21.07.2017
Благодійний фонд 
"Світ для дітей"
оголошує набір на вакансію “Соціальний працівник”
Контактний телефон: +380674661168.
Резюме надсилати на електронну почту: svit.forchildren@ukr.net 
Вимоги:
- вища освіта (педагогічна, соціальна робота, психологія, медицина);
- досвід роботи в системі соціально-психологічної реабілітації, не менше 2-х років;
- наявність рекомендацій;
- знання принципів роботи з дітьми соціально незахищених категорій;
- знання вікових особливостей дітей з потребами;
- досконале володіння українською мовою – усною і письмовою;
- уміння працювати в команді, досягати результатів;
- відповідальність і комунікабельність;
- толерантність, терпеливість, чесність, порядність;
- творчий підхід до роботи, креативність;
- бажання професійно розвиватись;
- здатність до змін;
- досвід роботи з ПК;
- уміння вести документацію та звітність.
Умови роботи:
- офіційне працевлашттування;
- щорічна відпустка – 24 календарні дні, згідно  з графіком;
- 40-денний робочий тиждень;
- повний робочий день з 9.00 до 17.30 год., з вівторка до суботи;
- заробітна плата за результатами співбесіди від 7000 до 9000 грн.;
- комфортний офіс.
Обов'язки:
- організація і проведення індивідуальних та групових зустрічей;
- консультування батьків;
- чітке виконання розпоряджень директора;
- допомога сім'ям в написанні подячних листів та листівок;
- відвідування домівок спонсорованих сімей;
- відвідування шкіл, в яких навчаються спонсоровані діти;
- заповнення щорічних статусних звітів на кожну спонсоровану сім'ю;
- обслуговування, згідно з Спонсорською Програмою, 300 - 350 сімей;
- ведення бази даних спонсорованих дітей;
- ведення іншої підтримуючої документації;
- організація сімейного дозвілля;
- участь в міжнародних семінарах;
- планова звітність;
- професійний ріст;
- підпорядкування трудовому розпорядку.

листБлагодійний фонд  "Світ для дітей"
оголошує набір на вакансію “Соціальний працівник”

Контактний телефон: +380674661168.
Резюме надсилати на електронну почту: svit.forchildren@ukr.net 
Вимоги:
- вища освіта (педагогічна, соціальна робота, психологія, медицина);
- досвід роботи в системі соціально-психологічної реабілітації, не менше 2-х років;
- наявність рекомендацій;
- знання принципів роботи з дітьми соціально незахищених категорій;
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1229
Читати далі
20.07.2017
Мак 
на присадибній ділянці
В ході профілактичної операції "Мак"  дільничні офіцери поліції в селі Великий Порськ у 71-річної жінки виявили присадибну ділянку з маком. 
Під час огляду було вилучено 440 рослин зеленого кольору.
Усі рослини направлено в науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при МВС України  для проведення експертизи.
Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1  ст. 310 (Посів або вирощування снотворного маку чи конопель) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років.
Правоохоронці вкотре нагадують жителям Ковельщини, що Закон не дозволяє культивувати нарковмісні рослини, і винятків немає.
Крав автозапчастини
До Ковельського відділу поліції звернуся 45-річний  власник шиномонтажу із заявою про крадіжку.
Як повідомив потерпілий, подія трапилась напередодні вночі в селі Вербка Ковельського району. Спритник через паркан проник на територію шиномонтажу, звідки викрав автозапчастини. Загальна сума завданих збитків підприємцю 20 тисяч грн.
Працівниками  кримінальної поліції було встановлено, що до крадіжки причетний 34-річний ковельчанин. До слова, чоловік уже мав судимість за скоєння грабежу. Викрадені запчастини було здано крадієм на металобрухт.
Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.3 ст.185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України.
Ковельський відділ поліції Волинської області.

МАКМак  на присадибній ділянці

В ході профілактичної операції "Мак"  дільничні офіцери поліції в селі Великий Порськ у 71-річної жінки виявили присадибну ділянку з маком. 
Під час огляду було вилучено 440 рослин зеленого кольору.
Усі рослини направлено в науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при МВС України  для проведення експертизи.
Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1  ст. 310 (Посів або вирощування снотворного маку чи конопель) Кримінального кодексу України. 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 777
Читати далі
20.07.2017
Ювілейне
Відлітають птахами в історію роки,
Міліє Турія – не вернеш, не проси.
Та з-під землі, мов з щедрої руки,
Тече вода, чистіша ранньої роси.
Говорять, щастя – там, де гроші є,
Коли живеш у розкошах й достатку.
Найбільша радість – як вода з криниці б'є,
Коли ти спрагу можеш втамувати.
Вже півстоліття на невтомному посту
"Водоканал". Там люди добрі, працьовиті.
Пошана їм за щиру працю нелегку,
Нехай до них щасливі завітають миті!
l
Ювілеї не свято і не привілеї –
Це лише зупинка для звірки на мить.
Хай пісня лунає! Хай квітнуть лілеї!
Хай серце гаряче пульсаром горить!
Завтра знову в похід – чекає дорога,
Терниста, колюча, бувають печалі.
Ви – єдина родина: відкиньте тривоги
Вперед! До Європи! Підкорюйте далі!
Ковельчани спокійні – у Вас міць молода.
До нових горизонтів іти Ви готові.
Тече з свердловини цілюща вода –
Запорука життя і міцного здоров'я.
Огляньтесь назад: починали з нуля,
Два інженери, перші кроки несмілі.
Колодязь з історії дух звеселя
Тепер Ви – потужні, сучасні і вмілі.
Вам оцінка сьогодні – 12+ балів.
Спасибі за працю! За благо у хаті!
Хай доля всміхається "Водоканалу"!
Мирного неба всім й благодаті!
Анатолій СЕМЕНЮК.

