Чи потрібні Україні Восьме березня і Перше травня?Українцям можуть скасувати вихідні на 8 березня і травневі свята. У Верховній Раді має з’явитися законопроект "Про державні та інші свята, пам'ятні дати та скорботні дні України". Таке пропонує Український інститут національної пам'яті в особі його очільника В. В'ятровича, ряд народних депутатів Верховної Ради.
Згідно з проектом 8 березня пропонують позбавити статусу святкового вихідного дня, так само вчинити і щодо 1 травня. Натомість планують додати такі вихідні: Шевченків день (9 березня), День сім'ї (друга п'ятниця вересня). Вихідними пропонують зробити 8 травня замість 9 травня, аби разом із Європою відзначати День пам'яті та примирення. 9 травня залишиться державним святом Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, але без статусу вихідного дня. А також відмовитися від практики перенесення свят, якщо вони випадають на суботу та неділю (крім Нового року, Різдва і Великодня).
До речі, якщо усе залишиться без змін, то цьогоріч матимемо, окрім днів відпустки, 105 звичайних вихідних (субот і неділь) та 11 офіційних державних свят. У підсумку будемо відпочивати більше трьох місяців. Тож останнє слово – за депутатами.
Ми ж, в свою чергу, дізналися думку ковельчан про те, що вони думають про новий законопроект і поцікавились, чи варто переносити свята на інші дні?
Олена ВАЛЬЧУК, директор Ковельської міської гімназії:
– Україна сьогодні переживає не найкращі часи. Тому, можливо, нам не потрібно мати багато вихідних днів. Хоча зараз 1 травня люди не йдуть, як раніше, на демонстрації і мітинги, а здебільшого використовують цей день як можливість попрацювати на своїх присадибних ділянках.
Щодо вихідного 8 травня – у День пам’яті і примирення, то для молодого покоління така зміна не принципова. Але потрібно поважати думку ветеранів, які проти того, щоб цей день зробили буденним. Адже вони вважають, що саме День Перемоги є надзвичайно важливим для країни, яку вони боронили від фашистського загарбника. Тому заради них 9 травня не варто вилучати зі святкового календаря.
А от 8 березня вже укоренилося в побуті українців, і навіть ті, хто його не святкує як Міжнародний жіночий день, попри всі свої заяви, все ж десь в телефонному режимі вітають співробітниць чи родичів. Мені здається, що це свято вже давно втратило свою "радянську" актуальність, але приємно, що хоча б один день у році чоловіки дарують жінкам квіти та всіма можливими способами намагаються створити святкову атмосферу.
Роман САВЛУК, студент Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки:
– Вважаю таку ініціативу доречною, хоч і запізнілою. Від цих свят варто було відмовитися двадцять років тому. Україна дуже повільно прощається з радянським минулим.
У нас календар наповнений новими українськими національними святами, а старі радянські залишаються. Тож в будь-якому випадку потрібно проводити ревізію системи державних свят.
Борис ТРИКОПА, член міської ради ветеранів:
– Я хотів би запити тих, кому прийшла ідея 9 травня зробити буднім днем: як вони гадають, ветеранам не буде образливо те, що їх так проігнорують? Мало того, що у злиднях мусять доживати віку, то ще раз на рік про них не хочуть згадувати… Влада думає про себе. А як же люди, які відстоювали Перемогу в ті роки?
Щодо Першого травня, то це – не радянсько-комуністичне свято. Це є свято робітничого руху. Те ж стосується і 8 березня, яке символізує початок весни і є хорошою нагодою для того, щоб згадати про кохану дівчину чи жінку, маму чи бабусю, які дали дорогу в життя. До чого тут політика? Такі речі мали б залишитись, їх не треба "атакувати".
Наталія СЛАВІКОВА, голова громадської організації "Реабілітаційний центр":
– То особиста справа кожного. Але, як на мене, складається враження, що такі ідеї з’являються лише для того, щоб відволікти увагу людей від насущних проблем.
Гадаю, 8 Березня обов'язково потрібно святкувати. Не варто його трактувати як суто радянське свято. Це ж не день жовтневої революції. 8 Березня – чудове свято весни та жінки. Добре, що є день, коли чоловіки тішать своїх жінок квітами, подарунками та гарними словами лише за те, що вони представниці прекрасної половини людства.
Щодо суперечливості цього свята, та й 1 Травня також, то, думаю, не варто робити з цього проблему та шукати якість історичні моменти, аби "скомпрометувати" ці дати.
Неоніла ЗІНЧУК, пенсіонерка:
– Гадаю, у нас є набагато серйозніші питання, які слід вирішувати в першу чергу. Я – людина старшого покоління і хочу, щоб Україна була вільною і незалежною, але, на щастя, у радянські часи, на які припали мої молоді роки, почувалася захищеною, не боялася, як нині, завтрашнього дня. Тоді люди були життєрадісними, відзначали свята, про які йдеться, всією громадою, парадами та піснями. Тепер святкують по-іншому: з випивкою, матюком та бійкою.
Звичайно, і 8 Березня, і Травневим святам можна знайти наші національні аналоги. Та я не бачу нічого крамольного в тому, щоб вшановували жінок й двічі, й тричі, а то й більше разів у рік.
А щодо 1 травня – Дня праці, то людям, яким довелось відбудовувати зруйновані міста і села після Другої світової війни і все життя тяжко трудитися на заводах, фабриках, на полях та на фермах, буде важче відмовитись від цього свята, ніж нинішнім фінансистам, юристам, політикам і бізнесменам. Зрештою, не забуваймо, що без минулого немає і майбутнього.
Вікторія ЗІНЧУК.
Залишити коментар