Ковельчанка Анна ГРЕК (на знімку) має невеликий досвід підприємницької діяльності, адже власну продуктову крамничку у Ковелі відкрила навесні цього року.

— Після закінчення школи вищу освіту я здобувала в Києві, у Національному авіаційному університеті. Згодом залишилася працювати в столиці, зокрема, кілька років була бортпровідником в українській авіакомпанії МАУ. Вважаю цю професію дуже важливою сходинкою у своїй трудовій біографії, адже тут головне — стресостійкість, відповідальність, терплячість, витримка, комунікабельність, вміння швидко приймати рішення, контролювати свої емоції. Переконана, що такі якості потрібні для досягнення успіху в будь-якій сфері, — зазначила Анна Сергіївна.

— Бути стюардесою ніколи не було мрією мого життя, — продовжує свою розповідь пані Анна. — І коли за сімейними обставинами виникла необхідність повернутися в Ковель, це рішення я прийняла без вагань.

В міськрайонному центрі зайнятості Анні запропонували закінчити навчання за напрямом «Підприємець-початківець», написати бізнес-план і спробувати створити успішний бізнес. Так виникла ідея відкриття продуктового магазину.

Започаткування власної справи для Анни Грек відбулося в непростий період у час пандемії коронавірусу, коли весь світ — на карантині. Але сьогодні крамниця пані Анни вже має постійних покупців, яким зручно здійснювати покупки неподалік від дому. У продажу є широкий вибір продуктів харчування — хлібобулочні, ковбасні вироби, бакалія, солодощі, напої, фрукти. Пані Анна завжди враховує побажання відвідувачів, поповнюючи асортимент товару, а люди дякують підприємцю за якісну продукцію та приємне обслуговування.

Світлана ЛЯШУК.

Ковельчанка Анна ГРЕК (на знімку) має невеликий досвід підприємницької діяльності, адже власну продуктову крамничку у Ковелі відкрила навесні цього року.

— Після закінчення школи вищу освіту я здобувала в Києві, у Національному авіаційному університеті. Згодом залишилася працювати в столиці, зокрема, кілька років була бортпровідником в українській авіакомпанії МАУ. Вважаю цю професію дуже важливою сходинкою у своїй трудовій біографії, адже тут головне — стресостійкість, відповідальність, терплячість, витримка, комунікабельність, вміння швидко приймати рішення, контролювати свої емоції. Переконана, що такі якості потрібні для досягнення успіху в будь-якій сфері, — зазначила Анна Сергіївна.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 416

Погода в Ковелі 

3 по 9 вересня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 312

Не вірте брехунам

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 230

Марки-гроші – це особливий вид непоштових марок, сурогат грошового обігу, що виконував функцію розмінної монети. Вперше такі гроші з’явилися в обігу в Північно-Американських Сполучених Штатах в часи Громадянської війни 1861-1865 рр.

В Російській імперії марки-гроші з’явилися в кінці 1915 року. Причиною їх появи була нестача дрібних металевих монет та припинення карбування срібних і мідних монет. Щоб перекрити дефіцит дрібних грошей, міністр фінансів Російської імперії Петро Барк підготував розпорядження про випуск марок-грошей номіналом 1, 2, 3, 10, 15, 20 копійок. Уже в тому році були випущені перші марки номіналом в 10, 15, 20 копійок. 

Для виготовлення розмінних марок використовували кліше поштових марок ювілейної серії 1913 р. з портретами російських імператорів, що була підготовлена до 300-річчя династії Романових. На відміну від поштових марок, тут на звороті клею не було, а друкували герб Російської імперії і текст «Имеет хожденіе наравне с разменной серебряной монетой.». 

В 1916 році серію доповнили марки дрібних номіналів – 1, 2, 3 коп. Розмінні марки випускались листками по 100 штук з перфорацією для зручного розділення. Марки були надруковані топографічним методом на цупкому папері, спочатку хорошої якості, а пізніше – гіршої. Відомо, що інколи марки-гроші використовувалися і в якості поштових марок, хоча на конвертах вони зустрічаються досить рідко.

