…Вони їхали далеко в гості до близьких рідних. Колеса автівки монотонно намотували кілометри. Івана хилило на сон. Дружина Віра захвилювалася і вирішила чимось забавити чоловіка – не дай, Боже, засне.

– Слухай-но, Іване, ти  мене коли-небудь зраджував? – зненацька кинула провокаційне запитання.

– Ой, Віро, дурна твоя мова. Ну хто про таке розповідає? – збудився Іван.

– Ага, таки зраджував… Розказуй, як то було.

– Та що там було? Хіба випадково кілька разів. І згадувати немає чого. Ти ж у мене найкраща. А  ти свята? Вмієш принаджувати мужиків, бісики очима пускаєш.

Віру чоловікові слова зачепили за живе.

– Всякого бувало, – мовила вона. – Теж грішила колись. Хіба я рахувала? Може, два десятки разів.

Тепер занервував Іван. Насупився. Мову відібрало: «Бач, яка моя Віра. Двадцять разів цілувалася і зраджувала. Ось і вір тим спокусницям».

– Іванку, не дурій. Я ж пожартувала, які там мужики? Хіба могла я проміняти тебе на когось іншого?

І спробувала пригорнутись для заспокоєння.

– Не заважай кермувати. Бач, скільки машин, – буркнув сердито, не лишаючи надії на примирення.

Та раптом сталося несподіване: автівка «чихнула» кілька разів, здригнулася і затихла.

– Іване, що сталося?

– Що сталося, що сталося… За твоїми теревенями бензину не залив у бак. То все твої бісівські штучки, – дорікнув невдоволено Іван.

Злий і на Віру, і на себе вийшов з автівки і став зупиняти зустрічні та попутні машини. Та на нього ніхто не звертав уваги.

Дружина, просидівши у салоні майже годину, зрозуміла, що потрібно ситуацію брати в свої руки.

– Іване, а дай-но я спробую, – лагідно проспівала.

– Роби що хочеш. З мене досить, – буркнув той.

Віра вийшла з машини. Струнка, у модному літньому платтячку, яке відкривало коліна, виглядала досить спокусливо. А ще коли стала махати руками, аби привернути увагу водіїв, сталося справжнє диво: заскрипіли гальма, зупинилася якась автівка. А звідти два мачо до Віри поважно підійшли.

– Що сталося, пані? – гречно запитали.

– Не знаю. Їхала машина і заглохла.

– Можна поглянути?

– Звичайно.

Попорпались  «рятівники» під капотом і діагноз встановили:

– У вас пальне закінчилось, шановна. Якщо для буксирування трос є, то до автозаправки дотягнемо, але романтична вечеря за вами.

Тут Іван не витримав і, немов привид, з’явився з темряви.

– Звичайно, трос є, зараз дістану, – почав відкривати багажник.

– Іване, це ти? – раптом почув за плечима.

Оглянувся і отеретів: перед ним стояли його давні знайомі Петро і Степан. Обійнялися. Віра, невинно усміхаючись, стояла збоку. Іван на радощах забув і про образи, і про зради, і про бензин. Погодився й на каву.

Кав’ярня пахла примиренням. Рікою полилась розмова про минуле і теперішнє.

– Петре, а звідки ти мою дружину знаєш? – запитав Іван.

– Ех, друже! Та ще студентами знайомі були. Я навіть симпатизував їй. Але вона нікого до себе не підпускала. То я собі й думаю: а як ти зумів підкорити її неприступне серце?

Від такого зізнання Івану на душі полегшало. Правда, стало трохи соромно за незаслужену образу дружини. Але та, судячи з усього, не сердилася. Лише таємниче усміхалася і лукаво поглядала на чоловіка. Відчувалося, що його пробачила.

Колеса автівки тим часом прудко накручували останні кілометри до домівки рідних…

Анатоль КОХАНОВСЬКИЙ.

 …Вони їхали далеко в гості до близьких рідних. Колеса автівки монотонно намотували кілометри. Івана хилило на сон. Дружина Віра захвилювалася і вирішила чимось забавити чоловіка – не дай, Боже, засне.

