"А ти сій квіти... 

Навіть якщо завтра –

 кінець світу... 

Служи землі... Вона

 віддячить дітям..." 

Л. Муріна.

Таким словами починається сторінка Тамари Ігнатюк у мережі Фейсбук. Стрічка її новин – це естетичне задоволення для очей. Уявіть лише, яка краса біля дому та на городі "вживу" – тут усе просякнуте любов'ю до рідної землі. Хата потопає в квітах, город і сад – у чисто виполених грядках,   соковитих плодах, а підвіконники в квартирі – вічно квітуча оранжерея.

"Що б не робив, до всього треба прикласти руки, аби з того щось було, – каже Тамара Євгенівна. – Щоденна праця з любов'ю до справи, турбота про рідних та господарство – гарантована запорука гарного настрою, ліки від усіх хвороб та депресії. Перевірено особисто". 

Пам'ятаю, як ми зустрілись напередодні війни в квартирі у Ковелі. Я була вражена підготовкою до сезону – скрізь розсада. Коли ж країну сколихнули страшні події, скажу відверто, мала сумнів, що висадка відбудеться. Пані Тамара ж ні на мить не сумнівалась, і, дякувати Богу, вже й урожай збирає. А він у господині – вражаючий! За що не спитай – все вродило, як ніколи.

– Перці ідеальні! Таких ще не мали  за всі роки. На кущі – по 20 перчин, а було 8-12. Капусти цвітної "море", а огірків! Заморозили багато полуниці. Зі смородини вже заготовили вино. Смакуємо кавунами. Рясно цвіла шпарагівка, яка  була окрасою городу, вдалась м'яка й без прожилок. Цього року вперше зібрали свій мед. Мали старий вулик, куди запустили бджіл, і вже зібрали 3 кілограми, – захоплено  розповідає Тамара Євгенівна. 

– А як Ваш помідорний рай? До речі, щиро дякуємо, що поділились секретами вирощування та висадки розсади. Порадами скористалось багато господинь. Кожен почерпнув щось нове, бо особистий досвід  важливий, і йому довіряють.

– Урожай пречудовий! Ви знаєте, люди й досі пишуть слова вдячності, просять скинути статтю, бо не бачили або загубили.

І це правда: під світлинами у Фейсбуці дуже багато коментарів типу: "Все записала і на другий сезон буду озброєна вашими порадами": "Випадково побачила ваш допис за томати і була в шоці, що такі ростуть у нас на Волині. Я з Володимира, ніби й близенько, але такого дива ще не бачила. У мене теж є кущів 100, але на них мало помідорів. Буду дуже вдячна, як поділитесь досвідом".

Важливо вберегти помідори від хвороб. Їх слід  обробляти  виключно біопрепаратами "Фітоцид", "Фітоспорин" – саме вони помічні від фітофтори. Це стосується перців, огірків. От зараз дуже  багато томатів, але бачу вже чорні сліди, що мене  насторожує. І це  при тому, що я їх щотижня кроплю водним розчином марганцівки, борної кислоти, йоду й молока. Взагалі, я помітила, що коли систематично обробляти помідори, то й буде врожай. Так, важко, так, не завжди хочеться, але це необхідність! 

– Якось Вам написали: "Ну й хто повірить, що все це робить одна людина? Це – потужне виробництво, міні-завод". Хто ж Ваші помічники? 

– Звісно, допомагають і чоловік, і син та найбільше – невістка Тетяна. Онуки Ілля і Соломія завжди напоготові: водички холодної принесуть, словами підтримають і втішать. Вони найкращі "антидепресанти". Дітки – наш стимул трудитися.

Правда, багато чого роблю сама, бо довірити це комусь, за своїм характером, не можу. Думаю, а раптом щось пропустять (сміється – ред.). От я особисто щотижня по 16 літрів на плечі взяла – і вперед (це при тому, що мені можна  піднімати лише 5). А як інакше, коли ти цілу зиму "спав" на помідорах, весну прожив з ними,  кожен корчик підв'язав, кожній гілочці  "вклонився"?  Це цьогоріч  лише 260 стебел висадили, але на мій вік  260 разів присісти і то непросто.

