30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК
Дорогоцінні сапфіри українства
"Час розкидати каміння і час збирати каміння" — мудро висловився біблійний пророк Еклезіаст. Сьогодні для українців настав той час, коли своє споконвічне українство маємо збирати до найменшого камінчика.
Багато хто ставить запитання: "Чи бути друкованій українській книзі, місцевій пресі, бібліотекам? Адже інтернет, смартфони, айфони тощо шаленим валом-хвилею накривають все старе, віджиле". Я — оптиміст, і переконливо заявляю: бути!
Серед тих дорогоцінних каменів, які маємо збирати, шліфувати і оберігати, — бібліотечна система: сапфір культури, просвітництва, слова, в цілому — українства.
Наші далекі і близькі предки шанували і книгу, і бібліотеку — цей своєрідний храм знань та духовності. Читачу мушу нагадати, що перша родинна бібліотека на Ковельщині була ще в 1645 (!) році в селі Радошині у землевласника Гулевича.
Совєто-комуністи теж розуміли важливість бібліотечної справи і перетворювали її на пропагандистські осередки. Радянські бібліотеки в Ковелі і селах району були створені у 1940 році. Окрім стаціонарних, діяли пересувні бібліотеки.
Переглядаючи повоєнні книги наказів районного відділу культури, дізнаємося, що в селах Мощеній, Майдані, Білині, Радошині, Підлісах, Битні, Нужелі в 50-тих роках XX ст. діяли хати-читальні. Цікаво, що ними завідували… чоловіки.
Із 1957 року по 1960 р. р. районна бібліотека знаходилася у селі Колодяжному в одному з будинків музею Лесі Українки. Потому бібліотеку перенесли до Ковеля на вул. Калініна, 18 (тепер – бульвар Лесі Українки). Книжковий фонд на той час становив 17 тисяч примірників.
У 1979 році бібліотеки району об'єднали в єдину централізовану систему. Влада не забувала про свій політико-агітаційний "осередок", і в 1982 році бібліотеку розташували у новому приміщенні з просторим читальним залом по вул. Степана Бандери, 2 (колишня — Чкалова).
Кажуть, що дорогоцінний камінь має властивість оздоровлювати людину, яка його носить. Бібліотекарі по праву виконують оздоровчу духовну функцію кожному із нас.
Згадаймо імена активних носіїв культуро-духовного оздоровлення поіменно. Це — Ніна Соболь, Валентина Ятченко, Надія Сліпко, Ганна Клімашевська, Мотря Велигоцька, Надія Устимук, Марія Харченко, Ірина Котлярова, Віра Баюра, Неоніла Морозова, Валентина Шпирук, Надія Віндюк, Валентина Кот, Надія Стернійчук, Галина Ільюк, Ганна Нагайчук та багато інших.
Вклонімося і пошануймо щиросердечно ветеранів бібліотечної справи, багато з яких уже немає в живих!
Прослідковуючи новітню історію бібліотечної галузі, бачимо, що вона постійно розвивається, несе промені просвітництва і формує світогляд читача. Більше того, є вікном у великий світ літератури. В центральній бібліотеці постійно відбувалися зустрічі з видатними письменниками України, Волині та Ковельщини. Презентували свою творчість Мирослав Дочинець, Михайло Слабошпицький, брати Капранови, Володимир Шовкошитний, Василь Шкляр, Андрій Курков, Володимир Гануліч, Андрій Бондарчук, Василь Гей, Володимир Лис, Надія Гуменюк, Ніна Горик, Ніна Шугніло та автор цих рядків.
Публічна бібліотека, як вона іменується сьогодні, була і є провідником краєзнавства на Ковельщині.
Ковельчани звикли, що тут організовують більшість культуролого-історичних заходів, приурочених до видатних, пам'ятних дат, державних свят, наукових конференцій, конкурсів юних читців поезії тощо.
Неможливо переоцінити патріотично-виховну складову, яку організовують і проводять працівників храму знань. Це — акції "Допоможи солдату!", плетіння захисних сіток для фронту: творчі вечори, присвячені подвигу воїнів УПА і АТО (сьогодні — ЗСУ).
