“Острівець” любові і затишку
У кожного – свої спогади про дитинство. Без сумнівів, воно увібрало в себе найщасливіші миті життя, коли ти – безтурботний малюк, тримаєш за руку маму та розглядаєш світ крізь рожеві окуляри. І щоразу, проходячи повз дошкільний заклад, починаєш пригадувати, як вперше знайшов друзів, як гойдався на гойдалці чи бавився в пісочниці.
Поринути у спогади найбезтурботніших, найщасливіших днів мали нагоду учасники свята, яке нещодавно відбулося в дошкільному навчальному закладі № 4 «Ромашка». А привід для святкування – серйозний, адже на початку червня 1975 року цей дитячий садочок відчинив двері для своїх перших вихованців.
Того дня у закладі ніяковіти від звичних тут тиші та спокою не довелося, адже звідусюди лунав дзвіночок дитячого сміху, щиро вітали один одного батьки та вихователі, дарували весняні квіти.
І ось батьківські збори розпочались. Але ніяких серйозних розмов! Тільки розваги, ігри, дружнє спілкування, пісні… Того дня батьки трішки «розслабились», адже дитячі будні у садочку, наче імпровізовану виставу, могли споглядати на власні очі. Вихователі продемонстрували, як у стінах закладу минає день їх малюків: ранкова гімнастика, робота з логопедом, заняття в групах, дозвілля та відпочинок на свіжому повітрі.
«Родзинкою» свята став концерт, в якому поєдналися таланти батьків та дітей. Тож враження залишились у кожного чудові. Усі матусі дякували працівникам закладу за гарно проведений захід, а, особливо – за тепло, увагу і турботу, які вони щодня дарують їхнім синочкам та донечкам.
Однак не обійшлося й без сумних моментів. Адже єдине, що найбільше потрібне дітям – це мир, на який посягають сьогодні у нашій державі. Хвилиною мовчання присутні згадали воїнів, які загинули, захищаючи кордони України.
Серед батьків нинішніх вихованців багато тих, для яких стежинка до дитячого садочка давно знайома. Адже своїм щасливим дитинством також зобов’язані «господарям» цього дошкільного закладу. Тож з власного досвіду знають, що віддають своїх малюків у надійні, добрі руки.
Мами – колишні випускниці Олена Грицюк та Наталія Лебідь від імені усіх батьків подякували дружному і злагодженому колективу дитсадка «Ромашка», пригадали перших завідуючих ДНЗ № 4 Олександру Кацалап (якої, на жаль, вже немає серед нас), Галину Ягодинець та багатьох інших вихователів, котрі зараз перебувають на заслуженому відпочинку. Пам’ять про них живе у стінах цього дошкільного закладу та у серцях колективу, колишніх їхніх вихованців.
Пройнявшись цією щирою, доброзичливою атмосферою, розчулилась не менше, ніж ті, кого звела доля з цим чудовим закладом. Тож, знайшовши момент під час святкування, таки поцікавилась у сьогоднішнього керівника дитсадка Вікторії Ткачук, як їй вдалося зібрати під одним дахом дружний і професійний колектив? В чому секрет їхньої «Ромашки»?
– Головне – душа і велике бажання зробити для всіх – дітей, батьків, працівників – наш заклад другою домівкою, – зізналася Вікторія Вікторівна. – Я дуже люблю «Ромашку» і все в ній, тому й вона відповідає мені взаємністю. Як у дружній сім’ї – взаєморозуміння і любов, дивитись не один на одного, а в одному напрямку, і розуміти, для чого все це потрібно. Відповідати за малюків, яких нам довірили. А відповідальність величезна. Але в нашому колективі вона не тільки в мене, вона в усіх.
Вікторія ЗІНЧУК.
НА ЗНІМКАХ: під час свята у ДНЗ № 4 “Ромашка”.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
У кожного – свої спогади про дитинство. Без сумнівів, воно увібрало в себе найщасливіші миті життя, коли ти – безтурботний малюк, тримаєш за руку маму та розглядаєш світ крізь рожеві окуляри. І щоразу, проходячи повз дошкільний заклад, починаєш пригадувати, як вперше знайшов друзів, як гойдався на гойдалці чи бавився в пісочниці.
