Сім’я, в якій панує любов
Як відомо, у Ковелі в рамках відзначення 30-річчя Незалежності України відбувся конкурс вишиванок. За рішенням журі, переможцями стали: Валентина Василечко, Лілія Литвин, Соломійка Мацелик. Всі вони отримали грошові винагороди від управління культури, молоді та спорту.
Захопливі погляди в цей день ловила на собі й маленька україночка в яскраво-жовтій сукні Марта Крощук, з сім’єю якої ми поспілкувались на днях. Щира, енергійна, впевнена у собі, кмітлива трирічна дівчинка з радістю розповіла про своїх рідних, захоплення та дозвілля.
Цікаво, що про конкурс вишиванок сім’я нічого не знала, й за збігом обставин, саме в цей день донечці придбала вишиванку. А потім гуляли містом, слухали концерт і, за бажанням Марти, взяли участь у конкурсі, де виграли грошовий приз на проїзд у таксі «Морячок» та солом’яні дзвіночки, які для учасників заходу підготувала майстриня із соломоплетіння Інна Чонка.
Сім’я Ірини та Андрія Крощуків – це порядні люди, які є гідним прикладом для своїх дітей Дмитра, Михайла та Марти (10,7 і 3 роки). Жінка родом з с. Грабове (Старовижівщина), чоловік – з Волі-Ковельської, а познайомились вони на весіллі старшої сестри Ірини з однокласником Андрія. Пара разом вже 12 років і, незважаючи на час та випробування, змогла зберегти теплі стосунки.
Чоловік – підприємець, на привокзальному ринку продає запчастини та аксесуари до автомобілів. Жінка працювала майстром манікюру, а потім – декрет за декретом. А «робота» мами теж не проста, особливо, коли троє дітей. В сучасній сім’ї – це рідкість.
У свої 33 роки Ірина дуже мудра жінка, яка знайшла особливий підхід до кожного члена сім’ї. Звісно, тато в домі головний, але вона – берегиня сімейного вогнищі, як і має бути. Основні складові сімейного щастя, на її думку, –це взаєморозуміння, повага, підтримка, вміння чути один одного і поступатися в разі потреби.
Сім’я Крощуків раніше жила в Ковелі, а от вже близько півтора року – в Дубовому. Після переїзду стали ще більш згуртовані, адже роботи біля дому завжди вистачає.
На городі вирощують картоплю, огірки, квасолю, гарбузи, дині та іншу городину. За газон відповідає чоловік, а хлопці йому з радістю допомагають. Ну, а квітник та кухня – «на дівчатах». На клумбі розмаїття квітів, й творча Ірина завжди вдало скомпонує букет чи композицію на різні святкові події.
Діти матусю поважають та вважають її справжньою господинею. Особливо полюбляють коли вдома смачно пахне. Ірина каже, що рідним подобаються налисники, відбивні, піца. Хлопці ж в один голос кричать: «Голубці, фаршировані перці, гарбузовий суп!». Смакують й страви з грибами, які ж самі залюбки збирають.
Взагалі, для мами першою помічницею в домашніх справах є Марта. Її Ірина ніжно називає «Мартуся, зірочка, чудо». Дівчата разом проводять цілий день, тож донечка охоче допомагає мамі.
Марта дуже творча. Любить танцювати і співати. Наразі відвідує школу танцю «АХАТ». Керівник колективу Вікторія Шилюк про ученицю відгукується лише позитивно: «Вона дуже старанна, активна на заняттях, весела, комунікабельна, допитлива. З Мартою легко працювати, бо вона завжди йде на контакт. Найбільшою радістю для мене є те, що, лиш прокинувшись, дівчинка щодня просить маму завезти її на танці. Як тренер та вчитель, вірю, що в майбутньому нас чекають великі успіхи та досягнення»!
«А от у садочок Мартуся ходити не хоче, – каже мама, – «адже вона навчається у ковельському ДНЗ №4, брати – у Дубівській школі. А за ними вона часто сумує й охоче пішла б відразу в школу».
Трирічна дівчинка у цій сім’ї – справжнє «свято», сама вміє створити собі й близьким гарний настрій. Її впевненість і невпинна енергія, заряджають позитивом оточуючих. Спостерігаючи за нею, я зрозуміла, що нам, дорослим, цього дуже бракує у повсякденному житті.
Марта, як і кожна дівчинка, – мрійниця. В майбутньому хоче стати принцесою (це її улюблені персонажі) й обов’язково виступати на сцені. Ірина з посмішкою розповідає, що концерти в них щодня: «Доня одягає довгі пишні плаття, гучно співає й нас залучає».