_DSC2908Ювілейне

Відлітають птахами в історію роки,
Міліє Турія – не вернеш, не проси.
Та з-під землі, мов з щедрої руки,
Тече вода, чистіша ранньої роси.
Говорять, щастя – там, де гроші є,
Коли живеш у розкошах й достатку.
Найбільша радість – як вода з криниці б'є,
Коли ти спрагу можеш втамувати.
Вже півстоліття на невтомному посту
"Водоканал". Там люди добрі, працьовиті.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 769
Читати далі
20.07.2017
Погода в Ковелі 
20 – 26 липня

літоПогода в Ковелі   20 – 26 липня

Четвер. Можливі дощ, гроза.  Температура: 270С. Вітер південний помірний.
В ніч на п'ятницю. Ясно.  Температура: 19оС. Вітер південний слабкий.
П'ятниця. Мінлива хмарність, дощ, гроза. Температура: 28оС. Вітер західний помірно сильний.
В ніч на суботу. Хмарно, дощ, гроза. Температура: 20оС. Вітер північно-західний помірний.  
Субота. Мінлива хмарність, можливий дощ.  Температура: 24оС. Вітер північно-західний помірний.
В ніч на неділю. Ясно.  Температура: 17оС. Вітер північно-східний помірний.
Неділя. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 24оС. Вітер східний помірний.  
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 17оС. Вітер південно-східний  помірний.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 630
Читати далі
20.07.2017
У Ковелі на вулиці 40 років Перемоги, 15 ведеться облаштування дворової території. Тут встановлені нові бордюри, плиткою викладаються  пішохідні доріжки, під’їзна дорога, місця для зон відпочинку. Цікаво продуманий дизайн, поєднання кольорів.  Наразі роботи з благоустрою  тривають. Їх хід оглянули міський голова Олег Кіндер та його заступник Андрій Товстига (на знімку).
Андрій Володимирович поінформував, що найближчим часом будівельники, а там працює луцька організація ТзОВ «БЕТОН БРУК СЕРВІС»,  своє завдання виконають, а далі – справа за мешканцями. Вони уже мають привести в порядок клумби, висадити дерева, за бажанням встановити столики і лавки. Усі ж будівельні роботи проводяться за кошти міського бюджету. На це спрямовано 1 мільйон 100 тисяч гривень.
Територія біля  будинку № 15 на вул. 40 років Перемоги стала найбільшою  для впорядкування цього року. Капітальний ремонт заплановано також провести  на вул. Грушевського, 5 та Ватутіна, 74.
Потреба в заміні асфальтового покриття у ковельських  дворах – дуже велика. Подекуди вони не ремонтувалися з часів зведення будинків.
І хоча охопити все місто відразу неможливо,  влада в межах, які дозволяє бюджет, поступово здійснює ремонт дворових територій. Вони набувають сучасного вигляду, стають упорядкованими і комфортними для проживання.
 У 2016 на ці потреби  з міської казни виділено 2 млн. 600 тисяч гривень. За ці кошти оновлено двори за адресами: Незалежності, 86, Косачів, 28, Володимирська, 3, Ватутіна, 74А. Такого об‘єму подібних робіт у місті раніше не проводилося.  
Олег Олексійович запевняє, що і надалі  у Ковелі прибудинкові території будуть поступово приводитись у належний стан.

DSC_0747Подвір’я змінюють “обличчя”

У Ковелі на вулиці 40 років Перемоги, 15 ведеться облаштування дворової території. Тут встановлені нові бордюри, плиткою викладаються  пішохідні доріжки, під’їзна дорога, місця для зон відпочинку. Цікаво продуманий дизайн, поєднання кольорів.  Наразі роботи з благоустрою  тривають. Їх хід оглянули міський голова Олег Кіндер та його заступник Андрій Товстига (на знімку).
Андрій Володимирович поінформував, що найближчим часом будівельники, а там працює луцька організація ТзОВ «БЕТОН БРУК СЕРВІС»,  своє завдання виконають, а далі – справа за мешканцями. Вони уже мають привести в порядок клумби, висадити дерева, за бажанням встановити столики і лавки. Усі ж будівельні роботи проводяться за кошти міського бюджету. На це спрямовано 1 мільйон 100 тисяч гривень.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 551
Читати далі
20.07.2017

