки Американської кіноакадемії. Вона стала співати, записувати платівки і брати участь у створенні рекламних роликів. Де є талант, праця, там не забариться слава. Її запрошують всесвітньо відомі компанії. 16 років (!) Квітка Цісик співпрацювала із корпорацією "Форд Моторс".
Та повернемося до наших рідних студентів. Театралізований образ Квітки Цісик гарно відтворила Євгенія Муха. Здавалося, що на сцену вийшла сама співачка.
Про рекламну діяльність співачки розповів Максим Царук. Присутні на екрані монітора побачили справжню американську рекламу з "живим"
голосом Квітки.
Кожна творчість – це пошук маловідомого та дослідницька робота. І тішить, що до цієї творчої години студенти та організатори поставились дуже відповідально. Вони побували у Львові, де функціонує в одній із шкіл музей Квітки Цісик, і пізнали багато нового. Своїми враженнями від поїздки поділилися Антон Гоніч та Владислав Строчук. Цікаво! Співачка стала ще ближчою до нас.
Зворушив своєю безпосередністю дев'ятилітній Женя Мелещук, учень НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. № 13-колегіум". Його "Гуцулка Ксеня" звучала дзвінко, радісно і душевно.
І знову – роздуми. Коли і як прокинувся ген українства у англомовної українки? Енергетичний код із батьківської землі перенесений до Америки батьком, передався доньці, щоб ще раз підтвердити пророцтво: "Наша Воля, наша Слава не вмруть, не загинуть". Це – невмирущість українства, нашого народу, мови та духу. Бо як інакше пояснити, що, маючи вагомі дивіденди і славу від реклами, Квітка раптом вирішує заспівати українською, видати альбом і віддати свої заощадження на цей завідомо збитковий у матеріальному сенсі проєкт? Але вдумаймося, який він багатий для нас у духовному плані, адже підтверджує, що ми, українці, висококультурна, творча, інтелектуальна нація.
Не раз ми зазначаємо, що хтось прожив довго, скажімо 100 років. А що в тих літах?
Квітка Цісик у своє життя вкладала все: і голос, і талант, і пробуджене українство. Її зірка засяяла в 45! Але лишився слід незгасний у пам'яті. Її батько теж відійшов у засвіти із сцени. Треба було чути оте тужливе до болю "Кру-кру-кру… в чужині умру…". Сльозина скотилася по щоці, і не тільки у мене. Не забули організатори презентувати спів львівської співачки, переможниці "Голосу країни" Оксани Мухи, яка популяризує пісні Квітки. Знову захоплюючі духовні хвилини!
Лунали поезії, присвячені співачці. Їх декламували Марійка Симонік та Катя Борисюк. Гарно вписався у дійство вальс під пісню Квітки "Місто спить".
Пам'ять. Доки вона жива, живуть і дорогі нам люди. У США засновано фонд підтримки музично обдарованих дітей, на пошанування знаменитої співачки Кейсі Цісик. У Львові одну із вулиць названо іменем Квітки Цісик, а на будинку, де жили її рідні, відкрито меморіальну дошку.
В Ковелі відбулись літературно-мистецькі зустрічі у центральній бібліотеці та промислово-економічному коледжі, про що написано вище.
Творча зустріч зворушила і надихнула на рядки поетичної посвяти великій Українці Квітці Цісик.
Повернення
Квітці Цісик присвячую
Клич журавлиний, немов голосіння,
З чужинського краю крізь море летить,
Вкраїно, послухай ці ноти осінні,
Тужливі... Довго розлукою серце болить.
Збирались в дорогу від рідної хати,
Сльозину лишили, як докір, землі.
Мої українці, хто ж нам буде співати,
Хто ж нас буде любити у сірій імлі?
Любов не зів'яне, і пісня не згине –
Вона заспівала, здивувала весь світ.
Колоритне сопрано до Господа лине,
Розквітає калина – весни сонцецвіт.
Сонячні звуки, як сон, ніжнотонні,
Чарують, милують. Ти чуєш, мій брате?
На Київських горах проснулися дзвони,
Нас пісня вкраїнська скликає на свято.
Ключ журавлиний вертається з вирію,
З чужинського краю до рідного дому.
Світла мелодія, окрилена мрією,
Влітає у душу, як сонячний промінь.
О, Квітиславо, так рано зоря ясна згасла,
А над Україною – пісня твоя, незбагненна й прекрасна!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар