Шановні читачі!
Сьогодні ми з вами зустрічаємося востаннє. Ні, ні – не подумайте чогось поганого. Зустрічатися будемо й надалі, але вже в іншому, як тепер кажуть, форматі: щомісячному, а не щотижневому.
Чому? Бо сучасне життя вимагає змін. І не тільки в політиці (чого, на жаль, деякі політики і можновладці в Україні не розуміють), а й у подачі газетних матеріалів, в тому числі –сатирично-гумористичних...
Охрім СВИТКА.
Моя розповідь – про ветерана Великої Вітчизняної війни і праці, Заслуженого агронома України Василя Григоровича Мороза з Колодяжного.
…Була весна 1945 року. Земля вкрилася пишним цвітом, але відгомін війни ще лунав повсюди, і тільки-но почали заростати окопи. Люди жили у великій скруті, але з надією на краще. У той час поверталися до рідних домівок солдати...
Валентина СІЧКАР.
Вони зустрілися на вузькій доріжці дачного масиву. За 5 кроків одне від одного зупинилися.
– Ти куди прямуєш? – запитав Толян незнайомця.
Той зацікавлено схилив голову і розглядав зустрічного. Погляд був мирним, але відчувалася настороженість і допитливість...
Любомир ФІАЛКО.