06.08.2015

images (2)Право на пільги мають понад 10 тисяч ковельчан

1 липня 2015 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 389 від 4 червня 2015 року “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї". Понад 10 тисяч мешканців Ковеля матимуть право на отримання пільг з урахуванням доходів.
Згідно з цією Постановою окремим громадянам, що мають право на пільги,   для підтвердження права на отримання пільги необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення і подати декларацію. Розмір середньомісячного доходу з розрахунку на 1 особу на призначення пільги не повинен перевищувати 1710 грн. Якщо середньомісячний дохід сім'ї з розрахунку на одну особу не перевищуватиме 1710 грн., то пільговик має право на отримання пільги протягом наступних шести місяців.
Визначення права на пільги управлінням проводитиметься двічі на рік. У цьому процесі радикально змінений порядок взаємодії між управліннями праці та соціального захисту населення і комунальними підприємствами, які надають послуги. Зокрема, до управління подаватимуться декларації, їх розглядатимуть, і потім до комунальних служб направлятиметься інформація про те, що особа має право на пільгу. 
У міській раді ветеранів війни, праці і Збройних Сил працівниками управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради проведено широку інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Розповсюджено "Пам'ятку пільговику".
Триває й робота щодо надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Впродовж травня-початку серпня ц. р. надійшли заяви з проханням про такі субсидії від 3750 домогосподарств міста.
 Світлана Созонік, 
 заступник начальника управління       
праці та соцзахисту населення міськвиконкому.                                                

1 липня 2015 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 389 від 4 червня 2015 року “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї". Понад 10 тисяч мешканців Ковеля матимуть право на отримання пільг з урахуванням доходів. 

Світлана Созонік.                                

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 667
Читати далі
06.08.2015
“Квінта”—
 на фестивалі 
у Трускавці

11742805_1598687633745221_3755846174519750141_nНагороди вручено рідним загиблих

П'ятеро ковельчан за мужність і героїзм посмертно удостоєні державних відзнак

 У Ковелі вручили державні нагороди рідним загиблих воїнів АТО...        

“Квінта”—  на фестивалі у Трускавці

На адресу міського голови Олега Кіндера надійшла подяка для камерного оркестру "Квінта" ...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 625
Читати далі
06.08.2015

120px-Алея_Героїв_у_міському_парку_БорисполяЦе потрібно живим

В газеті "Вісті Ковельщини" від 21 липня ц. р. Анатолій Семенюк запросив до розмови про місце встановлення пам'ятника борцям за волю і незалежність України. Я хочу поділитись своєю думкою з цього приводу.

