Четвер, 18 січня 2018 року, №3 (12591) / Реклама і оголошення /

19.01.2018

150x60 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 805
18.01.2018
Погода в Ковелі  
18 – 25 січня

зима1Погода в Ковелі    18 – 25 січня

Четвер. Хмарно. Температура: 10С. Вітер західний помірний.
В ніч на п'ятницю.  Хмарно, сніг.  Температура: -2оС. Вітер південний сильний.
П'ятниця. Хмарно, сніг.   Температура: 2оС. Вітер   південно-західний сильний.
В ніч на суботу. Хмарно. Температура: -2оС. Вітер південно-західний помірний.
Субота. Хмарно.  Температура:  1оС. Вітер південно-східний помірний.
В ніч на неділю. Хмарно, сніг.  Температура:-2оС. Вітер північно-східний помірно сильний.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 476
Читати далі
18.01.2018

DSC09922Подарунки  –  хворим  дітям

48 дітей – пацієнтів педіатричного та інших відділень Ковельської ЦРЛ зустріли Різдвяно-Новорічні свята на лікарняному ліжку. Однак не залишились без подарунків: про це подбали у благодійному фонді народного депутата України Степана Івахіва "Патріоти Волині"
– Ми вирішили підбадьорити дітей, яким хвороба не дала можливості повноцінно зустріти Новий рік та Різдво, – каже помічник народного депутата Наталія Маленицька. – Тому й привезли для них подарунки, аби  трохи підсолодити  присмак зимових свят та додати дітям настрою.
Солодощі від благодійного фонду "Патріоти Волині" стали приємною несподіванкою не лише для дітей, а й дорослих. Ковельчанка Ірина Ковбасюк перебуває на лікарняному ліжку разом з донькою та сином. Каже: "Приємно, коли про тебе пам'ятають. А діти завжди раді подарункам! Солодощі лише додали їм відчуття справжнього свята...".
Особливо радіє цукеркам дворічний Петрик – хлопчик з родини, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Лікарі кажуть: змушені були забрати маленького Петю з братом до лікарні, оскільки життю дітей загрожувала небезпека. В подальшому їх передадуть до дитячого будинку. А поки діти залюбки граються під ялинкою та смакують цукерками.
Помічники народного депутата України Степана Івахіва Наталія Маленицька та Павло Самолюк ознайомилися з умовами перебування хворих у педіатричному відділенні Ковельської ЦРЛ, відвідали палати пологового будинку, де з початку нового року медики прийняли вже більше 50-ти пологів.
– Педіатричне відділення ЦРЛ розраховане на 30 ліжок, – розповідає його завідувач, лікар вищої категорії  Василь Кошелюк. – До Нового року у нас було більше дітей, а на канікулах маленьких пацієнтів поменшало. У нинішньому році запланували ремонти в лікарняних палатах та коридорах відділення. Все впирається в кошти, тому допомога благодійників нам не завадить.
– Ми відчуваємо постійну підтримку  народного депутата Степана Івахіва та його благодійного фонду "Патріоти Волині", – долучається до розмови заступник головного лікаря Ковельського МТМО Ольга Козачук. – Завдяки фонду ми отримували гуманітарну допомогу, медичне обладнання та офісну техніку, спецодяг. Здоров'я і життя ковельчан та жителів району рятує сучасний реанімобіль, який для нашого медоб'єднання подарував Степан Івахів. А новорічні подарунки від фонду хворим дітям – ще одна, маленька, але потрібна акція. Знаєте, для мам немає більшої турботи, ніж хвора дитина. А коли дитина посміхається і радіє, як сьогодні, коли їм вручали ці подарунки, то це заспокоює і додає оптимізму.
Окрім маленьких пацієнтів Ковельської ЦРЛ, різдвяно-новорічні подарунки від благодійного фонду "Патріоти Волині" також отримали діти, які перебували на лікуванні в Голобській райлікарні N2, Старовижівській, Ратнівській та Шацькій лікарнях виборчого округу народного депутата України Степана Івахіва.
Олексій ТІЩЕНКО.
На ЗНІМКАХ: пацієнти педіатричного відділення Ковельської ЦРЛ з новорічними подарунками від благодійного фонду "Патріоти Волині".
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
48 дітей – пацієнтів педіатричного та інших відділень Ковельської ЦРЛ зустріли Різдвяно-Новорічні свята на лікарняному ліжку. Однак не залишились без подарунків: про це подбали у благодійному фонді народного депутата України Степана Івахіва "Патріоти Волині"
– Ми вирішили підбадьорити дітей, яким хвороба не дала можливості повноцінно зустріти Новий рік та Різдво, – каже помічник народного депутата Наталія Маленицька. – Тому й привезли для них подарунки, аби  трохи підсолодити  присмак зимових свят та додати дітям настрою.
Солодощі від благодійного фонду "Патріоти Волині" стали приємною несподіванкою не лише для дітей, а й дорослих. Ковельчанка Ірина Ковбасюк перебуває на лікарняному ліжку разом з донькою та сином. Каже: "Приємно, коли про тебе пам'ятають. А діти завжди раді подарункам! Солодощі лише додали їм відчуття справжнього свята...".
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 605
Читати далі
18.01.2018

