25.06.2015
Рідне 
місто 

СорокаРідне місто. Інформація Про і Для ковельчан

Визволителю міста – 99 років

19 червня виповнилося 99 років ветерану війни, визволителю міста Ковеля Івану Трохимовичу Сороці...

Вшанували пам’ять загиблих

Недільний ранок 22 червня 1941 року трагічною сторінкою увійшов в життя мільйонів українців...

Колонію відвідали іноземці

Впродовж останніх років було налагоджено дієву співпрацю між управлінням ДПтСУ в області та українсько-канадським благодійним фондом...

В атмосфері щирості і теплоти

Нещодавно в Ковельській школі мистецтв відбувся випускний вечір...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 709
Читати далі
25.06.2015

Нагородження проводить депутат рр М'якота П.І.Ковель приймав веслувальників

3 11 по 15 червня ц. р. на веслувальному каналі ДЮСШ № 2 «Ніка-Сільмаш» тривали перегони серед юнаків та дівчат 1999-2000 та 2001-2002 років народження з веслування на байдарках і каное.
Участь у змаганнях взяли 569 учасників з 22 областей України та міста Києва. Приїхали до Ковеля захищати честь своєї області і спортсмени з Луганщини (м. Лисичанськ) та Донеччини (м. Маріуполь).
За сумою очок серед двох вікових груп перше місце зайняла команда Херсонської області (2187 очок), друге – Волинської (1866 очок), третє – Львівської (1767 очок). Боротьба серед веслувальників цих областей та Одеської була дуже напруженою до останніх стартів. Учасники потерпали від погодних умов, перевертаючись на різних етапах естафет.
До складу волинської команди увійшли спортсмени Ковельської ДЮСШ № 2 «Ніка-Сільмаш» (ФСТ «Україна»), Ковельської філії ОСДЮСШОР «Олімп», Луцької ОСДЮСШОР «Олімп» (ФСТ «Колос») та Шацької'ДЮСШ управління освіти, які завоювали п'ять золотих, сім срібних та п'ять бронзових медалей. Приємно, що саме така кількість медалей у ковельчан, адже до складу кожного командного екіпажу увійшли наші вихованці, а медалі в “одиночках” завоювали тільки ковельчани.
Чемпіонами та призерами стали: Назар Остапчук – перше місце на дистанції 5000 м на каное-одиночці та в естафеті С-14x200 м; Олександр Гушинець – перше місце – С-4 500 м, друге місце – С-4 200 м, третє місце – С-2 200 м; Павло Борсук – друге місце на дистанції 200 м та третє місце на дистанції 1000 м, 3000 м в каное-одиночці; Андрій Гузь, Назар Канц, Богдан Морозюк- перше місце на дистанції 1000 м та 500 м на каное-четвірці, друге місце – С-4 200 м; Павло Семенюк – перше місце – С-4 500 м, С-1 4x200 м, друге місце - С-4 200 м, третє місце – С-2 200 м; Олександр Яцюк, Антон Кисіль – перше місце – С-4 500 м, С-14x200 м, друге місце – С-2 1000 м, С-4 200 м; Ілона Кушнірук – друге місце – К-4 500 м, К-4 200 м, К-14x200 м; Олександра Вознюк – третє місце – С-2 500 м, С-2 200 м.
До змагань спортсменів готували Заслужені тренери України, тренери-викладачі Ковельської філії ОСДЮСШОР «Олімп» Федір Семенюк та Василь Прохорук, тренери-викладачі ОСДЮСШОР № 2 «Ніка-Сільмаш» Лариса Гурська, Володимир Троцюк, Світлана Проніна.
Вдячність за підтримку та надану допомогу висловлюємо усім, хто не залишився байдужим до веслувального спорту, пропаганди здорового способу життя та гармонійного і патріотичного виховання молоді, а саме: Міністерству у справах молоді та спорту України, Ковельській міській раді, міському голові Олегу Кіндеру, відділу фізичної культури та спорту міськвиконкому (головний спеціаліст Дмитро Рижко), Ковельській районній раді (голова Ігор Верчук), депутату районної ради Петру М'якоті (на знімку ви бачите його під час нагородження переможців), КП «Добробут» (директор Леонід Демчук), РЖКП № 2 (начальник Федір Савонік), колективам Ковельської ДЮСШ № 2 «Ніка-Сільмаш» та Ковельської філії ОСДЮСШОР «Олімп», компанії «Модерн-Експо», депутатам обласної ради Віктору Козаку, Віктору Радчуку, Івану Смітюху, депутатам міської ради В'ячеславу Шаві, Дмитру Шаві, Миколі Гнатюку, Олександру Чабану, директорам студії краси «Афіна», магазину «Авто-Лайф», фірм «Юкон», «Ковель «Агро-Альянс», Ковельської технічної школи ТСОУ (директор Валерій Борзовець), підприємцям Ігорю Куницькому, Володимиру та Ірині Яцюкам, Ігорю Савіну, Петру Рембачу, В'ячеславу та Олександру Шайнюкам, адміністраціям готелів «Наше місто», «Лісова пісня», «Шелтер», «Ковельчанка», «Вероніка», директорам Ковельського професійного ліцею, санаторію матері і дитини «Турія» та іншим.
Антоніна ГОГОЛЮК,
директор Ковельської ДЮСШ № 2 
«Ніка-Сільмаш».
Фото з архіву автора.