Те, що встановлення пам'ятника біля входу в кафе "Казка" недоречне, на мою думку, навіть не підлягає обговоренню. 
Щодо місця на центральному майдані перед Будинком рад, то воно теж не зовсім вдале, адже тут розміщені органи місцевого самоврядування і ще цілий ряд різних установ. Сюди щодня йде маса людей у своїх справах. Ні для кого не секрет, що в нас є ще й такі, для яких борці за волю і незалежність України — це "хунта", "бандити", "бандерівці", а хочеться, щоб до пам'ятника йшли люди, які мають в душі патріотизм, а не тому, що пам'ятник стоїть на їхньому шляху. 
Ідея встановлення монумента в парку імені Тараса Шевченка також не зовсім вдала. Я поясню, чому. Як відомо, все пізнається в порівнянні. Я, правда, не знаю, якого розміру буде майбутній пам'ятник, але, на мою думку, на фоні величного пам`ятника Кобзарю він буде губитися. Ми вже маємо досвід, коли на меморіалі Слави "притулили" пам'ятник воїнам-"афганцям", а проти самого меморіалу він виглядає досить бідно, якщо не сказати більше. 
На мій погляд, найбільш вдале місце — це міський парк культури і відпочинку із входу з бульвару Лесі Українки, яке віддалене від кафе "Казка".
На продовження розмови щодо алеї почесних поховань на міському кладовищі, то думаю, що така алея має бути. Коли я відвідую померлих родичів і знайомих, свій похід  закінчую алеєю почесних поховань, яка була започаткована при закладанні кладовища. Я ні з ким із  там похованих не був знайомий (хоча мені вже 62 роки), але я майже всіх  знаю, вони були знаними і шанованими людьми в місті та районі.
Анатолій Семенюк пише: як прикро, що там немає могили Р. Е. Герасімова, а мені прикро, що там немає могили мого колишнього керівника, який відійшов у Вічність, — Степана Павловича Тищука, людини, яка стояла біля витоків заснування Ковельського водоканалу, віддала цій справі більше 40 років, створивши одне з найбільших підприємств життєзабезпечення міста, яке завдяки колективу і керівництву й сьогодні удосконалюється і розвивається. 
Якщо людина шанована при житті, то вона має бути шанована й після смерті. Щодо того, що перед Богом і Вічністю всі рівні, заперечень бути не може, і тільки одному Богові відомо, де упокоїться душа покійного, а місце поховання тіла для Нього не має ніякого значення. Якщо хтось думає, що поховання на алеї почесних поховань є прямою дорогою в рай, то вважаю, що він глибоко помиляється. Це потрібно не мертвим, це потрібно живим.
З повагою —
Володимир НИКИТЮК.
м. Ковель. 
 

Те, що встановлення пам'ятника біля входу в кафе "Казка" недоречне, на мою думку, навіть не підлягає обговоренню. 

Володимир НИКИТЮК.

 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 466
Читати далі
06.08.2015

скачанные файлы (3)Боже, нам єдність подай!

В духовному гімні українців є такі слова: "Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!". У цих словах — глибокий зміст, бо найголовніше для усіх поколінь українського народу було, є і буде збереження своєї національної ідентичності, утвердження державності, забезпечення єдності дій і помислів. Особливо велике значення це має сьогодні, коли проти України розв'язана агресія з боку путінської Росії...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 662
Читати далі
06.08.2015

скачанные файлы (3)Боже, нам єдність подай!