ветсанЯк справи на ветсанзаводі?

Минулого четверга відбулося засідання виконавчого комітету міської ради.
Спершу члени виконкому взяли до відома інформацію про функціонування комунального господарства міста в зимовий період. Однак перед тим міський голова Олег Кіндер попросив свого заступника Андрія Товстигу поінформувати про те, хто в цьому році став виконавцем робіт з благоустрою в Ковелі.
Андрій Володимирович повідомив, що ще триває процедура проведення тендерів, після завершення якої інформація про те, хто за яку роботу відповідатиме, буде розміщена у газеті "Вісті Ковельщини" та на офіційному сайті міста. В основному переможцем визначено  ТзОВ "К. П. "Верес".
"Сьогодні відповідальність за функціонування комунального господарства міста в зимовий період несе КП "Верес". Це стосується й освітлення, озеленення та багатьох інших аспектів, – у свою чергу зауважив міський голова Олег Кіндер. – Добре, що бізнес бере участь у наданні послуг. Але є й негативні моменти, зважаючи на минулорічний досвід нашої роботи з КП "Верес". Тому що, коли ми з нашими комунальними підприємствами оперативно вирішуємо питання, то до КП "Верес" з цього приводу виникає дуже багато питань".
Олег Олексійович дав доручення своєму заступнику Андрію Товстизі контролювати виконання всіх умов, визначених у тендерних пропозиціях. 
l
Члени виконкому також взяли до відома інформацію начальника загального відділу міськвиконкому Надії Кончаківської про роботу із зверненнями громадян до виконавчих органів міської ради у 2017 році. Так, до виконавчого комітету протягом минулого року надійшло 2602 звернення громадян, що на 0,3 відсотка менше аналогічного показника минулого року.
До керівництва міської ради під час проведення особистих прийомів звернулось 325 громадян, що в порівнянні з минулим роком (437) на 57 відсотків менше.
Збільшилась кількість колективних звернень (229 проти 219), що становить 8,8% від загальної кількості звернень, та повторних звернень +32 (+16%) в порівнянні з 2016 роком.
Найбільше звернень, що надійшли, стосувались комунального господарства. Це – ремонт доріг та благоустрій прибудинкових територій, водовідведення та освітлення вулиць міста, ремонт під'їздів та комунікаційних мереж багатоповерхових будинків, надання якісних послуг теплопостачання, водопостачання, встановлення індивідуальних засобів обліку газу. Повторні звернення стосувались соціального захисту, земельних відносин, житлової політики, комунального господарства.
Керівництво міської ради продовжує приділяти особливу увагу зверненням, які надійшли від учасників АТО та членів їх сімей. Міською радою вживаються заходи та підготовчі роботи щодо надання земельних ділянок мешканцям міста, які виконують завдання по здійсненню антитерористичної операції на Сході України. У 2017 році до виконавчого комітету міської ради звернулось 74 (проти 92 у 2016 році) учасники АТО та зареєстровано 14 (проти 15 у 2016 році) таких звернень.
Залишаються актуальними питання аграрної політики та земельних відносин, будівництва та архітектури, соціальної сфери та ін.
Перелік нормативно-правової бази, графік прийому громадян керівництвом виконавчого комітету міської ради, номери "гарячих ліній", аналітичні довідки про роботу із зверненнями громадян оприлюднені на офіційному веб-сайті міської ради. 
l
В ході засідання міськвиконкому було заслухано звіт керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з діяльністю Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод", Андрія Товстиги.
За інформацією офіційного сайту міської ради, на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру місцевого рівня, як класифікувала події на підприємстві у Ковелі спеціальна комісія ДСНС, уряд визначив перелік заходів та на їх виконання виділив 17 мільйонів гривень. Крім того, 1,3 млн. грн. отримали з обласного резервного фонду. Майже 2,2 мільйона скеровано з міської казни.
Роботи проводилися в двох напрямках. Перший – ізоляція відходів. Регіональна комісія прийняла рішення помістити їх у бетонні резервуари, що є поряд. Ці ємності належали колишньому крохмальному заводу. Підготовка семи резервуарів обійшлася в 1,5 мільйона гривень. Кошти використали на очищення, гідроізоляцію стінок, монтажні роботи з перекриття.
Зроблено також капітальний ремонт під'їзної дороги (1,5 мільйона). Перевезено відходи тваринного походження у ємності. Тут є економія – із запланованих 815 тисяч гривень використали на 66 тисяч менше. Це пов'язано з тим, що ДП "Укрветсанзавод" не було визначено точну кількість сировини, що зберігалась на підприємстві. У результаті Держпродспожслужба надала орієнтовну цифру. Загалом у ємності перемістили 2536 тонн решток. 
Другий напрям ліквідації наслідків надзвичайної ситуації – забезпечення питною водою населення, яке проживає в санітарно-захисній зоні Ковельської філії ДП "Укрветсанзавод".
Внаслідок недотримання вимог технологічного процесу та строків перероблення відходів сталось забруднення підземних вод нітритами та амонієм (аміак). З перших днів надзвичайної ситуації і до сьогодні питну воду сюди привозять. Тому 14 із 17 мільйонів – це кошти на влаштування мереж централізованого водопостачання. Роботи, як і планували, виконали на дев'яти вулицях. 
Загалом на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації використано понад 20 мільйонів 340 тисяч гривень. Кошти резервного фонду Державного бюджету освоєні на 99,11%. 
У 2018 році будівництво мереж триватиме. Зокрема, у головному кошторисі Ковеля передбачено 8 мільйонів 700 тисяч на завершення робіт з облаштування магістрального водогону. Ще 1,5 мільйона – на вуличні мережі.  
Загалом на розгляд виконкому було винесено понад тридцять проектів рішень, серед яких: про організацію харчування дітей у навчальних закладах міста у 2018 році, про оптимізацію автобусних маршрутів, про дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, про виділення матеріальної допомоги з міського бюджету, а також з ряду питань, що стосуються захисту прав дітей та ін.
Вікторія ЗІНЧУК.
Минулого четверга відбулося засідання виконавчого комітету міської ради.
Спершу члени виконкому взяли до відома інформацію про функціонування комунального господарства міста в зимовий період. Однак перед тим міський голова Олег Кіндер попросив свого заступника Андрія Товстигу поінформувати про те, хто в цьому році став виконавцем робіт з благоустрою в Ковелі.
Андрій Володимирович повідомив, що ще триває процедура проведення тендерів, після завершення якої інформація про те, хто за яку роботу відповідатиме, буде розміщена у газеті "Вісті Ковельщини" та на офіційному сайті міста. В основному переможцем визначено  ТзОВ "К. П. "Верес".
"Сьогодні відповідальність за функціонування комунального господарства міста в зимовий період несе КП "Верес". Це стосується й освітлення, озеленення та багатьох інших аспектів, – у свою чергу зауважив міський голова Олег Кіндер. – 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 539
Читати далі
18.01.2018

