Микола Буліга: "Ми працюємо заради волинян"
Депутат Волинської обласної ради Микола Буліга – відомий та досвідчений на Волині політик. У 2015 році був обраний до представницького органу в рідному йому Ковельському окрузі. Він очолює постійну комісію облради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Сьогодні Микола БУЛІГА – гість нашої газети.
– Миколо Миколайовичу, Ви народилися у селі Ситовичі Ковельського району, у звичайній поліській сім'ї. Яким Ви бачили своє майбутнє в дитинстві?
– У дитинстві я себе в майбутньому чомусь бачив винятково у військовій формі. Навіть коли у школі дітей запитували: "Ким хто хоче вирости?", говорив не про космонавта чи пілота, а про генерала. Тому спершу вступав до Києва у вище зенітно-ракетне училище. Проте підвели іспити з математики, то був крах мрії, яку виношував багато років.
Потім служив у Самарканді, іще рік – в Архангельську. Армія розвалювалася на очах. Усе розкрадалося і продавалося. Честь офіцера для багатьох стала порожнім звуком. Тоді я (хоча мав направлення на вступ до військового вишу) назбирав якнайбільше підручників з історії, аби після повернення додому знову спробувати вступити до вишу, тільки вже на мирну професію. Тим паче, що моя мама теж була вчителем. Обрав історію. Те, що до душі. Хоча ніколи не бачив себе у сфері педагогіки, радше – науки.
Однак, коли закінчував навчання, вже був одруженим, і ми чекали народження першої дитини. Тобто: хочеш не хочеш, а мусив думати, як прогодувати сім'ю. Після п'яти років роботи у школі, де викладав географію, історію та правознавство, відклав свій диплом у "довгу шухляду" та вирушив на заробітки.
Довелося опанувати будівельні спеціальності в Чехії та Словаччині. Освоїв фактично всі будівельні професії. Тамтешні колеги дуже дивувалися, зустрічаючи "чорноробочих" українців із вищою освітою. Але тоді ми так потоваришували, що хороші стосунки підтримуємо до цих пір.
Відверто кажучи, чим би я не займався, – кожну справу маю "пропустити" крізь себе. Байдужості до того, що роблю, не було ніколи. Чи то вчителювання, чи то політика, чи то громадська діяльність. Я вдячний долі, що це все було у моєму житті. З кожного етапу виносиш новий урок.
– Ви маєте чималий досвід у громадсько-політичній роботі, успішні в бізнесі. Що спонукало балотуватися в обласну раду тоді, у 2015-му?
– Був час, коли я зрозумів, що стомився від політики. До цього мав за плечима досвід активної роботи у виборчих штабах, керівництва виборчим штабом "Нашої України" на Волині у 2010-му, позачергові парламентські вибори... Потім був бізнес. Споруджував котеджі, освоював нові енергоощадні технології, що згодом привело до діяльності у сфері надання послуг з теплопостачання з альтернативних, тобто відновлюваних, джерел енергії. Волинь має чималий потенціал для розвитку і впровадження нових енергоощадних технологій. Створив кілька підприємств, які працюють у цьому напрямку.
Згодом змінилася суспільно-політична ситуація. І це, чесно кажучи, спонукало до роздумів. Переломним моментом у прийнятті рішення була, напевне, Революція Гідності.
– Чи вдалося Вам реалізувати завдання, які ставили перед собою, коли йшли в депутати?
– Безперечно, хочеться у межах своїх можливостей більше допомогти розвиватися територіям свого округу та й Волині загалом. Багато зроблено, чимало ще належить зробити. Але я ніколи не обіцяю того, чого не можу виконати. Вважаю, що виборці поважають свого обранця не за обіцянки, а за реальні справи. Конкретні результати мають говорити за людину, а не порожні слова.
– Під час 27-ї сесії обласної ради, яка відбулася 17 грудня, стало відомо, що дев'ять депутатів вийшли з фракції "Солідарність". Натомість частина з них створила депутатську групу "Патріоти Волині". До неї увійшли не лише колишні члени "Солідарності", а й позафракційні обранці громади, серед яких і Ви. Всього в об'єднанні – 10 депутатів. Головою депутатської групи став Володимир Бондар. Яка Ваша думка з приводу нового формування? Чому вирішили поповнити його ряди?
– Близько року тому мене виключили з "Радикальної партії Олега Ляшка", відтоді я був позафракційним, але вирішив погодитись на запрошення Володимира Бондаря вступити до групи "Патріоти Волині". Задекларовані цілі і завдання співпадають з моїми.
Власне, ціль об'єднання закладено в його назві. Свого часу ми були представниками певних партій, але зараз вважаємо, що політичні партії в Україні не несуть якихось ідеологічних засад, а служать політичним кланам.
Своїм же завданням ми бачимо безпосередньо служіння громаді Волинської області. А практика свідчить, що в команді можна досягнути кращих результатів, ніж самотужки.
Поки ми обговорили засадничі моменти, а конкретні плани ще напрацюємо.
– Волинська обласна рада прийняла Програму підтримки фінансово-господарської діяльності підприємств та установ спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на 2016-2020 роки. Наскільки Ви, як голова майнової комісії, задоволені цією Програмою і її фінансуванням?