Колектив урочисто відзначив ювілей
Позавчора, 18 липня ц. р., в Палаці учнівської молоді імені Івана Франка відбулися святкові урочистості з нагоди 50-річчя від дня заснування управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал».
В залі зібралися працівники трудового колективу, ветерани виробництва, представники міської і районної влади, громадськості, духовенства, засобів масової інформації. Вела вечір чарівна і неповторна Світлана Романчук. Вона ж коментувала кадри відеофільму про історію і сьогоднішній день підприємства, його людей.
З вітальною промовою виступив начальник УВКГ Юрій Рибачок. Він поінформував присутніх про здобутки управління, його фахівців у роботі на благо ковельчан, їх щоденну боротьбу за якість питної води, вирішення питань водовідведення. Добрим словом відгукнувся Юрій Іванович про своїх попередників Степана Тищука, який передчасно пішов у Вічність, Михайла Сидоренка, Юрія Савчука, присутніх у залі.
Хвилиною мовчання учасники урочистості вшанували колег, які не дожили до сьогоднішнього ювілею.
Подяку за взаєморозуміння, активну співпрацю з владою висловив міський голова Олег Кіндер колективу «Ковельводоканалу», особисто його керівнику Юрію Рибачку, запевнив, що й надалі міська рада та її виконком всіляко сприятимуть ефективному функціонуванню підприємства, від чого залежить настрій, самопочуття і здоров’я ковельчан.
Щиро здоровив ювілярів голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, декан міського деканату УПЦ КП, протоієрей о. Анатолій Александрук, директор ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини», Заслужений журналіст України Микола Вельма, директор ТОВ «К.П. «Верес» Василь Сидорук та його заступник Олександр Балак, начальник управління соціального захисту міськвиконкому Софія Сагаль, Почесний громадянин м. Ковеля Анатолій Семенюк та інші.
Вони вручили колективу вітальні листи і сувеніри. Преміями і Почесними грамотами, квітами були відзначені кращі працівники управління.
Гарний настрій присутнім у залі подарували самодіяльні артисти гуртів «Поліський дивосвіт», «Награш», танцюристи ансамблю «Барвінок», юні вокалісти ПУМу.
Наш кор.
НА ЗНІМКУ: під час урочистостей з нагоди 50-річчя «Ковельводоканалу».
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

_DSC2936Колектив урочисто відзначив ювілей

Позавчора, 18 липня ц. р., в Палаці учнівської молоді імені Івана Франка відбулися святкові урочистості з нагоди 50-річчя від дня заснування управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал».
В залі зібралися працівники трудового колективу, ветерани виробництва, представники міської і районної влади, громадськості, духовенства, засобів масової інформації. Вела вечір чарівна і неповторна Світлана Романчук. Вона ж коментувала кадри відеофільму про історію і сьогоднішній день підприємства, його людей.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1199
Читати далі
20.07.2017

