Підкажи, мій читачу, як зрозуміти, що діється сьогодні з нами? Яким словом описати цю вбивчу війну? Де взяти сил, ресурсів і духу, щоб вистояти?
Здається, якісь злі вищі сили вибрали українців, щоб випробувати міцність світосистеми та існування людства в ній.
Але цей експеримент далекий від людяності. Він схожий на полювання за піддослідними істотами, яких методично й безжально відстрілюють ракетами та іншими найсучаснішими видами озброєння.
Зійшлись у двобої карлики і гулівери. Хто кого?
Мільйони спостерігають за цими битвами і плескають в долоні стоячи. Мовляв, слава вам, хоробрим і мужнім! Не задумуються, що Маріуполь, Харків – це прелюдія до кінця Світу.
І все ж: "Слава Україні!" – чути звідусіль впевнене. Лунає гімн-молитва перед черговою атакою.
– Героям слава! – відповідаю я.
Вірю, що моя країна переможе, заживе мирним, радісним і щасливим життям!
Рашистам – живим і мертвим
Рашист руйнує і вбиває,
світ спостерігає,
а українець-вояк на смерть стоїть.
Допоки живий останній українець,
Горітиме земля свята
під вашими ногами,
Бо ви не нація, а хижих вбивць
звіринець –
Не буде прощення за ці трагічні злами.
Допоки живий останній українець,
Меч кари висітиме у вас над головою.
Покайтесь перед Богом і людьми
за звірства,
Прозрійте: ви подружилися з лихим
і сатаною.
Допоки жива остання українська мати,
Житиме під Сонцем Ненька-Україна.
І син, і дочка, і рід увесь на смерть
стоятимуть
За Волю й Землю, і за мирну днину!
Зозуле, накуй перемогу
Вітаю Весну і приймаю
Душею і серцем своїм.
Під гуркіт снарядів страждаю,
Клубочить гіркий долі дим.
Ох, доле, ти доле вкраїнська.
Віками за волю боролась.
Вже випито горя по вінця,
Сьогодні течуть ріки крові.
Мільйони тікають світ за очі
В Європу на мирні хліби.
Куди ви від долі сховаєтесь?
Весна ж бо – розквітнуть сади.
Гей, зозуле, зозуленько-пташко,
Провісниця радісних літ.
Накуй перемогу – так важко!
Розвій сумний долі політ.
Я вірю: настане година –
Розсиплеться раша у прах.
І все буде моя Україна,
І мирний прославиться шлях.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар