Чи задумувався ти, шановний читачу, над тим, де межа між добром і злом? Любов’ю і ненавистю? На мою суб’єктивну думку, ніякими математичними формулами ту межу не визначиш. Добро, любов легко перетинаються, вони намагаються собою витіснити будь-які негативи та прояви і навіть війну.
До цих роздумів спонукав Свят-вечір в храмі Миколая Чарнецького УГКЦ. В просторому залі зібрались парафіяни, щоб віншувати радість Різдва Христового.
На сцені – стіл з дванадцятьма стравами, Господар і Господиня та дітки, а на задньому плані – пам’ятний щит із світлинами загиблих на цій дикій війні, кращих хлопців Ковельської громади – тепер Героїв і Почесних громадян.
Здавалося б, я був підготовлений до сприйняття жалобних мотивів: проїжджаючи повз лікарню, бачив колону автівок з прапорами, котрі чекали загиблого побратима, якого привезли сюди із фронту. Це плюс ще один до тих 27, що на світлинах у храмі. Хоч-не-хоч, але це накладає тінь на світле свято.
Сюжетні замальовки вертепу, який було поставлено, мимоволі повертали туди, на передову в окопи, де безперервно лунають вибухи від мін та снарядів. Це закономірно.
Оксана Баласанян, керівник церковного хору і професійний музикант, вміло в духовні радісні колядки вплела патріотично-трагічні нотки. Переливається мелодія чудодійної скрипки, виграє своє голосне соло баян Віталія Зіньчука, і ці голоси солістів, а з ними і хористів гідні великої сцени. Зал заворожений, найменші теж уважно слухають. Окремих розсаджує сам отець Роман. Він – духовний батько дітей, і це тішить.
А новітні колядки виписують нашу сучасну історію, яка проникнута радістю народження Ісуса і надією на мир та Перемогу. Ох, Ісусе, Ісусе…
На Тебе надіються, Тобі вірять прихожани храму, і не тільки дорослі, а й ціла плеяда творчо-талановитих менших християн. Вони не поступаються вправністю дорослим. Тут – читці різдвяних поезій. А з ними гарно виспівує дитячий вокальний гурт, де першість ведуть дівчатка. Зворушливо, гарно і душевно! Немає потреби описувати сюжетні сценки вертепу – все на висоті.
Ігумен монастиря о. Роман усміхається і щиросердечно дякує за духовно-патріотичне дійство. Лунає гімн різдвяних колядок «Нова радість стала». Виспівує весь переповнений парафіянами зал.
Христос народився! Славімо Його!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар