Двадцять років співпраціОсь уже два десятиліття німецьке місто Вальсроде запрошує на літній відпочинок ковельських дітей з малозабезпечених сімей, сиріт, інвалідів. Щороку у місцевостях Вальсроде та Барзінхаузен оздоровлюється більше півсотні дітей з Ковеля. Між громадами налагодилися тісні дружні стосунки. Ініціаторами цієї широкомасштабної благородної справи були голова Товариства Червоного Хреста м. Вальсроде Ганс Дітер Зонн та колишній міський голова Євген Поліщук.
З чого все починалося, розповіла нашій газеті вчитель іноземної мови ЗОШ № 12 Валентина Булавіна, котра більше десяти років вболівала за благородну справу, виконуючи обов’язки перекладача і керівника груп дітей, які відпочивали і оздоровлювались у Німеччині.
— Усе почалося у передноворічні дні 1990 року, коли у Ковель прибула з благодійною місією делегація з німецького міста Зольтау на чолі з головою Товариства Червоного Хреста Хельгом Мельмсом. Зустрівся з представниками цієї делегації Ковельський міський голова Євген Поліщук, котрий і «проклав» місток до тісної співпраці між обома містами. Сама стала свідком тієї пам’ятної зустрічі у міській раді.
А вже в травні 1991 року на запрошення Товариства Червоного Хреста м. Зольтау група ковельчан на чолі з міським головою Євгеном Поліщуком з діловим візитом побувала у містах Зольтау і Вальсроде. У результаті цього візиту за пропозицією Євгена Івановича, було досягнуто домовленості щодо організації поїздок ковельських дітей в Німеччину.
У березні 1992 року Товариство Червоного Хреста на чолі з Гансом Дітером Зонном погодилось прийняти першу групу дітей з Ковеля. Серед півсотні юних наших земляків, котрі відправились за кордон, — діти-сироти, діти з бідних, багатодітних сімей, ті, які мають проблеми зі здоров’ям та ін.
Варто відзначити старання, які виявив під час організації поїздки у ті роки заступник голови міської ради Сергій Шульган, завдяки якому усі організаційні питання вдалося вирішити своєчасно. І вже у червні того ж року діти в супроводі вчителя іноземної мови Галини Петрушенко вирушили у дорогу.
Багато зробила для нашого міста Гілтруд Шрьодер, яка очолювала благодійний фонд «Допомога дітям Чорнобиля». Саме за її сприяння міські лікувальні заклади отримали іноземне медичне обладнання.
Перейняв благодійну «естафету» один з представників Товариства Червоного Хреста Готфрід Галлєр (на жаль, нині покійний), за сприяння якого у 1992 році була створена німецька благодійна організація «Допомога дітям Ковеля», яка спиралася на пожертви місцевої громади. До того ж, юні ковельчани, перебуваючи у м. Вальсроде, мешкали в оселях членів цієї організації.
За сприяння Готфріда Галлєра у Ковелі на базі дитячого садочка № 7 була створена громадська організація «Особлива дитина», яку також взяли під своє «крило» німецькі благодійники.
Крім того, з Німеччини регулярно надходила гуманітарна допомога дітям, котрі виховуються в сім’ях, які опинилися в складних життєвих обставинах. Активно залучалася до цієї роботи технічно-допоміжна організація на чолі з Вільгельмом Віллєнбокелем.
У 2002 році благодійну організацію «Допомога дітям Ковеля» очолив Міхаель Хааке, котрий до цього часу не залишає цієї благородної справи.
Згодом залучилася до благодійної діяльності Лілія Бішофф, яка очолила організацію «Допомога дітям Ковеля» в м. Барзінхаузені, перейнявши досвід однодумців з м. Вальсроде.
— А що, справді, як вважав колишній мер Ковеля Євген Поліщук, ці подорожі до Німеччини якось змінюють життя та погляди наших дітей? – цікавимося у пані Валентини.
— Звичайно. І змінюють тільки на краще. Багато хто з них, подорослішавши, підтримує тісні зв’язки зі «своїми» німецькими сім’ями.
От, наприклад, якось під час однієї поїздки, в’їхавши на територію Німеччини, діти зауважили, що там набагато чистіше і охайніше, ніж у нас. Їх це неабияк вразило, тож пообіцяли, що, повернувшись до рідного міста, будуть робити все для того, аби воно мало такий же вигляд.
Головне те, що діти, більшість яких з проблемних сімей, ставали відкритими, щирими і товариськими.
Вікторія ТАРАСЮК.
НА ЗНІМКУ: юні ковельчани під час однієї з поїздок в м. Вальсроде з німецькими благодійниками.
Фото з архіву Валентини БУЛАВІНОЇ.
(Закінчення в наступному номері газети).
Залишити коментар