Автори звернення до газети (про яке ми згадували вище), заявляли, що "лжепатріоти розхитують державу зсередини". Вони, мабуть, забули візити патріарха Кіріла в Україну, його проповіді про "єдіний рускій мір, про єдіноє отєчєство, про єдіную православную вєру" – хіба це не роз'єднувало Україну, не сіяло розкол?
Політв'язень польських і совєцьких таборів, шевченкознавець Микола Куделя якось сказав: "Вся трагедія України в тому, що ми на певному етапі історії опинились в одній вірі з москалями". Дійсно, українці вважали росіян своїми православними братами. Козаки зраджували І. Мазепу, тому що не могли воювати проти своїх "єдиновірців". Зате в Батурині москалі потопили в крові своїх православних братів.
Зараз в Україні іде неоголошена війна з Росією, тому важлива позиція кожного громадянина України, в т. ч. і священиків. Не всі священики церков УПЦ (МП)  затяті москвофіли і антиукраїнці. Але, на жаль, таких немало. Вони відмовляються хоронити загиблих воїнів, відмовляють у сповіді й причасті учасникам АТО, висловлюючи на їх адресу образи, радять всілякими способами уникати мобілізації до війська. 26 квітня ц. р. ми були свідками, коли черниця Мотронинського монастиря на Черкащині звернулась до настоятеля, щоб він швидше зачинив храм, бо "сейчас придут бандеровцы и еще чего-то утащат". І групу українських воїнів не впустили в храм. А вони на другий день їхали на Схід воювати з московськими окупантами, захищати Україну, в т. ч. і згаданий монастир.
Багато ковельчан висловлюють своє обурення тим, що окремі церковнослужителі УПЦ (МП) ігнорують національно-патріотичні заходи у нашому місті, хоч вони це заперечують і стверджують, що є великими патріотами України. Однак факти свідчать про інше. Дивного у цьому немає нічого, адже московські церковні спільноти – це "п'ята колона" в Україні, які виконують  волю Путіна через патріарха Кіріла і його місцеблюстителя в Україні митрополита Онуфрія. Основне їх завдання, як нещодавно відзначив в одному з інтерв'ю доктор богословських наук, викладач Київської православної академії Дмитро Степовик, "всіляко гнобити Київський патріархат і, звичайно, підтримувати агресію в країні. Вони жодної заяви не зробили щодо анексії Криму, щодо того, що відбувається на Донбасі. А мовчання – це знак згоди. Значить, вони з цим погоджуються. Тим паче, ми маємо факти, що їхні священики навіть благословляли  зброю сепаратистів, бандитів. І осуду тому з боку Церкви не було…".
Проте жахливі убивства невинних людей на Майдані, ще жахливіша війна на Сході, знімають полуду з очей багатьох українців, і вони цілими парафіями переходять до своєї рідної церкви. У Ковелі окремі свідомі люди теж переходять до українських церков. Процес розпочався, і він незворотній. Бо ми ще довго будемо свідками пророчих слів А. Шептицького, які він виголосив на весь світ у 1917 р., що Росія в ставленні до  України завжди буде агресором.
На жаль, до мудрих слів не завжди дослухаємось, і за це нам доводиться платити дуже велику ціну. Час уже українцям зрозуміти, що у нас – своя держава, своя мова, своя історія, свої герої, своя культура – і повинна бути своя єдина Українська Церква, незалежна від Москви.
І так воно, врешті-решт, буде. Про це свідчать і події останнього часу на теренах Волині. Нещодавно на своїй позачерговій 35-й сесії депутати Волинської обласної ради більшістю голосів прийняли рішення "Про підтримку звернень Луцьких міської і районної рад до місцевих вірян Української Православної Церкви, яка є частиною Російської (Русской) Православної церкви" на адресу керівництва Української держави та ієрархів УПЦ КП і УПЦ. У зверненнях висловлено вимогу ініціювати процес перереєстрації УПЦ в РПЦ в Україні, бо так воно фактично давно вже є. І не може Церква, яка є частиною РПЦ, обдурювати людей і називати себе "українською".
Прикметно, що звернення своїм голосуванням підтримали депутати обласної ради від  Ковельщини. Вважаємо, що настав  час сказати своє рішуче слово і депутатам Ковельських міської і районної рад. Виборці-патріоти України цього від них чекають.
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні!
Героям слава!
Ігор ВЕРЧУК, 
голова Волинської обласної організації Української Народної партії, голова Ковельської районної ради.
Іван СИДОРУК, 
Заслужений працівник культури України.
Геннадій САРАПІН, 
голова Волинського обласного відділення Українського фонду культури, громадський діяч.
Сергій ДРУЖИНОВИЧ, 
МГО "Молодіжний фонд "Наше майбутнє", ГО "Правий сектор Ковельщини".
Наталія СЛАВІКОВА, голова правління ГО "Реабілітаційний центр".
Олена МІСЮРА, 
Ковельська міська філія "Союзу Українок".
Катерина КУХАРЕНКО, координатор 
ГО "Майдан Гідності".
Ярослав ШЕВЧУК, Волинська обласна 
громадська організація "База відпочинку "Пісочне".
Василь КРЕЦУЛ, Ковельське міське 
відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів.

(Продовження).

Автори звернення до газети (про яке ми згадували вище), заявляли, що "лжепатріоти розхитують державу зсередини". Вони, мабуть, забули візити патріарха Кіріла в Україну, його проповіді про "єдіний рускій мір, про єдіноє отєчєство, про єдіную православную вєру" – хіба це не роз'єднувало Україну, не сіяло розкол?