– Слухай-но, Іване, ти  мене коли-небудь зраджував? – зненацька кинула провокаційне запитання.

– Ой, Віро, дурна твоя мова. Ну хто про таке розповідає? – збудився Іван.

– Ага, таки зраджував… Розказуй, як то було.

– Та що там було? Хіба випадково кілька разів. І згадувати немає чого. Ти ж у мене найкраща. А  ти свята? Вмієш принаджувати мужиків, бісики очима пускаєш.

Віру чоловікові слова зачепили за живе.

– Всякого бувало, – мовила вона. – Теж грішила колись. Хіба я рахувала? Може, два десятки разів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 406

Ганнуся народилася не такою, як усі. Ні, вона не була інвалідом, розумово відсталою чи  якоюсь потворою. Вчилась у школі задовільно, любила читати, ще й самостійно навчилася грати на баяні. Дуже любила квіти, за якими доглядала, наче за маленькими дітками.

Щоправда, не любила спілкуватися ані з рідними, ані знайомими. Воліла годинами просиджувати у кімнаті,  спостерігати за тим, що діялося надворі. Для неї не було поганої погоди. Тішилася, коли йшов дощ, раділа, коли світило Сонечко. Часто виходила на подвір’я, спостерігала за хмарами. Її уява малювала то високі гори, то безкраї поля, то бурхливі ріки на небі.

Домашньої роботи не цуралася, але й не була її фанаткою. Скажуть батьки – зробить, ні – не дуже наполягатиме. Це її старша сестра намагалася прислужитися мамі й татові, чимдуж  бігла чи то на город, чи то в магазин, чи то в ліс за грибами. Через те у сім’ї Ганнусю недолюблювали, а сестру постійно хвалили. От і відчувала меншенька якийсь дискомфорт на  душі й незрозумілу тривогу.

Після закінчення школи сестра  вийшла заміж і з чоловіком виїхала до Росії, звідки він був родом. Ганнуся залишилася з батьками. До інституту не вступила,  бо бракувало коштів, тож перебивалася випадковими заробітками, а ще торгувала газетами на місцевому ринку.

Невдовзі захворіла мати, а там  і померла. У трикімнатній квартирі залишилися донька і батько. Той, здавалося, ще дужче зненавидів Ганнусю. Називав її калікою, не сповна розуму, дебілкою та іншими гидкими словами. Все терпіла бідолаха, сподівалася,  що тато заспокоїться, і мир повернеться в дім.

Але не так сталося, як гадалося. На свою біду Ганнуся закохалася у сусідського хлопчину. Теж трохи дивакуватого, відлюдькуватого, але прихильного до дівчини. Стали зустрічатися. Здебільшого розмовляли. Про природу, побачені телефільми, життя-буття і свою, як вони вважали, нещасливу долю.

– А що, коли нам одружитися? – одного вечора запропонувала Ганнуся.

Сусід не дуже опирався. Тільки й сказав:

– Тобі ж батько не дозволить.

– Дозволить. Куди йому діватися? – мовила дівчина, якій дуже хотілося заміж, щоб народити дитинку.

Коли донька повідомила татові про майбутнє одруження, той її трохи не розірвав. І лаявся, і обзивав, і проклинав, як найлютішого ворога на світі.

–Куди тобі, каліко, заміж?! – кричав і  пінився. –Ще одного дебіла родити?! Не буде цього: щоб я тебе із тим шмаркачем більше не бачив!

Ганнуся зіщулилася і заховалася в сусідній кімнаті. А батько все репетував і репетував.

З тих пір він контролював кожен крок доньки, тримав її, як-то кажуть, на короткому повідку, наче собаку. Довелося побачення припинити. А згодом сусід захворів, і батьки його повезли лікуватися в далекі краї. З тих пір вони більше не бачилися.

Захворів і батько Ганнусі. Забувши всі образи, вона його доглядала, аж доки той не відійшов у засвіти. Залишилася дівчина одна в трикімнатній квартирі. Заробітків, щоб оплатити комуналку, не вистачало. Вирішила додзвонитися до сестри, адже батько половину квартири ніби записав на неї. Але та навіть слухати про допомогу не хотіла.

– Викручуйся, як хочеш, – сказала по телефону, наче відрізала.

І довелося Ганнусі викручуватися. То газетами торгувала, то ще десь підробляла. Всі її шкодували, намагалися підтримувати, але від  того легше не ставало. Найбільше дошкуляло те, що сестра не телефонувала, не цікавилася її життям-буттям. Єдина потіха для Ганнусі були квіти, які вона сумлінно доглядала, а ще… баян.  Коли ставало дуже важко, брала його до рук, грала і співала. Найчастіше – пісню, де були такі слова: «Я жити хочу, я люблю, мамцю, не лай доню свою…».

Через деякий час відчула, що всередині у неї – наче камінь. Ще й боліти стало. Звернулася до лікарів. Ті негайно направили в онкодиспансер на операцію. Повернулася звідти змарнілою, але духом не падала.

– Лікарі сказали, що видужаю, – розповідала сусідам. – Одне погано: сил не маю на баяні грати…

Баян вона так до рук і не взяла. Медики порекомендували їй лягти в хоспіс, трохи підлікуватися. Звідти вона вже не вийшла…

На похорон зійшлося небагато людей. Але провели Ганнусю в останню путь, як і годиться: із священиком, півчими. Сестра не приїхала, хоч про смерть найближчої їй людини знала. Завітала сюди лише після сороковин, щоб оформити спадщину. Виявилося, що за життя батько оформив на неї дарчу,то як вона могла втратити право на житло?

Оформивши всі папери і, можливо, продавши квартиру, знову подалася до Росії. Правда, сусіди казали, що виглядає дуже погано. Скаржилася, що постійно хворіє.

Але їй ніхто не співчував. Адже кожен в житті має те, на що заслуговує…

Михайло КУЗЬМУК. 

Ганнуся народилася не такою, як усі. Ні, вона не була інвалідом, розумово відсталою чи  якоюсь потворою. Вчилась у школі задовільно, любила читати, ще й самостійно навчилася грати на баяні. Дуже любила квіти, за якими доглядала, наче за маленькими дітками.

Щоправда, не любила спілкуватися ані з рідними, ані знайомими. Воліла годинами просиджувати у кімнаті,  спостерігати за тим, що діялося надворі. Для неї не було поганої погоди. Тішилася, коли йшов дощ, раділа, коли світило Сонечко. Часто виходила на подвір’я, спостерігала за хмарами. Її уява малювала то високі гори, то безкраї поля, то бурхливі ріки на небі.

Домашньої роботи не цуралася, але й не була її фанаткою. Скажуть батьки – зробить, ні – не дуже наполягатиме. Це її старша сестра намагалася прислужитися мамі й татові, чимдуж  бігла чи то на город, чи то в магазин, чи то в ліс за грибами. Через те у сім’ї Ганнусю недолюблювали, а сестру постійно хвалили. От і відчувала меншенька якийсь дискомфорт на  душі й незрозумілу тривогу.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 378

Консервовані баклажани на зиму – пікантний і оригінальний вид закруток. Консервація баклажанів стає актуальною саме на схилі  літа. Ці овочі смачні і корисні, а головне – дешеві і прості у приготуванні. 

Печені баклажани 

на зиму

Інгредієнти:

- Баклажани – 1 кг.

- Морква – 1 шт.

- Олія – 1 склянка

- Сіль

- Чорний перець горошком

- Оцет столовий – 1 ст. л.

Рецепт приготування печених баклажанів:

1. Баклажани і моркву миєму, обсушуємо і нарізаємо дуже тонкими скибочками, а моркву – тонкими смужками.

2. Деко змащуємо олією, викладаємо скибочки баклажанів і моркви, солимо, скроплюємо олією, закриваємо фольгою і ставимо в розігріту до 2000С духовку.

3. Коли овочі стануть м’якими, фольгу потрібно зняти, щоб вони зарум’янилися

4. У каструлі змішуємо олію й оцет, кладемо солі та перцю за смаком, добре прогріваємо. Готові овочі щільно розкладаємо по підготовлених банках, заливаємо маслом з оцтом.