Нещодавно колекцію Ковельського історичного музею доповнили паперові марки-гроші Російської імперії, номіналом в 10, 15 і 20 копійок. Музею марки передав координатор волонтерського центру "Волонтери Волині" Ігор Пініс. Марки прямокутної форми та мають сторони розміром 24 і 30 мм. По контуру – сліди перфорації. На марці номіналом в 10 копійок зображено портрет Миколи ІІ (синій колір друку), 15 копійок – Миколи І (коричневий колір), 20 копійок – Олександра І (зелений колір). На кожній марці вказаний номінал та напис «ПОЧТА». На звороті марки в подвійній прямокутній рамці розміщений текст в п’ять рядків, виконаний в дореволюційній орфографії: «Имеет хожденіе наравне с разменной серебряной монетой.». Над текстом – малий державний Герб Російської імперії.

Цікаво, що розмінні марки-гроші також фальсифікували. Підробку виготовляли на одній з німецьких типографій, та замість оригінального тексту на звороті були такі написи: «Имеет хожденіе наравне с грабежом, обманом правителей» і «Имеет хожденіе наравне с банкротом серебряной монеты». Проте, за підробку грошей передбачалась кара, про що говорить напис на розмінній марці, що була випущена в Одесі – «Разменная марка г. Одессы – подделка преследуется законом». 

У 1918-1919 роках на території УНР були у вжитку розмінні грошові марки номіналом у 10, 20, 30, 40, 50 шагів. Дизайн цих грошей спроєктували Антон Середа та Георгій Нарбут.  На звороті марок зображений тризуб і напис «Ходить нарівні з дзвінкою монетою». Щодо марки з таким написом народ жартував так: 

«Раніше були гроші, тепер самі

 марки, 

раніше були гарні хлопці, тепер

 самі шмарклі». 

В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, доки не були скасовані радянською владою.

Василина Столярчук,

науковий співробітник Ковельського історичного музею.

Марки-гроші – це особливий вид непоштових марок, сурогат грошового обігу, що виконував функцію розмінної монети. Вперше такі гроші з’явилися в обігу в Північно-Американських Сполучених Штатах в часи Громадянської війни 1861-1865 рр.

В Російській імперії марки-гроші з’явилися в кінці 1915 року. Причиною їх появи була нестача дрібних металевих монет та припинення карбування срібних і мідних монет. Щоб перекрити дефіцит дрібних грошей, міністр фінансів Російської імперії Петро Барк підготував розпорядження про випуск марок-грошей номіналом 1, 2, 3, 10, 15, 20 копійок. Уже в тому році були випущені перші марки номіналом в 10, 15, 20 копійок. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 546

На Полтавщині щиро бережуть пам'ять світочів Української держави, її історії, духовності, тих, хто уславив наш рідний край у світі. Серед них – видатна українська письменниця Леся Українка (Лариса Косач). 

У серпні, коли ми згадуємо геніальну поетку та святкуємо День Незалежності України, букети синьо-жовтих кольорів яскравіють і в Берліні на пошану великої співвітчизниці біля її меморіальної дошки, встановленої завдяки благодійності полтавців. Впроваджуючи Міжнародний проєкт "Лесині огні", полтавські доброчинці створили на камені галерею портретів мисткині, один із яких прикрашає середмістя німецької столиці. 

Благородній справі ввічнення пам'яті знаменитої поетки, карбуючи власну Лесіану, щиро прислужилися Заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України, голова Полтавського обласного відділення Міжнародної організації "Жіноча громада" Валентина Шемчук і кавалер ордена "За заслуги", художник-гравер Вадим Голобородов – полтавські благодійники виготовили меморіальну дошку видатній землячці й подарували Центральній спілці українців у Німеччині та Посольству України у ФРН. 

