Лети, де неба синь!
Мій юний друже! Ти вирушаєш у світи.
Широкий шлях. Далеке щастя душу гріє.
На тій дорозі – квіти і тернові колючки,
Дійде лиш той, хто це життя любити вміє.
Бушує грізний океан. Зриваються гривасті хвилі.
Вітрильник сміло, без страху двобій приймає.
Та бурю переборе той, хто за кермом умілий.
В кого знання, талант і праця – той перемагає.
Безмежні, загадкові – над нами небеса.
О, як манить ясна зоря за небокраєм!
Летить космічний корабель. Внизу – земна краса.
Лише романтики незвідані планети відкривають.
Затишний дім. Зелений луг. Квітучий сад.
І милі дітки соловейками співають.
Земна ідилія. Сімейний мир і благодать –
Блаженні ті, хто рід шанує й матір поважає.
Мій юний Соколе! Злітай, лети, де неба синь!
Змужніли крила у шкільній сім'ї єдиній.
Гучні пісні виспівують і Ковель, і Волинь –
Тож гідним будь своїх батьків, учителів та України!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Лети, де неба синь!
Мій юний друже! Ти вирушаєш у світи.
Широкий шлях. Далеке щастя душу гріє.
На тій дорозі – квіти і тернові колючки,
Дійде лиш той, хто це життя любити вміє.
Бушує грізний океан. Зриваються гривасті хвилі.
Вітрильник сміло, без страху двобій приймає.
Та бурю переборе той, хто за кермом умілий.
В кого знання, талант і праця – той перемагає.
Безмежні, загадкові – над нами небеса.
О, як манить ясна зоря за небокраєм!
Летить космічний корабель. Внизу – земна краса.
Лише романтики незвідані планети відкривають.
Затишний дім. Зелений луг. Квітучий сад.
І милі дітки соловейками співають.
Земна ідилія. Сімейний мир і благодать –
Блаженні ті, хто рід шанує й матір поважає.
Мій юний Соколе! Злітай, лети, де неба синь!
Змужніли крила у шкільній сім'ї єдиній.
Гучні пісні виспівують і Ковель, і Волинь –
Тож гідним будь своїх батьків, учителів та України!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар