Жінок з дітьми асоціюють з лікарняними та пільгами?
«Я – бухгалтер. Працюю у приватній фірмі. Графік роботи гнучкий. Проте бувають періоди, коли роботи навантажується дуже багато, ледве до кінця робочого дня встигаєш справитися. А інколи йшла додому на годину-півтори пізніше. Тож бути мамою двох дітей і працювати інколи не дуже просто, — розповідає Оксана, мама двох хлопчиків, 12-и та 3-х років. – От навіть вчора в садочку попросили забрати Сашка трохи раніше, бо щедрий вечір — Старий Новий рік. Звісно, я все розумію. Але, пішовши раніше з роботи, ризикувала її втратити. А поки іншої, наприклад, дистанційної, знайти не можу».
І це – непоодинока історія. Знайти роботу, на якій би жінка змогла найкраще реалізувати свій потенціал, — складне завдання. Українські роботодавці рідко готові виявити лояльність до жінок із дітьми і беруть їх на роботу вкрай неохоче. Спонукає їх до цього ймовірність великої кількості лікарняних та пільг. А от іноземні компанії навпаки дозволяють працювати за гнучким графіком. Роботодавці готові переводити працівників на віддалену форму співпраці чи особливий графік. Бо важливий результат. А не те, скільки часу спеціаліст проводить за робочим столом.
«Доньці, яку так склалося, виховую сама (з чоловіком нещодавно розлучилася), через місяць виповниться три роки. Працюю кухарем у держзакладі, але не на повну ставку. Зарплата не дотягує до мінімальної, — розповідає 22-річна Олена. – Фінансове становище – критичне. Чоловік не допомагає. Планую влаштуватися на ринку продавцем чи ще десь, де можна буде чергуватися за графіком».
«Роботи не можу знайти вже близько двох років, — бідкається Марина, мама двох школярів. – Мені 46 років, тому, можливо, за віком багатьом роботодавцям не “підходжу”. У центрі зайнятості пропонували роботу в одному з супермаркетів – з 7-ї ранку до 10-ї вечора. Графік для мене не підйомний. Маю другокласника та шестикласника. Виховую їх сама, бо з чоловіком розлучена. Мої батьки, хоч і літні люди, чим можуть, допомагають. Але вже зовсім «повісити» на них дітей я не можу. Та й живуть вони далеко від нас».
«Дитині вже два роки. З’явилося трохи часу, тож почала шукати роботу з гнучким графіком, щоб забирало кілька годин на день, — говорить 25-річна Юлія. – Хай який заробіток, але зайвих грошей в сімейному бюджеті не буває. Шукала роботу через інтернет. Потрібні бухгалтери, менеджери, але в мене немає необхідних ні освіти, ні знань, ні досвіду. Пропонують також продавати косметику. Спочатку мене це зацікавило, але, як згодом виявилося, замість обіцяних високих зарплат ти опиняєшся в збитках. Бо в кінцевому рахунку сам стаєш покупцем цієї продукції».
А й справді, в інтернеті з’явилося багато платформ, які пропонують вакансії. Однак під час пошуку варто бути обережними, щоб не натрапити на шахраїв та обман. Наприклад, пропонують продавати косметику чи біжутерію. Спочатку потрібно заплатити гроші, щоб вислали товар. У результаті можуть прийти порожні ящики або взагалі нічого не надсилають. А якщо й прийде продукція, то треба дуже постаратися, щоби хоча би повернути витрачені на це кошти, а не те, що заробити.
Потрібно перевіряти всю інформацію та звертати увагу на вакансії реальних компаній. Зазвичай чесні роботодавці мають власні сторінки та сайти в мережі, де можна переглянути всю необхідну інформацію про них.