Рибачок1Екологічно чисту воду – у кожну домівку

Сьогодні ковельчани – мешканці одного з небагатьох "щасливих" міст України, що мають цілодобово  чисту, якісну воду у  своїх домівках. Головна перевага нашої ковельської води у тому, що її беруть із свердловин, де  якість у рази краща за ту, яку постачають із річкового водозабору.
Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є комунальним підприємством, визнане природним монополістом та виконавцем послуг по централізованому водопостачанню та водовідведенню в межах м. Ковеля і Ковельського району (с. Зелене, с. Воля-Ковельська, с. Вербка).
Основним видом діяльності підприємства є надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення населенню, бюджетним організаціям і установам та іншим підприємствам і організаціям згідно з укладеними договорами та діючими тарифами. Джерелом централізованого водопостачання міста Ковеля є підземні води верхньо-крейдяного водоносного горизонту.
Подача води у місто здійснюється від двох водозаборів:  Південного та Ковельського,  збудованих у 1967-1980 роках. Водозабірні свердловини  розташовані на двох ділянках у долині р. Турії вздовж її берегів. Ковельська ділянка розташована в межах міста і складається з 3-х свердловин. Південна ділянка розташована на віддалі до 5 км вище м. Ковеля і  складається із 9-ти свердловин. 
Водозабірні свердловини Ковельського та Південного водозаборів  подають воду на водоочисні споруди, розміщені на площадці насосної станції другого підйому, де вода на швидкісних фільтрах очищається від заліза, знезаражується гіпохлоритом і надходить у резервуари чистої води.  Далі водопровідною насосною станцією другого підйому  вода подається у розподільчу мережу міста.
Локальний Ковельський водозабір (у складі 5 свердловин) розташований в межах міста по вул. Кияна, 2.  Свердловини цього водозабору подають воду у резервуари чистої води, які знаходяться на площадці насосної станції  по вул. Кияна, а надалі ця ВНС подає її в локальну розподільчу мережу мікрорайону КЕЧ. Три свердловини подають воду у водонапірну вежу, з якої вода надходить у розподільчу мережу вул. Кияна  та селище льонозаводу.
У системі водопостачання використовуються 5 резервуарів чистої води із збірного залізобетону загальним об'ємом 7,7 тис. м3, що становить більше 54% добового підйому води. На сьогоднішній день загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання, яка утримується на балансі підприємства, складає 101,68 км.
Використана вода  із наших домівок протікає централізованими каналізаційними мережами  через усе місто і прямує на очищення. Без цієї ланки роботи важко навіть уявити, що б було з екологією рідного міста.
Система водовідведення складається із самопливних колекторів, каналізаційних насосних станцій (КНС), напірних трубопроводів та каналізаційних очисних споруд (КОС). Системою централізованої каналізації охоплено до 71% загальної площі міста, що становить приблизно 3320 га, з якої 30 га становить загально-сплавна каналізація (центральна частина міста) та 3290 га –  неповно-роздільна система каналізації. Каналізаційна система експлуатується з 1964 року.
Стічні води самопливними колекторами надходять до 18-ти КНС. Схема каналізації розподілена на шість басейнів каналізування. Після очисних споруд очищені стоки скидаються у річку Турію. Загальна довжина каналізаційних мереж, яка утримується на балансі підприємства,  – 114,5 км.
Каналізаційні очисні споруди складаються із комплексу споруд для механічного і повторного біологічного очищення стоків та доочистки, а також з технологічної лінії обробки осаду.
Технологія очищення стічних вод на підприємстві  передбачає:
механічне очищення (приймальна камера, решітки, пісколовки, тангенціальні, первинні радіальні відстійники);
біологічне очищення (аеротенк – витискувач, аеротенк-змішувач, вторинні радіальні відстійники);
доочищення стоків (біологічні ставки).
l
Процес видобування води,  транспортування та подача її споживачам, перекачування та очищення стоків – дуже складний, відповідальний та затратний процес.
Для обслуговування виробничого процесу та  надання споживачам якісних послуг підприємство потребує значних затрат, що компенсуються  тарифами, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Напружена боротьба підприємства за своє існування в умовах складної фінансово-економічної та політичної криз у країні потребує значних зусиль колективу. Постійне зростання цін на паливно-енергетичні і матеріальні ресурси,  збільшення ставок податків і зборів, рівня мінімальної заробітної плати, тривала та ускладнена процедура перегляду тарифу,  недосконалість діючого законодавства  – це чинники, що  призводять до неповного відшкодування фактичних затрат доходами від реалізації наших послуг, ускладнює фінансово-економічний стан підприємства.
Зауважимо, що ріст тарифу припиняється лише тільки тоді, коли на державному рівні перестають  рости ціни на складові тарифу. У ці складові входять електроенергія,  заробітна плата, єдиний соціальний внесок, амортизаційні відрахування,  паливно-мастильні матеріали, матеріальні ресурси, призначені для ремонтних робіт, податки і збори (екологічний податок, плата за надра, податок за використання води, плата за землю), інші послуги і роботи (плата за послуги Рівненської дистанції ДТГО "Львівська залізниця" за перекачку стічних вод у систему каналізації, плата за підкачку води в багатоповерхових будинках, плата за банківські послуги та касове обслуговування, канцтовари, обслуговування оргтехніки, витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств на проведення планових перевірок стану обладнання, транспортні послуги, послуги зв'язку, пошти).
