Медична реформа: чого очікують ковельчани
"Полежати для профілактики у терапії"… "В спину щось "вскочило" – хай подивиться лікар…”.
Готуйте гроші, якщо допомога не термінова, нічого не загрожує життю, ви не вагітні і ваша дитина не хворіє рідкісними захворюваннями. В рамках медичної реформи Кабмін пропонує зробити в медицині кардинальні зміни: держава гарантуватиме повне покриття медичних послуг лише за трьома напрямками – невідкладна, первинна й паліативна допомога. За всі інші медичні послуги люди будуть змушені платити з власної кишені.
Когось це насторожує, а когось – ні: мовляв, за фактом українська медицина й без того вже давно не безкоштовна. Тим не менше, у рамках реформи, потрапивши в багатопрофільну лікарню, українці змушені будуть платити кошти буквально за все.
І ось тиждень тому українські депутати сказали "так" медичній реформі. Відтепер на кожного пацієнта держава буде виділяти 375 гривень в рік на безкоштовні послуги. На решту послуг МОЗ щороку буде встановлювати ціни за спеціальною формулою. Зараз про це тільки думають і складають перелік того, за що держава платити не буде.
Попередні тарифи у своєму блозі оприлюднила народний депутат Ольга Богомолець, й деякі цифри шокують. Десятки й сотні тисяч гривень (наприклад, кардіооперація – від 60 тис. грн., видалення каменя з жовчного міхура – від тридцяти тисяч). А от про пільги для малозабезпечених і пенсіонерів – ні слова. Якщо перерахувати такі тарифи в середніх пенсіях і зарплатах, то висновок може бути лише один – лікування в Україні може стати недосяжною розкішшю.
Але, заглядаючи у майбутнє, поговоримо й про сьогодення.
l
Усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих – це слова з тексту клятви лікаря України. А як насправді складається ситуація із медициною, послугами та зв'язком між лікарями та пацієнтами? Ми спробували обговорити цю таку часто критиковану тему з пересічними ковельчанами. І ось які думки почули.
Світлана К.:
– Вважаю, що нам більше потрібно кваліфікованих фахівців, тому що часто буває, що сьогодні окремі лікарі навіть не до кінця правильно можуть визначити точний діагноз. Дуже довго доводиться ходити по різних кабінетах, шукати різних лікарів, які спроможні це зробити.
А ще було б добре, якби медицина запрацювала прозоро: якщо є платні послуги (а вони майже всі платні), то в поліклініці і у лікарні на ресепшені чи у реєстратурі мають надавати прейскуранти цін, де б вказувалися б розцінки на аналізи, УЗД і т. д. Те ж саме стосується прийому лікарів. Краще платити відкрито, аніж якісь благодійні внески вигадувати.
Сподіваюся, що після початку медичної реформи так воно й буде. Не хочу ставити воза попереду коня, бо реформувати медицину давно вже потрібно, але й розцінки на медичні послуги мають бути адекватними, а не такими, які прогнозують. Країну довели до абсурду. Тож без вас, медики, нічого не буде, бо ви теж відповідальні, й своєю кваліфікацією і ставленням до пацієнта маєте донести до людей, що ви врятуєте життя, допоможете, а не навпаки.
Олена Н.:
– Сама я рідко хворію і послугами наших медиків стараюсь не користуватись. Мала хворого тата, який, на жаль, кілька років тому помер, тож досвід спілкування з ними в мене чималий. От тільки толку від того спілкування було небагато. Лікарі швидше створювали вигляд, що щось роблять, треба чи не треба на різні аналізи, УЗД посилали, наче без цього зовсім безпорадні. Хочеться вірити, що зараз у цьому плані щось змінилося на краще.
А щодо медичної реформи і благ, які вона має принести, то дещо сумніваюся у цьому. Звісно, безкоштовної медицини в нас уже давно немає. Однак частину витрат держава таки покривала, й лікарі самі вирішували, за що кому платити. А от тепер, як я розумію, ціни будуть встановлюватись централізовано, і вже ніхто на них не вплине.
