Працівник – роботодавець: раб і феодал
Спрощене звільнення працівників, понаднормова робота, зниження захисту матерів з маленькими дітьми – ці та багато інших "цікавих" новацій пропонує урядовий законопроєкт "Про працю". Зокрема, що стосуються робочого часу, відпустки, правил нарахування зарплати, роботи вдома та ін. Суперечок навколо цього законопроєкту сила-силенна: комусь він здається прогресивним і давно назрілим, а хтось його називає "рабським" і "неконституційним".
Так, зміни назріли давно, адже чинний Кодекс законів про працю – спадщина радянських часів: тоді влада керувала всім, а зараз втручатися в трудові відносини слід якомога менше, вважають реформатори. Норми Кодексу давно застаріли, і натомість автори законопроєкту пропонують нові – у сфері фрілансу, дистанційної або тимчасової роботи.
"Роботодавець має знайти людей, з якими йому добре працюється, так само, як і працівник. Для цього потрібно легко сходитися і легко розходитися", – коментує нові пропозиції Міністр економіки Тимофій Милованов.
Однак стосовно цього іншої думки в Міжнародній конфедерації профспілок, де вважають, що проєкт Закону "Про працю" позбавить працівників правового захисту, а профспілок – здатності їх захищати.
Норми про звільнення стали чи не найбільш дискусійними. Раніше лише працівник міг за власним бажанням припинити відносини з роботодавцем, повідомивши його про це за два тижні. Втім, коли у роботодавця виникало бажання звільнити працівника, в нього теж були певні інструменти – реорганізація підприємства, фіктивні скорочення, ретельний підрахунок запізнень та прогулів тощо.
За нового Закону "Про працю" все відбуватиметься зрозуміліше і прозоріше, – кажуть його розробники. Працівник може і не відпрацьовувати два тижні, які фігурують в тексті законопроєкту, якщо є "поважні причини". А от коли у роботодавця виникне бажання звільнити працівника, він може реалізувати його негайно. Він матиме право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником, попередивши його про це в термін від 15 до 90 днів залежно від періоду роботи.
Роботодавець має право звільнити працівника день у день повідомленнями в меседжері або ж смс-кою, замінивши строки попередження грошовою компенсацією (а це, враховуючи рівень офіційних зарплат на більшості підприємств України, – не надто великі кошти). Окрім того, звільнити працівника можуть, якщо той порушив умови трудового договору двічі впродовж року. А от скільки разів може порушити договір роботодавець, перш, ніж працівник розірве цей договір, не згадується.
Водночас в проєкті нового Закону є заборона звільняти працівників через дискримінацію чи помсту. Вводиться поняття "мобінг" (тобто цькування). У переліку заборон до дискримінації на робочому місці додали і дискримінацію вагітних. Їх так само, як і осіб, які перебувають у відпустці з догляду за дитиною до трьох років, не можна звільняти.
При цьому поняття профспілок у законопроєкті відсутнє. Отже, не дивно, що чи не найбільше критики цей документ отримав саме з боку профспілок, які не брали участь у його підготовці.
Але профспілки не ліквідують, – запевняє Міністр економіки Тимофій Милованов. Водночас, наполягає урядовець: "Робота профспілок має стати ефективнішою, ніж щорічна роздача подарунків до Нового року, видача обмеженої кількості путівок "для обраних" чи організація страйків "під запис явки усіх".
Серед інших нововведень передбачається обов'язкове укладання трудового договору як у письмовій, так і в електронній формі. До безстрокових та строкових договорів додаються короткостроковий, сезонний, з нефіксованим робочим часом, учнівський, з домашнім працівником. Отже, сторони зможуть домовлятися про будь-які умови праці. У людини з'явиться можливість офіційно працювати на кількох роботах. Таким чином в Уряді сподіваються на зниження безробіття. Нині за даними Мінекономіки, з 28,5 мільйонів українців працездатного віку легально працюють лише 12,8 мільйонів, тобто кожен другий.
Трудові книжки Кабінет Міністрів планує зробити цифровими.
Працюємо, як і нині, не більше сорока годин на тиждень, але тривалість щоденної зміни, гнучкий робочий графік та дистанційна робота визначатимуться договором. Якщо зараз два вихідні на тиждень, то відповідно до запропонованого Закону "Про працю" можна буде залишити лише один на відпочинок. А замість стовідсоткової доплати за понаднормову працю платитимуть у п'ять разів менше.
І це у той час, коли сьогодні світовим трендом є 4-денний робочий тиждень, який зараз тестують компанії в офісах по всьому світу. Менше працювати вже почали в Німеччині, Швеції, Новій Зеландії. Наприклад, фірма у Новій Зеландії, яка дозволила своїм працівникам працювати чотири дні на тиждень, а оплачувала їм п'ять днів, свідчить, що експеримент був успішним. Персонал працював над тим, де витрачає час даремно, і працював розумніше, а не важче.
У нас же експериментують в іншому напрямку: працювати – більше, а платити – менше.