3 11 по 15 червня ц. р. на веслувальному каналі ДЮСШ № 2 «Ніка-Сільмаш» тривали перегони серед юнаків та дівчат 1999-2000 та 2001-2002 років народження з веслування на байдарках і каное.

Антоніна ГОГОЛЮК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 856
Читати далі
25.06.2015
Професійно-технічне училище № 5 — 
це навчально-соціальний комплекс

839769906майстерняПрофесійно-технічне училище № 5 — це навчально-соціальний комплекс

Професійно-технічне училище № 5 м. Ковеля вже десятки років готує висококваліфікованих спеціалістів для багатьох галузей  господарського комплексу.


Професії, які дозволяють утвердитися в житті

З давніх-давен в суспільстві постійно відчувається потреба у професіях опоряджувальників —  штукатурів, малярів, лицювальників-плиточників. Їх можна здобути в професійно-технічному училищі №5.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1499
Читати далі
25.06.2015

IMG_2871Умільцям — заслужені нагороди

"Потрібно рухатися до нових досягнень та перемог!" — саме таке гасло у викладачів та учнів ПТУ № 5. Адже протягом останніх років вихованці училища не тільки брали участь в обласній виставці декоративно-прикладної творчості, на якій  представляли вироби, виготовлені власними руками, а й продемонстрували свою професійну майстерність.
Так, у 2014 році за сумлінну працю, значний внесок у розвиток професійно-технічної освіти щодо якісної підготовки робітничих кадрів та активну участь у святі професійно-технічної освіти Волині колектив ПТУ №5 відзначений Подякою управління освіти і науки Волинської ОДА. 
Високий результат училище повторило й цьогоріч на виставці-ярмарку професійно-технічної освіти Волині, де за краще представлення навчального закладу у галузі деревообробного виробництва нагороджене Грамотою управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації.
Вл. інф.
НА ЗНІМКАХ: Грамота управління освіти, науки та молоді (2015 р.); окремі експонати обласної виставки декоративно-прикладної творчості.

"Потрібно рухатися до нових досягнень та перемог!" — саме таке гасло у викладачів та учнів ПТУ № 5. 

Фізичний гарт — це важливо

Для того, щоб гарно працювати, мати стабільні грошові прибутки, одних вмінь, навиків, знань замало. Фахівець повинен бути фізично розвиненим і здоровим.

Події і факти

Учнівське самоврядування училища цьогоріч було одним з ініціаторів проведення в місті 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1880
Читати далі
25.06.2015

баба1“Так хочеться, щоб Україна жила...”