Поринути у спогади найбезтурботніших, найщасливіших днів мали нагоду учасники свята, яке нещодавно відбулося в дошкільному навчальному закладі № 4 «Ромашка». А привід для святкування – серйозний, адже на початку червня 1975 року цей дитячий садочок відчинив двері для своїх перших вихованців.
Того дня у закладі ніяковіти від звичних тут тиші та спокою не довелося, адже звідусюди лунав дзвіночок дитячого сміху, щиро вітали один одного батьки та вихователі, дарували весняні квіти.
І ось батьківські збори розпочались. Але ніяких серйозних розмов! Тільки розваги, ігри, дружнє спілкування, пісні… Того дня батьки трішки «розслабились», адже дитячі будні у садочку, наче імпровізовану виставу, могли споглядати на власні очі. Вихователі продемонстрували, як у стінах закладу минає день їх малюків: ранкова гімнастика, робота з логопедом, заняття в групах, дозвілля та відпочинок на свіжому повітрі.
«Родзинкою» свята став концерт, в якому поєдналися таланти батьків та дітей. Тож враження залишились у кожного чудові. Усі матусі дякували працівникам закладу за гарно проведений захід, а, особливо – за тепло, увагу і турботу, які вони щодня дарують їхнім синочкам та донечкам.
Однак не обійшлося й без сумних моментів. Адже єдине, що найбільше потрібне дітям – це мир, на який посягають сьогодні у нашій державі. Хвилиною мовчання присутні згадали воїнів, які загинули, захищаючи кордони України.
Серед батьків нинішніх вихованців багато тих, для яких стежинка до дитячого садочка давно знайома. Адже своїм щасливим дитинством також зобов’язані «господарям» цього дошкільного закладу. Тож з власного досвіду знають, що віддають своїх малюків у надійні, добрі руки.
Мами – колишні випускниці Олена Грицюк та Наталія Лебідь від імені усіх батьків подякували дружному і злагодженому колективу дитсадка «Ромашка», пригадали перших завідуючих ДНЗ № 4 Олександру Кацалап (якої, на жаль, вже немає серед нас), Галину Ягодинець та багатьох інших вихователів, котрі зараз перебувають на заслуженому відпочинку. Пам’ять про них живе у стінах цього дошкільного закладу та у серцях колективу, колишніх їхніх вихованців.
Пройнявшись цією щирою, доброзичливою атмосферою, розчулилась не менше, ніж ті, кого звела доля з цим чудовим закладом. Тож, знайшовши момент під час святкування, таки поцікавилась у сьогоднішнього керівника дитсадка Вікторії Ткачук, як їй вдалося зібрати під одним дахом дружний і професійний колектив? В чому секрет їхньої «Ромашки»?
– Головне – душа і велике бажання зробити для всіх – дітей, батьків, працівників – наш заклад другою домівкою, – зізналася Вікторія Вікторівна. – Я дуже люблю «Ромашку» і все в ній, тому й вона відповідає мені взаємністю. Як у дружній сім’ї – взаєморозуміння і любов, дивитись не один на одного, а в одному напрямку, і розуміти, для чого все це потрібно. Відповідати за малюків, яких нам довірили. А відповідальність величезна. Але в нашому колективі вона не тільки в мене, вона в усіх.
Вікторія ЗІНЧУК.
НА ЗНІМКАХ: під час свята у ДНЗ № 4 “Ромашка”.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
“Острівець” любові і затишку
Серед батьків нинішніх вихованців багато тих, для яких стежинка до дитячого садочка давно знайома. Адже своїм щасливим дитинством також зобов’язані «господарям» цього дошкільного закладу. Тож з власного досвіду знають, що віддають своїх малюків у надійні, добрі руки. 
Залишити коментар