тарифНововведення-2018: тарифи, реформи, штрафи...

Від початку року в Україні набула чинності низка законів та регуляторних актів, що суттєво позначаться на різних сферах життя українців. Пропонуємо перелік основних новацій.

До лікаря в чергу шикуйсь

НАБУВ чинності Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що передбачає новий механізм фінансування сфери охорони здоров’я. Держава відмовилася утримувати медзаклади, натомість оплачуватиме конкретну послугу, надану пацієнтові.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 407
Читати далі
18.01.2018

українаКуди  прямує  Україна?

Шановна редакціє!
Вітаю Вас із Різдвяними та Новорічними святами і прошу надрукувати мій лист з думками про наболіле.
Невдовзі  виповниться 27 літ, як проголошена державна Незалежність України. Але чи стала наша країна справді незалежною і  самодостатньою, чи став народ краще жити?
На мою думку, ні. Бо керують нами не висококваліфіковані професіонали, патріоти-державники, а часто-густо дармоїди і злодії. Україна – в числі лідерів у світі за рівнем корупції, злочинності і бюрократизму. Балакаючи про євроінтеграцію і європейський вибір, наші урядовці зводять всю «європейськість» до височезних комунальних тарифів, захмарних цін і безладу в економіці.
Так і хочеться запитати можновладців: «У вас совість є? Коли ви, нарешті, по-справжньому боротиметеся з корупцією і займетеся державотворенням, перестанете прикро вражати міжнародне співтовариство своїми, м’яко кажучи, негарними справами?».
Як свідчить статистика, Україна – одна з найбідніших, якщо не найбідніша, країна Європи. Більше того: її за рівнем життя обігнали навіть деякі африканські держави. Про Європу я вже навіть не говорю, хоч  наш український народ хоче там  жити, але жебраки їм не потрібні. Наші ж урядовці замість того, щоб піднімати економіку, випрошують кредити в Міжнародного валютного фонду і заганяють нас у глибоку боргову яму.
Можливо, вже настав час провести міжнародний незалежний аудит, розібратися, куди пішли і йдуть позичені гроші і  притягти до відповідальності тих, хто ці гроші використав для власного збагачення? І почати слід з Президента і Прем’єр-Міністра як головних дійових осіб сучасної української драми, яка розігрується на наших очах. Та й Верховній Раді варто прокинутися від тривалого «летаргічного  сну» і дати своїм виборцям відповідь на одне-єдине питання: «Куди прямує Україна?».
Хотілося б знати й про те, хто і коли відповість за неподобства, що мають місце у нашому житті, чому з корупцією борються тільки на словах , а різного роду ділки-мафіозі типу екс-глави Нацбанку Гонтарєвої та іже з нею живуть  приспівуючи, і, як кажуть, у вус не дують?
Подібних запитань можна ставити багато, але хто на них відповість? Доки громада не змусить чинуш-бюрократів повернутися обличчям до потреб і запитів народу, справи на краще не зміняться.
Тому пропоную на шпальтах громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини», яка є найтиражнішою в нашому краї, провести  публічну дискусію на тему: «Що Ви думаєте про ситуацію в сучасній Україні і якими бачите шляхи до її поліпшення?». Закликаю всіх свідомих громадян  до участі в цій дискусії. Хай наш голос почує влада! 
Пишіть, критикуйте і разом з тим – пропонуйте. Бо одна голова добре, а багато – краще.
Роман КІНАШ,
ветеран праці.
м. Ковель.
Шановна редакціє!
Вітаю Вас із Різдвяними та Новорічними святами і прошу надрукувати мій лист з думками про наболіле.
Невдовзі  виповниться 27 літ, як проголошена державна Незалежність України. Але чи стала наша країна справді незалежною і  самодостатньою, чи став народ краще жити?
На мою думку, ні. Бо керують нами не висококваліфіковані професіонали, патріоти-державники, а часто-густо дармоїди і злодії. Україна – в числі лідерів у світі за рівнем корупції, злочинності і бюрократизму. Балакаючи про євроінтеграцію і європейський вибір, наші урядовці зводять всю «європейськість» до височезних комунальних тарифів, захмарних цін і безладу в економіці.
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 756
Читати далі
18.01.2018 Семенюк Анатолій Володимирович

ангели1Роздуми на межі  неповернення

Точка неповернення… У  ній спресоване усе твоє життя. Це – межа перед Вічністю. Все! За нею немає світла.
Ставши на цей поріг, ти все більше повертаєш погляд у вир минулого. Вдивляєшся у суть своїх вчинків. Зважуєш на  терезах мудрості світлі і сірі тіні. Переживаєш, чого там більше – любові і добра чи ненависті та зла?
З'являється розуміння того, що любов – це  бажання віддати себе ближньому. Ти доходиш висновку, що у цій філософській тезі – ключ до спасіння світу.  Мимоволі запитуєш себе: "А що ти зробив своїм життям для його порятунку?". Краплі сумніву дощем падають на твою свідомість.
Можливо, ти народився недосконалим і нездатним  наслідувати Христа у цій важливій місії. І раптом, мов обухом по голові, – голос зі "сторони": "Та він виховувався без батька. Не дивуйтеся, що характер у нього не такий". Тобто неповноцінний… Теорія дика – але…
Чудотворна формула
Я і Бог – ми удвох, долаємо перепони, переборюємо негаразди, терпимо образи і не піддаємося спокусам. Ця теза в свідомості з'явилася у зрілому віці не випадково. Її формувало тернисте життя.
Я народився, не знаючи, як і звідки. Мама не розказувала ні про батька, ні про кохання. Ось так, "непорочно" зачата війною, охрещена літургією гармат і благословенна "батьком усіх народів"  Сталіним, впала маленька, незахищена істота у цей жорстокий світ.
Яку місію покладав не мене Господь? А  хто із нас земних це знає? Не знав я і про жертовний подвиг Отця Небесного, який заради нашого спасіння послав на Землю Сина, щоб кров'ю та розп'яттям на Голгофі Він відкупив гріхи людства.
Отак народжена, у нерозгаданій тайні, мізерна смітинка на стежині буття мала бути потоптана, принижена чи зранена, щоб щоразу відроджуватися і, попри все, вчинками доказувати право на існування у просторі Господньої любові з Богом у серці.
l
Коли ступаєш по гострому лезу ножа, потрібна велетенська сила волі, концентрація уваги, щоб не поранитися. У мене цього було мало і я міг потрапити в злочинний світ, стати алкоголіком або пропащим безхатченком. У ті далекі несформовані роки  мама не була для мене лідером-наставником. Поводирем моєї сліпої юності стала вулиця, але на сторожі стояв Господь. З того далека, немов човен у безмежнім хвилюючім морі, виринають із підсвідомості спогади.
Господь 
Був поруч
Це було у ті фестивальні роки, коли душа звеселялася празником села на Петра і Павла. Я вештався поза танцюючою публікою і в закутку між клубом та кінобудкою побачив, як двоє молодиків відбирають годинник у якогось хлопця. Тоді це була неабияка цінна річ. Зупинився, щоб розгледіти, що там коїться. У цю мить з'явився дільничний міліціонер. Грабіжники не розгубилися і вказали на мене, а самі зникли.
У ближній від танців хаті відбувся допит і складався протокол про  скоєння злочину, за яким – недалеко до місць виправних і віддалених, звідки повернення у нормальне життя немає. На моє щастя, у хату зайшов незнайомець. Він засвідчив, що я не причетний до грабунку. Мене відпустили. Хто був цей ангел-спаситель, не знаю до цих пір. Бог залишав мене у просторі Свого існування.
l
Сільська юність мріяла про щастя жити і працювати у місті. Таку філософію породило жорстоке, бідне і безпросвітне колгоспне життя.
Але для того, щоб працювати і жити у місті, необхідна прописка із відповідною нормою житлової площі. А прописка можлива, коли ти маєш постійну роботу. Цей замкнутий порочний круг, народжений системою, подолати було майже неможливо.
Я настирливо стукав у двері – чиновники їх не відчиняли. Півроку (можливо, більше) митарств результату не приносили. Руки опускалися, і хотілося отой надуманий та омріяний рай міського життя послати під три чорти. Та раптом зажевріла надія. Власниця сірої, запущеної квартири   і з таким же сірим та запущеним обличчям, віддала мені будинкову книгу для прописки. На цю зовнішність я не зважав і тріумфально зайшов до кабінету начальника паспортного стола.