Кожна людина – це цілий Всесвіт. Це нам тільки здається, що ми – мізерна піщинка у Космосі. А насправді в тій піщинці вміщується Бог і чарівна природа, велика політика і Україна. Тобто людина, як індивідиум, – це макрокосмос, а з іншого боку – мікрочастиночка, яка живе сама собою.
l
Я – в гостях у Віри Йосипівни Абрамчук, вічної і мудрої трудівниці, якій минає 90.
Вона сидить на інвалідному візку і дивиться у вікно.
– Люблю дивитися на цей світ, особливо на ліс. То мене заспокоює, хоч часом і мучить. Бо так хочеться встати і піти прибрати подвір'я, погодувати гусей та курей. Та нічого не вдієш: якось ішла подвір'ям, послизнулася, впала і поламала  ногу.
Пробую встати, але через хвильку земля починає хитатися, і я сідаю, –без вступу розповідає про свою особисту трагедію господиня.
Якась дивна гармонія спілкування оповиває мене. Вдивляюся… Із обличчя жінки можна писати образ святої. Воно випромінює ласку і доброту. Погляд лагідний, з іскринкою довірливої усмішки. Мова ллється спокійним, тихим струмком. З діда-прадіда сім'я жила у квітучих Волошках. Особливо теплий  спомин – про хутір "Дубно".
– Ой, якби все згадати, записати, то ціла товста книга (показує пальцями – А.В.) вийшла б. Скільки-то пережито!
– А 90 літ – це багато чи мало?
– Ой, синку, багато! Дуже багато! На одне життя "випали" і Польща, і війна, і страх, і любов, і постійна та важка праця.
Що я бачила? Небо на світанку, коли до праці потрібно ставати, і землю, на якій зрання до смеркання працювати мусиш.
О, я все вміла – і косити, і молотити, і орати, і коня запрягати.
Вийшла я заміж, коли ще й сімнадцяти не було. Це для того, щоб окупанти до Німеччини не забрали на роботу. Наша сім'я перед війною “совєтами” до Сибіру була записана. Нас до куркулів віднесли.
Жили на хуторі "Дубно" – там хата гарна була, сад великий, кінь, 2 корови, 7 гектарів землі. Бог милував – обійшлося. Війна спасла.
Отож, коли в сорок четвертім чоловіка забрали на фронт, я  мимоволі навчилася всієї сільської праці. Жила у свекрухи. На селі  лежнів не люблять. Якось пішла жито косити. Два дні косу тягла. Свекруха питає: "Що ти, доню, робиш?" – "Кошу ваше жито!", –відповідаю. – "Ти ж сусідське жито косиш!" (сміється). Довго тоді я плакала.
Прийшов Петро (чоловік) з війни та й в колгосп записався. Коня та воза в артіль віддали. Наш кінь тиждень там попрацював. Нерадивий їздовий загнав тварину до смерті. Я плакала – такий кінь славний був!
– "Дубно" –  це ж віддалений хутір. У війну і після війни не страшно було?
– І страшно, й небезпечно. Тоді які хоч люди ходили: одні – з тризубами, інші – із зірками, а були й просто бандити.
Якось прийшли "бульбаші" (так ми їх тоді називали). Попросили грошей, скільки можна. А мене послали в місто купити паперу. Відомо, для чого їм папір – на листівки.
Пішла, купила і принесла. Ризикувала.
"Лєйчик" (старший групи) дав мені облігацію: мов, прийде час, у вільній Україні ця облігація окупиться сторицею. Ці хлопці вдячні були. "Лєйчик" навіть хотів мене поцілувати, але я не дозволила. А облігацію ту я спалила – не дай, Боже, аби її знайшли – це ж Сибір.
Одні пішли – інші прийшли. З Вільки приходили. "Відкривай скриню!" – кричить один. Рубашку собі забрав, а ще  бутля з медом. Батько хотів щось сказати, то його вдарили кулаком. Словом, злодії.
Ще від одних не оговталися, як в шинелях і з червоними зірками завітали. Дід ціпом жито молотив. "Ходять до Вас бандерівці?" – питають. "А як же, – відповідає дід. – Тільки що вони проти такої власті вдіють?". Відібрали в діда ціпок та побили його мало не до смерті. А хто вони були, звідки я знаю?
– То вже після війни було?
– Після війни. А хіба у війну менше страху було? Ризикували. Неподалік в лісі євреї, брат із сестрою, в землянці переховувалися. З Єнтою я в школі за одною партою сиділа. Як не допоможеш?
Дали рядно, носили їжу. Єнта була в розпачі: "Піду, німцям здамся". Я застерігала від біди – це ж вірна смерть! Де вони поділися, я так і не знаю.
– Віро Йосипівно, а коли найкраще жилося?
– Не обезсудьте, але при Брєжнєві. Хоча при поляках теж було непогано. Хто працював – той і мав, був заможним. 
– Слухаю Вас і думаю: Ви, мабуть, в колгоспі передовичкою були.
– Працювала, старалась. Грамотами та цінними подарунками нагороджували. Було, ланковою поставили. Та я й року не витримала.
– Чому?
– Поїхала якось на нараду в район. Коли почула, як там "чесали" одного ланкового, я сказала: "Ні!". Так, щоб людину за її працю ганьбили і принижували, я ще не чула і не бачила. Тому й відмовилася. Пішла на ферму в свинарки. Одинадцять років працювала біля колгоспних свиней. Їх було більш, як 200 голів.
– Кажуть, що у Вас голос хороший і сама Ви співуча…
– Виступала у хор-ланці в Ковелі та Луцьку. Чоловік не дуже хотів, але його якось умовили. А ще в церковному хорі співала. Бригадир мені не раз казав: "З твоїм голосом у Києві треба виступати".
– Віро Йосипівно, а заспівайте старовинну пісню, якої  я ніколи не чув.
– Та я простужена і голос вже не той. Але для годиться послухайте:
Ой ти, дубе, кучерявий дубе,
Ой що на тобі, дубе, два голуби  гуде.
Два голуби гуде. Голубка воркоче.
Гей, любив козак дівчиноньку,
Та й покинуть хоче.
Хоч кидай, не кидай – плакати не буду.
Я дівчина молода, без пари не буду.
Тільки в мене пари, що оченьки карі,
Тільки до розмови, що чорнії брови…
І наповнилася кімната тим чистим, дивним співом. Звуки, немов птахи, проникали в серце і заставляли його трепотіти. Я і дочка господині Людмила слухали, затамувавши подих.
– Коли мама співає сольну партію у церковному хорі в молитві "Вірую", – то мурашки по тілу пробігають, – признається мені пані Людмила.
Ось такий неочікуваний подарунок від ювілярки.
– До ста недалеко. Хочеться жити?
– Та що Ви! Хоч, як казав наш колишній голова колгоспу: "Вмерти – то вмерти. А що ж воно там, далі?".
А так хочеться, щоб Україна була. Подивіться – наш народ щодня гине. Скільки вбитих та поранених! Бог святий дасть, і налагодиться все.
Дивиться у вікно Віра Йосипівна і роздумує над світлими й темними гранями життя. Є онуки і правнуки. Всі – при ділі.
Приємно бачити, як дочка Людмила піклується про маму. Звичайно, що це непросто, бо є ще й своє особисте життя. А тут часом і вгору немає коли глянути.
Але ця священна місія – вища усього. Бо ж найбільше щастя для неї, коли мама жива, коли дух і пісня її витають по хаті, коли є до кого промовити слово.
Живіть же, Віро Йосипівно, до ста і більше літ у здоров'ї! Благодать Божа хай буде завжди з Вами!
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: Віра Йосипівна АБРАМЧУК в колі рідних; на домашньому обійсті.
Фото з домашнього архіву.

