Дзенькіт замість хрускоту…
Українців не радують їхні зарплати, адже за даними соцопитувань майже дев’яносто відсотків опитуваних заявили, що оплата праці їх не задовольняє. Зароблених коштів вистачає лише кожному десятому. А що вже казати про пенсіонерів з їхніми жалюгідними пенсіями?
Але, тим не менше, гаманці українців незабаром поважчають. Ні, мінімальну зарплату не підвищують: Національний Банк України планує замінити паперові гроші на металеві, що стало однією з головних тем минулих тижнів. В історію підуть купюри номіналом в 1, 2, 5 і 10 гривень. При чому зображення видатних історичних постатей на грошах не зміняться — вони просто «перейдуть» з паперу на метал. Водночас, ми зможемо розраховуватись одночасно монетами і банкнотами відповідних номіналів необмежений період часу.
Вводитися ж в обіг нові монети будуть поетапно: перший етап – 27 квітня 2018 року будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні; другий етап – монети номінальною вартістю 5 і 10 гривень вводитимуться в обіг у 2019 – 2020 роках.
В НБУ передбачають, що така заміна дасть можливість заощадити державі близько мільярда гривень з урахуванням строку служби монет, тривалість «життя» яких є значно вищою, аніж у банкнот. Можливо, й так. Але хіба карбування монет дешевше за друк паперових грошей?
Зате кажуть, що з копійками замість банкнот ми будемо ближчими до Європи, де існують монети в один і два євро. Що ж, хоч у чомусь європейців перевершимо, бо в нас ще й будуть п’ять і десять металевих гривень. А якщо серйозно, то рівнятися у цьому нам, м’яко кажучи, недоречно. Адже європейська валюта – серед найстабільніших у світі. Монети в 1 і 2 євро і купюри від 5 євро з’явилися в обігу ще з 2002 року і відтоді ця грошова система змін не зазнавала.
Про те, що заміна банкнот на монети може свідчити про знецінення гривні, теж ніхто на «верхах» не говорить. Металеві гроші замість паперових, як пояснюють в Нацбанку, з’являться тому, що від часу появи першої гривні 1996 року українці зажили краще. Мовляв, за цей час змінилася купівельна спроможність населення, зросла заробітна плата і т. д., і т. п.
Але на цьому новини від Нацбанку не закінчились. Втратила «повагу»… українська копійка. З 1 липня набуде чинності ще одне рішення НБУ – поступова оптимізація монет дрібних номіналів, внаслідок чого з обігу зникнуть 1, 2, 5 та 25 копійок. Водночас, всі ці номінали розмінних монет й надалі будуть залишатися в обігу.
І знову ж таки, за словами Нацбанку, це аж ніяк не треба вважати знеціненням нацвалюти, а просто такою оптимізацією обігу монет. А за нею криється ще одна несподіванка: з того ж таки 1 липня 2018 року в Україні застосовуватиметься правило заокруглення загальних сум готівкових розрахунків – регулятор пропонує заокруглювати загальну суму покупки до 10 копійок.
Отож, якщо ваш чек у магазині становитиме приміром 20 гривень 47 копійок, а продавець не матиме трьох копійок решти, сума автоматично зросте до 20 гривень 50 копійок. На безготівкові рахунки ця новація не поширюватиметься.
Утім при таких «розкладах» мимоволі напрошується запитання: а що, коли в касі є решта, а кажуть, ніби немає? Та нічого. Лиш сподіватися на порядність працівників торгівлі.
Щодо «сюрпризів» від Нацбанку власну думку мають й ковельчани.
ГАЛИНА, продавець:
– Не знаю щодо металевих гривень, але від дріб’язку потрібно відмовитись. Можливо, для когось це не суттєво, а для нас, хто стоїть за прилавком, то справжня проблема. Без різних там наказів та постанов «зверху» ми вже давно вдаємось до так званого заокруглення, видаючи решту покупцеві під час розрахунку (звісно, за взаємозгодою). Більшість не звертає на це увагу, а дехто реагує бурхливо: мовляв, копійка до копійки – і вже гривня. Тому, думаю, таке рішення Нацбанку, є правильним.
СЕРГІЙ, фінансист:
– За двадцять років існування гривня знецінилася. Раніше 10 гривень були великою купюрою, яка часто не використовувалась. А тепер вона переходять до розряду розмінної монети. Швидко «зношуються», друкувати такі купюри стало занадто дорого. Тому замінити їх на металеві гроші, вважаю, все ж таки аргументовано.