Леся Українка зблизила рідну та німецьку культури. Високо поціновано її переклад українською мовою поезій Генріха Гейне. Завдяки німецькому суспільству, уряду Федеративної Республіки Німеччина, українській німецькій громаді та доброчинцям-полтавцям пам'ятну дошку Лесі Українці до 140-ої річниці від дня її народження та з нагоди свята Незалежності України відкрито десятиліття тому, 30 серпня, за адресою: Берлін-Мітте, Йоганнісштрассе, 11 на будинку колишньої приватної клініки професора-хірурга Ернста фон Бергманна, де мисткиня протягом дев'яти місяців 1899 року жила та працювала. 

В офіційній церемонії відкриття меморіальної дошки Лесі Українці брали участь тодішні Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, голова Палати депутатів Берліна Вальтер Момпер, бургомістр району Берлін-Мітте Клаус Ганке, Посол України у ФРН Наталя Зарудна. Від організаторів урочистого святкування – очільниця ЦСУН Людмила Млош та члени об'єднання. Поважне зібрання в німецькій столиці палко привітали полтавці – голова обласного відділення Міжнародної організації "Жіноча громада" Валентина Шемчук, координатор меморіальних літературно-мистецьких проєктів Інна Романенко, скульптор-благодійник Вадим Голобородов, котрі до 145-річчя від дня народження Лесі Українки нагороджені в українському Посольстві в Берліні та на сесії Полтавської обласної ради Подякою Посла України у Федеративній Республіці Німеччина Андрія Мельника за багаторічні зусилля щодо вшанування пам'яті та сприяння у відкритті меморіальної дошки геніальній поетесі в Берліні, за нові міжнародні ініціативи, а також за вагомий особистий внесок у розвиток співпраці із закордонним українством.           

Упродовж двадцяти років автори та виконавці винятково доброчинного національно-патріотичного проєкту "Ввічнення пам'яті великих українців" лауреати премії імені Панаса Мирного Полтавської обласної ради Валентина Шемчук і Вадим Голобородов зініціювали встановлення більше тридцяти меморіальних дошок і пам'ятних знаків землякам на Полтавщині, в Україні та світі. Карбована Лесіана полтавських благодійників служить ушануванню пам'яті славної доньки України й на німецькій землі. Квіти національних барв, принесені в Берліні в дні української Незалежності Великій Лесі на ознаку поцінування її таланту, славлять Україну та українців, свідчать про розбудову культурних, літературних зв'язків між двома державами – Україною та Німеччиною.   

Валентина Шемчук.

На світлині: відкриття меморіальної дошки Лесі Українці в Берліні 30 серпня 2010 року. Праворуч дошки – полтавці-доброчинці Вадим Голобородов, Валентина Шемчук, Інна Романенко та гості урочистостей.

Світлина з архіву автора.

На Полтавщині щиро бережуть пам'ять світочів Української держави, її історії, духовності, тих, хто уславив наш рідний край у світі. Серед них – видатна українська письменниця Леся Українка (Лариса Косач). 

У серпні, коли ми згадуємо геніальну поетку та святкуємо День Незалежності України, букети синьо-жовтих кольорів яскравіють і в Берліні на пошану великої співвітчизниці біля її меморіальної дошки, встановленої завдяки благодійності полтавців. Впроваджуючи Міжнародний проєкт "Лесині огні", полтавські доброчинці створили на камені галерею портретів мисткині, один із яких прикрашає середмістя німецької столиці. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 337

29 серпня в Україні відзначають День пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. 29 серпня 2014 року – день, коли на Сході України загинула найбільша кількість українських військових.

У переддень цієї дати на Ковельщині відбулись меморіальні заходи, в ході яких керівництво та працівники райдержадміністрації, районної ради разом з членами родин загиблих відвідали місця поховань полеглих під час проведення антитерористичної операції на Сході України земляків, поклали квіти і встановили зменшені копії Державного Прапора України на могилах захисників держави. Вони віддали  шану світлій пам'яті та подвигам героїв хвилиною мовчання.

Вшановували пам'ять загиблих військовослужбовців також і у навчальних закладах району. До  меморіальних дощок  учні та педагоги поклали квіти.

Нехай же довіку зоріє у наших серцях світла пам'ять про усіх, хто віддав життя за незалежну Україну!