"Хлопче, ти що, здурів? Та же притон", – обірвав тонку нитку надії чиновник.
Я не знав, що таке притон. В селі такого не було. Але настрій  зів'яв, мов не підлитий у літню спеку вазон.
На диво начальник у міліцейських погонах   підняв слухавку і комусь зателефонував: "Від мене приїде хлопчина. Бідовий. Ти прийми його на роботу і посели в гуртожиток, а я пропишу". Світлим променем сяйнула цариця щастя – удача.
За якусь мить, мов манна з небес, на мене впала і робота, і прописка, і житло. Я летів на крилах казкової жар-птиці до своєї мрії.
Боже провидіння відвертало мене від "притонів", розпусти, брало за руку і повертало на стежину, якою ступав Господь.
l
Залежність від алкоголю – це трагедія особистості і, зрештою, суспільства. Сатана затягує у свої сіті слабкодухих, і не відпускає.
Так сталося, що я опинився на межі, за якою – провалля.  Морального наставника – хоч би батька, який відвертав би від погубних звичок, у мене не було. Я стрімко скочувався по похилій вниз. Барабанний стукіт пальців об склянку з оковитою нагадував про безвихідь. Розхристана алкогольна братія створювала навколо себе і мене ілюзію щастя у химерному сивушному тумані, і… забутті.
Зрідка з'являлося прояснення: "Що я роблю і куди  прямую?". Але ці мерехтливі свічечки гаснули у новому опохмелінні". І раптом, не знаю звідки, у просторі мого хмільного існування з'явилися дві милі дівчини.
Невидимим магнітом вони витягли мене із алкогольної трясовини, у яку я потрапив. Солов'їну весну, калинове літо і золотаву осінь я провів із цими янголами спасіння.
Це був перелом.
Досвідчені лікарі-психіатри запевняють, що від згубної звички може врятувати страх смерті або кохана жінка та зміна середовища.
Переконаний, що цих чарівниць поклав до мене сам Господь. Він давав ще один шанс жити в ім'я матері, добра і любові.
Пишу про ці чудесні навернення, а із підсвідомості являються спогади про десятки інших випадків, коли смерть забирала фатальну косу в останню мить, коли кар'єрна удача падала з неба. Я знаходився під покровом Господа, Пресвятої Богородиці, своєї найріднішої, жертовної неньки.
Теоретикам безбатьківського комплексу неповноцінності нагадаю, що у цім світі ніхто не залишається без батька, бо завжди біля таких дітей є вищий вихователь і наставник – Отець Небесний, а з ним і Матір.
Пісня для мами
Господь поклав на жінку величну місію – народжувати дітей для продовження роду людського. Коли мати з якихось причин залишається сам на сам із дитиною, Бог терпеливо навертає її  миле Творіння на шлях істини. Так ставалося зі мною протягом всього життя. 
На 92-му році, вичерпавши весь ресурс страждань, терпінь і любові, моя мама тихо покинула цей світ. Проводи були багатолюдні і позначені світлою поминальною службою у Божому храмі. Найбільше вразило, що після  слякотної холодної погоди, у той день засвітило Сонце і заголубіло небо. У Бога ці нагороди вона заслужила своїм життям.
Так сталося, що через кілька днів після похорон я вимушено брав участь у багатолюдному застіллі. "Ти не розсердишся, мамо? Життя живим, а померлим – Царство Небесне", – заспокоював я себе. Коли розвеселіла публіка зашуміла через край і готова була до співу, я встав і промовив: "Шановні мої друзі, нещодавно відійшла у засвіти моя мама. В честь її та  всіх матерів заспіваймо "Рідна мати моя".
Сталося диво. Зал  принишк. Всі чекали. І ось із цієї тиші сизокрилою чайкою злетів тужливий і світлий голос. Він махнув крильми, піднявся до стелі і повернувся до присутніх, проникаючи у потаємні  куточки душі. До сольних звуків співака стали долучатися інші. За якусь хвилю, мов у казці, на полотні вишитого рушника мережилася доля всіх присутніх.
Перед очима оживало "дитинство, розлука і вірна любов", розквітала "материнська ласкава усмішка"  і відлунням, до болю, з'являлися "засмучені очі твої".