На зустріч Марта, як сучасна дитина, взяла мамин телефон і почала ділитись фото та відео з сімейного архіву. Емоції переповнювали її, коли на екрані з’явилися знімки слонів, жираф, черепах, гієн із зоопарку в Миколаєві, де вони відпочивали цього року. Мама каже, що любов до тварин в доні особлива. Вони часто бувають в зоомагазині, де Марта скупила б усіх звірів, а тата часто просить купити коня і корівку.
Але поки що у господарстві лише домашні улюбленці: коти Сенді, Люсі й собака Бакс. Останній, до речі, цього року вирив із сином Михайлом рядок картоплі. Тож працелюбність, і взаємна допомога у Крощуків властиві не лише дорослим.
Осінь для цієї сім’ї – святкова пора, адже всі її члени народились восени. Річницю весілля також відзначають у цю пору.
А цей рік по-своєму особливий, бо син Михайло пішов у перший клас. Правда радісними для хлопця були лише перші дні, адже висидіти п’ять уроків не так і просто, як здавалось. Мишко зізнається, що наразі улюбленого заняття не має, але йому цікаво на уроці образотворчого мистецтва, бо любить малювати, клеїти, вирізати. Згодом батьки хочуть записати сина «на басейн», адже він дуже любить плавати.
Старший Дмитро – відвідує музичну школу по класу акордеона. Зізнається, що з усіх інструментів цікаво ще було б зіграти на органі. У школі хлопець вже п’ятикласник і його улюбленими предметами є українська мова та література, трудове навчання (особливо подобається різьба по дереву).
Сім’я Крощуків є прикладом того, як батькам варто підтримувати своїх чад, розвивати їх таланти. Головне – не перевантажувати, щоб не відбити бажання від захоплень. Вони дружно працюють і дружно відпочивають. Завжди знаходять час і на духовний розвиток, пізнання добра і зла зі сторінок Біблії.
Ірина та Андрій виховують дітей в шані до українських традицій і звичаїв, любові до праці та рідної землі. Вірять, що незабаром боротьба, ворожість та жорстокість цього світу будуть приборкані, і настане той ранок, коли ми прокинемось в мирній країні. Дай, Боже, щоб це сталося якомога швидше!
Аліна РОМАНЮК.
На світлинах: щасливі миті життя сім’ї Крощуків.
Фото автора.
Як відомо, у Ковелі в рамках відзначення 30-річчя Незалежності України відбувся конкурс вишиванок. За рішенням журі, переможцями стали: Валентина Василечко, Лілія Литвин, Соломійка Мацелик. Всі вони отримали грошові винагороди від управління культури, молоді та спорту.
Захопливі погляди в цей день ловила на собі й маленька україночка в яскраво-жовтій сукні Марта Крощук, з сім’єю якої ми поспілкувались на днях. Щира, енергійна, впевнена у собі, кмітлива трирічна дівчинка з радістю розповіла про своїх рідних, захоплення та дозвілля.
Цікаво, що про конкурс вишиванок сім’я нічого не знала, й за збігом обставин, саме в цей день донечці придбала вишиванку. А потім гуляли містом, слухали концерт і, за бажанням Марти, взяли участь у конкурсі, де виграли грошовий приз на проїзд у таксі «Морячок» та солом’яні дзвіночки, які для учасників заходу підготувала майстриня із соломоплетіння Інна Чонка.
Сім’я Ірини та Андрія Крощуків – це порядні люди, які є гідним прикладом для своїх дітей Дмитра, Михайла та Марти (10,7 і 3 роки). Жінка родом з с. Грабове (Старовижівщина), чоловік – з Волі-Ковельської, а познайомились вони на весіллі старшої сестри Ірини з однокласником Андрія. Пара разом вже 12 років і, незважаючи на час та випробування, змогла зберегти теплі стосунки.
Чоловік – підприємець, на привокзальному ринку продає запчастини та аксесуари до автомобілів. Жінка працювала майстром манікюру, а потім – декрет за декретом. А «робота» мами теж не проста, особливо, коли троє дітей. В сучасній сім’ї – це рідкість.
У свої 33 роки Ірина дуже мудра жінка, яка знайшла особливий підхід до кожного члена сім’ї. Звісно, тато в домі головний, але вона – берегиня сімейного вогнищі, як і має бути. Основні складові сімейного щастя, на її думку, –це взаєморозуміння, повага, підтримка, вміння чути один одного і поступатися в разі потреби.
Сім’я Крощуків раніше жила в Ковелі, а от вже близько півтора року – в Дубовому. Після переїзду стали ще більш згуртовані, адже роботи біля дому завжди вистачає.