ВІТАЛІЙ, працівник підприємства:
– Я гадаю, що варто відмінити карбування монет, адже собівартість їх виробництва дорожча вартості самих монет. Для нас усіх копійки – дрібні, не дрібні – вже не мають значення. Варто лише подивитися на цінники на торговельних прилавках. Так, свого часу, десь наприкінці дев’яностих, наприклад, за п’ять копійок можна було купити коробку сірників, 50 копійок коштував хліб. А тепер одна, дві, п’ять… Вже й п’ятдесят копійок нічого не варті.
ЛЮДМИЛА, соцпрацівник:
– Часто бачу, як наші пенсіонери, розраховуючись у магазині чи на ринку, перебирають у долонях дріб’язок. А хтось, аби не «плутались» у гаманці «білі» копійки, їх просто викидає. Це ніби дві паралелі однієї реальності. Тому, вважаю, що потрібно частково відмінити дрібні монети й залишити в обігу п’ять і двадцять п’ять копійок.
АНДРІЙ, робітник:
– Заміна паперових грошей на металеві – це, як на мене, повернення у середньовіччя. А відмова від дрібних монет, гадаю, навпаки, правильне рішення.
МИКОЛА, пенсіонер:
– Ми посилаємось на практику Європи там, де треба і не треба. Мені незрозуміло, як заміна паперових банкнот на металеві аналоги нас наблизить до Євросоюзу. Просто тому, що там «ходять» монети в 1 і 2 євро, а тепер і ми матимемо одну і дві «дзвінкі» гривні? То навіщо аж так здалеку підходити? Давайте вже, нарешті, перейдемо на долари чи євро.
ЮЛІЯ, студентка:
– НБУ хоче, щоб гаманці українців стали важчими, але не від збільшення сум, а від ваги монет. А якщо серйозно, для мене це сигнал про різку зміну в економіці. Якщо зараз мінімальна монета, якою більш-менш користуються – 10 копійок, то буде 1 гривня. А значить, усе досить сумно.
Вікторія ЗІНЧУК.
Українців не радують їхні зарплати, адже за даними соцопитувань майже дев’яносто відсотків опитуваних заявили, що оплата праці їх не задовольняє. Зароблених коштів вистачає лише кожному десятому. А що вже казати про пенсіонерів з їхніми жалюгідними пенсіями?
Але, тим не менше, гаманці українців незабаром поважчають. Ні, мінімальну зарплату не підвищують: Національний Банк України планує замінити паперові гроші на металеві, що стало однією з головних тем минулих тижнів. В історію підуть купюри номіналом в 1, 2, 5 і 10 гривень. При чому зображення видатних історичних постатей на грошах не зміняться — вони просто «перейдуть» з паперу на метал. Водночас, ми зможемо розраховуватись одночасно монетами і банкнотами відповідних номіналів необмежений період часу.
Вводитися ж в обіг нові монети будуть поетапно: перший етап – 27 квітня 2018 року будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні; другий етап – монети номінальною вартістю 5 і 10 гривень вводитимуться в обіг у 2019 – 2020 роках.
В НБУ передбачають, що така заміна дасть можливість заощадити державі близько мільярда гривень з урахуванням строку служби монет, тривалість «життя» яких є значно вищою, аніж у банкнот. Можливо, й так. Але хіба карбування монет дешевше за друк паперових грошей?
Зате кажуть, що з копійками замість банкнот ми будемо ближчими до Європи, де існують монети в один і два євро. Що ж, хоч у чомусь європейців перевершимо, бо в нас ще й будуть п’ять і десять металевих гривень. А якщо серйозно, то рівнятися у цьому нам, м’яко кажучи, недоречно. Адже європейська валюта – серед найстабільніших у світі. Монети в 1 і 2 євро і купюри від 5 євро з’явилися в обігу ще з 2002 року і відтоді ця грошова система змін не зазнавала.
Про те, що заміна банкнот на монети може свідчити про знецінення гривні, теж ніхто на «верхах» не говорить. Металеві гроші замість паперових, як пояснюють в Нацбанку, з’являться тому, що від часу появи першої гривні 1996 року українці зажили краще. Мовляв, за цей час змінилася купівельна спроможність населення, зросла заробітна плата і т. д., і т. п.
