Повідомлення в номер / Божа Мати у моїй оселі

Безбожник твердить: «Бога немає, а чудеса Господні – вигадка. Гроші – головний Бог. Вони, кайф, влада  – то і є твоє щастя».

Немало таких, хто потрапляє на гачок спокуси. Не встиг озирнутися, як лихий осідлав людське єство і поганяє до пекла.

Тож я тобі, шановний читачу, від щирого серця кажу: «Чудеса Господні крокують з тобою в ногу по життю. Я відчував їх у багатьох випадках, коли Божий ангел-охоронець врятував мене від смерті та непоправної біди.

Сьогодні, в похмурий осінній день, повідаю тобі про світле і радісне диво».

l

У 2000 році я написав вірш-

молитву:

Свята,  велична Божа Мати,

Благословенна у віках,

Зайшла з Дитям Своїм до 

хати –

З Ісусом-Сином на руках.

Уся земна, і погляд чистий,

На ньому – святості печать.

У ньому – шлях Її тернистий

І світла Божа Благодать.

І Богосин – Дитя чудесне,

Краплина чистої води.

Перстом і поглядом небесним

Оберігає від біди.

О, Богородице святая,

У хаті образ Твій сія.

Нехай лютує доля злая,

Ти – Матір Божа і моя!

Так ось, немов у дивному сні, як дарунок небес, на свято Введення і дня мученика Анатолія до моєї оселі завітала шанована людьми церковна ікона Божої Матері Неустанної Помочі. Вирушають паломники до далеких монастирів, щоб вклонитися і помолитися чудотворному образу. А тут, у Ковелі, ікона, яка служить у храмі Миколая Чарнецького, ось уже кілька місяців «приходить» до домівок вірян.

У моїй хаті своєю присутністю вона ніби промовляє:

– моя любов до Вас – це невичерпна криниця цілющої віри. Пийте з неї всі, втамовуйте духовну спрагу;

– я неустанно молюся за зцілення Вашої душі і тіла від немочей, хворостей та гріховних вчинків;

– я не втомлююся допомагати у вирішенні Ваших проблем і буденних клопотів.

Я, найперший грішник серед усіх грішних, запитую себе і Богородицю: «За що мені така ласка, що тут, у мене в гостях Божа Мати?». Можливо, мені привиділося, але Пречиста сяйнула таємничою усмішкою і нічого не сказала…

Та в мене є цілющих три дні молитися і пізнавати  мою і всього людського роду Покровительницю. В роздумах осіняє думка, що це не просто ікона, а диво-молитва до Господа за зцілення та відкуплення гріхів земних.

Ікона «Та, що вказує шлях» древня (від Луки) і шанована у християнському світі.

Пороздумуймо біля святого лику.

Погляд. Він променить до нас. У ньому – смуток, біль і тривога. Вдивіться в ці очі. Це – очі всіх стражденних матерів. Ви їх зустрінете біля домовини воїна-сина. Ви їх пізнаєте біля горя і тривог наших земних. Та разом із тим у Її погляді бачимо рішучість. Богоматір готова захистити Сина і підтримати, коли Він спіткнувся і впав з хрестом, дійти до Голгофи і витерпіти жах  болючого розп’яття.

Вона дивиться і знає цей шлях. Праворуч на золотому фоні – архангел Гавриїл пророкує цей шлях. Він тримає символи: хрест та чотири цвяхи біля його підніжжя. Зліва – архангел Михаїл із списом у руках вказує на боротьбу та перемогу в ім’я Бога любові і життя.

А маленький Ісус? Він такий милий і земний. Його погляд, повернутий до неба і Батька-Отця, світлий та чистий. Він ще дитина і горнеться до Матері, до Її непорочного серця. Руки Ісуса ніжно тримають правицю Матері. Окремі дослідники твердять, що у Нього – страх перед майбутнім. Не погоджуюсь (прости мене, Господи), бо я бачу інше.