Сектор організаційної 

та інформаційної діяльності апарату райдержадміністрації.

29 серпня в Україні відзначають День пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. 29 серпня 2014 року – день, коли на Сході України загинула найбільша кількість українських військових.

У переддень цієї дати на Ковельщині відбулись меморіальні заходи, в ході яких керівництво та працівники райдержадміністрації, районної ради разом з членами родин загиблих відвідали місця поховань полеглих під час проведення антитерористичної операції на Сході України земляків, поклали квіти і встановили зменшені копії Державного Прапора України на могилах захисників держави. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 593

Вона підбиралася непомітно, крадькома, без галасу й зайвої метушні…

Йдучи вранці на роботу, ми ще не помічали за глянцем щедрої зелені її втаємничених кроків. А повертаючись засвітло додому, теж не відчували: на дві-три хвилини став коротшим сьогодні день. Не звертали, можливо, уваги, як стишувалися такі звичні пташині наспіви. Не зважали на те, що з ринкових прилавків щез "білий налив", а натомість з'явилися смугасті кавуни і сонячно-жовті дині.

Ми думали: серпень, як і всеньке літо, не має кінця. А диму без вогню не буває. Ще кілька тижнів тому в кронах деяких дерев зажевріли крихітні жовті, а подекуди й помаранчеві вуглинки. Мов підземна торф'яна пожежа, поширювалася роздмухувана вітром часу невидима вогняна повінь. І від маленької жаринки зайнялося величезне багаття. То прийшла тепло-руда осінь…

І в обіймах розпаленої нею ватри згоратимуть листя, трава, квіти. Вкорочуватиметься відстань між сходом і заходом Світила. Набуватиме прохолодних відтінків річкова вода. Частіше розлягатимуться сметанної густоти тумани, остигатимуть ранки і малиновітимуть вечірні зорі. Гостріше пахнутимуть верес і м'ята; падатимуть, немов метеорити з високості, з важким гупанням яблука на землю. Залягатиме ближче до дна риба і збиратимуться на зимівлю раки. Макар, що не знає, де пасти телят, виганятиме на наші голови отари вологих хмар. І попливуть по калюжах червоні й бурі човники кленові.

Осінь прийшла! Час птахам збиратися із дому – у дорогу дальню поспішати. Їде осінь на коні рудому: буде землю в красне прикрашати. Так, іржа вже в'їлася у зачіски каштанів. У ніжно-янтарних фатах стоять берези. Посивіли верби. Шафранові сарафани приміряють липи. Поспіль вражатимуть усіма відтінками багатобарвної палітри клени, а на татарські навіть боляче дивитися буде – так вони розжевріються. Бузковими хвилями ходитимуть від поривів вітру осикові свитки. Вохра вкриє чоло могутніх і статечних мешканців дібров – дубів, а модрини надягнуть помаранчеві сукні… Осінь, чародійка кольорів, і вересень – її вправний і меткий учень – швидко малюють декорації до прощального грандіозного карнавалу природи, чарівного балу падолисту, увертюра до якого вже бринить у повітрі.

Та раптом, ніби прокинувшись від невчасно розпочатої сплячки, Сонце розливає над нивами і лісами, вулицями і будинками незвичайну благодать. І розгоряється "бабине літо". Палахкотять голубі квіти петрових батогів й бузкової герані, по луках розсипаються жовті кульбаби й ромашки, знову веселять очі незабудки ("люби-мене"), удруге вбираються у весільний одяг глуха кропива й суниці. Небеса осяюються сріблястим світінням, що вкриває переліски, гаї, пожухлу стерню, чіпляється за жоржини та айстри, чорнобривці й сальвії, які прикрашають до останнього подиху переліття міські парки, сади, сквери. То у подорож вирушили павучки – тенетники й бокоходи. Прийшла мить їхнього розселення, то й мігрують за вітром, чіпляючись за перепони на шляху, вибілюючи все навколо – і стовбури, і траву, і синь-блакить… І більшає навкруг метеликів, і гудуть джмелі та бджоли: їх знову до трудів праведних кличе нескінченність розкоші, що вже минає…