l
Хочу наголосити, що підприємству нині  вдалося стабілізувати свою економічну діяльність. Надзвичайно багато було для цього зроблено усім працьовитим колективом.
Так, ми  вчасно і у повному обсязі  розраховуємося  за спожиті енергоресурси, сплачуємо  податки і збори до бюджету. Заборгованість із заробітної плати відсутня, працівникам водоканалу її виплачують вчасно і у повному обсязі. Середня заробітна плата не надто висока, але маємо ряд інших переваг – наприклад, повний соціальний пакет, що далеко не завжди можуть гарантувати приватні підприємства.
На підприємстві працює  близько 230 чоловік. Половина колективу – це стабільні кадри, які працюють на підприємстві тривалий час. Щоправда, зараз ми  потребуємо  відповідних кваліфікованих працівників, яких  на ринку праці бракує.
Одним із  головних досягнень підприємства за останній період є те, що ми повністю перевели очистку води на гіпохлорит натрію, який є безпечною альтернативою рідкого хлору. Раніше для знезараження води підприємство використовувало саме хлор, який є отруйною речовиною. Фактично тепер будь-яка аварійна ситуація на наших очисних спорудах водопроводу, на станціях водопідготовки нічим не загрожує людям.
Багато зроблено на підприємства в частині енергозбереження. Заміна насосів, обладнання, регулювання режимів роботи насосів, електродвигунів, іншого електрообладнання  дала можливість підприємству економити електроенергію.
Зростання вартості паливно-мастильних матеріалів змусило прийняти рішення про встановлення газового обладнання на автомобілях підприємства. Це дало можливість підприємству зекономити  10423 літри бензину,  1095 л  дизельного палива.
l
Відзначаючи ювілей, мушу відверто сказати про старіння мереж і обладнання. Майже щодня маємо по 2-3 , а то й 4 аварії. Зношеність наших водопровідних та каналізаційних мереж –  більше 75%. 
За розрахунками Національної комісії, якщо підприємство самотужки, без додатково вкладених інвестицій, а тільки коштами діючого тарифу буде  відновлювати  власні  мережі, то на це  знадобиться  240 років (деяким підприємствам України – до 500 років).
Дякуючи міській владі, останнім часом із міського бюджету нам почали виділяти значні кошти на оновлення мереж та основних засобів. Сподіваємось, що так буде й надалі, адже  "Ковельводоканал" – підприємство не приватне, а комунальне, і вкладені у розвиток  підприємства кошти ідуть на покращення добробуту цілої громади.
Враховуючи збитковість тарифу, відсутність обігових коштів, підприємство самотужки займається іншими видами діяльності, що дає можливість додатково наповнювати власний бюджет. 
Зокрема, ми    власними силами будуємо вуличні мережі водопостачання (вул. Черняховського, Винниченка  та ін.); облаштовуємо господарсько-фекальні каналізації (вул. Черняховського, Винниченка, Брестська, 137А, П.  Мирного та ін.);     проводимо реконструкції вуличних мереж водопостачання (вул. Курбаса, Старицьких, Шукшина та ін.). Провели капремонт каналізаційного колектора по вул. Незалежності (від вул. О. Пчілки до вул. Смирнова).
Власними силами займаємося оснащенням житлового фонду засобами обліку споживання води, надаємо послуги з повірки, установки, заміни засобів обліку, розробляємо і видаємо споживачам технічні умови та підключаємо їх до централізованих мереж водопостачання та водовідведення, надаємо транспортні послуги, послуги з відкачки стоків, очистки каналізаційних мереж та інше.
Попереду у  колективу –  багато задумів та планів. Це – диспетчеризація водозабору "Ковельський" по вул. Геологів, проведення капітальних ремонтів на напірних колекторах від КНС № 3 та КНС №4, будівництво мережі водопостачання мікрорайону "Ковель-2", реконструкція водопровідної мережі від свердловин до насосної станції по вул. Геологів  та багато іншого. Ці плани ми обов'язково втілимо у життя, аби ковельчани нашого міста ніколи не мали сумніву у тому, що  у їхніх домівках екологічно чиста та якісна вода. 
Юрій РИБАЧОК,
начальник управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал".
Сьогодні ковельчани – мешканці одного з небагатьох "щасливих" міст України, що мають цілодобово  чисту, якісну воду у  своїх домівках. Головна перевага нашої ковельської води у тому, що її беруть із свердловин, де  якість у рази краща за ту, яку постачають із річкового водозабору.
Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" є комунальним підприємством, визнане природним монополістом та виконавцем послуг по централізованому водопостачанню та водовідведенню в межах м. Ковеля і Ковельського району (с. Зелене, с. Воля-Ковельська, с. Вербка).
Основним видом діяльності підприємства є надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення населенню, бюджетним організаціям і установам та іншим підприємствам і організаціям згідно з укладеними договорами та діючими тарифами. Джерелом централізованого водопостачання міста Ковеля є підземні води верхньо-крейдяного водоносного горизонту.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 602
Читати далі
20.07.2017