Кожна людина – це цілий Всесвіт. Це нам тільки здається, що ми – мізерна піщинка у Космосі. А насправді в тій піщинці вміщується Бог і чарівна природа, велика політика і Україна. Тобто людина, як індивідиум, – це макрокосмос, а з іншого боку – мікрочастиночка, яка живе сама собою.

 Анатолій СЕМЕНЮК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 785
Читати далі
25.06.2015

images (6)Який порядок надання пільг?

З 1 липня 2015 року набирає чинності Постанова Кабінету Міністрів України №389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї". 
Цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також установлення квартирних телефонів  залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами України. 
Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України: "Про міліцію" (звільнені зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3; дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; сім'ї, які мають дитину-інваліда, інвалідність якої пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи), "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники війни; особи, на яких поширюється чинність цього Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною), "Про освіту" (пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу та проживають у них), Основами законодавства України про охорону здоров'я (пенсіонери, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у цих населених пунктах), "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (пенсіонери, які раніше працювали у бібліотеках у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них), "Про захист рослин" (пенсіонери, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там), "Про жертви нацистських переслідувань", "Про охорону дитинства" (багатодітні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім'ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування), "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру" (пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу та проживають у них), Кодексом цивільного захисту (батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків; особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків).
Зазначені пільги надаються за рахунок субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
До членів сім'ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами, поширюються пільги: дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.
До сукупного доходу сім'ї пільговика включаються нараховані:
1) пенсія;
2) заробітна плата;
3) грошове забезпечення;
4) стипендія;
5) соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);
6) доходи від підприємницької діяльності.
 Для працездатних осіб, у яких відсутні доходи (крім осіб, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, вищих навчальних закладах, осіб, призваних на строкову військову службу), та фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на відповідний місяць.
 Для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, – трьох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
 Пільговики, до сукупного доходу сім'ї яких входять доходи (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім'ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення Декларацію про доходи сім'ї пільговика, а також довідки про доходи свої та членів сім'ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за цей період. 
У разі, коли середньомісячний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом шести місяців з місяця визначення відповідного права.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним (житловим) кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, операторам (провайдерам) телекомунікацій, газо- та електропостачальникам, постачальникам твердого палива списки пільговиків, які мають право на отримання пільг, надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива і скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо), відповідно до законодавства.
Підприємства надають у встановленому порядку протягом шести місяців пільги пільговикам, зазначеним у списках.
Після закінчення шести місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період.
У разі, коли середньомісячний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг.
У разі, зменшення доходу сім'ї, пільговик має право звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для визначення права на отримання пільг з місяця звернення.
Надання пільг припиняється:
– якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім'ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, – з місяця, в якому виявлено порушення;
– за заявою пільговика – з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.
Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
За більш детальною інформацією просимо звертатися до управління соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації за адресою: м. Ковель, вул. Івасюка,15, тел. 5-95-02.
Олена ДАВИДОВИЧ,
начальник управління соцзахисту населення райдержадміністрації.

З 1 липня 2015 року набирає чинності Постанова Кабінету Міністрів України №389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї". 

Олена ДАВИДОВИЧ.

Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 961
Читати далі
25.06.2015

DSCN3194Мистецьке свято   в   Голобах

Нещодавно в районний будинок культури в Голобах з'їхались кращі художні колективи району, щоб захистити або одержати звання "народного". Поспішали й працівники культури підтримати колег, придивитись, повчитись, щоб досвід використати в своїй подальшій роботі.
Першим, як і годиться, виступив хор ветеранів війни і праці "Червона калина" з Голоб (художній керівник Н. Щур). Зал заполонили мелодії чарівного літа, котрі сплелись з мелодіями золотої осені.  Бо це ж прекрасно, коли за плечима десятки літ, а люди продовжують жити з піснею і для пісні. Саме таким є шанований в районі та області цей співучий колектив.
Історія його багата. За 30 років діяльності жодне свято в селищі, районі не обходиться без "Червоної  калини". Ветерани часто виступають в Луцьку, селах району, районних центрах Волині (Ратне, Володимир-Волинський, Турійськ), гостювали в Тернополі, Республіці Польщі.
Постійно урізноманітнюється репертуар – поряд з піснями воєнних років  звучать пісні про славне козацтво, українські народні. Доречно сказати, що в колективі є свої поети, композитори. Як говориться, самі складають, самі співають.
Ось і в той день хор  розпочав свою програму піснею Г. Халепи "Любіть Україну". Злагоджено прозвучали також українські народні пісні "Біля калини", "На городі біля хати", "За широким, за Дніпром". Слухаючи цей чудовий колектив, його злагоджений спів, ще раз переконуєшся: не старіють душею ветерани.
Про насичене, цікаве і активне життя "Червоної калини" свідчать чисельні нагороди, грамоти, подяки.
Милозвучна українська пісня завжди має своїх прихильників. Зачарувала вона присутніх у виконанні народного аматорського фольклорного гурту "Родина" Білинського будинку культури (художні керівники Наталія Шуляк та Віталій Коваль). "Родина" є справжнім духовним оберегом  української пісні і  патріотизму. Бо село і нині зберігає глибокий пласт давніх звичаїв, обрядів, традицій. Саме тут і черпає гурт "Родина" перлини давнини, шліфує їх і дарує слухачам.
Директор Білинського будинку культури, Заслужений працівник України Валентина Повх і керівники гурту завжди в пошуку новизни, постійного творчого розвитку. В репертуарі – багато повстанських пісень. З роками розширюється географія виступів самодіяльців.  Гурт добре знають в Білорусі, Польщі. Колектив представляв Ковельщину на столичній сцені Національного палацу культури "Україна", продемонстрував високу виконавчу майстерність на першому національному каналі в програмі  "Фольк-music".
Продовжує добру справу старших і молодіжний колектив "Калинонька". У їх виступах ожили прадавні мотиви обряду "Веснянки", побудованих на місцевому фольклорі. Виступ зворушив глядачів, бо до залу ніби залетіла райська птаха і замахала золотими крильцями, перенісши всіх у сиву давнину весняного водограю.
До речі, з обрядом "Веснянки" діти брали участь у фестивалі "Червона рута", який проходив у Києві, де завоювали третю премію, виступали в музеї Івана  Гончара, і, звичайно, із "Родиною" у програмі "Фольк-music".
На сцені – й новостворений квартет із дещо загадковою назвою "Лелія" Дубівського будинку культури (художній керівник Олена Бондарук). Квартет у складі Олени Калінчик, Ольги Середи, Світлани Мороз, Олени Бондарук виступив вперше. Про них можна сказати коротко:  прийшли, заспівали, перемогли.
Співуче дубівське тріо в районі знають давно. Воно є бажаним виконавцем у всіх районних масових заходах. Репертуар – багатий, різноманітний, хвилюючий. Кожна пісня – порив до краси, вияв любові і захоплення, нестримного людського почуття. Їх люблять, поважають, цінують за вміння створити вдалий репертуар, за  добір костюмів, за постановку пісень. Своїм успіхом вони завдячують Дубівському сільському голові Павлу Безеці. Бо він, як ніхто, підтримує, допомагає, сприяє, аби "Лелія" мала змогу творити, дарувати людям прекрасні почуття.
Це було тріо. Але нещодавно (місяць тому) в колектив прийшла Олена Середа – бандуристка, викладач музичної школи, і тріо перетворилось у квартет. Аматори сцени заспівали по-новому, збагатили репертуар і  включилися у боротьбу за право називатися "народним".
Бурхливими оплесками зал зустрів народний аматорський чоловічий квартет "Оксамит" районного будинку культури у складі А. Мигулі, В. Бакуна, М. Щесюка, В. Шевчука (художній керівник В. Бакун).
Цей колектив давно заслужив в районі та області велику шану й повагу, про нього говорять з гордістю і любов'ю. В піснярів – оригінальна репертуарна програма, в якій  чільне місце займають українські пісні – ніжні, ліричні, веселі, а також козацькі.
Заграла веселкова мелодія, сріблом задзвеніли голоси "Чарівниці" (тріо РБК у складі Л. Клинової, З. Хомчук, Н. Щур, художній керівник Л. Клинова). Цей чудовий колектив багато років вписує яскраву сторінку у мистецьку палітру району, завжди в пошуку нового репертуару.
Співаки беруть участь у всіх масових заходах, які проходять на Ковельщині, їх знають, люблять у кожному селі.
Географія  виступів давно сягнула за межі України. Це – дійсно "чарівниці", адже їх злагоджені, чарівні голоси завжди радують, хвилюють, викликають гордість,  за нашу прекрасну пісню.
Кажуть, що діти – як квіти, і розкриваються кожна по-своєму. Зумів розкрити талант, організувати чудовий дитячий колектив ансамбль народної музики "Дударик" професіонал своєї справи, викладач музичної школи В. Воробей. Керівник  постійно працює над подальшим розвитком юних талантів, вдало враховує вікові особливості дітей, добирає репертуар, а іноді сам пише музику, займається аранжуванням творів. Так, чудово прозвучали "Козацька в'язанка", "Веселий танок". Приємно було дивитися, як в дитячих руках видає чарівні звуки скрипка, ніжно співає сопілка.
Колектив постійно зростає творчо, черпаючи силу з життєдайного джерела фольклору, Лесиного краю, криниці народної творчості, виховує і сам виховується на кращих зразках народної музики. Саме це властиве для такого зразкового дитячого колективу, який   несе радість пізнання української пісні й музики.
Валентина СІЧКАР.
НА ЗНІМКАХ: під час свята пісні і музики у Голобах.
Фото з архіву автора.