Вона підбиралася непомітно, крадькома, без галасу й зайвої метушні…

Йдучи вранці на роботу, ми ще не помічали за глянцем щедрої зелені її втаємничених кроків. А повертаючись засвітло додому, теж не відчували: на дві-три хвилини став коротшим сьогодні день. Не звертали, можливо, уваги, як стишувалися такі звичні пташині наспіви. Не зважали на те, що з ринкових прилавків щез "білий налив", а натомість з'явилися смугасті кавуни і сонячно-жовті дині.

Ми думали: серпень, як і всеньке літо, не має кінця. А диму без вогню не буває. Ще кілька тижнів тому в кронах деяких дерев зажевріли крихітні жовті, а подекуди й помаранчеві вуглинки. Мов підземна торф'яна пожежа, поширювалася роздмухувана вітром часу невидима вогняна повінь. І від маленької жаринки зайнялося величезне багаття. То прийшла тепло-руда осінь…

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1163

Вересень – перший місяць осені, перші думки і перші турботи про вирощений врожай. Дуже важливо зробити все вчасно, щоб взимку з легкістю на душі згадувати минулий сприятливий рік. 

Саме в цей час необхідно прибрати все вирощене в строк, вибираючи оптимальну, суху і трохи вітряну погоду. Потрібно встигнути підготувати всі приміщення, де будуть зберігатися й дозрівати наші овочі. Крім усього, потрібно і далі доглядати за літніми та осінніми посівами. Загалом, роботи в саду і на городі у вересні вистачить вдосталь.

Багато овочів, фруктів і ягід вже зібрані,  літні квіти сховалися до наступного сезону. Але холодні ночі і перші осінні дощі не знімають з вас відповідальності за ті рослини, що залишаються в саду на зимівлю. А значить, час знову братися за справу, не випускаючи з уваги нічого.

10 найбільш важливих справ в саду у вересні

Продовжуйте збір врожаю фруктів та ягід

У вересні збирають пізні сорти яблук і груш, обривають горобину, осінні сливи і тернину. Збирати врожай потрібно, починаючи з нижніх гілок, поступово переходячи до верхніх. Фрукти пізніх (зимових) сортів зазвичай добре зберігаються, а значить, варто заздалегідь подбати і про місце для них.

Внесіть добрива під кущі та дерева

Великі (особливо плодоносні) рослини і ґрунт під ними виснажилися за сезон, а отже запас поживних речовин потрібно терміново поповнювати. Восени в ґрунт не вносять азотні добрива, щоб не провокувати зростання листя і пагонів, а роблять упор на калійні та фосфорні. Вам підійдуть мінеральні комплекси з позначкою "осіннє", попіл, суперфосфат, сірчанокислий і хлористий калій.

Обробіть сад від шкідників

До того, як листя опаде з дерев і кущів, а зимуючі комахи сховаються в ґрунт, сад потрібно обробити інсектицидами. Не варто відкладати обробку на жовтень – шкідники вже підуть глибоко в землю. Крім того, після листопаду обприскувати дерева потрібно буде вже іншими засобами.

Очистіть 

пристовбурні кола

Не слід залишати пристовбурні круги і міжряддя малини, полуниці та інших ягідників не прополеними на зиму. За час, що залишився до холодів, бур'яни встигнуть розростися, розмножитися і ще щільніше захопити відвойовану територію. Позбавтеся від них, підкопавши коріння або змастивши листя гербіцидом. Після видалення рослинних залишків прорихліть землю і замульчуйте її торфом, перепрілою тирсою, перегноєм або іншим доступним матеріалом.

Проведіть вологозарядкові поливи

Після спекотного і сухого літа деревам потрібен рясний вологозарядковий полив. Ґрунт під ними повинен промокнути на 1-1,5 м. Для цього молодим деревцям потрібно 40 л води, дорослим деревам – 50-70 л, а крупномірам – понад 100 л. Важливо пам'ятати, що такий полив можна здійснювати тільки після того, як з дерев облетіла велика частина листя.

