Повідомлення в номер / Поїдемо, але без музики

Комітет Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури 17 червня підтримав законопроєкт "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо заборони акустичного насильства). 

"Протести проти акустичного насильства, суперечки про мову, жанр, зміст аудіовізуального продукту, що транслюється в салоні транспортного засобу, призводять до конфліктів пасажирів з водіями чи між собою. Такий стан справ негативно впливає на дотримання прав людини, громадське здоров'я та безпеку в транспорті", – йдеться в документі, під яким підписалося 15 депутатів різних фракцій, котрі, в свою чергу, сподіваються, що ухвалення Закону "дозволить захистити пасажирів від акустичного насильства в транспорті, усуне пов'язані з ним напругу і дискомфорт".  

Якщо Закон ухвалять, водіям рейсових автобусів буде заборонено транслювати в салоні фільми зі звуком, музику чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку. Таксистам теж хочуть заборонити включати музику в салоні без згоди всіх пасажирів. 

Водій також має право не допускати в громадський транспорт пасажира, який "створює шум у салоні, зокрема, за допомогою технічних пристроїв".

"Ухваливши цей законопроєкт, парламент запровадить в Україні правила, які діють в усьому цивілізованому світі. Пасажири на всіх видах транспорту зможуть їхати в тиші, а не доводити водіям своє право не слухати звуки "шансону" чи якогось серіалу. Трансляція звуку музики чи фільмів на пасажирських рейсах дозволятиметься лише через навушники", – написав один з ініціаторів законопроєкту, депутат та екс-очільник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. 

Ця ініціатива стала наслідком інциденту в автобусі, що трапився в ніч на 27 січня, коли військові волонтери Ярина Чорногуз і Анастасія Конфедерат поверталися з Луцька в Київ з похорону загиблого на Донбасі військового. За словами волонтерок, в салоні транслювався російський серіал, що їх вкрай обурило.

А ми, у свою чергу, спробували з'ясувати, чи принципові в цьому плані ковельчани і чи не заважають їм музика та фільми в громадському транспорті?

Олександр, водій "маршрутки":

– Чи там у парламенті більш серйозних проблем не бачать? Краще подумали б наші народні обранці, як з коронавірусної кризи виходити, інших криз, яких в нас вистачає в кожній галузі. А те, з музикою їхати в автобусі чи ні, вже якось і без них розібратися можна.

Тетяна, вихователька у дитсадочку: 

– Я проживаю у віддаленому від центра міста мікрорайоні, тому громадським транспортом користуюсь майже щодня. Чи заважає мені музика в салоні "маршрутки"? Якось на це не зважаю, а значить, не заважає. Заважають незручні місця для сидіння, "товкучки" в час-пік, інші нюанси, пов'язані з комфортністю пасажирських перевезень. А музика, якщо вона приємна й при цьому ніхто тобі не наступає на ноги, – це, як на мене, лише позитивне доповнення.

Юлія, аптекар:

– Залежить від настрою. Якщо в сім'ї, на роботі, загалом у житті все ладиться, то на такі дрібниці просто не звертаєш уваги.

Василь, будівельник:

– Якщо звучить якісна українська музика, то я не проти, щоб водії її вмикали, тільки, звісно, не голосно.

Неоніла Йосипівна, пенсіонерка:

– Громадський транспорт – це не концертна зала. Пасажирів музика може дратувати, а водія відволікати. А ще мені не до вподоби, як зараз дуже часто заходять в автобус люди у навушниках. Інколи через те, що вони не чують, коли до них звертаєшся, не можна нормально пройти, не допитаєшся у них виходять вони чи ні.

Анна, бухгалтер:

– Пригадую, якось їхала у "маршрутці", в якій було повно людей, а водій на весь салон увімкнув якусь російську "попсу" і ще й під неї підспівував. Тоді ніхто не дав йому зауваження, хоча не одну мене це роздратувало й стривожило. Водієві за кермом і з пасажирами не слід втрачати пильність й аж так розслаблятися. Тому я проти музики в громадському транспорті.

Ігор, працівник приватного підприємства:

– Нехай собі буде музика! Від тої радості, що вже, нарешті, у нас після аж надто затяжного  карантину запустили автобуси, хай там хоч і у дзвони дзвонять.          

Підготувала 

Вікторія ЗІНЧУК.

Комітет Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури 17 червня підтримав законопроєкт "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо заборони акустичного насильства). 

"Протести проти акустичного насильства, суперечки про мову, жанр, зміст аудіовізуального продукту, що транслюється в салоні транспортного засобу, призводять до конфліктів пасажирів з водіями чи між собою. Такий стан справ негативно впливає на дотримання прав людини, громадське здоров'я та безпеку в транспорті", – йдеться в документі, під яким підписалося 15 депутатів різних фракцій, котрі, в свою чергу, сподіваються, що ухвалення Закону "дозволить захистити пасажирів від акустичного насильства в транспорті, усуне пов'язані з ним напругу і дискомфорт".  

Якщо Закон ухвалять, водіям рейсових автобусів буде заборонено транслювати в салоні фільми зі звуком, музику чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку. Таксистам теж хочуть заборонити включати музику в салоні без згоди всіх пасажирів. 

Водій також має право не допускати в громадський транспорт пасажира, який "створює шум у салоні, зокрема, за допомогою технічних пристроїв".

"Ухваливши цей законопроєкт, парламент запровадить в Україні правила, які діють в усьому цивілізованому світі. Пасажири на всіх видах транспорту зможуть їхати в тиші, а не доводити водіям своє право не слухати звуки "шансону" чи якогось серіалу. Трансляція звуку музики чи фільмів на пасажирських рейсах дозволятиметься лише через навушники", – написав один з ініціаторів законопроєкту, депутат та екс-очільник Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. 

Ця ініціатива стала наслідком інциденту в автобусі, що трапився в ніч на 27 січня, коли військові волонтери Ярина Чорногуз і Анастасія Конфедерат поверталися з Луцька в Київ з похорону загиблого на Донбасі військового. За словами волонтерок, в салоні транслювався російський серіал, що їх вкрай обурило.

А ми, у свою чергу, спробували з'ясувати, чи принципові в цьому плані ковельчани і чи не заважають їм музика та фільми в громадському транспорті?

Олександр, водій "маршрутки":

– Чи там у парламенті більш серйозних проблем не бачать? Краще подумали б наші народні обранці, як з коронавірусної кризи виходити, інших криз, яких в нас вистачає в кожній галузі. А те, з музикою їхати в автобусі чи ні, вже якось і без них розібратися можна.

Тетяна, вихователька у дитсадочку: 

– Я проживаю у віддаленому від центра міста мікрорайоні, тому громадським транспортом користуюсь майже щодня. Чи заважає мені музика в салоні "маршрутки"? Якось на це не зважаю, а значить, не заважає. Заважають незручні місця для сидіння, "товкучки" в час-пік, інші нюанси, пов'язані з комфортністю пасажирських перевезень. А музика, якщо вона приємна й при цьому ніхто тобі не наступає на ноги, – це, як на мене, лише позитивне доповнення.

Юлія, аптекар:

– Залежить від настрою. Якщо в сім'ї, на роботі, загалом у житті все ладиться, то на такі дрібниці просто не звертаєш уваги.

Василь, будівельник:

– Якщо звучить якісна українська музика, то я не проти, щоб водії її вмикали, тільки, звісно, не голосно.

Неоніла Йосипівна, пенсіонерка:

– Громадський транспорт – це не концертна зала. Пасажирів музика може дратувати, а водія відволікати. А ще мені не до вподоби, як зараз дуже часто заходять в автобус люди у навушниках. Інколи через те, що вони не чують, коли до них звертаєшся, не можна нормально пройти, не допитаєшся у них виходять вони чи ні.

Анна, бухгалтер:

– Пригадую, якось їхала у "маршрутці", в якій було повно людей, а водій на весь салон увімкнув якусь російську "попсу" і ще й під неї підспівував. Тоді ніхто не дав йому зауваження, хоча не одну мене це роздратувало й стривожило. Водієві за кермом і з пасажирами не слід втрачати пильність й аж так розслаблятися. Тому я проти музики в громадському транспорті.

Ігор, працівник приватного підприємства:

– Нехай собі буде музика! Від тої радості, що вже, нарешті, у нас після аж надто затяжного  карантину запустили автобуси, хай там хоч і у дзвони дзвонять.