Нещодавно в районний будинок культури в Голобах з'їхались кращі художні колективи району, щоб захистити або одержати звання "народного". Поспішали й працівники культури підтримати колег, придивитись, повчитись, щоб досвід використати в своїй подальшій роботі.

Валентина СІЧКАР.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1242
Читати далі
25.06.2015
З 1 липня касові апарати обов’язкові
Із 1 липня 2015 року платники єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи – підприємці) під час проведення розрахунків за готівку повинні застосовувати в своїй господарський діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку й переведені у фіскальний режим роботи РРО. Для ІІ групи цей строк наступає з 1 січня 2016 року. 
Отож, у волинських підприємців-“спрощенців” ІІІ групи залишилося лише кілька днів з тим, щоб придбати і встановити касові апарати.
Фахівці Головного управління ДФС у Волинській області пропонують представникам бізнесу, котрі зобов'язані працювати з РРО, дотримуватися п'яти  кроків з тим, щоб з 1 липня 2015 року не порушувати закон.
Перший крок – вивчення Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім уже їх придбання.
Другий крок – обрати центр сервісного обслуговування й укласти з ним договір.
Третій крок – звернення до податкової за місцем реєстрації суб'єкта господарювання й подання:
n заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
n копії документа, що підтверджує факт придбання чи безоплатного отримання РРО;
n копії документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де використовуватимуть касовий апарат;
n копії договору із ЦСО (центром сервісного обслуговування).
Також треба отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО.
Четвертий крок – протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до ЦСО, щоб касовий апарат опломбували й ввели в експлуатацію.
П'ятий крок – подання копії згаданої довідки й акта до спливу зазначеного вище п'ятиденного строку до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.
Дотримуючись цього нескладного алгоритму, підприємці–“спрощенці” уникнуть застосування штрафних санкцій за незастосування РРО під час здійснення розрахунків за готівку. 
Звертаємо увагу, що  підприємці, які здійснюють діяльність на ринках, або реалізують товар за посередництвом дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, касовий апарат мають право не встановлювати. 
Прес-служба ГУ ДФС 
у Волинській області.

скачанные файлыЗ 1 липня касові апарати обов’язкові

Із 1 липня 2015 року платники єдиного податку ІІІ групи (фізичні особи – підприємці) під час проведення розрахунків за готівку повинні застосовувати в своїй господарський діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку й переведені у фіскальний режим роботи РРО. Для ІІ групи цей строк наступає з 1 січня 2016 року. 

Прес-служба ГУ ДФС у Волинській області.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 970
Читати далі
25.06.2015