ВолянюкРіка  життя  Миколи  Волянюка

Тече ріка життя. Вона не буває завжди тихоплинною, спокійною і по-християнськи благодатною: то "спотикається" об пороги, то сповільнює свій рух на мілині. І саме ті пороги формують характер людини, її громадянську позицію. А десь там, на "дні", губляться золоті крупинки щастя.
Шановний читачу, спробуймо осягнути плин життєвої ріки Миколи Юрійовича Волянюка, яка несе свої води впродовж 90 років.
Дитинство "щасливило" польською присутністю, першими "совєтами" та Другою світовою війною (точніше – фашистською окупацією). Юність формувалася другими "совєтами", повоєнною розрухою, тиском сталінської репресивної системи. Зрілість – хрущовською "відлигою", брежнєвським "раєм", андроповським режимом. А літньо-осінній відрізок життя – це горбачовська перебудова, боротьба за незалежність, руїна країни і теперішня війна на Донбасі.
Що не кажіть, а випробувань на цьому шляху вистачило б на три життя. Не кожен допливає до місця, де ріка впадає у широке море.
l
Переді мною – кремезний, сильний чоловік. В очах іскриться дух молодецький. Він впевнений у собі. Правда, повільніше ступає, що й не дивно, адже земля крутиться.
Народився Микола Волянюк у селі Білозірне, що на Тернопільщині (тоді це було Волинське воєводство) 1927 року. Неподалік – живописна ріка Збруч, за якою вже галичани мешкали. Скільки-то змагань дитячих було між селами за першість!
– Як жилося "за Польщі", пам'ятаєте? – запитую.
– Хто працював, той і жив заможніше. Батько мав 5 десятин землі. Коли українці стали виїжджати до Канади та Аргентини, земля подешевшала. Завдяки кредиту тато прикупив ще 2 десятини. На нашу сім'ю, де зростало 9 дітей, землі вистачало.
– А війну як пережили?
– У війну жорна не крутили. Німці забороняли перемелювати зерно, тому жорна забирали. Виживати і хліб насущний здобувати було нелегко, та й дитинство не радувало надто сміхом чи веселими піснями й іграми.
– Ви по війні вже юнаком дорослим були. Мілітаризована держава не могла, напевно залишити вас поза увагою.
– Тоді старших забрали на фронт, і багато хлопців загинуло. А я потрапив на військову підготовку в район, звідки мобілізували в навчальну частину. Пройшов вишкіл за військовою спеціальністю "кулеметник " Максима”. Завезли нас на фронт у далеку Манчжурію.
– А як вдалося з війни вийти неушкодженим?
– Війна наближалася до завершення, японці великого опору не чинили. Після капітуляції Японії нас перекинули в Нерчинськ (Читинська область). Там пізнали, що таке сибірська зима і морози, які опускалися до -53°С. На вахті обличчя "дерев'яніло", і мусили його розтирати. По двоє стояли на посту.
– Словом, мир та спокій тільки снилися?
– Який там спокій? Перезимували – і на Сахалін. Там флотилія нова формувалася. Флотилія – одна назва, а ось газета форматом, як "Правда", виходила. Мене забрали в друкарню. Довелося освоїти ручний набір. Згодом з'явився лінотип. Я ту науку знав раніше, ще коли підготовку в районі проходив. То на новому місці тексти набирав, як кажуть, "всліпу", тобто на клавіші не дивився, а пальці робили свою справу.
Компартійна влада до друкованого слова ставилася дуже серйозно. Тому я проходив практику в Ленінграді. Там мене застала демобілізація.
– Мабуть, радості не було меж?
– Не так сталося, як хотілося. Мене на 5 років записали в контрактники. Тоді згоди не питали, діяли, як кажуть, добровільно-примусово.
– Кажуть, що з чужих країв додому поле магнітом тягне?
– То правда. У 1952 році я отримав відпустку і поїхав додому. Тоді, у рідному селі, зустрів подругу дитинства Олену. Не знаю, як сталося, але ми тоді побралися. Розписувалися у Львові – там вона вчилася швейної справи.
– Кохання з першого погляду? Краса душу заполонила, характером до серця припала, а ніжністю – приворожила?
– Не знаю, так чи ні, але в травні цього року ми відсвяткували 65-літній ювілей подружнього життя. По-всякому було. Кажуть, що навіть в Адама і Єви були суперечки. Але розуміння, терпіння, відповідальність за сім'ю завжди переважали.
– А як ви, закохані молодята, розлуку переносили?
Самі знаєте, що серце було не на місці. У 1956 році Мефодіївна приїхала до мене на Далекий Схід, але їй там клімат не підійшов, стала хворіти. Я написав заяву. Зважаючи на хрущовську "відлигу", нас відпустили.
Після переїзду в Україну, пошуків роботи й житла ми осіли в Чигирині. Там щастя усміхнулося: син Юра народився, і квартиру отримали комфортну. В краю Богдана Хмельницького прожили 5 років.
Та раптом став хворіти наш маленький Юрій, і лікарі порекомендували змінити клімат. І знову нас чекали пошуки житла і нової роботи. Так в 1962 році опинилися в Ковелі, де проживаємо ось уже 25 років. В ковельській друкарні працював заввідділом виробництвом. Разом із тим закінчив успішно середню школу і Львівський інститут поліграфії і друкарства. У 1987 році вийшов на заслужений відпочинок.
