Вони захищали БатьківщинуАвторитетом і повагою серед людей користується ветеран, інвалід війни ковельчанин Андрій Ткач. Він служив на Далекому Сході, брав участь у бойових діях з Японією.
"Пережив Голодомор, індустріалізацію, колективізацію, розкуркулення і 1415 днів та ночей війни. Служив в Радянській Армії – від Сахаліна до Берліна, від Ленінграда до Ковеля, де працював у дев'яти організаціях", – згадує Андрій Михайлович.
Пройшовши через тяжкі випробування долі, попри всі складнощі, він завжди життєрадісний та з почуттям гумору. Не дивлячись на свій поважний вік, ветеран ніколи не сидить на місці. Його активний спосіб життя свідчить про те, що веселий характер, гумор, сміх та оптимістичний погляд на життя є запорукою гарного настрою та довголіття.
Позитивні відгуки чуємо й з вуст голови Ковельської ради ветеранів війни, праці і Збройних Сил Віталія Подолянчука. Він розповів, що Андрій Ткач активно спілкується з молоддю, його запрошують на різні зустрічі і вечори, а своє влучне поетичне слово ветеран доносить людям через пресу, даруючи їм як гумористичні, так і задушевні ліричні вірші.
5 травня Андрію Михайловичу виповнилося 93 роки, тому ми щиро вітаємо його з нагоди особистого свята. Низький уклін Вам і щирі побажання добра, здоров'я і благополуччя! Дай, Боже, Вам ще довго жити і горя не знати, щоб соту весну з нами зустрічати!
А увазі читачів пропонуємо уривок з вірша Андрія Ткача, який він днями надіслав на адресу редакції:
Я обращаюсь к Вам, потомки:
Будьте достойными славы отцов,
И все, что ценой дорогой добыто,
Свято храните навеки-веков.
И если Вам выпадут вдруг испытанья, –
Встаньте громадой, силы утроив,
И никому осквернять не позвольте
Дело и память погибших героев!
Ще одним довгожителем, 98-літнім ветераном Великої Вітчизняної війни є Іван Сорока – визволитель Ковеля, полковник внутрішньої служби.
Колишній розвідник з Житомирщини, пройшовши дорогами війни у складі з'єднання партизанських загонів під командуванням Малікова, про війну говорить неохоче. Багато втрат вона принесла, зруйнованих міст та смертей. "Якщо говорити про Ковель, то він був розрушений майже повністю, на 95 відсотків, весь в окопах, безлюдний… З нашої партизанської Житомирської дивізії у складі 4 тисяч за 5 місяців лишилось лише 350 чоловік".
Попри часткову втрату слуху та зору, пережиті події далекого минулого пам'ятає в деталях. Через холод, голод, небезпеку, за словами Івана Трохимовича, щонайменше чотирнадцять разів стояв на порозі смерті, а дві зими провів просто неба.
Про воєнне лихоліття визволитель воліє не згадувати. Але й забути не сила, адже, крім болю і втрати близьких, війна познайомила його з коханою дружиною Сусаною Вавилівною, з якою виховали двох синів Сергія та Геннадія (на жаль, Геннадій нещодавно трагічно загинув).
Іван Сорока, фінансист-бухгалтер за професією, сьогодні і філософ, і лікар, а головне – працьовитий господар. Чистота й порядок на подвір'ї і в будинку. Чоловік у свої 98 – людина самодостатня: сам готує, прибирає, доглядає великий квітник як пам’ять про дружину.
До сьогодні інтенсивно займається самолікуванням, відновлює сили та здоров'я, обливаючись водою. Своє довголіття пояснює поєднанням розумової та фізичної роботи, здоровим способом життя. Ветеран рекомендує усім уникати вживання алкогольних та тютюнових виробів, більше часу проводити на свіжому повітрі.
Аліна РОМАНЮК.
НА ЗНІМКАХ: Андрій ТКАЧ читає свої твори побратимам-ветеранам; визволитель Ковеля Іван СОРОКА.
Фото з архіву А. М. Ткача і автора.
Залишити коментар