родинаНа спомин про маму

Наймиліша, найдорожча людина  на Землі — це Мама. Скільки здоров'я та сили вона віддає своїм дітям, скільки недоспаних ночей та тривог лягає на її плечі! У неї завжди серце болить і рветься за своєю  дитиною, а коли їх п'ятеро, то це відповідно  збільшується у 5 разів.
Нас у мами Ірини Василівни Мазурик (Карасюк) із Лапнів  було саме п'ятеро, і вона завжди говорила: "Мої п'ять пальчиків", а я найменша була у неї, яку ненька називала "Мізинчиком".
Прожила мама хоч і важке, але щасливе життя. Коли їй виповнилося  4 роки, а сестрі Ганні — 2, померла їх мама Параска. Батько Василь Іванович Карасюк, маючи двох дітей від першого шлюбу Дарію і Лукаша, одружився втретє, взявши за дружину рідну сестру Параски Федору, яка народила йому іще двох синів — Якова та Івана.
Звичайно, Федора не дуже хотіла іти на четверо дітей, але за Параскою дали в придане "грунт", який по правилах залишався у Василя, а в її сім'ї була ще одна дочка — Катерина, так що "грунту" всім не вистачало.
До речі, у 1929 році Катерина (сестра Параски та Федори) виїхала в Аргентину разом з Лукашем, сином Василя, де вони й одружилися та народили двійнят Петра і Марусю. Ніхто із них не повернувся на Батьківщину. Так що наш прадід Каленик, маючи три дочки, віддав їх усіх у одну сім'ю. Дві — за батька, а третю — за його сина.
Баба Федора любила нас, онуків, всіх однаково. І ми її теж, й довгі роки навіть не здогадувалися, що вона нам не рідна.
В 1940 році одразу після свята Петра і Павла батьки одружилися, і  "посипалися" дітки. В 1941, одразу після початку війни, народилася Віра. Люба з'явилася на світ у 1943 році, коли якраз бомбили та палили наші села. Доводилось мамі з немовлям та дворічною дитиною втікати в ліс на "Соловецькі хутори" від німців. Діти плакали, люди, які були поруч, сердилися, бо облава йшла слідом і чула той дитячий плач. Але вижили, врятувалися. Правда, коли повернулися в село, то вже ні будівель, ні господарства не було. Годований кабан, який був схований у ямі, задихнувся від диму у згорілій клуні.
Жили в льоху, який був викопаний  та забетонований ще за царизму під згорілою коморою (він слугує ще й дотепер) і є дуже холодний. Саме тоді Віра захворіла на тиф і ледве вижила.
Коли пройшов фронт, почали відбудовувати хату. Ліс витягали із болота, яким мостили дороги для танків та техніки, і клали у стіни.
Галя народилася в 1945 році одразу після закінчення війни, Сергій — у 1947-ому і я — в 1952 роках, коли було голодно і холодно, голо і босо. В перший клас ходила в кирзових чобітках, а старші діти — в постолах із полотняними торбинами через плече замість портфелів.
Перші сандалі мені купили у третьому класі. Одяг я доношувала після старших сестер. Мама перелицьовувала вицвілі пальта, і я в них ходила. Найбільш соромно було за заштопані петлі. Перше пальто з каракулевим коміром мені купили, коли я була в 10 класі і мала уже 17 років.
Всі ми, діти, тяжко працювали, допомагаючи батькам. Старші пасли чужу худобу ціле літо з року в рік, але коли чужа корова вступила в ямку і зламала лапу, не вистачило тих грошей, щоб розрахуватися за неї. Ранньою весною і пізньою осінню, коли земля вкривалася холодною памороззю, гріли босі ноги у випорожненнях корів.
Я ж, найменша, пасла чужі гуси ціле літо за два рублі і кошик грушок. Як мені вранці не хотілося спати, але мама будила, бо вже о 7-ій годині на вулиці гелготали  чужі гуси. А вечорами ми носили в'язками сіно та траву, щоб було чим перезимувати  своїй худобі та ще й бичкові, якого давали в "навантаження" з колгоспу, бо там худоба здихала голодною смертю. Дійні корови були попідв'язувані до балок, бо як ляжуть, то вже не піднімуться. Крім того, тато носив корми в колгоспну конюшню, де стояли наші коні, яких забрали "під колективізацію" і які ледве ноги переставляли.
В польську школу мама ходила лише дві зими, тому, що в безсніжну пору пасла худобу та доїла і приносила молоко з хутора в село. Бідончики були трохи легші за неї. Але  листи вона нам писала сама, правда  без заголовних літер та розділових знаків, але які вони були дорогі для нас!
Працювала в колгоспі: 12 років дояркою, 2 — телятницею і до пенсії — на різних польових роботах. Водила нас за собою і на льон, і на буряки, і на картоплю, і на кукурудзу, і на моркву, і на сіно. Мочили льон та коноплі в озері, а з першим льодком мама витягала їх із води і завжди мала порізані льодом ноги й стегна. Але коли вийшла на пенсію, то плакала, що її ланкова більше не кличе на роботу.
Не було такого, чого вона не вміла робити. Пряла, ткала рядна і рушники, половики і полотно, сама придумувала узори та способи ткання, вибілювала та визолювала полотно, шила одяг та вишивала для себе і на замовлення.  Шила пухові, ватні  та вовняні ковдри, готувала на весіллях, а по неділях, раз у тиждень, замішувала діжу та пекла житній хліб, закладала його на полицю під саму стелю, де він добряче висихав і використовувався економно. Пироги з пшоняної каші та маку, коржі із сушеною  чорницею, локшина та "мазурики" на Великдень, холодець у великих мисках, вареники з сиром, вишнею та чорницею — це "фірмові" страви нашої мами,  неповторний смак яких пам'ятають діти та онуки.
Коли почали виходити заміж дочки, та не всі вдало, від хвилювання та сліз у мами погіршився зір і побіліло волосся. Розлучилася з чоловіком одна донька, а друга заявила про такі ж наміри, мама зробила все, щоб не допустити цього. І недаремно. У минулому році вони відзначили "золоте" весілля, живуть гарно, спокійно, шанують одне одного, тішаться дітьми, онуками та правнуком. Зяті і досі вважають, що вона краща за нас і більше їх любила.
Була наша мама розумна, жартівлива, гарна, за словом у кишеню не лізла, знала, що сказати і коли сказати, мала високий зріст і гарну поставу. Онуків їй підкидали поодинці і "пачками", й усім вона давала раду.
Щастя мала в дітях, які виросли, всі здобули освіту, працювали  на відповідальних роботах.
З татом була завжди разом в купочці — чи то в гості, чи на гуляння, чи до роботи. Тато наш закінчив 4 класи польської школи, а це майже — як інститут, і все життя працював на хороших роботах, цілими ночами клацав на рахівниці, виводячи дебет, кредит та сальдо, допомагав нам розв'язувати задачі з математики. Він пережив маму лише на 5 років.
29 червня виповнюється 20 років, як наша мама пішла за межу життя, залишивши нам біль і смуток від непоправної втрати. Було їй всього 75 років. Коли ми всі з'їхалися напередодні того чорного дня до неї, обступили ліжко і почали плакати, мама яка уже тиждень не реагувала ні на що, відкрила очі, оглянула нас, підняла  руку догори, подивилася на свої розчепірені п'ять пальців (ніби кажучи, що всі її п'ять "пальчиків" з нею), посміхнулася і знову поринула в небуття. На другий день її не стало.
28 червня ми зберемося знову всі разом (дасть Бог, не востаннє) на місці вічного спочинку наших батьків, відправимо панахиду у церкві, в яку мама завжди ходила і в якій я досі очима шукаю найвищу жінку, сподіваючись в ній побачити мою маму, відвідаємо батьківську хату, де пройшло наше босоноге дитинство.
Тепер нас не лише п'ятеро, а ще є 15 онуків, 25 правнуків і 6 праправнуків та 26 зятів та невісток. Так що недаремно прожили наші батьки життя і тепер з небес пишаються нами та оберігають від біди й горя.
Нехай буде вічна пам'ять нашій  мамі і вічний спокій родині, яка уже пішла у Вічність, а тим, хто тут, всім нам та людям на Землі, нехай Бог дарує мир, спокій, щастя, здоров'я,  справжню незалежність і процвітання нашій неньці-Україні, яку наша сім'я так любить.
Лідія КОЗУЛЯ.
НА ЗНІМКАХ: 1 — вся сім’я; 2 — мама з правнуками; 3 — мама Ірина Василівна МАЗУРИК; 4 — в польській школі (мама у нижньому першому ряду праворуч).
Фото з сімейного архіву.