Співали стоячи. Це був багатоголосий у різних октавах гімн Матері. Я відчував, що мамина душа  присіла біля вишитих гладдю рушників і слухала пісню, раділа і тривожилася, бо як провидиця знала, що на нас чекає непросте і дуже складне майбуття, вплинути на яке була не в силах. Та мама помилялася – мами не вмирають! Вони живуть і впливають на нас до тих пір, доки живі ми.
Я повертався додому із світлими спогадами. Калейдоскоп прокручував миті нашого життя, а хтось невидимий ніби заплітав у цей вінок із думок душевні ліричні рядки: "Мамо… Ангел мій небесний, у думках цілую твої руки, згадую щасливі наші весни, голосу твого я чую звуки".
Знову лунала після. А поміж тих звуків чувся рідний голос: "У тебе є вороги  і суперники та недоброзичливці, синку. Хай там що – не чини їм ніякого зла".
Вона знову повчала, застерігала і далека від знання Біблії навертала до христових істин. Я тихо відповідав: "О, мамо, високий мій світе, коли я край прірви стою, ти й з темені шлях мені світиш і долю торуєш мою".
Пізньовечірнє небо мерехтіло мільйонами зір. Десь там – зірка мами. Де вона? Вона має бути найяснішою! Я не знаходив…
Але тут, на цій земній стежині, якою повертався в осиротілу домівку, я був переконаний, що "є різні в душі п'єдестали, та мамин найвищий за всі".
Зоряне небо погоджувалося із цією земною істиною.
Післямова, і… не без моралі
Боюсь согрішити словом.
Та разом з тим, за те, що дає доля, маємо славити Творця. Навіть тоді, коли щось іде не так, коли день захмарений та невдачі, мов примари, обступили тебе, і зло боляче кусає.
"Ти не такий…", – простирікує недоброзичливець.
Схаменися і прозрій, друже мій.
Поміркуй над тим, для чого Бог мені обрав стражденну, із забутого сільського закутка, маму. Він обрав її та благословив моє народження. Дав характер і життя не таке, як в інших? Але це – Його задум!
Було, каюсь, що у моїй грішній голові роїлися думки: я молодий та сильний, візьму за руку свою долю і поведу на високий  Еверест. Юність безрозсудна.
Всевишній спостерігав терпеливо за моїм зухвальством, із жалем усміхався. Я спотикався, падав, метався у стихіях життя, доки, нарешті, прозрівши, промовив: "Без тебе, мамо, я ніщо. Ти дала мені життя. Тож твоє  буду доглядати, підтримувати і  йтиму цим шляхом, доки живий”.
Мама сторицею повернула за цей крок прозріння. Більше того, вона стала моїм ангелом-охоронцем, ангелом-спасителем. Разом з ангелами Господніми біля мене була моя Мама.
Існує свята трійця: Бог Отець, Богородиця Марія та Ісус Христос. Це Божественна Небесна трійця легко, матрицею накладається на земне життя, де так само ( по обазу й подобі): є Бог Отець, Матір земна і син (дочка). Без цієї життєдайної схеми світ мертвий. Тобто всі ми беремо початок від Отця Небесного, у Якого немає  "не таких".
Возславмо Всевишнього нашого Батька, а з ним Богородицю Матір та Сина Божого Ісуса Христа. Шануймо і молімось за нашу рідну земну Матір, намагаймося наслідувати Христа, щоб біля точки неповернення ти мав право сказати: "Я і Бог – ми удвох…".
Анатолій СЕМЕНЮК.
Точка неповернення… У  ній спресоване усе твоє життя. Це – межа перед Вічністю. Все! За нею немає світла.
Ставши на цей поріг, ти все більше повертаєш погляд у вир минулого. Вдивляєшся у суть своїх вчинків. Зважуєш на  терезах мудрості світлі і сірі тіні. Переживаєш, чого там більше – любові і добра чи ненависті та зла?
З'являється розуміння того, що любов – це  бажання віддати себе ближньому. Ти доходиш висновку, що у цій філософській тезі – ключ до спасіння світу.  Мимоволі запитуєш себе: "А що ти зробив своїм життям для його порятунку?". Краплі сумніву дощем падають на твою свідомість.
Можливо, ти народився недосконалим і нездатним  наслідувати Христа у цій важливій місії. І раптом, мов обухом по голові, – голос зі "сторони": "Та він виховувався без батька. Не дивуйтеся, що характер у нього не такий". Тобто неповноцінний… Теорія дика – але…
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 638
Читати далі
18.01.2018

