Щоби й вовки ситі, й вівці цілі…Її анонсують, обіцяють і вимагають. Для одних вона логічна необхідність, для інших — як п'яте колесо у возі.
Пенсійна реформа — системна зміна, яка може торкнутися понад 12 млн. громадян (стільки у нас пенсіонерів). Навколо цієї теми ведеться чимало розмов, виникає багато спорів і розбіжностей. А чим пенсійна реформа може обернутися для мільйонів українців — питання поки риторичне.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман з екранів телевізорів заявив: "Пенсійна реформа буде змінена, і вона буде справедливою. Пенсіонери відчують збільшення пенсійних виплат. Ми готові запропонувати українському суспільству таке рішення…".
Що ж, досить таки туманно очільник Уряду обмалював світле майбутнє українських пенсіонерів. І які саме рішення їх ощасливлять, а, заодно, й кредиторів з МВФ, поки залишається не зрозумілим.
Однак з приводу цього деяку конкретику внесли в самому Міжнародному валютному фонді, де більш ніж впевнені, що в Україні необхідно проводити пенсійну реформу. Мовляв, це забезпечить стійкість пенсійної системи і підвищення пенсії. Потрібно шукати варіанти для просування більш сучасної і справедливої системи з чіткими правилами, які, зокрема, передбачають збільшення трудового стажу та пенсійного віку. А це для нас, як крапля дьогтю в бочці меду…
МВФ пропонує, щоб українці, незалежно від статі, працювали до 63 років. Адже найголовніше — заповнити фінансову "діру" в Пенсійному фонді України (не треба забувати, що дефіцит Пенсійного фонду зріс уже до 145 млрд. грн., і це лягло важким тягарем на Державний бюджет).
За даними Мінсоцполітики України, нині десять працюючих українців змушені утримувати 12 пенсіонерів. Тож логічно, що з підвищенням пенсійного віку зменшиться й кількість останніх. Заманливо? Ще б пак! Та, на жаль, поки що це не для наших реалій, бо не в усіх нас є вже сьогодні шанс "дотягнути" до пенсії. Судіть самі. За показниками тривалості життя, сьогодні Україна займає одне з останніх місць в Європі!
Але втішає хоча б те, що українська сторона вважає збільшення пенсійного віку не надто популярним кроком, тому налаштована категорично: пенсійний вік в Україні піднімати не будуть. А от ідею щодо збільшення трудового стажу жінкам до 30 років, а чоловікам — до 35-ти таки не відкидають.
Тож ми поцікавилися в ковельчан, чи готові вони до можливих змін у пенсійній системі.
РОМАН, працівник бюджетної сфери:
— У країнах, до яких прагнемо "дорости", слово "реформа" сприймають, як позитивні зрушення. У нас воно чомусь набуло протилежного значення.
Щодо підвищення пенсійного віку, то сьогодні, як мені відомо, Уряд цього не планує. Про це можна говорити лише після поліпшення рівня та якості нашого життя. Але потрібно бути реалістами: такими темпами, як ми до цього просуваємось, на жаль, це ще не скоро станеться. Зараз владі занадто дорого обходяться наші пенсіонери. Тому, хоч би як ми цього не хотіли, а Україні таки не вдасться уникнути цього процесу в майбутньому через те, що на пенсії не вистачить коштів.
АНДРІЙ, пенсіонер:
— У пенсійній реформі є й інші нюанси. Наприклад, працюючим пенсіонерам можуть поставити ультиматум: зарплата чи пенсія. Щоправда наче обіцяють, що це торкнеться лише забезпечених пенсіонерів. Наші можновладці все "кивають" на європейський досвід, але ж потрібно врахувати й те, що українські пенсії зовсім не європейські.
Недавно чув по телевізору, що в Україні середня пенсія складає близько 1900 гривень. Майже стільки ж – в Молдові та Грузії. В інших єврокраїнах набагато більший показник. Навіть в Білорусі на наші гроші — це 4 тисячі, а в Росії — 6 тисяч. В Польщі пенсіонери отримують 13 тисяч. А от про такі пенсії, як у Німеччині, Франції, Італії, Великобританії і т. д., напевно, наші пенсіонери навіть і не мріють.
Точно, що з такими пенсіями, як у них, наші дідусі й бабусі не стояли б на базарі зі своїми пожитками і не підпрацьовували б прибиральницями чи сторожами. Та й вчителі, лікарі, інші працюючі пенсіонери більш охоче поступалися місцями молодим спеціалістам, які сьогодні без роботи вдома їдуть шукати "щастя" за кордон чи від безвиході спиваються.
МИКОЛА, водій:
– Люди в нас й так вже виснажені до краю. Вони, аби заробити на елементарне, працюють, як прокляті. Ну, дасть МВФ гроші. Та їх простий народ навіть "не понюхає". Тому категорично проти підвищення пенсійного віку. Я що, до могили повинен працювати?
Не хочу бути аж надто песимістом, але, схоже, влада нам гарантує єдине право - на працю до скону. Або ще на голодну смерть — якщо не вистачить сил працювати через недоїдання чи хвороби.
ОЛЕКСАНДР, юрист:
— Наскільки мені відомо, в Україні мають збільшити не пенсійний вік, а обов'язковий трудовий стаж для виходу на пенсію, і в результаті: хто відпрацює ці 30-35 років, — чудово, хто не відпрацює — до побачення. Це нічим не краща ідея. У нашій ситуації ніхто офіційно не зможе набрати такого стажу. Виходить, що, скажімо, чоловікам, щоб вийти на пенсію у 60 років і таки її отримати, потрібно без жодного місяця перерви працювати з 25 років.
НАДІЯ, продавець:
— У нас пенсіонери, аби звести кінці з кінцями і якось вижити на півтори тисячі гривень, іншого виходу, ніж працювати, просто-на-просто не мають. Хіба десь у інших країнах, до яких так прагне дорівнятися наша "верхівка", побачиш бабусь, які на морозі чи в спеку мало не щодня приторговують на ринку городиною чи молоком?
Я теж пенсіонерка. Мені скоро виповниться 73 роки. Тому повинна давно відпочивати вдома, глядіти онуків та правнуків чи на дачі поратись. Натомість влаштувалася продавцем на ринку. Але я не нарікаю, бо рада, що маю додатковий заробіток. Мені щодо цього навіть знайомі пенсіонерки заздрять…
Вікторія ЗІНЧУК.
Залишити коментар