5. Закачуємо банки кришками, перевертаємо і ставимо в темне місце охолоджуватися. 

Баклажани 

з часником

Інгредієнти:

- Баклажани – 5 кг

- Часник – 300 г

- Кріп – 350 г

- Олія – 300 мл

- Вода – 3 л

 - Сіль – 4 ст. л.

- Оцет 9% – 250 мл

Рецепт приготування баклажанів з часником:

1. Нарізати баклажани. У каструлю налити воду, додати сіль і оцет, довести до кипіння. Варити баклажани порціями, по 3 хвилини з моменту закипання. Подрібнити часник. Порубати кріп. Змішати баклажани, кріп, часник, рослинну олію.

2. Залити кришки окропом. Розкласти щільно по стерильних банках, накрити кришками. Стерилізувати по 15-20 хвилин з моменту закипання. Закатати кришками і поставити під теплу ковдру до повного охолодження. 

Баклажанна ікра

Інгредієнти:

- Баклажани – 2 кг

- Помідори – 2 кг

- Перець солодкий червоного кольору – 1 кг

- Морква – 600 г

- Цибуля ріпчаста – 400 г

- Часник – 1 головка

- Зелень – 1 пучок

- Сіль – 3-4 ст. ложки

- Перець мелений (за бажанням)

- Олія соняшникова – 300 г

Рецепт приготування баклажанної ікри:

1. Промиту і очищену цибулю дрібно нарізають і підсмажують. Вогонь залишають середнім, тому що цибуля має набути золотистого відтінку.

2. Спочатку промиту моркву нарізають так, щоб вона комфортно проходила в отвір м’ясорубки. Оскільки всі продукти подрібнюють один за другим, важливо процес не зупиняти, вогонь не збавляти, постійно перемішуючи вміст.

3. Баклажани, очищені і нарізані уздовж на довгі шматки, пропускають через м’ясорубку, з’єднують відразу з цибулею і морквою, перемішують. Очищений солодкий перець червоного кольору і помідори ріжуть на шматочки і пропускають через м’ясорубку. Потім кладуть половину (1-2 столові ложки) порції солі і, вливши в казанок перемелені помідори і перець, добре все перемішують.

4. Як тільки ікра закипить, засікайте час: все буде готове хвилин через 50-60. Часник і зелень дрібно шаткують і відправляють в казанок хвилин за 10 до готовності ікри. Ікру розкладають в гарячому вигляді в чисті і сухі банки, стерилізують їх. 

Смажені баклажани 

на зиму

Інгредієнти:

- Баклажани – 1,2 кг

- Помідори – 1,5 кг

- Перець солодкий – 300 г

- Перець гострий – 1 шт.

- Цибуля ріпчаста – 200 г

- Часник – 5 зубчиків

- Сіль – 1 ст. л.

- Цукор – 5 ст. л.

- Оцет – 1 ст. л.

- Перець запашний горошком – 6 шт.

- Перець чорний горошком – 10 шт.

- Сіль за смаком

- Олія

Рецепт приготування смажених баклажанів на зиму:

1. Баклажани ріжемо на шматочки, посипаємо сіллю і залишаємо, щоб виділився сік. Перекручуємо помідори, два види перцю, цибулю і часник. Ставимо на плиту, додаємо сіль, цукор і перець горошком. Варимо 30 хвилин.

2. Баклажани промиваємо від солі, віджимаємо і обсмажуємо до золотистого кольору. Додаємо до помідорів і варимо 15 хвилин. За 5 хвилин до готовності вливаємо оцет. Закатуємо смажені баклажани з перцем і помідорами в стерильні банки. 

Квашені фаршировані баклажани

Інгредієнти:

- Баклажани – 1 кг

- Капуста – 200 г

- Морква – 100 г

- Петрушка – 1 шт.

- Перець болгарський – 1 шт.