Нині змінюються пріоритети нашого життя. На чільне місце у декого виходять гроші, матеріальні статки. У бібліотекаря — свої, вищі духовні цінності: любов до книги, читача, до рідної України.
На просвітницькому містку успішно трудяться Ольга Бичковська, Ірина Малиновська, Олег Котік, Клавдія Макарук, Олена Ткачук, Галина Приступа, Людмила Юрченкович, Світлана Цюра та інші.
Побажаємо їм здорового довголіття, мирного неба і Господньої любові!
З початку дев'яностих колектив бібліотечної системи очолювала фанат і сподвижник просвітництва Галина Божик, Заслужений працівник культури України. Вона була наповнена національним духом, ідеями українства та любов'ю до Батьківщини до глибини своєї безмежно доброї душі. У неї була особлива життєдайна аура. Кожен, хто наближався до цієї особистості, потрапляв у "полон" щирості, душевної доброзичливості і життєдайного світла.
"Мій рідний край, душа моя і мова, і серце в нім моє…".
Ці поетичні рядки писані для неї. Так буває у Всесвіті — зірки вже немає, а світло промениться до нас ще довгі роки. Запалений вогонь Галиною Божик ще довго буде променитися до нас і наповнювати серця духовним еліксиром українства. Вона не раз казала: "Я вас усіх люблю, кожного по-своєму, але люблю всіх".
В переддень свята бібліотекарів від імені читачів Ковельщини не помилюся, коли скажу:
"Дорогі наші! Ми любимо Вас душею і серцем. Несіть добре, розумне й вічне. Несіть світло українства! Нехай береже вас Бог!".
Анатолій СЕМЕНЮК.
"Час розкидати каміння і час збирати каміння" — мудро висловився біблійний пророк Еклезіаст. Сьогодні для українців настав той час, коли своє споконвічне українство маємо збирати до найменшого камінчика.
Багато хто ставить запитання: "Чи бути друкованій українській книзі, місцевій пресі, бібліотекам? Адже інтернет, смартфони, айфони тощо шаленим валом-хвилею накривають все старе, віджиле". Я — оптиміст, і переконливо заявляю: бути!
Серед тих дорогоцінних каменів, які маємо збирати, шліфувати і оберігати, — бібліотечна система: сапфір культури, просвітництва, слова, в цілому — українства.
Наші далекі і близькі предки шанували і книгу, і бібліотеку — цей своєрідний храм знань та духовності. Читачу мушу нагадати, що перша родинна бібліотека на Ковельщині була ще в 1645 (!) році в селі Радошині у землевласника Гулевича.
Совєто-комуністи теж розуміли важливість бібліотечної справи і перетворювали її на пропагандистські осередки. Радянські бібліотеки в Ковелі і селах району були створені у 1940 році. Окрім стаціонарних, діяли пересувні бібліотеки.
Переглядаючи повоєнні книги наказів районного відділу культури, дізнаємося, що в селах Мощеній, Майдані, Білині, Радошині, Підлісах, Битні, Нужелі в 50-тих роках XX ст. діяли хати-читальні. Цікаво, що ними завідували… чоловіки.
Із 1957 року по 1960 р. р. районна бібліотека знаходилася у селі Колодяжному в одному з будинків музею Лесі Українки. Потому бібліотеку перенесли до Ковеля на вул. Калініна, 18 (тепер – бульвар Лесі Українки). Книжковий фонд на той час становив 17 тисяч примірників.
У 1979 році бібліотеки району об'єднали в єдину централізовану систему. Влада не забувала про свій політико-агітаційний "осередок", і в 1982 році бібліотеку розташували у новому приміщенні з просторим читальним залом по вул. Степана Бандери, 2 (колишня — Чкалова).
Кажуть, що дорогоцінний камінь має властивість оздоровлювати людину, яка його носить. Бібліотекарі по праву виконують оздоровчу духовну функцію кожному із нас.
Згадаймо імена активних носіїв культуро-духовного оздоровлення поіменно. Це — Ніна Соболь, Валентина Ятченко, Надія Сліпко, Ганна Клімашевська, Мотря Велигоцька, Надія Устимук, Марія Харченко, Ірина Котлярова, Віра Баюра, Неоніла Морозова, Валентина Шпирук, Надія Віндюк, Валентина Кот, Надія Стернійчук, Галина Ільюк, Ганна Нагайчук та багато інших.