unnamed (1)Третій зимовий фестиваль з футболу “Kovel Cup Time 2005 р. н.

З 11 по 14 січня ц. р. у Ковелі проходив третій міжнародний фестиваль з футболу “Kovel Cup Time” (2005 р. н.), участь в якому взяли10 футбольних команд. Вперше до Ковеля завітала команда з Білорусі -  ”Селесао”.  
Чемпіонство виборола ФК “Патріот”  ДЮСШ Тульчин (Вінницька область), срібло завоювали столичні гості ФК “Вишневе”, а бронзу здобула ДЮФК “Волинь” (Нововолинськ).  За перемогу боролись і львів’яни (ФК “Львів”) та ще одна команда з Вінницької області -  ”Колос”. Також серед учасників — команда організатора турніру Юрія Мазура -  ДЮФК “Тайм”. 
У рамках фестивалю було проведено шість футбольних конкурсів.  У набиванні м’яча перемогу отримав Михайлик Величко з ФК “Вишневе” Київ.  (117 разів набив м’яч).  В ударах на точність кращим став футболіст з Нововолинська - Данилко Ховрін. В ударах на дальність відзначився Артем Каленюк з ФК “Вишневе”.  
Денис Московчук (“Колос Піщанка”/Вінницька обл.) переміг у конкурсі “битва воротарів”, Максим Гупало  (ФК “Львів”) виграв “битву капітанів”, а в “битву тренерів” – Ігор Бєлік  (тренер команди чемпіонів).        
Кожна команда отримала грамоту та кубок, а також фото на пам’ять про турнір. Кращих гравців нагороджено спеціальними призами від спонсорів ТМ”Gera”, ТМ “Дбайливий тато”.  Жоден юний футболіст не залишився без солодкого приза та медалі. Але найголовніше –  це чесна гра та радісні усміхнені дитячі обличчя!
Інформаційним спонсомом чемпіонату є “Volуnsport”.
Галина ТКАЧУК.
З 11 по 14 січня ц. р. у Ковелі проходив третій міжнародний фестиваль з футболу “Kovel Cup Time” (2005 р. н.), участь в якому взяли10 футбольних команд. Вперше до Ковеля завітала команда з Білорусі -  ”Селесао”.  
Чемпіонство виборола ФК “Патріот”  ДЮСШ Тульчин (Вінницька область), срібло завоювали столичні гості ФК “Вишневе”, а бронзу здобула ДЮФК “Волинь” (Нововолинськ).  За перемогу боролись і львів’яни (ФК “Львів”) та ще одна команда з Вінницької області -  ”Колос”. Також серед учасників — команда організатора турніру Юрія Мазура -  ДЮФК “Тайм”. 
У рамках фестивалю було проведено шість футбольних конкурсів.  У набиванні м’яча перемогу отримав Михайлик Величко з ФК “Вишневе” Київ.  (117 разів набив м’яч).  В ударах на точність кращим став футболіст з Нововолинська - Данилко Ховрін. В ударах на дальність відзначився Артем Каленюк з ФК “Вишневе”.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 447
Читати далі
18.01.2018

