Ці мужні хлопці, яких Ви бачите на знімку, – демобілізовані бійці, які рік виконували військовий обов'язок в зоні АТО. Ковельщина пишається героїзмом та відвагою своїх земляків.
НА ЗНІМКУ: воїни 14-ої ОБМР молодший сержант Микола БУЛІК, старший солдат Богдан САХАРЧУК, рядові Сергій ЛІТВИНОВИЧ (м. Ковель) та Андрій ПАНАСЮК (с. Зелене); старший солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади, кавалер ордена "За мужність" Тарас ЧАПКО (м. Ковель).
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Про це розповідає військовий комісар Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Сергій ГЛАДУН:
– Відповідно до усіх планів, які доведені до військового комісаріату вищим штабом, заходи з мобілізації відбуваються вчасно, організовано. Після проходження підготовки мобілізовані розподіляються у військові частини відповідно до військово-облікових спеціальностей. Протягом п'ятої хвилі часткової мобілізації на сьогодні (16 червня — авт.) військовий комісаріат відмобілізував 55 військовозобов'язаних наших земляків (27 ковельчан та 28 жителів Ковельського району), а також три одиниці техніки.
– Ця хвиля мобілізації дуже напружена. Ковельщини це теж стосується?
– У порівнянні з першою та другою хвилями мобілізації, коли, особливо після Майдану, чоловіки масово їхали добровольцями на Схід, нині ситуація – інша. Явка людей з повістками у військкомат зменшилась (на Ковельщині сьогодні це не більше, ніж 46 відсотків).
І хоч ми не в числі районів з найнижчими показниками, але все ж хотілося б спостерігати іншу картину. Адже вважаю, що нам потрібен добре підготовлений, патріотично налаштований та вмотивований на захист рідної землі резерв.
Ні для кого не таємниця, що серед нас є ті, хто намагається уникнути й мобілізації, і призову на строкову військову службу. На моє переконання, такі чоловіки, які цураються військової служби у такий важкий для України час, не мають морального права називатися патріотами. Вони дбають лише про особисті інтереси, вважаючи цю війну чужою і далекою, та не розуміють, що одного ранку можуть прокинутись від вибухів гранат та свисту куль, а поряд не побачити нікого і нічого дорогого…
Однак чимало наших бійців гідно проявили себе під час конфлікту на Сході, за що отримали високі державні нагороди. На жаль, серед них — 10 наших земляків, які віддали своє життя, захищаючи кордони України.
Користуючись нагодою, не можу не назвати імена наших хлопців, впевненість, мужність та відвага яких стали прикладом для всіх, хто зараз воює на передовій, відстоюючи незалежність держави. Це – Тарас Чапко, Олександр Панасюк, Сергій Літвинович, Сергій Бондарук та багато, багато інших.
– Під час мобілізації кожен повинен отримати повістку. Чи мають таке право члени родини?
– Ми намагаємося особисто оповістити, бо військовозобов'язаний цілком може сказати, що родичі йому нічого не передавали. Однак бувають випадки, коли члени сім'ї заявляють про те, що вони не мають зв'язку зі своїми синами чи чоловіками, аргументуючи це тим, що вони виїхали за кордон тощо. А, насправді, люди, яким прийшла повістка, змінюють місце свого проживання, переховуючись у рідних, близьких чи знайомих.
– Військові комісаріати вдаються до різних методів оповіщення населення, одним з яких є повідомлення на робоче місце. Чому так?
– Відповідно до статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" визначено обов'язки керівникам підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Всі вони зобов'язані надавати допомогу військовим комісаріатам у проведенні такої роботи. Це – один із методів оповіщення. Адже ви знаєте, що з початку проведення мобілізації виникла проблема. Люди, зареєстровані за одною адресою, реально проживають в інших місцях, квартири здаються в оренду тощо. Звичайно, через керівників підприємств нам легше знайти людей. В основному, нас усі розуміють.
– Чи багато сьогодні добровольців на Ковельщині?
– Можу сказати, що добровольців було більше у попередні хвилі мобілізації. Відмінність між добровольцем і призваним за мобілізацією, звичайно, є. Добровольці більш патріотично налаштовані. Були випадки, коли чоловіки мали бажання воювати, але за станом здоров'я їм не можна було цього дозволити.
– Яка сьогодні ситуація із забезпеченням мобілізованих?
– Матеріальне та продовольче забезпечення покладається на командування військової частини, у котрій мобілізовані будуть проходити військову службу. Тобто військовозобов'язаний не має необхідності брати із собою форму, засоби захисту, бронежилети, каски. Принаймні, наші хлопці, які перебували чи перебувають у зоні АТО, на це не скаржаться. Це стосується й техніки, догляд за якою цілком залежить від тих людей, які за неї відповідають.
– На Вашу думку, чи є надія, що ті, хто зараз призиваються, не будуть відправлені в зону АТО?
– Ми робимо все для того, щоб якомога швидше ця ситуація вирішилася за рахунок миру і припинення бойових дій, аби наші хлопці проходили службу в мирний час і не брали участі у бойових діях.
Розмову вела Вікторія ЗІНЧУК.
Залишити коментар