Наймиліша, найдорожча людина  на Землі — це Мама. Скільки здоров'я та сили вона віддає своїм дітям, скільки недоспаних ночей та тривог лягає на її плечі! У неї завжди серце болить і рветься за своєю  дитиною, а коли їх п'ятеро, то це відповідно  збільшується у 5 разів.

Лідія КОЗУЛЯ.

 

Коментарів до новини: 3
Переглядів новини: 1509
Читати далі
25.06.2015 Романюк Аліна Петрівна

DSC_4863Від четверга до четверга

(Астрономічні відомості наведено за місцевим часом)

26 червня, п'ятниця
Схід Сонця - 5.07; захід - 21.41; тривалість дня - 16.34.
Місяць у Скорпіоні. 
Фаза Місяця – повна.
Міжнародний день на підтримку жертв катувань.
Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним оборотом.
Мучениці Акилини.
Іменини: Антоніни, Ганни, Килини, Івана.
Цей день в історії: 
1919 року – вийшов перший номер газети "Нью-Йорк Дейлі Ньюз".
1940 року – у Радянському Союзі встановлено восьмигодинний робочий день, п'ятиденний робочий тиждень і кримінальна відповідальність за запізнення на роботу  понад 21 хвилину.
2006 року  – у Кельні відбувся матч 1/8 фіналу Чемпіонату світу з футболу Україна – Швейцарія в якому з рахунком 3:0 перемогла збірна України.
Народився:
Василь Бережний (1918) – український письменник і журналіст.
27 червня, субота
Схід Сонця - 5.07; захід - 21.40; тривалість дня - 16.35.
Місяць у Скорпіоні.
Всесвітній день рибальства.
День винахідника і раціоналізатора.
Пророка Єлисея.
Іменини: Єлисея, Мстислава, Георгія, Мефодія.
Цей день в історії:
1931 року – у США винахідник Ігор Сікорський отримав патент на винахід першого гвинтокрила.
1964 року – у Вашингтоні відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку.
Народився:
Владислав Заремба (1833) – український композитор, піаніст і педагог.
28 червня, неділя
Схід Сонця - 5.08; захід - 21.40; тривалість дня - 16.32.
Місяць у Скорпіоні. 
День Конституції України.
Міжнародний День щастя.
День молоді.
Пророка Амоса.
Іменини:  Михайла, Григорія, Модеста, Федора.
Цей день в історії:
1989 року – у Києві пройшов прощальний матч Олега Блохіна, збірна Радянського Союзу зустрілась зі збірною світу.
1996 року – після 23-годинного обговорення у Верховній Раді України прийнято Конституцію України.
Народилися:
Пітер Пауль Рубенс (1577) – фламандський живописець.
Жан-Жак Руссо (1712) – французький письменник, філософ, просвітитель.
29 червня, понеділок
Схід Сонця - 5.08; захід - 21.40; тривалість дня - 16.32.
Місяць у Стрільці.
Фаза Місяця – повна.
Святителя Тихона.
Іменини: Тихона, Дорофея, Мусія.
Цей день в історії:
1949 року – у Південній Африці почала діяти політика апартеїду – вступив у дію закон, що забороняв расово змішані шлюби.
1964 року – створений пульт дистанційного керування телевізором.
Народилися:
Антуан де Сент-Екзюпері (1900) – французький письменник та авіатор.
Маріян Коць (1922) – український меценат, громадсько-культурний діяч, журналіст, видавець.

26 червня, п'ятниця

27 червня, субота

28 червня, неділя

29 червня, понеділок

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 680
Читати далі
123