05.12.2016

DSC07312Вандали на водосховищі

Вже багато років ми засаджуємо береги міського водосховища деревами – березою, кленом. Коли я приїхав з Майдану після побоїща 20 лютого 2014 року, то, дякуючи цим деревам, воді, траві, через деякий час призабув всі пережиті кошмари. Зараз приходять наші хлопці з війни. У всіх травмована психіка. А тутешнє місце – найкраще для реабілітації.
Вчителі сюди водять дітей із садочків, шкіл. Показують їм, як ростуть дерева, які пташки тут водяться. Старшокласники влаштовують змагання з військової підготовки. 
Одним словом, вчаться любити свою Україну. 
Але, на превеликий жаль, ці дерева час від часу ламають. Та ми їх поновлюємо. Так і цієї осені я висадив 60 берізок. Але через пару днів, прийшовши на водосховище, побачив, як 10 із них були вирвані із корінням і кинуті у воду.  Також бачив, як жінка багром обривала гілки з тополь.  Її попередив: якщо вона не припинить нищити дерева, то буде відповідати за свій вандалізм  згідно із природоохоронним законодавством.
Хочеться через газету запитати у цих вандалів: "Невже Вас батьки, вчителі цьому навчали?". Чи, можливо, які батьки, – такі й діти? Чи яблуко від яблуні далеко не котиться?  Вже тисячу років, як нема варварів на нашій землі, але, видно, їх гени у декого живуть ще й досі.
Друга ситуація. Приїжджає на водосховище іноді багатий чоловік, на шикарній іномарці на польських номерах. Ставить автомобіль біля самої води і приймає водні процедури. Після цього нахабно проїжджає через наш березовий гай. 
На моє зауваження, що не можна під'їжджати ближче, ніж на 50 метрів до води, відповів: "Я не збираюся по піску ходити, ноги замажу". І як не згадати таку забуту приказку: "Нехай вже краще буде з пана пан, як з хама – пан”?
Ви, шановні ковельчани, знайте, що років десять тому були вкладені великі кошти в очищення водосховища. Але, крім розсадника для гадюк і вужів та інженерної споруди, куди мали викидати землю з дна, нічого не вийшло доброго.
Але в Ковелі пішли ще далі:  частину цієї інженерної споруди, яка захищала кладовище, дозволили перевезти на приватні земельні ділянки. Знайшовся такий спритник, котрий виділив для цього свою європейську техніку. І зарплати, і прибутки у них хороші; в десятки разів перевищують зарплату простих роботяг.
Але з цими проблемами ми ще справимося. Та як бути з тим, що частину  прибережної території водосховища віддали під забудову?
Хочеться запитати у всіх разом взятих вандалів: "Чому Ви живете у райському куточку України, топчете цю землю, їсте українське сало і одночасно ненавидіте цю Україну?".
Ви що: Володю Путіна чекаєте? Чи за негласною командою своїми діями вносите розбрат у суспільство?
З повагою до Вас, ковельчани, і зі зневагою 
до цих вандалів – 
Сергій КОТІК, 
учасник двох Майданів.
НА ЗНІМКУ: сліди варварів-губителів природи на березі міського водоймища.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Вже багато років ми засаджуємо береги міського водосховища деревами – березою, кленом. Коли я приїхав з Майдану після побоїща 20 лютого 2014 року, то, дякуючи цим деревам, воді, траві, через деякий час призабув всі пережиті кошмари. Зараз приходять наші хлопці з війни. У всіх травмована психіка. А тутешнє місце – найкраще для реабілітації.

Сергій КОТІК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 437
Читати далі
05.12.2016 Романюк Аліна Петрівна
Від  четверга 
до  четверга

зимаВід  четверга до  четверга

2-8 грудня


У прикмети вір, але й перевір

Катерина по воді, то Різдво по льоду.

Підготувала Аліна Бондар.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 495
Читати далі
05.12.2016

DSCF8886 (1)Славимо хліб золотий і людей працьовитих!

Щорічно, у третю неділю листопада, наша держава відзначає День працівників сільського господарства. Тож з нагоди свята в Любитівському будинку культури відбувся тематичний концерт під назвою «Вшануємо руки золоті».
Розпочала святкове дійство ведуча вечора Анастасія Мельник, яка привітала всіх присутніх в залі, адже наші односельчани, так чи інакше, пов’язані з нелегкою працею і добре знають справжню ціну хліба.
До вітального слова було запрошено сільського голову Віктора Павлова, який побажав нашим славним трударям міцного здоров’я, достатку та миру.
Далі захід продовжили веселі, жартівливі та серйозні святково-музичні композиції про людей, які своєю невтомною працею забезпечують щедрий урожай, про нашу славну Україну тощо.
Прозвучали пісні «Зелене жито», «Два городи обробила», «Моя рідня», «Україночка», «Україна — це ми» та інші. Їх виконавцями стали юні аматори сцени Зоряна Гетьман, Олена Мілянчук, Марія Морозюк, Маріанна та Вікторія Лазарчук, Наталія Матвіюк та сімейне подружжя Людмила і Сергій Поліщуки.
Чудово завершила концертний вечір молитовна пісня «Многії літа» у спільному виконанні всіма учасниками дійства.
А в бібліотеці напередодні свята було створено цікаву виставку-колаж «Славимо хліб золотий і людей працьовитих», яка привернула увагу відвідувачів різного віку, адже на ній поруч із тематичною літературою композиційно розмістились знайомі усім сільськогосподарські продукти з городу, запашні булочки, духмяний хліб.
Також було підготовлено книжкову викладку «Про святість землі та працю хлібороба», яка містила художні твори та поезії відомих письменників, українські народні прислів’я, приказки та вислови відомих людей про хліборобську працю і щедрість рідної землі.    
Юлія Войтюк,
бібліотекар с. Любитова.
НА ЗНІМКУ: під час свята з нагоди Дня працівників сільського господарства в Любитівському будинку культури.
Фото 
з архіву закладу.

Щорічно, у третю неділю листопада, наша держава відзначає День працівників сільського господарства. Тож з нагоди свята в Любитівському будинку культури відбувся тематичний концерт під назвою «Вшануємо руки золоті».

Юлія Войтюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1313
Читати далі
12