Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 3 липня 2025 року № 28 (12984)

Повідомлення в номер / "Бог милував – ми повернулися живими…"

20.08.2015 Зінчук Вікторія Петрівна

DSC02554"Бог милував – ми повернулися живими…"

Літо 2014 року ніколи не зітреться з пам'яті мешканця Люблинця Ігоря Якимовича. Наш земляк більше двох місяців перебував у зоні АТО у найгарячіших точках.  
Як розповідає Ігор, службі у зоні АТО передував період формування та підготовки, який проходив на територіях Володимир-Волинського та Миколаївського полігонів. Звідти у складі 51-ї окремої механізованої бригади відправився захищати українсько-російський кордон у самому пеклі воєнних дій. Після навчання Ігор разом з іншими нашими бійцями був направлений на оборону Савур-Могили.
Коли вони прибули на місце, то побачили суцільні руїни. Проживали бійці в окопах та землянках, що захищали військових від постійних обстрілів, а харчувалися польовою кухнею. Потім жили в покинутих будинках. 
За словами нашого земляка, бомбардували їх щодня по кілька годин. З території Росії постійно йшов обстріл важкою артилерією та “градами”, не давали спокою місцеві терористи. На той час запаси їжі, води та боєприпасів були вичерпані.
Ігор розповідає, що спочатку було дуже страшно, адже віч-на-віч зі смертю довелося зіткнутися вперше. Але Бог охороняв його і побратимів…
Після участі у воєнних сутичках дещо змінюється і світосприйняття. Зі слів бійця, коли дивишся в очі смерті, то відбувається певна переоцінка цінностей, а характер людини "оголюється". 
– На війні головне – залишатися людиною. Необхідно сприймати ситуацію навколо себе адекватно і ні в якому разі не панікувати, – каже Ігор.
Після перебування у зоні АТО Ігор разом з іншими Героями повернувся додому, де на нього з нетерпінням чекали дружина Оксана, дворічна донька Веронічка, близькі та друзі. 
Зараз у бійця відпустка, та після її закінчення не виключено, що він може повернутися до виконання своїх непростих обов'язків – захищати цілісність території України.
Вікторія ЗІНЧУК.
НА ЗНІМКУ: житель Люблинця, учасник АТО Ігор ЯКИМОВИЧ з дружиною Оксаною та донечкою Веронікою разом із земляком Володимиром ОСІЙЧУКОМ, котрий воював у складі 51-ї ОМБР і повернувся після Іловайського "пекла", та його дружина Маргарита.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.

Літо 2014 року ніколи не зітреться з пам'яті мешканця Люблинця Ігоря Якимовича. Наш земляк більше двох місяців перебував у зоні АТО у найгарячіших точках.  

Як розповідає Ігор, службі у зоні АТО передував період формування та підготовки, який проходив на територіях Володимир-Волинського та Миколаївського полігонів. Звідти у складі 51-ї окремої механізованої бригади відправився захищати українсько-російський кордон у самому пеклі воєнних дій. Після навчання Ігор разом з іншими нашими бійцями був направлений на оборону Савур-Могили.

Коли вони прибули на місце, то побачили суцільні руїни. Проживали бійці в окопах та землянках, що захищали військових від постійних обстрілів, а харчувалися польовою кухнею. Потім жили в покинутих будинках. 

За словами нашого земляка, бомбардували їх щодня по кілька годин. З території Росії постійно йшов обстріл важкою артилерією та “градами”, не давали спокою місцеві терористи. На той час запаси їжі, води та боєприпасів були вичерпані.

Ігор розповідає, що спочатку було дуже страшно, адже віч-на-віч зі смертю довелося зіткнутися вперше. Але Бог охороняв його і побратимів…

Після участі у воєнних сутичках дещо змінюється і світосприйняття. Зі слів бійця, коли дивишся в очі смерті, то відбувається певна переоцінка цінностей, а характер людини "оголюється". 

– На війні головне – залишатися людиною. Необхідно сприймати ситуацію навколо себе адекватно і ні в якому разі не панікувати, – каже Ігор.

Після перебування у зоні АТО Ігор разом з іншими Героями повернувся додому, де на нього з нетерпінням чекали дружина Оксана, дворічна донька Веронічка, близькі та друзі. 

Зараз у бійця відпустка, та після її закінчення не виключено, що він може повернутися до виконання своїх непростих обов'язків – захищати цілісність території України.

Вікторія ЗІНЧУК.

НА ЗНІМКУ: житель Люблинця, учасник АТО Ігор ЯКИМОВИЧ з дружиною Оксаною та донечкою Веронікою разом із земляком Володимиром ОСІЙЧУКОМ, котрий воював у складі 51-ї ОМБР і повернувся після Іловайського "пекла", та його дружина Маргарита.

Фото Сергія ДАНИЛЮКА.


Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025