Богосин, знаючи про боротьбу і страждання, хоче відчути Материнське тепло. Оте тепло, яке пульсує у непорочному серці. Він набирається нового розуміння світу, який будується на підмурівках любові, добра та милосердя.

І не страх знаходжу я у цьому вічному погляді, а твердість, стійкість і вірність в ім’я утвердження свого вчення. Він готовий його відстоювати  аж до смерті.

А що в моїй оселі? Я майже фізично відчуваю присутність Пресвятої Богородиці. Посвітліло у темних закутках обійстя. Розвіялася сірість і сімейна хмурість. Ми родинно промовляємо молитви. В спогади і роздуми про життя приходить моя земна мати. Вона своє життя присвятила мені, страждала, а серце її обливалось кров’ю, коли мені було погано. Плакали гіркими сльозами її очі, коли не могла відвернути гріхи мої. Молилася день і ніч, щоб дорога моя була рівною, а мої життєві кроки були успішними і вдалими.

І сьогодні, коли Божа Матір у мене в «гостях», я молюсь: «Пресвятая Богородице, передай моїй неньці (а я знаю, що вона у Царстві Небесному), що розкаююся у своїх гріхах, в тому, що не раз спричиняв їй біль і зло, що не цінував її слова мудрого і святого».

Прости… Помилуй… І спаси…

Опонент дорікне: «А де ж чудо зцілення?».

Не шукайте без віри ні зцілення, ні благодаті. Тисячі вірних, які торкнулися ікони Божої Матері Неустанної Помочі і помолилися біля неї, уже зцілилися. Їхнє серце наповнилося духовними Божими істинами, і звідти витіснилися брудні, гріховні частинки Люцифера. А це і є велике чудо нашого очищення.

На  голові у Марії зображено дві зірки. Восьмикутна, велика, що в центрі, – це Ранкова Зоря, яка освітлює дорогу Ісусові. А менша, так звана Морська зірка, у формі хреста – це та, що рятує грішників у бурхливому морі життя. То ж і я долучуся молитовно словом:

Сіяй, Зоре, пречистим дивним

 світлом.

Возславсь заступництвом 

і серцем Материнським!

Царице миру. Богоматір світу,

Хвала тобі від вірних українців!

І разом з тим, Маріє  Діво ясна, благослови і благодать пошли настоятелю храму Миколая Чарнецького о. Михайлу Іваняку і його сподвижникам-ієромонахам, які організували подорож ікони Божої Матері Неустанної Помочі в домівки парафіян!

Анатолій СЕМЕНЮК.

Безбожник твердить: «Бога немає, а чудеса Господні – вигадка. Гроші – головний Бог. Вони, кайф, влада  – то і є твоє щастя».

Немало таких, хто потрапляє на гачок спокуси. Не встиг озирнутися, як лихий осідлав людське єство і поганяє до пекла.

Тож я тобі, шановний читачу, від щирого серця кажу: «Чудеса Господні крокують з тобою в ногу по життю. Я відчував їх у багатьох випадках, коли Божий ангел-охоронець врятував мене від смерті та непоправної біди.

Сьогодні, в похмурий осінній день, повідаю тобі про світле і радісне диво».

ххх

У 2000 році я написав вірш- молитву:

Так ось, немов у дивному сні, як дарунок небес, на свято Введення і дня мученика Анатолія до моєї оселі завітала шанована людьми церковна ікона Божої Матері Неустанної Помочі. Вирушають паломники до далеких монастирів, щоб вклонитися і помолитися чудотворному образу. А тут, у Ковелі, ікона, яка служить у храмі Миколая Чарнецького, ось уже кілька місяців «приходить» до домівок вірян.

У моїй хаті своєю присутністю вона ніби промовляє:

– моя любов до Вас – це невичерпна криниця цілющої віри. Пийте з неї всі, втамовуйте духовну спрагу;

– я неустанно молюся за зцілення Вашої душі і тіла від немочей, хворостей та гріховних вчинків;

– я не втомлююся допомагати у вирішенні Ваших проблем і буденних клопотів.