– Як справи з капустою? Багато хто відмовився її вирощувати через велику кількість шкідників.

– І правда, з капустою теж зараз непросто. Все обліплено гусінню.  Багато тлі на городині, квітах, вічнозелених кущах, де раніше її ніколи не було. От такий важкий рік, що все кропити треба. Капусту, зокрема, я обробляю "ІЛ 200 (Антиколорад)", а якщо головки зав'язані – "Актоцид" щотижня. Це єдине, що допомагає, але обробляти уважно, під кожен слід листочок заглянути. 

– Цей рік не здається Вам швидким на дозрівання?

– Дуже! Все достигає в один час, на тижнів два раніше. Дуже це помітно за садовиною та квітами. От айстри на перше вересня зажди чекаємо, а зараз вони вже перецвітають. Також в цьому році ми милувались красою гібіскусів, які висаджені й у Ковелі на бульварі Лесі Українки. Зазвичай їх цвітіння не бачимо, бо вони завжди мерзнуть. 

– Вже зібрали урожай цибулі й часнику. Чи задоволені? Як будете зберігати?

– Так цибуля вродила, вибрали 35 відер! Цього нам вистачить аж до наступної осені. До цього часу ми споживаємо минулорічний урожай. Якщо правильно зберігати, то вона не  проростає  і не псується. 

На горищі  розкладаємо в один шар, а коли почались приморозки, не накриваємо. А як температура буде -80С, даємо пройти холодом (але щоб не промерзала!), після – накриваємо 2 ковдрами  і так зберігаємо до вересня наступного року. Якщо її відкрити, то вона одразу проросте. Тож не робимо цього навіть, щоб перебрати, бо вийде холод, що тримається під ковдрами. Так зберігаю і часник, правда за цей час він може трішки всохнути.

– Багато хто закинув городництво. Мовляв, невигідно, бо дорого обходиться, потребує багато догляду – краще купити. Що думаєте про це?

– Ми не вправі вирішувати за когось. Бідкатись, що все дороге – легко, а посадити й виростити – важко. Мені здається,  що домашнє,  яке не є, але воно в тисячу разів краще за привозне. Не сади 260 кущів помідорів – посади чотири, доглянь за ними, як слід, і ти свою сім'ю хоча б на літо забезпечиш. Тоді не будеш купувати дорожнечу і говорити, що пенсія чи зарплати малі, бо підеш на грядку і безкоштовно збереш не одне відерце власно вирощених овочів чи фруктів.

– У зв'язку з подіями в Україні багато хто живе в постійній тривозі, впали у відчай. Що Ви, як затятий оптиміст та приклад незламності духу, порадите нам? 

– Відчай –  це вже останнє, що може бути. Не слід  допускати цього! Я не розумію: яке ж життя без надії? Треба всупереч ворогу вірити, надіятись, любити і творити, бо без цього нема життя. Працювати совісно, не чекаючи допомоги (чи поки держава виділить, чи хтось принесе).  Я завжди кажу: надійся на себе, і все буде добре. 

Вистоїмо (на жаль, великою ціною людського життя), але Перемога буде  за нами! Дай, Боже, нам всім миру і здоров'я, щоб ще трішечки потрудитись на своїй землі.

– Дякую за оптимізм! Ви – гарний приклад того, що де працюють з любов'ю, там земля дарує щедрий урожай. 

l

Ось такі люди, а їх у нас чимало, – гордість  славного трудолюбивого народу України. Завдяки таким невтомним господиням – перезимуємо, бо вони вже зробили консервацію і для себе, і для сусіда, і для захисників України.  

Розмову вела

 Аліна РОМАНЮК.

Л. Муріна.

Таким словами починається сторінка Тамари Ігнатюк у мережі Фейсбук. Стрічка її новин – це естетичне задоволення для очей. Уявіть лише, яка краса біля дому та на городі "вживу" – тут усе просякнуте любов'ю до рідної землі. Хата потопає в квітах, город і сад – у чисто виполених грядках,   соковитих плодах, а підвіконники в квартирі – вічно квітуча оранжерея.