– Програма загалом надзвичайно хороша, у ній відображено запити і потреби кожного із підприємств на фінансування. Завдяки Програмі ми маємо зворотний зв'язок із керівниками підприємств. Інша справа – фінансування. Тобто, кожного року ми закладаємо певні цифри відносно тих потреб, які подають комунальні підприємства. Але вони, на жаль, переважно залишаються нездійсненою метою для цих підприємств. Підприємства декларують свої потреби, ми декларуємо їм підтримку в цих коштах. Але в своїй більшості, на жаль, ці суми не фінансуються. Тобто, далі за залишковим принципом: є кошти – є кошти, а ми висловлюємо цим підприємствам більше моральну підтримку. Програма – це наша декларація того, що ми хотіли б бачити разом з керівниками підприємств на кожному підприємстві. Але грошей не вистачає і навіть те, що ми закладаємо, це, на жаль, мізер з того, що потребували б підприємства для свого розвитку.
– На останній сесії Волинської обласної ради депутати вносили зміни до вищезгаданої Програми, які стосувалися дофінансування окремих підприємств. Депутати рекомендували одні підприємства підтримувати, інші – ні. Зокрема, чому комісія не підтримала комунальне підприємство "Волиньпроект"? З чим це пов'язано?
– КП "Волиньпроект" належить до тих підприємств, які залишилися в комунальній власності з тією умовою, що вони будуть повністю на самофінансуванні і самоокупності. Зараз підприємство, яке заявляло про те, що буде самодостатнім, що обласний бюджет не буде нести навантаження від його діяльності, в кінці бюджетного року нам заявляє, що потребує підтримки. Ось в цьому і весь секрет того, чому депутати не підтримали цих прохань.
І це не підприємство, яке несе соціальне навантаження. Це підприємство, яке покликане заробляти гроші, але чомусь навіть просить їх.
– Пане Миколо, два санаторії області – санаторій матері і дитини "Пролісок" і санаторій "Лісова пісня" отримали нових керівників. Чи задоволені Ви як голова майнової комісії їх роботою?
– Думаю, ще рано оцінювати результати їх роботи. Обидва нові керівники продемонстрували нам своє бажання працювати. Інша справа, нам треба говорити про те, що ми можемо дати, аби бути задоволеними їх роботою. Це говорю на їх захист. З іншого боку, ніхто не відміняв залучення міжнародних грантів, що свого часу було продемонстровано в "Проліску", а в "Лісовій пісні", яка знаходиться біля польського кордону, – сам Бог велів зосередитися на такій роботі. Ми бачимо бажання, бачимо, що ці люди "горять" своєю роботою.
– Останні кадрові призначення в області теж стосуються обласних комунальних установ – обласного перинатального центру та обласної клінічної лікарні. Обласний перинатальний центр очолила Ірина Горавська, а виконуючим обов'язки генерального директора обласної клінічної лікарні став Олександр Дудар. Як прокоментуєте ці призначення?
– Наша комісія дотично має відношення до цього – тільки те, що майно цих установ належить до обласної комунальної власності. Рішення по обох кандидатурах керівників приймала конкурсна та профільна комісії. Але багато депутатів обласної ради були так чи інакше задіяні в обговоренні обох кандидатур – в підтримці чи не підтримці їх, в розумінні того, що ці нові люди внесуть в підприємство. Навколо обох підприємств була певна інтрига. Адже обласна клінічна лікарня, де ми бачили для себе досить жорсткі вимоги до конкурсантів, могла отримати керівника, який не мав досвіду роботи на керівних посадах, його якимось чином пропустила конкурсна комісія. Тому, мені здається, що невинесення питання на сесію, а призначення виконуючого обов'язки – доволі зважене, мудре рішення для того, аби вщухли емоції, щоб дати карт-бланш новому виконуючому обов'язки.
Це підприємство має понад тисячний колектив висококласних спеціалістів, прекрасну базу, тому навіть за короткий період можна показати зрушення, нові методи і підходи.
Більш дотичним до нашої комісії було питання перинатального центру, бо цей новий медичний заклад створювався шляхом приєднання дитячої обласної лікарні до перинатального центру.
– А чому все-таки рішення про приєднання не підтримане сесією, чому воно відкладене?
– Тому що в членів комісії різні підходи, були і "за", і "проти". І жоден з цих підходів не можна було відкидати. Волинська обласна дитяча лікарня – колектив зі своїми багаторічними традиціями, власною потужною базою. Хтось з депутатів підкреслив на комісії: курка породила яйце, а тепер яйце буде керувати куркою. Насправді йшлося про те, чи зможе новий керівник без значного досвіду керівної роботи об'єднати ці дві структури.
– Миколо Миколайовичу, і на завершення нашої розмови: чи задоволені роботою майнової комісії, які плани на наступний рік?
– Досконалості немає меж. Але мені приємно відзначити, що з усіх питань, які нам доводилося вирішувати, а були вони часом і спірні, й дискусійні, ми завжди знаходили здоровий компроміс.
Підготувала
Світлана ЛЯШУК.
В публікації використані матеріали ТРК "Аверс" та ІА "Перший канал соціальних новин".
НА ЗНІМКАХ: депутат Волинської обласної ради, голова постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Микола БУЛІГА; під час одного із сесійних засідань Волинської обласної ради.
Депутат Волинської обласної ради Микола Буліга – відомий та досвідчений на Волині політик. У 2015 році був обраний до представницького органу в рідному йому Ковельському окрузі. Він очолює постійну комісію облради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Сьогодні Микола БУЛІГА – гість нашої газети.
– Миколо Миколайовичу, Ви народилися у селі Ситовичі Ковельського району, у звичайній поліській сім'ї. Яким Ви бачили своє майбутнє в дитинстві?
– У дитинстві я себе в майбутньому чомусь бачив винятково у військовій формі. Навіть коли у школі дітей запитували: "Ким хто хоче вирости?", говорив не про космонавта чи пілота, а про генерала. Тому спершу вступав до Києва у вище зенітно-ракетне училище. Проте підвели іспити з математики, то був крах мрії, яку виношував багато років.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 627