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 648
Читати далі
06.08.2015

IMG_3565Міліціонери завітали в "Оберіг"

У розпал літніх канікул правоохоронці Ковельського міськвідділу внутрішніх справ відвідали дитячий оздоровчий табір "Оберіг", що розташований в Уховецьку Ковельського району. В цей час, окрім місцевих школярів, там відпочивали та оздоровлювались 20 дітей з Старобільського району Луганської області.
Зустріч з дітьми розпочалася із проведення бесіди-лекції працівниками кримінальної міліції у справах дітей  про правила поводження під час літніх канікул, застереження від протиправного.
Зацікавленість та особливі емоції у школярів викликав показ експертом-криміналістом процесу виявлення відбитків слідів рук. 
Не залишили юні поза увагою й правила дорожнього руху, спільно з міліціонером дорожньої автомобільної інспекції згадали основні аспекти поведінки на дорозі. 
"Під час літніх канікул, коли Ви маєте безліч вільного часу, бажаємо використовувати його з користю, безпечно для життя та здоров'я", – звернулись  гості з міліції до дітей.
Ковельський МВ УМВС
України у Волинській області.
НА ЗНІМКАХ:  під час перебування ковельських правоохоронців у дитячому оздоровчому таборі "Оберіг".
Фото з архіву Ковельського міськвідділу внутрішніх справ.

У розпал літніх канікул правоохоронці Ковельського міськвідділу внутрішніх справ відвідали дитячий оздоровчий табір "Оберіг"...

Захистимо наших дітей!

Серед гострих соціальних проблем одна з найболючіших – проблема наркоманії. У двадцять першому сторіччі хворобливий потяг до смертельного зілля...
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 553
Читати далі
06.08.2015

скачанные файлы (2)"Лісова пісня" — гімн волинських лісів

6 серпня Леся Українка закінчила написання своєї драми-феєрії "Лісова пісня". Це — вершина творчості письменниці, її гімн рідній землі та рідному народу. У цей твір драматург вклала стільки любові, стільки захоплення рідним краєм, що він просто не міг не стати перлиною у скарбниці не лише української, а й світової літератури.

Ще з дитячих літ Лесю Українку вабив таємничий світ казок та легенд рідного краю. Олена Пчілка часто вивозила своїх дітей в навколишні села, де вони записували народні пісні, колядки, щедрівки, обряди. 
Так, у селі Жабориці, що на Звягельщині, маленька Леся вперше почула розповіді матері про мавок, а потім в Колодяжному вона "бігала самотою в ліс" і там чекала на зустріч з Мавкою. 
"І над Нечимним вона мені мріяла, як там ночували — пам'ятаєш? — у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов "слушний час" — я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік", — писала Леся Українка у листі до матері.
Написана "Лісова пісня" у Грузії 1911 року. У драмі звучить голос краси, свободи. До нас промовляє природа — жива, одухотворена, у всіх її багатобарвних виявах.
Народжена з туги за рідним краєм, "Лісова пісня" відкрила дивоцвіти зрілого письменницького таланту Лесі Українки.
"А я таки сама "неравнодушна" до сі речі, — бо вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша, — писала Леся Українка в листі до матері. А Олена Пчілка, прочитавши рукопис драми-феєрії, поспішила повідомити читачів журналу "Рідний край" про новий твір своєї талановитої доньки "по змісту одмінний од давніших", а також про те, що написаний він прекрасним, дуже розмаїтим віршем і сповнений тонкої поезії, "що має при тім чисто місцеві волинські чари".
"Лісова пісня" була опублікована в журналі "Літературно-науковий вісник" 1912 року. Драматична цензура дозволила п'єсу для постановки на сцені у квітні 1912 року трупі Миколи Садовського. 
У листі до матері Леся Українка так реагувала на цю звістку: "Щодо "Лісової пісні", та просила Людю (Людмилу Старицьку-Черняхівську), щоб Садовський в разі серйозних замірів ставити сю річ не зміняв нічого, не списавшись зо мною, — боюся, щоб там чого не "співнили", намагаючись улегшити постановку. 
Я тямлю, що без змін її дуже трудно поставити, але всяким змінам є границя… Так само я могла б подати поради і щодо костюмів, як я собі їх уявляла (виписувати те все у  ремарках було б незугарно, бо в сій речі і ремарки мають свій "стиль", а не тільки "служебне значення"). 
Якесь в мене роздвоєне почуття щодо сеї поеми — я б хотіла бачити її на сцені, і боюся, не "провалу" боюся, а переміни мрії в бутафорію… Ну та се ж вічна трагедія авторів".
 За життя Лесі Українки "Лісова пісня" так і не була поставлена на сцені.
1914 року драма-феєрія виходить окремим виданням. Газета "Рада" повідомляє про цю подію читачів, акцентуючи, що книжка дає готовий матеріал для постановки на сцені, зокрема, містить додатки:
1. Народні волинські мелодії, що сама авторка вибрала до "Лісової пісні".
2.Типи і краєвиди Волинського Полісся (портрет парубка, двох жінок, дерева).
Уперше драма-феєрія була поставлена в Державному драматичному театрі у Києві Борисом Кринівецьким 22 листопада 1918 року, а в Західній Україні — у вересні 1923 року в народному театрі товариства "Українська бесіда" у Львові.
Успіх вистави був і залишається незаперечним. Остап Вишня сказав: "Яка краса ця "Лісова пісня"! Яка насолода бачити її на сцені… Казка… Дивна легенда...". До "Лісової пісні"  звертаються представники інших видів мистецтв. Вона живе як балет, опера, кінофільм. Драма викликає постійний інтерес живописців, графіків, скульпторів.
"Лісова пісня" Лесі Українки відкриває перед нами всю красу Волині. Це — зворушлива, ніжна пісня наших лісів. Вона закликає зберегти у серці те, "що не вмирає".
Збуваються пророчі слова Лесі Українки, мовлені вустами Мавки: "будуть приходити люди…".
Ось і минулої неділі прийшли в урочище “Нечимне" гості й учасники свята "Лісова пісня", аби доторкнутися до витоків "Лісової пісні", пройтися стежками, де ходила маленька Леся, вдихнути на повні груди того незайманого чистого повітря. Прийшли, аби побачитися з Мавкою, адже як писав волинський поет Олександр Богачук:
Хто з нею не бачивсь,
Приїдьте, будь ласка.
Там ниви, озера, гаї солов'їні.
Якщо не забули ви, що таке 
                                            казка,
Її ви побачите в нас, на Волині.
Ольга Бойко,
 науковий співробітник музею "Лісова пісня" в урочищі "Нечимне".

Ольга Бойко.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 3417
Читати далі
06.08.2015

скачанные файлы (1) Зігріймо добротою!

В цей надзвичайно складний для України час Червоний Хрест не може бути осторонь подій в державі.
Крається серце за людей, які полягли на Майдані, болить душа, що росіяни виявились не братами-друзями, а варягами, загарбниками і підбурювачами протистояння.
Болить серце за Крим, який у нас вкрали, обдуривши людей і провівши серед них загарбницьку політику. Тепер у вогні — Схід, де йде незрозуміла війна і гинуть найкращі, а відповідальність нести за ці страшні події не хоче ніхто. Ціною крові змінили бандитську владу, а просвітлення так і немає. Народ тікає зі Сходу, зубожіє, а багаті й надалі наживаються на людській біді.
Люди знаходяться за межею або на межі бідності. Товариство Червоного Хреста України старається допомогти ближньому, бо ми точно знаємо: "Чужої біди не буває, є біда одна на всіх".
В Ковелі багато переселенців зі Сходу, бійців, які постраждати в зоні АТО, є  сім'ї загиблих. Всі вони потребують любові, тепла, співчуття. Ми вже не один раз звертались до спонсорів із проханням — допоможіть!
Якщо ваші серця, як і наші, відкриті для співчуття, допоможіть Червоному Хресту поліпшити життя переселенців, сімей загиблих, тих, хто повернувся з АТО і тих, хто там, на передовій, перебуває на даний час.
Ми приймаємо все, що може знадобитись цим людям: постіль, меблі, одяг, взуття, продукти тривалого зберігання, гігієнічні та медичні засоби.
Зігріймо добротою знедолених, адже, допомагаючи ближньому, ми допомагаємо й собі, віддаючи — збагачуємо душу.
Наша адреса: м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, 11 (р-н "Ковельтепла"). Тел.  4-50-02.
Людмила Стахорська,
голова Ковельської 
райорганізації ТЧХУ.