«Жінок із малими дітьми часто розглядають як дешеву робочу силу. Бо вони готові виконувати будь-яку роботу, аби заробити якусь копійчину. Після декрету не могла знайти роботу. Нарешті влаштувалася. Не знаю, чи протримаюся довго, бо платять мало, а роботи не переробити. Доводиться часто затримуватися, — каже мама двох малолітніх доньок Наталія, яка працює секретарем. – Чоловік за кордоном на заробітках. Меншу донечку з садочка завжди останньою забираю, старша школярка якось сама вже дає собі раду».
А от у 24-річної Вікторії, мами маленької Софійки, якій вже ось-ось буде три рочки, інша проблема.
«Працюю офісним працівником у приватній фірмі. Чекають з декрету з нетерпінням. А я переживаю, чи справлятимуся зі своїми обов’язками, — хвилюється молода мама. – Бо навантаження немале. Робота потребує багато часу, якого в мене зменшилося в рази. Доведеться на батьків покладатися, бо чоловік теж працює багато і часто у відрядженнях».
«Раніше була оформлена підприємцем. Мала на ринку контейнер. Але так склалося, що мусила його продати. Маю доньку, яка вчиться у вузі та сина-десятикласника. Зараз безробітна. З чоловіком розлучилася давно, але дітей фінансово підтримує, хоча зараз цього не завжди вистачає, — ділиться своєю життєвою історією 45-річна Тетяна. – Вирішила стати на біржу праці. Я отримала офіційний статус безробітної, але мені відмовили у отриманні виплат, адже не маю офіційного досвіду роботи і трудової книжки. А оскільки у центрі зайнятості спираються тільки на документ про освіту і трудову книжку, то якщо останньої у мене немає, за логікою центру, в мене автоматично немає жодного досвіду ні в чому. Роботу пропонували у сфері торгівлі. Поки що така не підходить».
До слова, за результатами опитування, проведеного сайтом із пошуку роботи Jooble, дві третини українців незадоволені рівнем своєї заробітної плати. Також понад 40 відсотків опитаних розповіли, що давно не отримували підвищення зарплати.
Вікторія ЗІНЧУК.
«Я – бухгалтер. Працюю у приватній фірмі. Графік роботи гнучкий. Проте бувають періоди, коли роботи навантажується дуже багато, ледве до кінця робочого дня встигаєш справитися. А інколи йшла додому на годину-півтори пізніше. Тож бути мамою двох дітей і працювати інколи не дуже просто, — розповідає Оксана, мама двох хлопчиків, 12-и та 3-х років. – От навіть вчора в садочку попросили забрати Сашка трохи раніше, бо щедрий вечір — Старий Новий рік. Звісно, я все розумію. Але, пішовши раніше з роботи, ризикувала її втратити. А поки іншої, наприклад, дистанційної, знайти не можу».
І це – непоодинока історія. Знайти роботу, на якій би жінка змогла найкраще реалізувати свій потенціал, — складне завдання. Українські роботодавці рідко готові виявити лояльність до жінок із дітьми і беруть їх на роботу вкрай неохоче. Спонукає їх до цього ймовірність великої кількості лікарняних та пільг. А от іноземні компанії навпаки дозволяють працювати за гнучким графіком. Роботодавці готові переводити працівників на віддалену форму співпраці чи особливий графік. Бо важливий результат. А не те, скільки часу спеціаліст проводить за робочим столом.
«Доньці, яку так склалося, виховую сама (з чоловіком нещодавно розлучилася), через місяць виповниться три роки. Працюю кухарем у держзакладі, але не на повну ставку. Зарплата не дотягує до мінімальної, — розповідає 22-річна Олена. – Фінансове становище – критичне. Чоловік не допомагає. Планую влаштуватися на ринку продавцем чи ще десь, де можна буде чергуватися за графіком».
