Як у Ковелі "приборкати" стихійну торгівлю?Стихійна торгівля, яка уже давно «прижилася» на привокзальному ринку, увійшла в перелік проблем, що потребують в місті негайного вирішення. Аби навести тут порядок, до цієї справи спільно взялися місцева влада, адміністрація госпрозрахункового ринку, правоохоронці та інші причетні до цього служби.
Адже не надто гарне враження складається від пейзажу, який відкривається перед очима: вся привокзальна площа «встелена» відрами, цеберцями, кошиками і клунками, доверху наповненими дарами садів, городів та лісів. А враховуючи те, що тітоньки і бабусі, які стоять вздовж тротуару, розкладають свій крам долілиць мало не біля входу у вокзал, то в усіх, хто приїжджає до Ковеля, складається враження, що стихійна торгівля – головна «родзинка» нашого міста.
Проте викоренити стихійну торгівлю біля ринку виявляється не так вже й просто. І, можливо, не варто завжди винуватити в цьому людей, які торгують власно вирощеною продукцією, бо у цій ситуації вважають, що «крайніми» стали саме вони. Справа в тім, що, виконуючи умови щодо усунення раніше виявлених порушень протипожежної безпеки, дирекція Ковельського госпрозрахункового ринку прийняла рішення прибрати виділені для торгівлі сільгосппродукцією на привокзальному ринку прилавки. Тож тепер, аби збути свій товар, люди стають з ним там, де доведеться.
Коли ж закінчиться «війна» з бабусями на привокзальному ринку і хто у ній «переможе» спробували розібратися наші журналісти.
Цієї проблеми могло б і не бути, якби люди з розумінням поставилися до ситуації, яка змусила адміністрацію ринку здійснити певну його реконструкцію, впевнений директор Ковельського госпрозрахункового ринку Петро СОРОКА.
— Проведені торік працівниками Ковельського райуправління УМНС України у Волинській області на ринках Ковеля навчання засвідчили, що відстані між торговельними рядами не дозволяють безперешкодно проїхати пожежному автомобілю, — повідомив він. – У червні минулого року обласне управління МНС видало постанову «Про застосування запобіжних заходів». У зв’язку з цим з’явилась загроза закриття привокзального ринку. Тому виникла необхідність здійснити його реконструкцію, а саме – облаштувати проїзд від вул. Театральної до вокзалу. Це стало можливим зробити за рахунок усунення прилавків для сільгоспвиробників. Проте людям, які збувають на ринку сільгосппродукцію, відведено інше місце – молочний павільйон. Водночас ті, хто раніше там торгував, перейшли у м’ясний павільйон.
Площа, на якій відтепер люди мають змогу здійснювати торговельну діяльність, складає 33 погонних метри. При потребі є можливість збільшити кількість торговельних місць. У павільйоні проведено воду, світло, є туалет, встановлено кондиціонери. Але люди не бажають торгувати у місці, де, здавалося б, для цього створено всі умови, вважаючи, що їхній товар швидше розкупиться, як-то кажуть, «з асфальту».
Аби приїжджі сільські мешканці, котрі бажають продати свою продукцію, знали, де є місця для торгівлі, працівники ринку постійно ведуть інформаційно-роз’яснювальну роботу. Але люди чомусь не поспішають займати відведені їм для торгівлі місця. Натомість розкладаються біля вокзалу, туляться між контейнерами, будь-де, аби не там, куди, на їхню думку, ніхто не заходить і нічого не купує. Тому сьогодні звільнений для них павільйон пустує і через це є збитковим.
— Можливо людей відлякує плата за місце, яка може бути вищою у павільйоні з усіма зручностями, ніж на вулиці?
— На привокзальному ринку плата за місце на вулиці становить 2.50 грн., у приміщенні – 3 грн. за погонний метр. Але причина, швидше за все, не у цьому. Просто наші люди важко звикають до нового і будь-які зміни, навіть якщо вони на краще, сприймають насторожено, а то й негативно.
l
Міська влада теж докладає чимало зусиль, аби навести порядок з несанкціонованою торгівлею, адже тротуар вздовж привокзальної площі, мов медом намазаний для людей, котрі ніяк не бажають поступатися «насидженими» місцями і щодня розкладаються тут зі своїм товаром.
За коментарем з цього приводу ми звернулися до начальника відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів міськвиконкому Лілії БарнОЇ.
— Потреба навести лад на привокзальному ринку, зокрема на привокзальній площі, виникла уже давно, — зазначила Лілія Андріївна. – З приводу цього проведено ряд нарад та зустрічей у міській раді за участю представників влади, правоохоронних органів, госпрозрахункового ринку, управління ветеринарної медицини, райСЕС, відділів виконавчого комітету міськради та інших, причетних до ліквідації стихійної торгівлі служб. Розпорядженням міського голови створено робочу групу з ліквідації несанкціонованої торгівлі в місті, до складу якої входять працівники відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів міськвиконкому, міліції, підрозділів МНС, податкової інспекції, санепідемстанції, ветеринарної та інших служб.
І хоч для ведення торгівлі сільгосппродукцією на привокзальному ринку є достатньо спеціально обладнаних місць, відведено молочний павільйон, проте торговці у переважній більшості їх не займають, не зважаючи на те, що згідно із ветеринарними і санітарними нормами та правилами, молочна і м’ясна продукція повинна реалізовуватись виключно з прилавків.
Значні проблеми несанкціонована торгівля створює і комунальним службам міста. Ними проведено роботи з облаштування клумб біля входу у залізничний вокзал, адже вони були зруйновані продавцями сільгосппродукції, котрі розміщувалися на газонах.
— Проблема стихійної торгівлі на привокзальному ринку, як-то кажуть, стала на ребро, особливо зараз, коли у розпалі ягідний сезон. Хто повинен контролювати дотримання законів у цій сфері?
— Відповідно до п. 26 ст. 10 Закону України «Про міліцію» стежити за дотриманням громадського порядку та вживати заходів з ліквідації стихійної торгівлі мають безпосередньо правоохоронці. Працівники міліції працюють в цьому напрямку, хоча ліквідувати стихійну торгівлю на привокзальній площі поки не вдається.
У свою чергу, мешканці міста повинні розуміти те, що, розкуповуючи товар «із землі», провокують поширення стихійної торгівлі на привокзальній площі.
l
Аби дізнатися, як ставляться до цієї проблеми наші співгромадяни, минулих вихідних вирушила на привокзальний ринок.
…Десята ранку. А на привокзальній площі уже тьма-тьмуща продавців з різним товаром. Чого там тільки не пропонували покупцям: молочну продукцію, овочі, ягоди, саджанці, квіти… Всього не перелічити.
Підходжу до однієї бабусі, яка торгувала молоком, питаю:
— Чому торгуєте тут, на сонці, адже у павільйоні і прохолодніше, і зручніше?
— Це добре, що є такий павільйон, але справа в тому, що люди туди не доходять. Ось так простоїш до обіду, нічого не продавши. З чим приїхала, з тим і повертаюся додому, — почула від неї у відповідь.
З таким же запитанням звернулась я до інших продавчинь. Й ті, ніби змовившись, говорять те ж саме. Лише жінка, котра поряд продавала чорницю, додала:
— Не було б проблеми, якби в той павільйон пішли усі продавці і торгували там щодня, але ж не так, що, наприклад, сьогодні міліція на площі торгувати забороняє, а вже наступного дня, як-то кажуть, на нас — нуль емоцій.
Не в захваті від торгівлі, що розгорнулась мало не при вході у вокзал, й пересічні перехожі.
— Якби ви бачили, що тут діється в післяобідню пору! Продавців з їхнім товаром не обійти, не об’їхати, — скаржиться ковельчанка, котра мешкає неподалік вокзалу. – А ще якось довелося їхати з самого ранку до Луцька. Вигляд, який мала привокзальна площа у цей час, приголомшив: кругом море бруду і сміття, витоптані клумби. Пора навести тут порядок. Бо ще трохи — базар перекинеться і на перон.
Що ж, у нас і таке може статися. А хто винен? Влада, міліція?.. Чи, може, ми з вами? Бо інколи, здавалося б, навіть знайшовши вихід із проблеми, вперто не бажаємо бачити його і в результаті самі ж від цього страждаємо.
Вікторія ТАРАСЮК.
Залишити коментар