В цей надзвичайно складний для України час Червоний Хрест не може бути осторонь подій в державі.

Крається серце за людей, які полягли на Майдані, болить душа, що росіяни виявились не братами-друзями, а варягами, загарбниками і підбурювачами протистояння.

Людмила Стахорська, голова Ковельської райорганізації ТЧХУ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 421
Читати далі
06.08.2015

images (5)Мандрівка починається з “Укрпошти”

У самому розпалі літній сезон. А це означає, що багато людей їдуть в довгоочікувану відпустку на море, на гостину до батьків, діти у дитячі табори тощо. Всіх їх об'єднує одне бажання — швидко, зручно та завчасно придбати квиток на поїзд, літак чи автобус.
Що Ви зазвичай робите, якщо живете в маленькому містечку, де немає транспортних кас, а Вам вкрай потрібен квиток на поїзд чи літак? Вивчаєте маршрут руху автобусів, сідаєте в транспорт та їдете до районного центру чи найближчого міста, в якому є каси. Витративши максимум часу на дорогу, чергу в транспортній касі та додаткові витрати на проїзд, зрештою, якщо пощастить, Ви придбаєте потрібний квиток.
Завітавши до найближчого відділення “Укрпошти”, як міського, так і сільського, Ви зможете придбати електронний квиток на обраний Вами транснорт у будь-якому напрямку перевезень, не витрачаючи зайвого часу, коштів та нервів. Так, саме “Укрпошта” допоможе придбати Вам швидко, якісно та комфортно пасажирський квиток для запланованої подорожі.
Якщо ж у Вашому селищі проживає дуже мало мешканців і стаціонарного відділення поштового зв'язку немає, то придбати квиток можна через пересувні відділення пошти.
Купити квиток можна і в он-лайн режимі, завітавши на сайт “Укрпошти” та здійснивши замовлення.
“Замовляючи через “Укрпошту” квиток, Ви отримуєте повноцінний електронний проїзний документ, що не потребує обміну в касах вокзалу. Для здійснення посадки на потяг або літак пасажиру достатньо пред'явити QR-код або роздрукований електронний квиток та документ, що посвідчує особу, — відзначає в.о. генерального директора УДППЗ «Укрпошта» Ігор Ткачук. — Крім того, на підприємстві впроваджується пілотний проект з реалізації електронного квитка «Студентський». У разі його успішної апробації проект буде поширено на всі відділення поштового зв’язку».
Завдяки QR-коду, зазначеному на електронному посадочному документі, в електронній базі даних зберігається вся необхідна інформація про пасажира.
Для здійснення посадки в автобус пасажиру необхідно обміняти маршрут-квитанцію на квиток в касі автовокзалу безпосередньо перед відправленням автобусу. Обмін маршрут-квитанції на квиток здійснюється без черг та додаткової оплати.  
Світлана МОКІЙЧУК,
заступник начальника ЦПЗ № 4.

У самому розпалі літній сезон. А це означає, що багато людей їдуть в довгоочікувану відпустку на море, на гостину до батьків, діти у дитячі табори тощо. Всіх їх об'єднує одне бажання — швидко, зручно та завчасно придбати квиток на поїзд, літак чи автобус.

Світлана МОКІЙЧУК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 517
Читати далі
06.08.2015
Демографічний огляд 
Ковельський район

скачанные файлыДемографічний огляд 

Ковельський район

Місто Ковель

 


Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 628
Читати далі
123