Однак згідно з новим законопроєктом обіцяють залишити відпустку – 24 дні, гарантований державою розмір мінімальної заробітної плати, лікарняні, святкові неробочі дні.
Отож, що він нам дасть – цей документ? Нові можливості чи обмеження? Цікавимось цим у ковельчан.
Сергій, торговий агент:
– Запропонований Закон не зможе захищати працівників. Тому що в ньому не передбачені профспілки. Людина залишатиметься один на один з роботодавцем.
Олександр, вчитель:
– Урядовий законопроєкт "Про працю" повністю суперечить трудовому законодавству. Насторожує, передусім, те, що він повністю нівелює права найманих працівників, натомість надає право роботодавцю звільнити людину або без її погодження навантажувати роботою, яку працівник не в змозі виконувати.
Олексій, машиніст:
– Працівника можна звільнити день у день, надіславши смс-ку. Хіба таке ще є в якійсь країні? Як кажуть у американських фільмах: "Вас звільнено!". От і все. На сьогодні у нас є Кодекс законів про працю, який постійно доповнюється, якого можна реформувати, якщо виникає у цьому потреба.
Ганна, працює за кордоном:
– Не надто цікавилась цим. Лише знаю, що цей законопроєкт багато критикують. Але варто подумати також над тим, чи ефективно захищає права працівників нинішній Трудовий кодекс? Зараз часто оформлюють людей на пів ставки або взагалі на 25%. Таким чином керівники страхують себе перед Законом. Тому, на мою думку, Трудовий кодекс сьогодні не працює. Його треба змінювати і створювати нормальні умови для роботи.
Світлана, студентка:
– Чула, що планують збільшити кількість робочих годин на тиждень. Думаю, це погано позначиться на результатах будь-якої роботи. А ще в договорі "Про працю" потрібно буде обумовлювати багато деталей стосовно того, як працювати. Наприклад, якщо це не прописано, то керівник може викликати працівника у будь-який час, хоч посеред ночі. І працівник буде зобов'язаний прийти на роботу. Якщо ж не погодиться – просто звільнять. І ніхто вас не захистить.
Володимир, пенсіонер:
– Часи змінюються, і радянський Трудовий кодекс вже дуже застарів. Сьогодні працівник може не виконувати належним чином свою роботу, але звільнити його не можна, тому що у нього, наприклад, маленькі діти або ще якісь інші обставини. У результаті в когось розвалюється бізнес, у збитках підприємства, а через це страждають країна, її громадяни.
Підготувала
Вікторія ЗІНЧУК.
Спрощене звільнення працівників, понаднормова робота, зниження захисту матерів з маленькими дітьми – ці та багато інших "цікавих" новацій пропонує урядовий законопроєкт "Про працю". Зокрема, що стосуються робочого часу, відпустки, правил нарахування зарплати, роботи вдома та ін. Суперечок навколо цього законопроєкту сила-силенна: комусь він здається прогресивним і давно назрілим, а хтось його називає "рабським" і "неконституційним".
Так, зміни назріли давно, адже чинний Кодекс законів про працю – спадщина радянських часів: тоді влада керувала всім, а зараз втручатися в трудові відносини слід якомога менше, вважають реформатори. Норми Кодексу давно застаріли, і натомість автори законопроєкту пропонують нові – у сфері фрілансу, дистанційної або тимчасової роботи.
"Роботодавець має знайти людей, з якими йому добре працюється, так само, як і працівник. Для цього потрібно легко сходитися і легко розходитися", – коментує нові пропозиції Міністр економіки Тимофій Милованов.
Однак стосовно цього іншої думки в Міжнародній конфедерації профспілок, де вважають, що проєкт Закону "Про працю" позбавить працівників правового захисту, а профспілок – здатності їх захищати.
Норми про звільнення стали чи не найбільш дискусійними. Раніше лише працівник міг за власним бажанням припинити відносини з роботодавцем, повідомивши його про це за два тижні. Втім, коли у роботодавця виникало бажання звільнити працівника, в нього теж були певні інструменти – реорганізація підприємства, фіктивні скорочення, ретельний підрахунок запізнень та прогулів тощо.
За нового Закону "Про працю" все відбуватиметься зрозуміліше і прозоріше, – кажуть його розробники. Працівник може і не відпрацьовувати два тижні, які фігурують в тексті законопроєкту, якщо є "поважні причини". А от коли у роботодавця виникне бажання звільнити працівника, він може реалізувати його негайно. Він матиме право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником, попередивши його про це в термін від 15 до 90 днів залежно від періоду роботи.
Роботодавець має право звільнити працівника день у день повідомленнями в меседжері або ж смс-кою, замінивши строки попередження грошовою компенсацією (а це, враховуючи рівень офіційних зарплат на більшості підприємств України, – не надто великі кошти). Окрім того, звільнити працівника можуть, якщо той порушив умови трудового договору двічі впродовж року. А от скільки разів може порушити договір роботодавець, перш, ніж працівник розірве цей договір, не згадується.