«Роботи не можу знайти вже близько двох років, — бідкається Марина, мама двох школярів. – Мені 46 років, тому, можливо, за віком багатьом роботодавцям не “підходжу”. У центрі зайнятості пропонували роботу в одному з супермаркетів – з 7-ї ранку до 10-ї вечора. Графік для мене не підйомний. Маю другокласника та шестикласника. Виховую їх сама, бо з чоловіком розлучена. Мої батьки, хоч і літні люди, чим можуть, допомагають. Але вже зовсім «повісити» на них дітей я не можу. Та й живуть вони далеко від нас».
«Дитині вже два роки. З’явилося трохи часу, тож почала шукати роботу з гнучким графіком, щоб забирало кілька годин на день, — говорить 25-річна Юлія. – Хай який заробіток, але зайвих грошей в сімейному бюджеті не буває. Шукала роботу через інтернет. Потрібні бухгалтери, менеджери, але в мене немає необхідних ні освіти, ні знань, ні досвіду. Пропонують також продавати косметику. Спочатку мене це зацікавило, але, як згодом виявилося, замість обіцяних високих зарплат ти опиняєшся в збитках. Бо в кінцевому рахунку сам стаєш покупцем цієї продукції».
А й справді, в інтернеті з’явилося багато платформ, які пропонують вакансії. Однак під час пошуку варто бути обережними, щоб не натрапити на шахраїв та обман. Наприклад, пропонують продавати косметику чи біжутерію. Спочатку потрібно заплатити гроші, щоб вислали товар. У результаті можуть прийти порожні ящики або взагалі нічого не надсилають. А якщо й прийде продукція, то треба дуже постаратися, щоби хоча би повернути витрачені на це кошти, а не те, що заробити.
Потрібно перевіряти всю інформацію та звертати увагу на вакансії реальних компаній. Зазвичай чесні роботодавці мають власні сторінки та сайти в мережі, де можна переглянути всю необхідну інформацію про них.
«Жінок із малими дітьми часто розглядають як дешеву робочу силу. Бо вони готові виконувати будь-яку роботу, аби заробити якусь копійчину. Після декрету не могла знайти роботу. Нарешті влаштувалася. Не знаю, чи протримаюся довго, бо платять мало, а роботи не переробити. Доводиться часто затримуватися, — каже мама двох малолітніх доньок Наталія, яка працює секретарем. – Чоловік за кордоном на заробітках. Меншу донечку з садочка завжди останньою забираю, старша школярка якось сама вже дає собі раду».
А от у 24-річної Вікторії, мами маленької Софійки, якій вже ось-ось буде три рочки, інша проблема.
«Працюю офісним працівником у приватній фірмі. Чекають з декрету з нетерпінням. А я переживаю, чи справлятимуся зі своїми обов’язками, — хвилюється молода мама. – Бо навантаження немале. Робота потребує багато часу, якого в мене зменшилося в рази. Доведеться на батьків покладатися, бо чоловік теж працює багато і часто у відрядженнях».
«Раніше була оформлена підприємцем. Мала на ринку контейнер. Але так склалося, що мусила його продати. Маю доньку, яка вчиться у вузі та сина-десятикласника. Зараз безробітна. З чоловіком розлучилася давно, але дітей фінансово підтримує, хоча зараз цього не завжди вистачає, — ділиться своєю життєвою історією 45-річна Тетяна. – Вирішила стати на біржу праці. Я отримала офіційний статус безробітної, але мені відмовили у отриманні виплат, адже не маю офіційного досвіду роботи і трудової книжки. А оскільки у центрі зайнятості спираються тільки на документ про освіту і трудову книжку, то якщо останньої у мене немає, за логікою центру, в мене автоматично немає жодного досвіду ні в чому. Роботу пропонували у сфері торгівлі. Поки що така не підходить».
До слова, за результатами опитування, проведеного сайтом із пошуку роботи Jooble, дві третини українців незадоволені рівнем своєї заробітної плати. Також понад 40 відсотків опитаних розповіли, що давно не отримували підвищення зарплати.
Вікторія ЗІНЧУК.
Залишити коментар