Вклонімося і пошануймо щиросердечно ветеранів бібліотечної справи, багато з яких уже немає в живих!
Прослідковуючи новітню історію бібліотечної галузі, бачимо, що вона постійно розвивається, несе промені просвітництва і формує світогляд читача. Більше того, є вікном у великий світ літератури. В центральній бібліотеці постійно відбувалися зустрічі з видатними письменниками України, Волині та Ковельщини. Презентували свою творчість Мирослав Дочинець, Михайло Слабошпицький, брати Капранови, Володимир Шовкошитний, Василь Шкляр, Андрій Курков, Володимир Гануліч, Андрій Бондарчук, Василь Гей, Володимир Лис, Надія Гуменюк, Ніна Горик, Ніна Шугніло та автор цих рядків.
Публічна бібліотека, як вона іменується сьогодні, була і є провідником краєзнавства на Ковельщині.
Ковельчани звикли, що тут організовують більшість культуролого-історичних заходів, приурочених до видатних, пам'ятних дат, державних свят, наукових конференцій, конкурсів юних читців поезії тощо.
Неможливо переоцінити патріотично-виховну складову, яку організовують і проводять працівників храму знань. Це — акції "Допоможи солдату!", плетіння захисних сіток для фронту: творчі вечори, присвячені подвигу воїнів УПА і АТО (сьогодні — ЗСУ).
Нині змінюються пріоритети нашого життя. На чільне місце у декого виходять гроші, матеріальні статки. У бібліотекаря — свої, вищі духовні цінності: любов до книги, читача, до рідної України.
На просвітницькому містку успішно трудяться Ольга Бичковська, Ірина Малиновська, Олег Котік, Клавдія Макарук, Олена Ткачук, Галина Приступа, Людмила Юрченкович, Світлана Цюра та інші.
Побажаємо їм здорового довголіття, мирного неба і Господньої любові!
З початку дев'яностих колектив бібліотечної системи очолювала фанат і сподвижник просвітництва Галина Божик, Заслужений працівник культури України. Вона була наповнена національним духом, ідеями українства та любов'ю до Батьківщини до глибини своєї безмежно доброї душі. У неї була особлива життєдайна аура. Кожен, хто наближався до цієї особистості, потрапляв у "полон" щирості, душевної доброзичливості і життєдайного світла.
"Мій рідний край, душа моя і мова, і серце в нім моє…".
Ці поетичні рядки писані для неї. Так буває у Всесвіті — зірки вже немає, а світло промениться до нас ще довгі роки. Запалений вогонь Галиною Божик ще довго буде променитися до нас і наповнювати серця духовним еліксиром українства. Вона не раз казала: "Я вас усіх люблю, кожного по-своєму, але люблю всіх".
В переддень свята бібліотекарів від імені читачів Ковельщини не помилюся, коли скажу:
"Дорогі наші! Ми любимо Вас душею і серцем. Несіть добре, розумне й вічне. Несіть світло українства! Нехай береже вас Бог!".
Анатолій СЕМЕНЮК.
ххх
По-святковому ошатним, із свіжо зробленим ремонтом приміщення зустрічають професійне свято — Всеукраїнський день бібліотек — працівники бібліотеки-філії для дітей КЗ “Публічна бібліотека”, що знаходиться у міському парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки. Тут за рахунок міського бюджету замінено вікна, міжкімнатні двері, оновлено стелю, стіни, пофарбовано підлогу. Колектив, юні ковельчани, які відвідують бібліотеку, їх батьки приємно втішені змінами.
— У дитячій читальні завжди раді гостям. Простір тут розділений на окремі зони, доповнений зручними меблями. Тож маленькі читачі залюбки відвідують книгозбірню, з користю проводять тут вільний час, насолоджуючись читанням у затишних світлих кімнатах, — каже заступник директора КЗ “Публічна бібліотека” по роботі з дітьми Валентина ШПИРУК.
Фото з архіву бібліотеки.
30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК
Залишити коментар