Споконвіків і за будь-яких обставин жінки народжували, продовжуючи рід людський. І найпрекраснішим дивом із див вважається поява на світ немовлятка, перший крик якого сповіщає радісну новину для щасливої матері. Але не менш радіють з породіллею ті, хто допомагає жінці в пологах: лікарі-гінекологи, акушери. Адже це вони, перш за все, стоять на сторожі здоров'я матері з дитям. Тому обирають собі таку тяжку і надзвичайно відповідальну професію люди, яким Господь вкладає в руки силу і вправність, а в серце — талант і любов…
Не відала ще всіх складнощів майбутнього фаху акушера, вступаючи у Ковельське медучилище, молода красуня з Підріжжя Єва, зате твердо знала, що хоче допомагати людям. А ще вона мріяла повернутися в рідне село фахівцем і працювати в колгоспному пологовому будинку. З її наполегливістю в опануванні науками та добрим, привітним і милосердним характером медик з дівчини мав бути хорошим.
Пощастило студентці, що практику проходила у Голобському пологовому будинку під наставництвом Любові Мельник, відомої в районі лікаря-гінеколога вищої категорії. Любов Степанівна, пригадує Єва Федосівна, завжди повчала: "Вчися, бо тобі треба буде все знати, адже будеш одна". Вона доручала учениці самостійно у її присутності приймати пологи. І коли одного разу сталася нестандартна ситуація у Підріжжі, ще студенткою дівчина вже допомогла народити односельчанці Галині Дерев'янчук.
Тож у 1963 році молодий спеціаліст розпочала свою трудову діяльність у рідному селі, де завжди щедро лелеки приносили немовлят. І хоча минуло відтоді півстоліття, та ветеран медицини Єва Кравчук перший свій робочий день ніколи не забувала.
А був якраз понеділок — "важкий день", тож дружина каже чоловікові Миколі Мироновичу: "Може, сьогодні не піду?..". Аж тут стук у вікно: "Приходьте на допомогу — привезли жінку з Кашівки, і фельдшер кличе вас!". Не було коли роздумувати. Пологи були дуже складні, з кровотечею. Викликали з Голоб Любов Степанівну, і все обійшлося нормально.
Після такого "бойового хрещення" за 12 років у Підріжжі різні ситуації були в акушера Єви Федосівни, але, слава Богу, вона справлялася. Допомагали молодість, вміння і мудрі поради ще з училища лікаря від Бога Раїси Чибісової (Царство їй Небесне!), яка своїх учениць називала "бабами-повитухами". Вона постійно казала, що лише від акушера залежить, з якими наслідками для здоров'я народить жінка. Її науку добре засвоїла здібна дівчина і вправно прийняла на свої руки майже 500 здоровеньких синочків і донечок земляків, односельчанок, подружок, навіть у своєї вчительки приймала пологи. Буваючи у Підрізькому пологовому будинку з перевірками, Раїса Павлівна завжди була задоволена роботою своєї учениці.
Майже всіх колишніх пацієнток пам'ятає Єва Федосівна, які народжували у неї й по 4-5 разів. Доводилося і в ніч на Різдво, і на Великдень, коли били дзвони, давати дорогу у новий світ маленьким діткам своїх подружок Надії Дерев'янчук, Катерини Оксенюк, Софії Музичук. А скільки бездоріжжям у дощ та сніг сходжено сільською медичкою, яка поспішала до породіль вночі по калюжах, часто падаючи в багнюку! Її працю цінували, присвоїли першу категорію, а саму люди шанували. Медпункт займав перші місця в районі, а фото Єви Кравчук було на міськрайонній Дошці Пошани.
Тепер, коли іноді не спиться, жіночка думками лине у рідне Підріжжя, згадує людей, близьких, друзів, яких дуже любить і багатьох з яких, на жаль, уже немає. І хоч потім були ще роки праці в улюбленій професії "баби-повитухи" в Ковелі, та найщасливішими й водночас найважчими вона вважає ті найперші роки свого становлення як спеціаліста.
А час непомітно, минаючи свята і будні з радощами і горем, привів Єву Федосівну вчора у ювілейну - 75-ту – її осінь. І приємно, що на цій дорозі вона не розгубила здатності співпереживати і бути милосердною, бо у всіх добрих вчинках, як каже, їй допомагає щира віра в Бога.
Хай же й надалі, шановна ювілярко, Господь дарує Вам здоров'я жити в гармонії зі світом і тішитися благополуччям своїх рідних!
Людмила СТАСЮК.
НА ЗНІМКУ: Єва КРАВЧУК в молодості.
Фото з домашнього архіву.
Залишити коментар