Петро С.:
– Мені нема чого "грішити" на міську медицину. І в нашій поліклініці, і у лікарні хороші лікарі, які уважно вислухають, поставлять діагноз, призначать лікування, яке, наприклад, мені, інваліду ІІ групи, завжди допомагає.
Дуже кваліфікований, привітний, позитивний і приємний персонал. Відчув це на собі. Нещодавно виписався з лікарні, де переніс нелегку операцію. Все пройшло швидко і без ускладнень. Попереду ще непростий шлях до повного одужання, але я вірю, що з допомогою медиків у мене все буде гаразд.
Валентина О.:
– Як і більшість звичайних людей, відвідую лікаря лише у крайньому випадку, коли, як кажуть, зовсім "припече". А так, для профілактики, – ніколи. Лікуюся самостійно. Так дешевше. Бо безкоштовна наша медицина була лише на папері. Ми всі платили за неї. Це не є таємницею. До прикладу, прийшовши на прийом до терапевта, безкоштовно – тільки загальний огляд. Здача аналізів на сечу, кров із пальця тощо – платні. Платити треба за УЗД або флюорографію. Далі лікар випише ліки, а це – найвідчутніші витрати.
Простій людині важко з цими платними послугами і ліками. В моєї мами пенсія – 1700 гривень. То вона майже всі гроші витрачає на ліки.
Ганна Т.:
– Тарифи на медичні послуги вже встановили, а страхової медицини немає. В МОЗі її обіцяють до 2020-го. Боюся, що половина українців з такими "реформами" до того часу не доживе. Тих, кого не доб'є пенсійна реформа, доб'є медична.
Анатолій Б.:
– Пам'ятаю дев'яності роки і початок нового століття, коли медики, як, до речі, й усі бюджетники, мали чималу заборгованість по заробітній платі, коли в лікарнях не було навіть анальгіну. І, не дай, Боже, було захворіти, бо навіть за власні кошти препаратів не купиш у напівпорожніх аптеках.
Навіть нинішня непроста ситуація в медицині й приблизно не нагадує тих скрутних часів.
І, як би там не було, ковельська медицина розвивається швидкими темпами, стає сучасною, цивілізованою. І це ми відчуваємо на собі.
l
Завдяки спільним зусиллям місцевої влади, благодійників та колективу Ковельського МТМО сьогодні пацієнти міських медичних закладів отримують більш якісні послуги, лікарі – сучасне обладнання, місто – надію на здорове майбутнє.
У Ковелі не перший рік робиться все для модернізації місцевих медичних закладів, щоб жителі міста мали змогу отримувати кваліфіковану допомогу, а їх перебування у стінах медичних закладів було комфортним. Відкриваються оновлені відділення, проводиться реконструкція приміщень, покращується якість допомоги. Ковельська центральна районна лікарня за якістю роботи перевищує багато лікувальних закладів області, маючи в своєму "арсеналі" сучасне діагностичне обладнання.
Звісно, це все лише додає "плюсів" і авторитету місцевій медицині. Але чи всім ковельчанам по кишені застосувати на собі новітні методи діагностики? Та й, зрештою, не тільки новітні.
…Одна моя знайома рік тому мала проблеми зі здоров’ям: скаржилась на погане самопочуття, виглядала змарнілою. Лікарі порадили пройти обстеження щитовидної залози і попередили про те, що коштуватиме це близько трьохсот гривень. На той час їй, одинокій мамі двох дітей, й такі гроші шкода було витрачати на себе.
– Не буду перевірятись, – сказала якось при зустрічі й відразу уточнила. – Немає коштів на обстеження – то, в разі чого, чим лікуватися буду?..
Й, на жаль, у нашій країні так чинить більшість, бо варіантів немає.
Вікторія ЗІНЧУК.