На городі вирощують картоплю, огірки, квасолю, гарбузи, дині та іншу городину. За газон відповідає чоловік, а хлопці йому з радістю допомагають. Ну, а квітник та кухня – «на дівчатах». На клумбі розмаїття квітів, й творча Ірина завжди вдало скомпонує букет чи композицію на різні святкові події.
Діти матусю поважають та вважають її справжньою господинею. Особливо полюбляють коли вдома смачно пахне. Ірина каже, що рідним подобаються налисники, відбивні, піца. Хлопці ж в один голос кричать: «Голубці, фаршировані перці, гарбузовий суп!». Смакують й страви з грибами, які ж самі залюбки збирають.
Взагалі, для мами першою помічницею в домашніх справах є Марта. Її Ірина ніжно називає «Мартуся, зірочка, чудо». Дівчата разом проводять цілий день, тож донечка охоче допомагає мамі.
Марта дуже творча. Любить танцювати і співати. Наразі відвідує школу танцю «АХАТ». Керівник колективу Вікторія Шилюк про ученицю відгукується лише позитивно: «Вона дуже старанна, активна на заняттях, весела, комунікабельна, допитлива. З Мартою легко працювати, бо вона завжди йде на контакт. Найбільшою радістю для мене є те, що, лиш прокинувшись, дівчинка щодня просить маму завезти її на танці. Як тренер та вчитель, вірю, що в майбутньому нас чекають великі успіхи та досягнення»!
«А от у садочок Мартуся ходити не хоче, – каже мама, – «адже вона навчається у ковельському ДНЗ №4, брати – у Дубівській школі. А за ними вона часто сумує й охоче пішла б відразу в школу».
Трирічна дівчинка у цій сім’ї – справжнє «свято», сама вміє створити собі й близьким гарний настрій. Її впевненість і невпинна енергія, заряджають позитивом оточуючих. Спостерігаючи за нею, я зрозуміла, що нам, дорослим, цього дуже бракує у повсякденному житті.
Марта, як і кожна дівчинка, – мрійниця. В майбутньому хоче стати принцесою (це її улюблені персонажі) й обов’язково виступати на сцені. Ірина з посмішкою розповідає, що концерти в них щодня: «Доня одягає довгі пишні плаття, гучно співає й нас залучає».
На зустріч Марта, як сучасна дитина, взяла мамин телефон і почала ділитись фото та відео з сімейного архіву. Емоції переповнювали її, коли на екрані з’явилися знімки слонів, жираф, черепах, гієн із зоопарку в Миколаєві, де вони відпочивали цього року. Мама каже, що любов до тварин в доні особлива. Вони часто бувають в зоомагазині, де Марта скупила б усіх звірів, а тата часто просить купити коня і корівку.
Але поки що у господарстві лише домашні улюбленці: коти Сенді, Люсі й собака Бакс. Останній, до речі, цього року вирив із сином Михайлом рядок картоплі. Тож працелюбність, і взаємна допомога у Крощуків властиві не лише дорослим.
Осінь для цієї сім’ї – святкова пора, адже всі її члени народились восени. Річницю весілля також відзначають у цю пору.
А цей рік по-своєму особливий, бо син Михайло пішов у перший клас. Правда радісними для хлопця були лише перші дні, адже висидіти п’ять уроків не так і просто, як здавалось. Мишко зізнається, що наразі улюбленого заняття не має, але йому цікаво на уроці образотворчого мистецтва, бо любить малювати, клеїти, вирізати. Згодом батьки хочуть записати сина «на басейн», адже він дуже любить плавати.
Старший Дмитро – відвідує музичну школу по класу акордеона. Зізнається, що з усіх інструментів цікаво ще було б зіграти на органі. У школі хлопець вже п’ятикласник і його улюбленими предметами є українська мова та література, трудове навчання (особливо подобається різьба по дереву).
Сім’я Крощуків є прикладом того, як батькам варто підтримувати своїх чад, розвивати їх таланти. Головне – не перевантажувати, щоб не відбити бажання від захоплень. Вони дружно працюють і дружно відпочивають. Завжди знаходять час і на духовний розвиток, пізнання добра і зла зі сторінок Біблії.
Ірина та Андрій виховують дітей в шані до українських традицій і звичаїв, любові до праці та рідної землі. Вірять, що незабаром боротьба, ворожість та жорстокість цього світу будуть приборкані, і настане той ранок, коли ми прокинемось в мирній країні. Дай, Боже, щоб це сталося якомога швидше!
Аліна РОМАНЮК.
На світлинах: щасливі миті життя сім’ї Крощуків.
Фото автора.
Залишити коментар