Водночас в проєкті нового Закону є заборона звільняти працівників через дискримінацію чи помсту. Вводиться поняття "мобінг" (тобто цькування). У переліку заборон до дискримінації на робочому місці додали і дискримінацію вагітних. Їх так само, як і осіб, які перебувають у відпустці з догляду за дитиною до трьох років, не можна звільняти.
При цьому поняття профспілок у законопроєкті відсутнє. Отже, не дивно, що чи не найбільше критики цей документ отримав саме з боку профспілок, які не брали участь у його підготовці.
Але профспілки не ліквідують, – запевняє Міністр економіки Тимофій Милованов. Водночас, наполягає урядовець: "Робота профспілок має стати ефективнішою, ніж щорічна роздача подарунків до Нового року, видача обмеженої кількості путівок "для обраних" чи організація страйків "під запис явки усіх".
Серед інших нововведень передбачається обов'язкове укладання трудового договору як у письмовій, так і в електронній формі. До безстрокових та строкових договорів додаються короткостроковий, сезонний, з нефіксованим робочим часом, учнівський, з домашнім працівником. Отже, сторони зможуть домовлятися про будь-які умови праці. У людини з'явиться можливість офіційно працювати на кількох роботах. Таким чином в Уряді сподіваються на зниження безробіття. Нині за даними Мінекономіки, з 28,5 мільйонів українців працездатного віку легально працюють лише 12,8 мільйонів, тобто кожен другий.
Трудові книжки Кабінет Міністрів планує зробити цифровими.
Працюємо, як і нині, не більше сорока годин на тиждень, але тривалість щоденної зміни, гнучкий робочий графік та дистанційна робота визначатимуться договором. Якщо зараз два вихідні на тиждень, то відповідно до запропонованого Закону "Про працю" можна буде залишити лише один на відпочинок. А замість стовідсоткової доплати за понаднормову працю платитимуть у п'ять разів менше.
І це у той час, коли сьогодні світовим трендом є 4-денний робочий тиждень, який зараз тестують компанії в офісах по всьому світу. Менше працювати вже почали в Німеччині, Швеції, Новій Зеландії. Наприклад, фірма у Новій Зеландії, яка дозволила своїм працівникам працювати чотири дні на тиждень, а оплачувала їм п'ять днів, свідчить, що експеримент був успішним. Персонал працював над тим, де витрачає час даремно, і працював розумніше, а не важче.
У нас же експериментують в іншому напрямку: працювати – більше, а платити – менше.
Однак згідно з новим законопроєктом обіцяють залишити відпустку – 24 дні, гарантований державою розмір мінімальної заробітної плати, лікарняні, святкові неробочі дні.
Отож, що він нам дасть – цей документ? Нові можливості чи обмеження? Цікавимось цим у ковельчан.
Сергій, торговий агент:
– Запропонований Закон не зможе захищати працівників. Тому що в ньому не передбачені профспілки. Людина залишатиметься один на один з роботодавцем.
Олександр, вчитель:
– Урядовий законопроєкт "Про працю" повністю суперечить трудовому законодавству. Насторожує, передусім, те, що він повністю нівелює права найманих працівників, натомість надає право роботодавцю звільнити людину або без її погодження навантажувати роботою, яку працівник не в змозі виконувати.
Олексій, машиніст:
– Працівника можна звільнити день у день, надіславши смс-ку. Хіба таке ще є в якійсь країні? Як кажуть у американських фільмах: "Вас звільнено!". От і все. На сьогодні у нас є Кодекс законів про працю, який постійно доповнюється, якого можна реформувати, якщо виникає у цьому потреба.
Ганна, працює за кордоном:
– Не надто цікавилась цим. Лише знаю, що цей законопроєкт багато критикують. Але варто подумати також над тим, чи ефективно захищає права працівників нинішній Трудовий кодекс? Зараз часто оформлюють людей на пів ставки або взагалі на 25%. Таким чином керівники страхують себе перед Законом. Тому, на мою думку, Трудовий кодекс сьогодні не працює. Його треба змінювати і створювати нормальні умови для роботи.
Світлана, студентка:
– Чула, що планують збільшити кількість робочих годин на тиждень. Думаю, це погано позначиться на результатах будь-якої роботи. А ще в договорі "Про працю" потрібно буде обумовлювати багато деталей стосовно того, як працювати. Наприклад, якщо це не прописано, то керівник може викликати працівника у будь-який час, хоч посеред ночі. І працівник буде зобов'язаний прийти на роботу. Якщо ж не погодиться – просто звільнять. І ніхто вас не захистить.
Володимир, пенсіонер:
– Часи змінюються, і радянський Трудовий кодекс вже дуже застарів. Сьогодні працівник може не виконувати належним чином свою роботу, але звільнити його не можна, тому що у нього, наприклад, маленькі діти або ще якісь інші обставини. У результаті в когось розвалюється бізнес, у збитках підприємства, а через це страждають країна, її громадяни.
Підготувала Вікторія ЗІНЧУК.
Працівник – роботодавець: раб і феодал
Залишити коментар