 

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 448

Протягом всієї війни, яку розв'язала путінська росія, сідаю біля  вікна і з великим сумом, а іноді й зі страхом дивлюсь на горизонт. 

Із вікна четвертого поверху чітко видно  в темряві червону  заграву на Сході і Півдні.

Чому горизонт червоний? Там,  далеко від нас – найгарячіші точки сьогоднішньої війни із кривавими вбивцями-орками.

Починаю щиро і гаряче молитися. З усім, що є на серці, звертаюсь до Бога, до сина Божого – Ісуса Христа і до пресвятої  Божої Матері Марії. Вірю: мої молитви будуть почуті, Могутня Божа Сила допоможе нам, українцям, подолати лютого ворога – сатану в людській  подобі.

Ось і сьогодні, як завжди, сіла біля вікна і з новими молитвами звернулась до Божих Сил Небесних, заспокоїлась, задрімала.

Перед заплющеними очима почали вимальовуватись картини фантастичного, казкового характеру.

…Фронт. Позиції Збройних Сил України. Бійці дуже стомлені, але стійко і мужньо захищають кожний клаптик  землі нашої неньки-України.  Ні кроку  назад, а тільки вперед — до повної Перемоги над рашистами! 

Раптом над воїнами відкрилось небо і з'явилась чітка постать Божої Матері Марії із величезною Вогняною кулею в простягнутих руках.

Вогняна куля освітила небо і Землю, вислизнула із рук Божої Матері Марії і покотилась в бік ворожих позицій.

Наші бійці, кожний зі своєю зброєю, швидко, сміливо, за наказом командирів, кинулись слідом за Вогняною Кулею.

Вогняна  Господня Куля і хоробрі українські воїни знищували ворогів, які в жахові, не чинячи опору, покидали свої криваві ракетні  установки, "гради", нашу землю і бігли від смерті.

Наші бійці зупинились біля російського кордону, адже,  на жаль, нам не дозволено знищувати ворога на його землі, не дивлячись на те, що він палить, трощить, вбиває нас на українській землі. Мені незрозуміло, за якими законами війни існує ця заборона, адже в Другій Світовій війні гнали фашистів до самого Берліна.

Бійці зупинись, але не зупинилась Вогняна Господня Куля. Вона перегнула кордон рашистів, де запалали диким вогнем перші прикордонні міста, села…

Господня кара не забарилась – пожежа від Вогняної Кулі Божої Матері Марії захопила всю "могутню", як вона себе вважає, державу росію – державу-монстра, вбивцю, державу-агресора, державу-теториста світового масштабу.

Картина згодом зникла з моїх очей, і я залишилась дуже задоволеною від того, майже реально немальованого  моєю бурхливою уявою.

І все ж таки вище написане – фантастика, можливо навіть казка про Вогняну Кулю Божої Матері Марії.

Правда і реальність в цій казці одна: наш мужній український народ обов'язково переможе проклятих рашистів, бо з нами завжди і всюди ще й Сила Божа!

Вперед 

із Богом, до Перемоги!

В глуху ніч привидилось мені,

Що хтось запитав мене у сні:

"Для спасіння України,

Якщо навіть ти загинеш,

Зможеш землю покинути, 

На якийсь час поринути

У таке світле, бездонне небо?

Адже так треба! Адже так треба!".

Я розхвилювалася до краю.

Комусь швидко відповідаю:

"Для спасіння України

Готова в будь-яку хвилину

Святу землю покинути,

На скільки треба, поринути

У світло-синє бездонне небо.

Якщо так треба! Якщо так треба!

Я знаю, що моя дорога

Буде нелегкою до Бога,

Та повинна пам'ятати,

Богу і святим розказати:

"Злі орки дійшли до краю,

Дітей-янголів вбивають,

Їхню невинну кров проливають.

Зло на Землі не згасає…".

То ж це зло потрібно погасити.