- Часник – 3-4 зубки

- Перець гіркий – 1-2 стручки

- Селера – 20-30 г

- Кріп – 0,5 пучка

- Сіль – 3 ст. ложки

- Вода – 2 л

Рецепт приготування баклажанів фаршированих квашених:

1. Вимити баклажани, зрізати хвостики. Баклажани відварити 3-5 хвилин. Капусту дрібно нашаткувати. Моркву очистити, вимити і нарізати тонкою соломкою. Перець вимити, очистити від насіння, тонко нарізати. Зелень дрібно нашаткувати. Часник очистити і нарізати. Все змішати і перетерти з сіллю.

2. Гострий перець, петрушку і селеру очистити і крупно нарізати. Приготувати розсол. Для цього воду довести до кипіння, додати сіль, розмішати. Потім розсол охолодити.

3. Коли варені баклажани охолонуть, дати стекти воді, а баклажани розрізати уздовж, але не повністю – так, щоб у зав’язі вони залишалися цілими. Овочевою сумішшю начинити баклажани. Можна обв’язати фаршировані баклажани нитками.

4. Потім щільно укласти баклажани фаршировані в банку або каструлю. Укладати можна горизонтально або вертикально, надрізами догори. Залити розсолом. Потримати баклажани фаршировані кілька днів (3-4 дні) в теплі, а потім перенести   в холодне місце. 

Лечо з перцю 

з баклажанами

Інгредієнти: 

- Помідори – 1 кг

- Перець солодкий – 0,5 кг

- Баклажани – 0,5 кг

- Перець гіркий – 1 шт.

- Оцет 9% – 1 ст. л.

- Олія – 1 ст. л.

- Цукор – 1 ст. л.

- Сіль – 1 ст. л.

Рецепт приготування лечо з перцю з баклажанами:

1. Помідори і гострий перець перекрутити через м’ясорубку. Солодкий перець очистити від насіння і перегородок і нарізати невеликими шматочками. Баклажани нарізати кружечками.

2. У подрібнені помідори додати сіль, цукор, рослинну олію і оцет. Поставити каструлю на вогонь і довести до кипіння.

3. Висипати баклажани і солодкий перець в каструлю. Перемішати і накрити кришкою. Лечо з солодкого перцю з баклажанами варити 10 хвилин.

4. Заповнити стерилізовані гарячі банки овочевим салатом, накрити кришками і закатати.

 

Баклажани 

по-корейськи

Інгредієнти:

- Баклажани – 2 кг

- Морква – 1 кг

- Перець солодкий – 1 кг

- Цукор – 200 г

- Оцет – 200 г

- Олія – 200 г

- Часник – 1 головка

- Сіль – 1 ст. л.

- Перець чорний мелений – 1 ч. л.

- Приправа для корейської моркви – 25 г

Рецепт приготування баклажанів по-корейськи:

1. Баклажани нарізати соломкою. Посолити, перемішати і залишити на 30 хвилин. Потім баклажани помістити на друшляк, щоб стекла рідина. Моркву натерти на тертці для корейської моркви (або на крупній тертці).

2. Перець нарізати соломкою. Баклажани обсмажити на олії. Всі овочі з’єднати, додати подрібнений часник, приправу по-корейськи, сіль, мелений перець, цукор, оцет, олію. Ретельно перемішати і залишити на 4 години. Якщо не будете консервувати, то зберігати салат слід в холодильнику.

3. Для консервування розкласти салат в підготовлені банки. Закриті банки з баклажанами по-корейськи накрити пледом і залишити на добу, а потім винести на зберігання. 

Смачного! 

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА.

Консервовані баклажани на зиму – пікантний і оригінальний вид закруток. Консервація баклажанів стає актуальною саме на схилі  літа. Ці овочі смачні і корисні, а головне – дешеві і прості у приготуванні. 

Інгредієнти:

- Баклажани – 1 кг.

- Морква – 1 шт.

- Олія – 1 склянка

- Сіль

- Чорний перець горошком

- Оцет столовий – 1 ст. л.

Рецепт приготування печених баклажанів:

1. Баклажани і моркву миєму, обсушуємо і нарізаємо дуже тонкими скибочками, а моркву – тонкими смужками.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1125

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 330

Гороскоп

з 2 по 8 вересня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 303