"Полежати для профілактики у терапії"… "В спину щось "вскочило" – хай подивиться лікар…”.
Готуйте гроші, якщо допомога не термінова, нічого не загрожує життю, ви не вагітні і ваша дитина не хворіє рідкісними захворюваннями. В рамках медичної реформи Кабмін пропонує зробити в медицині кардинальні зміни: держава гарантуватиме повне покриття медичних послуг лише за трьома напрямками – невідкладна, первинна й паліативна допомога. За всі інші медичні послуги люди будуть змушені платити з власної кишені.
Когось це насторожує, а когось – ні: мовляв, за фактом українська медицина й без того вже давно не безкоштовна. Тим не менше, у рамках реформи, потрапивши в багатопрофільну лікарню, українці змушені будуть платити кошти буквально за все.
І ось тиждень тому українські депутати сказали "так" медичній реформі. Відтепер на кожного пацієнта держава буде виділяти 375 гривень в рік на безкоштовні послуги. На решту послуг МОЗ щороку буде встановлювати ціни за спеціальною формулою. Зараз про це тільки думають і складають перелік того, за що держава платити не буде.
Попередні тарифи у своєму блозі оприлюднила народний депутат Ольга Богомолець, й деякі цифри шокують. Десятки й сотні тисяч гривень (наприклад, кардіооперація – від 60 тис. грн., видалення каменя з жовчного міхура – від тридцяти тисяч). А от про пільги для малозабезпечених і пенсіонерів – ні слова. Якщо перерахувати такі тарифи в середніх пенсіях і зарплатах, то висновок може бути лише один – лікування в Україні може стати недосяжною розкішшю.
Але, заглядаючи у майбутнє, поговоримо й про сьогодення.
ххх
Усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих – це слова з тексту клятви лікаря України. А як насправді складається ситуація із медициною, послугами та зв'язком між лікарями та пацієнтами? Ми спробували обговорити цю таку часто критиковану тему з пересічними ковельчанами. І ось які думки почули.
Світлана К.:
– Вважаю, що нам більше потрібно кваліфікованих фахівців, тому що часто буває, що сьогодні окремі лікарі навіть не до кінця правильно можуть визначити точний діагноз. Дуже довго доводиться ходити по різних кабінетах, шукати різних лікарів, які спроможні це зробити.
А ще було б добре, якби медицина запрацювала прозоро: якщо є платні послуги (а вони майже всі платні), то в поліклініці і у лікарні на ресепшені чи у реєстратурі мають надавати прейскуранти цін, де б вказувалися б розцінки на аналізи, УЗД і т. д. Те ж саме стосується прийому лікарів. Краще платити відкрито, аніж якісь благодійні внески вигадувати.
Сподіваюся, що після початку медичної реформи так воно й буде. Не хочу ставити воза попереду коня, бо реформувати медицину давно вже потрібно, але й розцінки на медичні послуги мають бути адекватними, а не такими, які прогнозують. Країну довели до абсурду. Тож без вас, медики, нічого не буде, бо ви теж відповідальні, й своєю кваліфікацією і ставленням до пацієнта маєте донести до людей, що ви врятуєте життя, допоможете, а не навпаки.
Олена Н.:
– Сама я рідко хворію і послугами наших медиків стараюсь не користуватись. Мала хворого тата, який, на жаль, кілька років тому помер, тож досвід спілкування з ними в мене чималий. От тільки толку від того спілкування було небагато. Лікарі швидше створювали вигляд, що щось роблять, треба чи не треба на різні аналізи, УЗД посилали, наче без цього зовсім безпорадні. Хочеться вірити, що зараз у цьому плані щось змінилося на краще.
А щодо медичної реформи і благ, які вона має принести, то дещо сумніваюся у цьому. Звісно, безкоштовної медицини в нас уже давно немає. Однак частину витрат держава таки покривала, й лікарі самі вирішували, за що кому платити. А от тепер, як я розумію, ціни будуть встановлюватись централізовано, і вже ніхто на них не вплине.