Я у Бога буду просити

Всі безчинства зупинити.

На Землі орків судити,

Рашистів суворо покарати,

Воїнам нашим допомагати

Ворога якнайшвидше здолати!

Станеться так — із Правдою

 й Богом

Ми прийдем до Перемоги!".

Хай буде мир на всій Землі!

Війна! Йди геть з Землі навіки!

Руйнуєш ти Життя, Любов…

Із людських сліз створились

 ріки,

І ллється українців кров…

Нехай загинуть смерть і муки,

Біда, ненависть, підлість, страх,

А з ними й орки – злі тварюки!

Жде на росію повний крах!

Ми переможем неодмінно

Всі сатанинські сили злі!

Нехай життя буя невпинно!

Хай буде мир на всій Землі!

Марія БАТРАЧЕНКО,

голова Ковельської 

міської ради ветеранів 

війни і праці.

Протягом всієї війни, яку розв'язала путінська росія, сідаю біля  вікна і з великим сумом, а іноді й зі страхом дивлюсь на горизонт. 

Із вікна четвертого поверху чітко видно  в темряві червону  заграву на Сході і Півдні.

Чому горизонт червоний? Там,  далеко від нас – найгарячіші точки сьогоднішньої війни із кривавими вбивцями-орками.

Починаю щиро і гаряче молитися. З усім, що є на серці, звертаюсь до Бога, до сина Божого – Ісуса Христа і до пресвятої  Божої Матері Марії. Вірю: мої молитви будуть почуті, Могутня Божа Сила допоможе нам, українцям, подолати лютого ворога – сатану в людській  подобі.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 161

Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторканна і незламна річ – гідність людської особистості. 

В житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають торжества і години страждання; душу її стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності. Бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовлятися від задоволення і піти на жертву в ім'я блага рідної, близької людини, особливо блага дітей, треба піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями і емоційними поривами.

Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, переживати радість і горе, з гідністю хворіти і зустрічати свою останню годину. У найважчих обставинах – навіть тоді, коли життя здається неможливим, не можна переступати ту грань, за якою кінчається владарювання розуму над нашими вчинками, і починається темна стихія інстинктів і егоїстичних бажань.

Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості  виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї культури, негідне нехай викликає в тебе презирство і огиду.

Василь Сухомлинський.

Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторканна і незламна річ – гідність людської особистості. 

В житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають торжества і години страждання; душу її стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності. Бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовлятися від задоволення і піти на жертву в ім'я блага рідної, близької людини, особливо блага дітей, треба піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями і емоційними поривами.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 443

Як би багато хто з нас не хотів, але літо уже промайнуло, осінь впевнено входить у свої права. Це означає, що наш гардероб поступово змінюється на більш теплий. Хоча надія на бабине літо є, проте варто детальніше ознайомитися із трендами в осінній моді.

Акцент на етно 

Ця тематика продовжує набирати обертів і з’являтися у колекціях відомих дизайнерів та на полицях магазинів одягу.

Класно поєднувати у своєму гардеробі речі з вишитими елементами та сучасними одиницями: наприклад, об’ємна вишита сорочка із модними джинсами.

В’язані речі

Об’ємні светри, кардигани, вузькі сукні, костюмні комплекти — це база гардеробу, яка також не втрачає своїх позицій.

Важливо звертати увагу на склад виробу, щоб у ньому переважали натуральні тканини з невеликими домішками (до 5%) синтетичних тканин.

Довжина максі

Можливо, ви сумніваєтеся, чи підійде вам така довжина, але якщо ви низького зросту, спробуйте поєднати максі і підібрати взуття в тон. За допомогою цих прийомів ви здаватиметеся вищими і стрункішими.

Яскраві кольори

Навіть в осінній гардероб хочеться додати кольорів – помаранчевий, фуксія, синій, зелений. Особливо ефектний вигляд матимуть яскраві костюми зі структурованими одиницями.

Маскулінність

Вироби з чіткими лініями, вираженими плечима – також серед трендів прийдешньої осені.

Дуже класно стилістично поєднувати маскулінність із жіночими силуетами. Наприклад, оверсайз-піджак, мінісукня на бретелях, стильні лофери, акцентні прикраси та сумочка.

Мода адаптується до настроїв суспільства, відповідно – несе свій меседж та відіграє свою роль.  

Ірина МАРЧУК.

Як би багато хто з нас не хотів, але літо уже промайнуло, осінь впевнено входить у свої права. Це означає, що наш гардероб поступово змінюється на більш теплий. Хоча надія на бабине літо є, проте варто детальніше ознайомитися із трендами в осінній моді.

Ця тематика продовжує набирати обертів і з’являтися у колекціях відомих дизайнерів та на полицях магазинів одягу.

Класно поєднувати у своєму гардеробі речі з вишитими елементами та сучасними одиницями: наприклад, об’ємна вишита сорочка із модними джинсами.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 152

16 вересня, п'ятниця

Схід Сонця - 06.58; захід - 19.33.

Місяць - у Близнюках.

Міжнародний день охорони озонового шару.

Мчч. Дорофея, Петра.

Іменини: Петра, Андрія, Олексія, Юхима, Івана, Романа.

17 вересня, субота

Схід Сонця - 06.59; захід - 19.31.

Місяць - у Близнюках.

День працівників цивільного захисту України (День рятівника).

День винахідника і раціоналізатора. 

День фармацевта. 

Мчч. Феодора, Юлiана.

Іменини: Юліана, Олександра, Миколи, Федора, Івана.

18 вересня, неділя

Схід Сонця - 07.01; захід - 19.29.

Місяць - у Раці.

День працівників лісу.

Всенародний День батька.

Неділя 14 після П'ятд. Прор. Захарiї та прав. Єлизавети. Прмч. Афанасiя Берестейського.

Іменини: Захара, Єлизавети, Опанаса, Гліба, Раїси.

19 вересня, понеділок

Схід Сонця - 07.02; захід - 19.26.

Місяць - у Раці.

Спомин чуда Архістратига Михаїла в Хонах.

Іменини: Михайла, Андрія, Архипа, Діонісія, Дмитра, Макара.

20 вересня, вівторок

Схід Сонця - 07.04; захід - 19.24.

Місяць - у Леві.

Передсвято Різдва Пресвятої Богородиці. Прмч. Макарiя Канiвського.

Іменини: Макара, Олександра, Василя, Григорія, Євгена, Степана.

21 вересня, середа

Схід Сонця - 07.05; захід - 19.22.

Місяць - у Леві.

Міжнародний день миру.

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ.

Ікон Софії, Премудрості Божої, Почаївської,  Холмської Богоматері.

Іменини: Івана, Георгія.

22 вересня, четвер

Схід Сонця - 07.07; захід - 19.20. 

Місяць - у Леві.

День партизанської слави.

Всесвітній день без автомобіля.

Післясвято Різдва Богородиці. Праведних Богоотців Йоакима i Анни. Свт. Феодосiя Чернiгiвського. 

Іменини: Якима, Анни, Олександра, Олексія, Захара.

Народні прикмети

n Пізній падолист — на суху осінь.

n Бабине літо непогідне — осінь суха.

n Яка погода на другу Пречисту — такою буде і вся осінь. 

Місячні фази у вересні

Спадаючий  Місяць — до 25 вересня.

Третя чверть Місяця — 18 вересня.

Молодий Місяць —  26 вересня. 

Зростаючий Місяць — 27-30 вересня.

Підготувала Аліна РОМАНЮК.

Схід Сонця - 06.58; захід - 19.33.

Місяць - у Близнюках.

Міжнародний день охорони озонового шару.

Мчч. Дорофея, Петра.

Іменини: Петра, Андрія, Олексія, Юхима, Івана, Романа.

Схід Сонця - 06.59; захід - 19.31.

Місяць - у Близнюках.

День працівників цивільного захисту України (День рятівника).

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 229

ГОРОСКОП

з 19 по 25 вересня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 176