Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 26 червня 2025 року №27 (12983)

Повідомлення в номер / Субсидія: необхідність чи розкіш

01.03.2017 Зінчук Вікторія Петрівна

1454397424_1411799152Субсидія: необхідність чи розкіш?

Ви отримали нові рахунки за тепло. І вони відверто лякають. "Як тепер із цим жити?" – з цією думкою більшість із нас засинає і прокидається. Кращого варіанту, окрім як оформити субсидію, мабуть, не бачимо. Але й у цій ситуації, на жаль, може з'явитись не одне "але"…
Нині наші урядовці завзято торгуються з Міжнародним валютним фондом, адже ціна "торгів" – мільярд доларів траншу. Однак, аби отримати ці кошти і догодити МВФ, Україні доведеться піти не на одну поступку. Наприклад, скоротити кількість бюджетних працівників і чиновників, зробити жорсткішою так звану спрощену систему оподаткування, монетизувати субсидії, а от кількість їх отримувачів – скоротити. 
Цього року в Держбюджет закладено 50 мільярдів гривень на субсидіювання населення. МВФ вважає, що це нерозумна витрата державних коштів і вимагає зменшити суму. При цьому там лише не врахували те, що поки без субсидії більшість українців просто не виживе.
У багатьох європейських країнах держава допомагає тим, хто цього потребує, в оплаті за житло та комунальні послуги, але таких людей там не більше 10-15 відсотків від всього населення. В Україні ж на субсидіювання розраховує 9 мільйонів сімей (а це – майже половина населення). Отож, за підрахунками експертів, аби задовольнити їх усіх, необхідно знайти не п'ятдесят, а більше ста мільярдів гривень. А при нинішніх "розкладах" реально зможуть отримати субсидію не більше 4,5 млн. домогосподарств. 
Тим часом, як інформують ЗМІ, заборгованість за "комуналку" в минулому році зросла майже вдвічі. В парламенті ж знайшли вихід, як уникнути цієї проблеми в подальшому. Але чомусь знову – за рахунок людей. На розгляд чекає нова редакція Закону про житлово-комунальні послуги, в якому передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату боргу по ЖКГ, аби спонукати людей сплачувати захмарні рахунки з мізерних пенсій і зарплат.
Ось кілька коментарів ковельчан на порушену вище тему.
ІГОР (43 роки):
– Знайшов "платіжку" за січень минулого року – нарахування майже 600 гривень. Сьогодні нараховано більше тисячі! І це тільки за тепло, а ще ж світло і воду потрібно врахувати. Субсидії не оформляв, думав, що й без неї справлюся. А в нас, як завжди, – в новий рік з новими проблемами. 
У мене однокімнатна квартира. А в людей, у яких 2–3-кімнатні квартири, рахунки доходять до 2000 гривень. І це в режимі жорсткої економії. Вже й жартують з цього приводу, мовляв, в нас дешевше полетіти на зиму в Єгипет, ніж платити за газ. А якщо серйозно, то, насправді, жаль, що у нас так чомусь завжди виходить, бо люди сподівалися на краще, вірили, що нарешті йдемо до позитивних змін і будемо жити "по-новому", як обіцяла наша влада. А виходить, держава знову нас "кинула".
Звісно, у цій ситуації зовсім не втішає той факт, що через вимоги МВФ та брак коштів у Держбюджеті, шансів отримати субсидію в тих, хто її потребує, може значно поменшати.
МАРІЯ (71 рік):
– Ми з чоловіком живемо в однокімнатній квартирі. Опалення в нас індивідуальне, тож можемо економити. Котел вмикаємо на кілька годин двічі на добу: зранку й увечері. А ще у нас обох мінімальна пенсія, тому вийшла субсидія, яка перекриває оплату за газ та електрику. Платимо тільки за воду. 
Звичайно, без субсидії було б важче, бо з такими, як у нас злиденними статками, й зараз ледве на хліб вистачає. 
ЮРІЙ (38 років):
– Проживаю сам у двокімнатній квартирі. Я – працівник бюджетної сфери, тому без субсидії оплата комунальних коштів мені була б не по кишені. За минулий місяць за свій 51 кв. м сплатив 900 гривень.
Процеси, які зараз відбуваються в нашій країні, тримають всіх нас у напрузі. Народ обібрали до нитки і продовжують знущатися. Люди в паніці, бояться думати про завтрашній день, бо сплачувати такі космічні рахунки просто не в змозі. Нові "платіжки" непосильні для більшості. Людей довели до зубожіння, до краю, а сьогодні вже штовхають в прірву – хочуть забрати останню "кістку" у вигляді субсидій. А тарифи і ціни при цьому ростуть, як гриби після дощу.
АНДРІЙ (62 роки):
– Якось так виходить, що ми – заручники цієї влади. Ми одну погану владу перемогли, а зараз не ліпша прийшла. 
Людина не має віддавати все за те, щоб у домівці було хоч трохи тепло. Щоб не коцюбнути навіть у теплому светрі та в трьох шкарпетках. Скласти прийнятні тарифи набагато складніше, ніж роздавати субсидію. А ця державна "подачка" не вирішить проблему. Вона зникне сама, якщо людям дати достойні зарплати та пенсії, нормальні тарифи.  
Вікторія ЗІНЧУК. 

Ви отримали нові рахунки за тепло. І вони відверто лякають. "Як тепер із цим жити?" – з цією думкою більшість із нас засинає і прокидається. Кращого варіанту, окрім як оформити субсидію, мабуть, не бачимо. Але й у цій ситуації, на жаль, може з'явитись не одне "але"…

Нині наші урядовці завзято торгуються з Міжнародним валютним фондом, адже ціна "торгів" – мільярд доларів траншу. Однак, аби отримати ці кошти і догодити МВФ, Україні доведеться піти не на одну поступку. Наприклад, скоротити кількість бюджетних працівників і чиновників, зробити жорсткішою так звану спрощену систему оподаткування, монетизувати субсидії, а от кількість їх отримувачів – скоротити. 

Цього року в Держбюджет закладено 50 мільярдів гривень на субсидіювання населення. МВФ вважає, що це нерозумна витрата державних коштів і вимагає зменшити суму. При цьому там лише не врахували те, що поки без субсидії більшість українців просто не виживе.

У багатьох європейських країнах держава допомагає тим, хто цього потребує, в оплаті за житло та комунальні послуги, але таких людей там не більше 10-15 відсотків від всього населення. В Україні ж на субсидіювання розраховує 9 мільйонів сімей (а це – майже половина населення). Отож, за підрахунками експертів, аби задовольнити їх усіх, необхідно знайти не п'ятдесят, а більше ста мільярдів гривень. А при нинішніх "розкладах" реально зможуть отримати субсидію не більше 4,5 млн. домогосподарств. 

Тим часом, як інформують ЗМІ, заборгованість за "комуналку" в минулому році зросла майже вдвічі. В парламенті ж знайшли вихід, як уникнути цієї проблеми в подальшому. Але чомусь знову – за рахунок людей. На розгляд чекає нова редакція Закону про житлово-комунальні послуги, в якому передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату боргу по ЖКГ, аби спонукати людей сплачувати захмарні рахунки з мізерних пенсій і зарплат.

Ось кілька коментарів ковельчан на порушену вище тему.

ІГОР (43 роки):

– Знайшов "платіжку" за січень минулого року – нарахування майже 600 гривень. Сьогодні нараховано більше тисячі! І це тільки за тепло, а ще ж світло і воду потрібно врахувати. Субсидії не оформляв, думав, що й без неї справлюся. А в нас, як завжди, – в новий рік з новими проблемами. 

У мене однокімнатна квартира. А в людей, у яких 2–3-кімнатні квартири, рахунки доходять до 2000 гривень. І це в режимі жорсткої економії. Вже й жартують з цього приводу, мовляв, в нас дешевше полетіти на зиму в Єгипет, ніж платити за газ. А якщо серйозно, то, насправді, жаль, що у нас так чомусь завжди виходить, бо люди сподівалися на краще, вірили, що нарешті йдемо до позитивних змін і будемо жити "по-новому", як обіцяла наша влада. А виходить, держава знову нас "кинула".

Звісно, у цій ситуації зовсім не втішає той факт, що через вимоги МВФ та брак коштів у Держбюджеті, шансів отримати субсидію в тих, хто її потребує, може значно поменшати.

МАРІЯ (71 рік):

– Ми з чоловіком живемо в однокімнатній квартирі. Опалення в нас індивідуальне, тож можемо економити. Котел вмикаємо на кілька годин двічі на добу: зранку й увечері. А ще у нас обох мінімальна пенсія, тому вийшла субсидія, яка перекриває оплату за газ та електрику. Платимо тільки за воду. 

Звичайно, без субсидії було б важче, бо з такими, як у нас злиденними статками, й зараз ледве на хліб вистачає. 

ЮРІЙ (38 років):

– Проживаю сам у двокімнатній квартирі. Я – працівник бюджетної сфери, тому без субсидії оплата комунальних коштів мені була б не по кишені. За минулий місяць за свій 51 кв. м сплатив 900 гривень.

Процеси, які зараз відбуваються в нашій країні, тримають всіх нас у напрузі. Народ обібрали до нитки і продовжують знущатися. Люди в паніці, бояться думати про завтрашній день, бо сплачувати такі космічні рахунки просто не в змозі. Нові "платіжки" непосильні для більшості. Людей довели до зубожіння, до краю, а сьогодні вже штовхають в прірву – хочуть забрати останню "кістку" у вигляді субсидій. А тарифи і ціни при цьому ростуть, як гриби після дощу.

АНДРІЙ (62 роки):

– Якось так виходить, що ми – заручники цієї влади. Ми одну погану владу перемогли, а зараз не ліпша прийшла. 

Людина не має віддавати все за те, щоб у домівці було хоч трохи тепло. Щоб не коцюбнути навіть у теплому светрі та в трьох шкарпетках. Скласти прийнятні тарифи набагато складніше, ніж роздавати субсидію. А ця державна "подачка" не вирішить проблему. Вона зникне сама, якщо людям дати достойні зарплати та пенсії, нормальні тарифи.  

Вікторія ЗІНЧУК. 

Залишити коментар

Ваш коментар з’явиться після перевірки модератором

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2025