Петро С.:
– Мені нема чого "грішити" на міську медицину. І в нашій поліклініці, і у лікарні хороші лікарі, які уважно вислухають, поставлять діагноз, призначать лікування, яке, наприклад, мені, інваліду ІІ групи, завжди допомагає.
Дуже кваліфікований, привітний, позитивний і приємний персонал. Відчув це на собі. Нещодавно виписався з лікарні, де переніс нелегку операцію. Все пройшло швидко і без ускладнень. Попереду ще непростий шлях до повного одужання, але я вірю, що з допомогою медиків у мене все буде гаразд.
Валентина О.:
– Як і більшість звичайних людей, відвідую лікаря лише у крайньому випадку, коли, як кажуть, зовсім "припече". А так, для профілактики, – ніколи. Лікуюся самостійно. Так дешевше. Бо безкоштовна наша медицина була лише на папері. Ми всі платили за неї. Це не є таємницею. До прикладу, прийшовши на прийом до терапевта, безкоштовно – тільки загальний огляд. Здача аналізів на сечу, кров із пальця тощо – платні. Платити треба за УЗД або флюорографію. Далі лікар випише ліки, а це – найвідчутніші витрати.
Простій людині важко з цими платними послугами і ліками. В моєї мами пенсія – 1700 гривень. То вона майже всі гроші витрачає на ліки.
Ганна Т.:
– Тарифи на медичні послуги вже встановили, а страхової медицини немає. В МОЗі її обіцяють до 2020-го. Боюся, що половина українців з такими "реформами" до того часу не доживе. Тих, кого не доб'є пенсійна реформа, доб'є медична.
Анатолій Б.:
– Пам'ятаю дев'яності роки і початок нового століття, коли медики, як, до речі, й усі бюджетники, мали чималу заборгованість по заробітній платі, коли в лікарнях не було навіть анальгіну. І, не дай, Боже, було захворіти, бо навіть за власні кошти препаратів не купиш у напівпорожніх аптеках.
Навіть нинішня непроста ситуація в медицині й приблизно не нагадує тих скрутних часів.
І, як би там не було, ковельська медицина розвивається швидкими темпами, стає сучасною, цивілізованою. І це ми відчуваємо на собі.
ххх
Завдяки спільним зусиллям місцевої влади, благодійників та колективу Ковельського МТМО сьогодні пацієнти міських медичних закладів отримують більш якісні послуги, лікарі – сучасне обладнання, місто – надію на здорове майбутнє.
У Ковелі не перший рік робиться все для модернізації місцевих медичних закладів, щоб жителі міста мали змогу отримувати кваліфіковану допомогу, а їх перебування у стінах медичних закладів було комфортним. Відкриваються оновлені відділення, проводиться реконструкція приміщень, покращується якість допомоги. Ковельська центральна районна лікарня за якістю роботи перевищує багато лікувальних закладів області, маючи в своєму "арсеналі" сучасне діагностичне обладнання.
Звісно, це все лише додає "плюсів" і авторитету місцевій медицині. Але чи всім ковельчанам по кишені застосувати на собі новітні методи діагностики? Та й, зрештою, не тільки новітні.
…Одна моя знайома рік тому мала проблеми зі здоров’ям: скаржилась на погане самопочуття, виглядала змарнілою. Лікарі порадили пройти обстеження щитовидної залози і попередили про те, що коштуватиме це близько трьохсот гривень. На той час їй, одинокій мамі двох дітей, й такі гроші шкода було витрачати на себе.
– Не буду перевірятись, – сказала якось при зустрічі й відразу уточнила. – Немає коштів на обстеження – то, в разі чого, чим лікуватися буду?..
Й, на жаль, у нашій країні так чинить більшість, бо варіантів немає.
Вікторія ЗІНЧУК.
Медична реформа: чого очікують ковельчани
Залишити коментар