Я, найперший грішник серед усіх грішних, запитую себе і Богородицю: «За що мені така ласка, що тут, у мене в гостях Божа Мати?». Можливо, мені привиділося, але Пречиста сяйнула таємничою усмішкою і нічого не сказала…

Та в мене є цілющих три дні молитися і пізнавати  мою і всього людського роду Покровительницю. В роздумах осіняє думка, що це не просто ікона, а диво-молитва до Господа за зцілення та відкуплення гріхів земних.

Ікона «Та, що вказує шлях» древня (від Луки) і шанована у християнському світі.

Пороздумуймо біля святого лику.

Погляд. Він променить до нас. У ньому – смуток, біль і тривога. Вдивіться в ці очі. Це – очі всіх стражденних матерів. Ви їх зустрінете біля домовини воїна-сина. Ви їх пізнаєте біля горя і тривог наших земних. Та разом із тим у Її погляді бачимо рішучість. Богоматір готова захистити Сина і підтримати, коли Він спіткнувся і впав з хрестом, дійти до Голгофи і витерпіти жах  болючого розп’яття.

Вона дивиться і знає цей шлях. Праворуч на золотому фоні – архангел Гавриїл пророкує цей шлях. Він тримає символи: хрест та чотири цвяхи біля його підніжжя. Зліва – архангел Михаїл із списом у руках вказує на боротьбу та перемогу в ім’я Бога любові і життя.

А маленький Ісус? Він такий милий і земний. Його погляд, повернутий до неба і Батька-Отця, світлий та чистий. Він ще дитина і горнеться до Матері, до Її непорочного серця. Руки Ісуса ніжно тримають правицю Матері. Окремі дослідники твердять, що у Нього – страх перед майбутнім. Не погоджуюсь (прости мене, Господи), бо я бачу інше.

Богосин, знаючи про боротьбу і страждання, хоче відчути Материнське тепло. Оте тепло, яке пульсує у непорочному серці. Він набирається нового розуміння світу, який будується на підмурівках любові, добра та милосердя.

І не страх знаходжу я у цьому вічному погляді, а твердість, стійкість і вірність в ім’я утвердження свого вчення. Він готовий його відстоювати  аж до смерті.

А що в моїй оселі? Я майже фізично відчуваю присутність Пресвятої Богородиці. Посвітліло у темних закутках обійстя. Розвіялася сірість і сімейна хмурість. Ми родинно промовляємо молитви. В спогади і роздуми про життя приходить моя земна мати. Вона своє життя присвятила мені, страждала, а серце її обливалось кров’ю, коли мені було погано. Плакали гіркими сльозами її очі, коли не могла відвернути гріхи мої. Молилася день і ніч, щоб дорога моя була рівною, а мої життєві кроки були успішними і вдалими.

І сьогодні, коли Божа Матір у мене в «гостях», я молюсь: «Пресвятая Богородице, передай моїй неньці (а я знаю, що вона у Царстві Небесному), що розкаююся у своїх гріхах, в тому, що не раз спричиняв їй біль і зло, що не цінував її слова мудрого і святого».

Прости… Помилуй… І спаси…

Опонент дорікне: «А де ж чудо зцілення?».

Не шукайте без віри ні зцілення, ні благодаті. Тисячі вірних, які торкнулися ікони Божої Матері Неустанної Помочі і помолилися біля неї, уже зцілилися. Їхнє серце наповнилося духовними Божими істинами, і звідти витіснилися брудні, гріховні частинки Люцифера. А це і є велике чудо нашого очищення.

На  голові у Марії зображено дві зірки. Восьмикутна, велика, що в центрі, – це Ранкова Зоря, яка освітлює дорогу Ісусові. А менша, так звана Морська зірка, у формі хреста – це та, що рятує грішників у бурхливому морі життя. То ж і я долучуся молитовно словом:

І разом з тим, Маріє  Діво ясна, благослови і благодать пошли настоятелю храму Миколая Чарнецького о. Михайлу Іваняку і його сподвижникам-ієромонахам, які організували подорож ікони Божої Матері Неустанної Помочі в домівки парафіян!