Але на цьому новини від Нацбанку не закінчились. Втратила «повагу»… українська копійка. З 1 липня набуде чинності ще одне рішення НБУ – поступова оптимізація монет дрібних номіналів, внаслідок чого з обігу зникнуть 1, 2, 5 та 25 копійок. Водночас, всі ці номінали розмінних монет й надалі будуть залишатися в обігу.
І знову ж таки, за словами Нацбанку, це аж ніяк не треба вважати знеціненням нацвалюти, а просто такою оптимізацією обігу монет. А за нею криється ще одна несподіванка: з того ж таки 1 липня 2018 року в Україні застосовуватиметься правило заокруглення загальних сум готівкових розрахунків – регулятор пропонує заокруглювати загальну суму покупки до 10 копійок.
Отож, якщо ваш чек у магазині становитиме приміром 20 гривень 47 копійок, а продавець не матиме трьох копійок решти, сума автоматично зросте до 20 гривень 50 копійок. На безготівкові рахунки ця новація не поширюватиметься.
Утім при таких «розкладах» мимоволі напрошується запитання: а що, коли в касі є решта, а кажуть, ніби немає? Та нічого. Лиш сподіватися на порядність працівників торгівлі.
Щодо «сюрпризів» від Нацбанку власну думку мають й ковельчани.
ГАЛИНА, продавець:
– Не знаю щодо металевих гривень, але від дріб’язку потрібно відмовитись. Можливо, для когось це не суттєво, а для нас, хто стоїть за прилавком, то справжня проблема. Без різних там наказів та постанов «зверху» ми вже давно вдаємось до так званого заокруглення, видаючи решту покупцеві під час розрахунку (звісно, за взаємозгодою). Більшість не звертає на це увагу, а дехто реагує бурхливо: мовляв, копійка до копійки – і вже гривня. Тому, думаю, таке рішення Нацбанку, є правильним.
СЕРГІЙ, фінансист:
– За двадцять років існування гривня знецінилася. Раніше 10 гривень були великою купюрою, яка часто не використовувалась. А тепер вона переходять до розряду розмінної монети. Швидко «зношуються», друкувати такі купюри стало занадто дорого. Тому замінити їх на металеві гроші, вважаю, все ж таки аргументовано.
ВІТАЛІЙ, працівник підприємства:
– Я гадаю, що варто відмінити карбування монет, адже собівартість їх виробництва дорожча вартості самих монет. Для нас усіх копійки – дрібні, не дрібні – вже не мають значення. Варто лише подивитися на цінники на торговельних прилавках. Так, свого часу, десь наприкінці дев’яностих, наприклад, за п’ять копійок можна було купити коробку сірників, 50 копійок коштував хліб. А тепер одна, дві, п’ять… Вже й п’ятдесят копійок нічого не варті.
ЛЮДМИЛА, соцпрацівник:
– Часто бачу, як наші пенсіонери, розраховуючись у магазині чи на ринку, перебирають у долонях дріб’язок. А хтось, аби не «плутались» у гаманці «білі» копійки, їх просто викидає. Це ніби дві паралелі однієї реальності. Тому, вважаю, що потрібно частково відмінити дрібні монети й залишити в обігу п’ять і двадцять п’ять копійок.
АНДРІЙ, робітник:
– Заміна паперових грошей на металеві – це, як на мене, повернення у середньовіччя. А відмова від дрібних монет, гадаю, навпаки, правильне рішення.
МИКОЛА, пенсіонер:
– Ми посилаємось на практику Європи там, де треба і не треба. Мені незрозуміло, як заміна паперових банкнот на металеві аналоги нас наблизить до Євросоюзу. Просто тому, що там «ходять» монети в 1 і 2 євро, а тепер і ми матимемо одну і дві «дзвінкі» гривні? То навіщо аж так здалеку підходити? Давайте вже, нарешті, перейдемо на долари чи євро.
ЮЛІЯ, студентка:
– НБУ хоче, щоб гаманці українців стали важчими, але не від збільшення сум, а від ваги монет. А якщо серйозно, для мене це сигнал про різку зміну в економіці. Якщо зараз мінімальна монета, якою більш-менш користуються – 10 копійок, то буде 1 гривня. А значить, усе досить сумно.
Вікторія ЗІНЧУК.
Дзенькіт замість хрускоту…
Залишити коментар