l
Вслухаюся в розмову, оцінюю, аналізую життєві кроки Миколи Волянюка і вкотре переконуюсь, що тільки твердий характер, цілеспрямованість і активна громадянська позиція дозволяли йому й сім'ї долати ті "пороги", що зустрічалися на неспокійній течії життя. Він в душі несе щиру любов до України, переживає за її долю, як за свою.
На початку 90-х років ХХ століття Микола Юрійович очолював Народний рух у Ковелі. Віча, мітинги, загальноміські проукраїнські акції заповнювали його вільний час. Чесність перед собою, людьми привели до організації народного контролю за роботою торгівлі. Перевіряли ціни, націнки, вагу, дефіцитні товари (які мали йти малозабезпеченим). І поруч з ним – його вірна і надійна подруга Олена Мефодіївна. Не помилюсь, коли скажу, що пані Олена – свого роду життєдайний еліксир життя Миколи Волянюка.
А скільки разів він був на допитах у КДБ за свою патріотичну, принципову, чесну  проукраїнську позицію – про це можна писати окремо. Ковельчани довіряли йому і обирали депутатом міської ради.
Що не кажіть – яскраве життя!
Пережив немало, в тому числі – і втрату сина. Тепер його тішать двоє онуків, четверо правнуків.
Тече ріка в широке море –
Той плин не зупинити, не 
змінити.
Несе вода і радощі, і горе,
Та попри все, здоров'я Вам –
на многі, многі літа!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Фото з домашнього архіву.
l
Керівництво, трудові колективи ТзОВ “Ковельська міська друкарня” і “Редакція газети “Вісті Ковельщини” щиросердно вітають ветерана праці, висококваліфікованого майстра друкарської справи, учасника громадсько-політичного життя Волянюка Миколу Юрійовича із 90-річчям від дня народження.
Нехай Господь посилає Вам і Вашій родині своє благословення, моральне і матеріальне благополуччя, активне довголіття!
А у дарунок – такі поетичні рядки:
Миколі Юрійовичу Волянюку – 90!
Поважний вік сьогодні 
завітав
У Вашу біографію, в гостину,
Щоб кожен, хто в житті Вас 
добре знав,
Зміг привітати в світлу цю 
годину.
Щоб разом пригадати 
диво-дні,
Літа дитячі в материнськім 
домі,
Щасливу юність, молодість, 
пісні…
І зрілість, що в труді не 
знала втоми.
З Тернопільщини рідної 
прийшли -
А вже й Волинь навіки рідна 
стала:
Тут щастя і любов свою 
знайшли,
Повага й шана Ваші тут 
зростали.
Лінотипіст… Було це так 
давно!
Такої вже й професії немає…
Лиш спогади, як кадрики в 
кіно,
Перед очима жваво 
пропливають.
Долали в праці сходинки 
круті,
Освіту вищу здобули у 
Львові.
Не так-то просто все було в 
путі,
Та Ви до труднощів завжди 
були готові.
Вже інженер-технолог… 
Непросту 
Робили справу: треба скрізь 
вникати,
Освоювати техніку нову
І далі виробництво 
розвивати.
У колективі - в центрі всіх 
подій,
Бо технології нові тут 
розробляли.
Зберігся навіть аж до наших 
днів
Ще й запис в "Книзі трудової 
слави".
Нічого не забулось з тих 
часів -
Лиш відбулося змін в житті 
багато,
І час, як вихор, в далеч 
полетів…
А день новий приніс солідне 
свято.
Радійте, що до нього Ви 
прийшли
З онуками, із правнуками. В 
парі!
І щоб завжди Ви у "строю" 
були,
Бо дев'яносто - це іще не 
старість.
Хай буде ще і сто, і більше 
ста,
І хай Вам добре в світі цім 
живеться!
Душа в людини вічно молода -
То ж хай від щастя серце 
довго б'ється.
Ми раді Вас вітати від душі:
Бадьорі будьте і завжди 
здорові!
Бажаємо в усі наступні дні
Земної та Господньої 
любові.
З повагою і любов'ю – Ваш рідний колектив.
Тече ріка життя. Вона не буває завжди тихоплинною, спокійною і по-християнськи благодатною: то "спотикається" об пороги, то сповільнює свій рух на мілині. І саме ті пороги формують характер людини, її громадянську позицію. А десь там, на "дні", губляться золоті крупинки щастя.
Шановний читачу, спробуймо осягнути плин життєвої ріки Миколи Юрійовича Волянюка, яка несе свої води впродовж 90 років.
Дитинство "щасливило" польською присутністю, першими "совєтами" та Другою світовою війною (точніше – фашистською окупацією). Юність формувалася другими "совєтами", повоєнною розрухою, тиском сталінської репресивної системи. Зрілість – хрущовською "відлигою", брежнєвським "раєм", андроповським режимом. А літньо-осінній відрізок життя – це горбачовська перебудова, боротьба за незалежність, руїна країни і теперішня війна на Донбасі.
Що не кажіть, а випробувань на цьому шляху вистачило б на три життя. Не кожен допливає до місця, де ріка впадає у широке море.
ххх
Переді мною – кремезний, сильний чоловік. В очах іскриться дух молодецький. Він впевнений у собі. Правда, повільніше ступає, що й не дивно, адже земля крутиться.
Народився Микола Волянюк у селі Білозірне, що на Тернопільщині (тоді це було Волинське воєводство) 1927 року. Неподалік – живописна ріка Збруч, за якою вже галичани мешкали. Скільки-то змагань дитячих було між селами за першість!
Коментарів до новини: 2
Переглядів новини: 554
Читати далі
20.07.2017