Зробіть санітарну обрізку

Уважно огляньте кущі, дерева і ягідники і видаліть всі засохлі, хворі, пошкоджені пагони. Після цього можете відразу здійснити формуючу обрізку саду, а можете відкласти її до кінця зими – початку весни. Не забудьте про кущі суниці – востаннє видаліть вуса й хворі листя.

Посадіть 

молоді дерева і кущі

Поки в пам'яті свіжі всі цікаві сорти і незвичайні види дерев і чагарників, прикрасьте свій сад новими зразками. На початку осені молоді саджанці продаються в розплідниках в достатку, а якщо ви посадите їх у вересні, то у них буде час вкоренитися. Заздалегідь (за 2 тижні) приготуйте для саджанців ями і поживну ґрунтосуміш, щоб не довелося поспіхом прикопувати їх будь-де.

Побіліть

стовбури дерев

Якщо не впевнені, що зможете потрапити в сад в кінці зими, коли перші сонячні промені, відбиваючись від білосніжного покриву, стають небезпечними для дерев, краще проведіть побілку восени. Використовуйте для цього водоемульсійну фарбу, яка перенесе осінні дощі і не злізе. Також можна обмотати стовбури і скелетні гілки дерев білою мішковиною, спанбондом або іншим матеріалом, що не пропускає світло.

Обріжте малину

Після збору останніх ягід   малини приступайте до обрізання всіх кущів, зокрема і літніх сортів. У літньої малини видаліть пагони, гілки (вони коричневого кольору), а молоді укоротіть. Ремонтантну малину зріжте до основи або, якщо хочете отримати частину ягід у першій половині літа, залиште на кущі 3-5 сильних гілок і укрийте їх на зиму так само, як звичайну малину.

Зніміть ловчі пояси 

з дерев

Якщо на літо ви розставляли в саду феромонні і ароматичні пастки, кріпили до дерев ловчі пояси або ліхтарики, пора їх зняти. Очистіть їх від шкідників і спаліть або знезаражуйте і приберіть у сухе місце до наступного року. Після цього очистіть стовбури щіткою від моху, лишайника, наростів, які могли утворитися під ловчим поясом за літо.

Найважливіші справи у городі у вересні

Приберіть пізні сорти картоплі і почніть прибирання коренеплодів

Не пізніше вересня потрібно викопати картоплю і покласти її на зберігання. Справа навіть не в тому, що після всихання бадилля вона вже не росте, а в тому, що ґрунтові комахи, як і раніше, хочуть їсти. Та й осінні дощі можуть перетворити бульби в справжній “кошмар”. Також у вересні потрібно прибирати буряк, моркву, редьку, ріпу та інші коренеплоди.

Накрийте гряди 

із зеленню і овочами

Якщо в прогнозі погоди для вашого регіону передбачаються заморозки, укрийте гряди з овочами і зеленими культурами спанбондом або плівкою. Закривайте на ніч парники і теплиці, оскільки холодні ночі негативно позначаться на швидкості зростання і визрівання овочів.

Полийте землю біопрепаратами

Якщо під час літнього сезону ви виявили, що на грядах розвиваються грибки або шкідливі бактерії, після збору врожаю бажано обробити ґрунт, щоб позбутися від цієї проблеми на наступний сезон.

Заготовте ґрунт для розсади

Розгрібати сніг і довбати мерзлий ґрунт взимку – задоволення на любителя. Тому ґрунт для розсади варто заготовити заздалегідь, набравши його з грядок, звільнивши від бур'янів. Восени мішки з ґрунтом поставте в сухе місце і залишіть до весняної пори, туди ж можна віднести пісок, торф, попіл та інші компоненти, які ви плануєте використовувати в лютому-березні.

