Переконався на власному досвіді: чим більше тобі літ, тим більше цікавишся медициною, роботою медзакладів.
Із тієї цікавості роблю висновок, що Ковельське МТМО – це «Титанік» в океані охорони здоров’я нашого краю, а, може, й усієї України.
Він впевнено йде визначеним курсом крізь тумани морські, долає буруни і хвилі сучасних реформ і по праву несе естафету лідера. На «капітанському містку» – досвідчений управлінець Валентин Вітер із командою професіоналів. Вони міцно тримають штурвал корабля медицини. Курс незмінний: лікувальний, діагностичний і профілактичний процеси мають відповідати кращим зразкам передових країн Європи.
В силу різних причин останнім часом мені довелося декілька разів звертатися за допомогою до ковельських цілителів в білих халатах. Скажу відверто: тішить око естетика, дизайн палат та діагностичних кабінетів, які відповідають європейському рівню. Приємно вражає розмаїття найсучаснішої апаратури, що забезпечує можливість якісно лікувати та діагностувати всі види хворостей. Більше того, сучасна апаратура дозволяє робити пересадку серця, про що не раз писала наша газета. І найголовніше – медперсонал, цей «золотий» фонд нації і «Титаніка» проходить лікарську практику в кращих клініках Європи. У цих процесах набуває досвіду молоде, творче покоління.
Не є секретом, що здорова людина згадує лікарів, коли в боку щось заколе і серце заболить. Ось тут і бачиш внутрішній світ лікаря, його людяність, відповідальність. Так сталося, що моїй дружині, яка за свій вік нажила кілька хворостей і відпрацювала в рентгенкабінеті лікарні більше десяти років, довелося звернутися за невідкладною лікарською допомогою у вихідний день. Супроводжуючи хвору, я разом із тим побачив чітку роботу приймального відділення. На мою суб’єктивну думку, тут все продумано і зручно для хворих пацієнтів.
Поруч із реєстратурою розташована палата для обстеження на кілька ліжок. У той день за допомогою звернулося четверо хворих. Приємно було бачити, як біля кожного пацієнта «ворожить» лікар, асистенти та медсестри. Все без затримки, з увагою і повагою.
У кожного пацієнта – своя проблема. Тому для більш якісного обстеження запрошується лікар з того чи іншого профільного відділення. Через відносно недовгий період часу біля дружини з’явився невропатолог, а потому – хірург. Тестуючий лікар оперативно вник в історію хвороби, порадив, як діяти в перші хвилини і години кризи та призначив відповідні ліки. Разом із тим медсестрички взяли на аналіз кров, відправили до лабораторії.
Через одну-дві години прийняли рішення по кожному пацієнту. Сусіда по ліжку із явними симптомами інсульту направили до реанімаційного відділення, незважаючи на його прохання відпустити додому, щоб… дополоти буряки на власному городі. Дружині дозволили повертатися додому, попередньо полегшивши стан уколом і настановами з підтримки здоров’я в домашніх умовах. Заодно виписали рецепт на придбання необхідних ліків в аптеках, що поруч. Ми щиросердечно подякували за уважність і людяність медперсоналу лікарні.
В автівці згадався телесеріал «Медики Чикаго». Порівнявши те, що показують у кіно і те, що бачу в МТМО, констатую, що в нас багато спільного з американцями. І це не тільки оснащення лікувального процесу (в нас багато найсучаснішої апаратури), а те, що відрізняє лікаря від представників інших професій: любов до фаху, любов і повага до пацієнта, відповідальність за життя іншої людини.
Ковельська медицина за останні роки зробила вагомий крок вперед. Згадалося, коли у свій час постало питання створення на базі Ковельської міської лікарні МТМО. Тоді, будучи міським головою, попри заперечення окремих чиновників, я рішуче відстоював цю реформу. Практика показала правильність прийнятого тоді рішення.
Час невпинно летить в майбуття. І не треба бути пророком, щоб сказати, що на його крилах будуть і віруси, і пандемії, і різноликі хворості. Беззаперечно одне: добро, милосердя і здоров’я перемагатимуть.
Чим більше літ, тим більше подорожей до лікаря, – зазначив я. І скільки б не зверталися до медперсоналу, відчували доброзичливість та увагу до наших болючих проблем. Тож ми з дружиною висловлюємо щиросердечну подяку нашим цілителям і найперше – очільнику МТМО Валентину Вітру з побажаннями миру, добра, благословення Божого. Прямуйте і далі визначеним курсом в ім’я здоров’я людини!
Анатолій СЕМЕНЮК,
Почесний громадянин
міста Ковеля, колишній
міський голова.
Переконався на власному досвіді: чим більше тобі літ, тим більше цікавишся медициною, роботою медзакладів.
Із тієї цікавості роблю висновок, що Ковельське МТМО – це «Титанік» в океані охорони здоров’я нашого краю, а, може, й усієї України.
Анатолій СЕМЕНЮК,
Почесний громадянин міста Ковеля, колишній міський голова.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 7
Четвер. Ясно. Температура: 32оС. Вітер північно-західний помірно сильний.
Шановні читачі!
На фронті важко. Пекельно важко. І не тільки тому, що докучає літня спека. Вогнем від бомб, куль, снарядів палає весь «нуль», де наші Герої обороняють державу від озвірілого ворога. Про складну ситуацію інформують щоденні ранкові повідомлення Генштабу.
На фронті готують борщі, ліплять голубці, печуть сирники, смажать рибу. Бійці 100-ої окремої механізованої бригади 54-го батальйону варять їжу не лише для себе, а й для чотирилапих «гостей» – собак, лисиць, їжаків і навіть ласок. 
Сьогодні боляче і страшно дивитися у передачах всеукраїнських та волинських телеканалів «Аверс», «Конкурент», читати у місцевих газетах про те, як нищівно вирізають наші ліси. 
Переконався на власному досвіді: чим більше тобі літ, тим більше цікавишся медициною, роботою медзакладів. 
ОВЕН. Старання на роботi починають приносити плоди, настав час отримання нагороди. Авторитет на високому рiвнi, до вас прислухатимуться, але не зазнавайтеся. Бажано рацiонально витрачати сили i дозувати навантаження. 