DSC_0815Ніхто не забутий, ніщо не забуте

Останнім часом неодноразово  обговорювалась у засобах масової інформації та інтернетвиданнях  тема щодо знищення єврейського кладовища у Ковелі на вулиці Володимирській та  облаштування тут місця пам'яті. При цьому безпідставно звинувачувалась міська влада. 
Позиція органу місцевої влади стосовно спорудження пам'ятного знака була озвучена у відповідях на звернення від Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. 
Днями до міського голови Олега Кіндера звернулась Сіма Шихман, яка з 1996 року мешкає в Ізраілі, а до цього  вона жила у Ковелі. Тут залишилась частина її родини. 
Вона повідомила, що зовсім випадково їй разом з братом вдалось розшукати надмогильні плити зі старого єврейського кладовища. Вони знаходяться на території колишнього комбінату будматеріалів (КБМ-1).
Олег Олексійович  з редактором газети "Вісті Ковельщини" Миколою Вельмою, головою міськрайорганізації Національної спілки краєзнавців України  Анатолієм Семенюком виїхали на це місце. 
Як розповіла Сіма Шихман, частина цих плит знаходились біля меморіалу у Бахові. За рішенням общини планували їх захоронити і відповідно поставити пам'ятний знак. Але мацеви зникли, і довгий час ніхто не знав, куди.
Жінка каже: "На Володимирській, біля могили, яка залишилась, доцільно поставити невелику стелу з інформацією про те, що тут знаходилось єврейське кладовище. Це моя думка і думка нашої общини. Ми проти спорудження меморіалу з надмогильних плит, як пропонує Волинська релігійна громада прогресивного іудаїзму".
Сіма Шихман  зазначила: "Я рада, що знайшла  порозуміння з міським головою, що він особисто поїхав і переконався у правдивості моїх слів щодо місця знаходження плит. Коли я прочитала статтю в інтернеті, побачила фільм, де порушувалась ця тема, то відразу написала  листи тим людям і попросила,   щоб вони не вмішували в це міського голову.  Це дуже делікатне питання, яке стосується  ковельської єврейської общини, яка неодміно його вирішить правильно".
Вона переконана, що тепер уже немає людей, які б чітко знали, де саме були межі цвинтаря.  "Ніхто сьогодні достовірно не може сказати, де були розстріли під час війни. За спогадами  рідних, це було ближче до вулиці 1 Травня. У Ковелі в той період важко було знайти вулицю, перехрестя, де б не знищували людей. Адже  було кілька гето. І часто  розстріли проходили просто у місті або неподалік".
Також жінка передала Олегу Кіндеру  копію листа від головного рабина Житомира та Західної України Вільгельма Шломо голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику. У ньому йдеться: " Громада Прогресивного іудаїзму, яка здійснює свої релігійні потреби на території України і Волині зокрема (від неї і надходили звернення до міської влади) не має жодного відношення до традицій іудаїзму, що історично сповідувався єврейськими громадами Волині. Це нова самостійна релігійна течія, яка не визнається канонічною течією, а тому не може претендувати на культові споруди громад ортодоксального іудаїзму та відповідно освячену історичну релігійну пам'ять".
Олег Олексійович  розповів, що дійсно в  2011 році іудейська громада Волині офіційно звернулася до міської ради з пропозицією спорудити пам'ятник чи навіть меморіал на місці колишнього єврейського кладовища з надмогильних плит. Депутати розглянули це клопотання на засіданнях постійних комісій, долучилися до обговорення і члени громадської ради при міському голові. Всі погодилися, що оскільки кладовище було, то бажання іудейської громади вшанувати пам'ять своїх предків — законне. Але разом з тим, у Ковелі хотіли знати, яким вони бачать цей знак. Але конкретних пропозицій, ескізів так і не надійшло.
Міський голова нагадав, що тоді  внесли свою ідею. Між коледжем ЛНТУ та приміщенням Палацу культури є березовий гай. До цих пір там ще зберігаються надмогильні плити від єврейських поховань. Там пропонувалось встановити пам'ятник. 
Олег Олексійович сказав, що йому дуже приємно, що думка місцевої влади і   Ковельської єврейської общини в Ізраїлі є однаковою.
У Ковелі занепокоєні ситуацією, що склалася навколо цього питання, яка призводить до розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі. Він наголосив, що  влада міста з повагою ставиться до історичної пам'яті та цінностей.  
Усі присутні на знак шани про тих, хто спочивав на єврейському кладовищі, запалили свічку і вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв’язків з громадськістю міськвиконкому.
НА ЗНІМКАХ: під час перебування Сіми Шихман та осіб, які її супроводжували, на території колишнього КБМ-1.
Фото 
з архіву відділу.
Останнім часом неодноразово  обговорювалась у засобах масової інформації та інтернетвиданнях  тема щодо знищення єврейського кладовища у Ковелі на вулиці Володимирській та  облаштування тут місця пам'яті. При цьому безпідставно звинувачувалась міська влада. 
Позиція органу місцевої влади стосовно спорудження пам'ятного знака була озвучена у відповідях на звернення від Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. 
Днями до міського голови Олега Кіндера звернулась Сіма Шихман, яка з 1996 року мешкає в Ізраілі, а до цього  вона жила у Ковелі. Тут залишилась частина її родини. 
Вона повідомила, що зовсім випадково їй разом з братом вдалось розшукати надмогильні плити зі старого єврейського кладовища. Вони знаходяться на території колишнього комбінату будматеріалів (КБМ-1).
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 652
Читати далі
20.07.2017
Велицька громада 
має свої герб і прапор
Їх урочисто освятили під час Дня села

_DSC2709Велицька громада  має свої герб і прапор
Їх урочисто освятили під час Дня села

Сьогодні  важко когось здивувати Днем села. Ці свята на Ковельщині стали традиційними, про  більшість із них наша газета постійно інформує.
Але, без усякого перебільшення, День Велицька, який відзначили 12  липня ц. р., коли православні християни вшановують первоверховних апостолів Петра і Павла, був особливим. І не тільки тому, що зібралося багато людей, що  творчу вигадку і  неабияку фантазію проявили організатори масового дійства. Найголовніше полягає в тому, що мешканці Велицька і довколишніх сіл стали свідками й учасниками по-справжньому історичної події – освячення прапора і герба Велицької об'єднаної територіальної громади, які відтепер  надихатимуть їх на добрі справи, вселятимуть у серця надію на краще майбутнє, заради якого завзято працюватимуть люди у всіх 12 населених пунктах.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 2205
Читати далі
12