Приберіть кущі ґрунтових помідорів 

і огірків

Коли ви живете не на півдні країни, то вересень – останній місяць для ґрунтових помідорів і огірків. Якщо ваші посадки ще не загинули від переохолодження і хвороб, не провокуйте їх, а зберіть плоди і видаліть бадилля з ділянки. Хворі екземпляри спаліть, здорові відправте в компост або в основу теплих грядок, але в будь-якому разі не залишайте на зиму на місці. Зібрані помідори можуть ще дозріти, а потім їх можна з'їсти або законсервувати.

Підготувала 

Наталія РОМАНОВСЬКА.

Вересень – перший місяць осені, перші думки і перші турботи про вирощений врожай. Дуже важливо зробити все вчасно, щоб взимку з легкістю на душі згадувати минулий сприятливий рік. 

Саме в цей час необхідно прибрати все вирощене в строк, вибираючи оптимальну, суху і трохи вітряну погоду. Потрібно встигнути підготувати всі приміщення, де будуть зберігатися й дозрівати наші овочі. Крім усього, потрібно і далі доглядати за літніми та осінніми посівами. Загалом, роботи в саду і на городі у вересні вистачить вдосталь.

Багато овочів, фруктів і ягід вже зібрані,  літні квіти сховалися до наступного сезону. Але холодні ночі і перші осінні дощі не знімають з вас відповідальності за ті рослини, що залишаються в саду на зимівлю. А значить, час знову братися за справу, не випускаючи з уваги нічого.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 357

Святкова атмосфера нині панує у виставковій залі Ковельського історичного музею. Як світлицю гарна господиня вбирає напередодні Великодня рушниками, так прикрасила галерею своїми вишивками талановита ковельська майстриня Ніна Габрилевич до 29-ї річниці Незалежності України.

Понад вісімдесят виробів, оздоблених вишивкою різних технік, представила жінка на персональній виставці. Тільки рушників тут більше пів сотні.

Червоні та чорні нитки переплітаються на полотні у вигадливі візерунки, вимальовуючи дерево роду, чашу добробуту, дивовижних птахів, чарівні квіти, геометричні орнаменти. Особливо цікавим є перший рушник, який вишила пані Ніна — весільний. Він створений ще на домотканому гуцульському полотні. Власне, з цього рушника і почала творитись колекція майстрині.

На сьогодні її доробок надзвичайно багатий та різноманітний: рушники, серветки, ікони, вимпели, сорочки і, навіть, вишита обкладинка до «Кобзаря» та декоративні бейджики для ковельської філії «Союзу Українок». І все це представлено в експозиції.

У кожну роботу пані Ніна вкладає свої любов та тепло. Чимало їх птахами розлетілись по світу та гріють господарям серця спомином про Україну.

Жінка залюблена в свою справу: стіжок за стіжком, хрестик за хрестиком створює все нові шедеври. Не прагне ні з ким змагатися чи мірятися майстерністю у вишиванні, її місія — нести у світ красу.

Двадцять років тому майстриня вперше презентувала свої роботи широкому загалу. За цей час її творчість полюбилась ковельчанам, адже вона не лише вражає своєю досконалістю, а й надихає інших.

Запрошуємо ковельчан та гостей міста відвідати виставкову залу та поринути у чарівний світ вишитих українських традицій від ковельської майстрині Ніни Габрилевич!

Василина Столярчук, 

науковий співробітник Ковельського історичного музею.

Святкова атмосфера нині панує у виставковій залі Ковельського історичного музею. Як світлицю гарна господиня вбирає напередодні Великодня рушниками, так прикрасила галерею своїми вишивками талановита ковельська майстриня Ніна Габрилевич до 29-ї річниці Незалежності України.

Понад вісімдесят виробів, оздоблених вишивкою різних технік, представила жінка на персональній виставці. Тільки рушників тут більше пів сотні.

Червоні та чорні нитки переплітаються на полотні у вигадливі візерунки, вимальовуючи дерево роду, чашу добробуту, дивовижних птахів, чарівні квіти, геометричні орнаменти. Особливо цікавим є перший рушник, який вишила пані Ніна — весільний. Він створений ще на домотканому гуцульському полотні. Власне, з цього рушника і почала творитись колекція майстрині.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 212