кірКір – небезпечна хвороба

Станом на 16 січня ц. р. у місті Ковелі зареєстровані 3 випадки захворювання на кір, в т. ч. захворіла 1 дитина. Всі – з одного сімейного вогнища.
Вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.
Інкубаційний період кору (тобто період, коли симптоми ще не проявляються) становить 6—21 днів. Далі починається період захворювання з такими симптомами: висока температура, головний біль, нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, гнійні виділення), пронос та блювота. На 4—5 день хвороби з’являється червоний висип, який починається зі шкіри голови й обличчя, а згодом розповсюджується на все тіло. Хвороба із симптомами триває до 4 тижнів і більше.
Захворювання може ускладнитись пневмонією (запаленням легень), вушною інфекцією, запаленням мозку — енцефалітом та іншими серйозними ускладненнями, а також призвести до інвалідності та смерті.
На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до захворювання. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг. Специфічного лікування від кору немає. Проте захворюванню можна запобігти, прищепивши дитину. Вакцинація має великий вплив на попередження цього захворювання. Навіть ті, хто отримав вакцину лише раз (без ревакцинації), перенесуть захворювання у значно легшій формі. Імунізація захищає дитину в першу чергу від ускладнень, які може викликати вірус кору. 
Згідно з календарем в Україні, в 12 місяців проводять перше щеплення від кору, а в 6 років — планову ревакцинацію. Ці дві дози вакцини забезпечують захист організму від кору. Віруси не знають кордонів.
У разі контакту з хворим на кір, негайно зверніться до лікаря. Якщо невакцинована дитина контактувала з хворим на кір, вона має отримати вакцинацію проти кору протягом перших 72 годин.
Якщо невакцинована дитина заразиться і перехворіє на кір, у неї, певна річ, сформується природний імунітет проти цього захворювання. Однак, в таких випадках, кір має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації.
Вакцина КПК (корі, паротиту та краснухи-багряниці), як і будь-які медичні препарати, може мати побічні дії, проте ризик ускладнень після кору набагато вищий, аніж ризик проявів після щеплення.
Варто пам’ятати, що вакцинація є законним правом кожного з нас на захист від кору — захворювання, яке може призвести до важких ускладнень.
Ольга КОЗАЧУК,
заступник головного лікаря 
МТМО з дитинства 
та пологової допомоги.
Станом на 16 січня ц. р. у місті Ковелі зареєстровані 3 випадки захворювання на кір, в т. ч. захворіла 1 дитина. Всі – з одного сімейного вогнища.
Вірус кору — надзвичайно заразний, він швидко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час вдихання найдрібніших крапель слизу, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі та на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 420
Читати далі
18.01.2018

пенсіїНовації пенсійного законодавства

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій " з 1 січня 2018 року запроваджуються   зміни, про які інформуємо нижче.

На перехідний період 2018-2019 рр. застосовуються такі правила призначення пенсії за віком:

у 2018 році: із застосуванням середньої зарплати за 2016 і 2017 роки та вартості одного року стажу - 1%;

починаючи з 2019 року: із застосуванням середньої зарплати за останні три роки та вартості одного року стажу - 1 %.

 

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій " з 1 січня 2018 року запроваджуються   зміни, про які інформуємо нижче.
На перехідний період 2018-2019 рр. застосовуються такі правила призначення пенсії за віком:
у 2018 році: із застосуванням середньої зарплати за 2016 і 2017 роки та вартості одного року стажу - 1%;
починаючи з 2019 року: із застосуванням середньої зарплати за останні три роки та вартості одного року стажу - 1 %.
У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнту заробітної плати та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, Уряд приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, який використовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року таким чином, щоб пенсії призначені у вказаний період не були меншими, ніж ті пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється:
на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян при стажі 30/35 років (для пенсій, призначених до 01.10.2011 р. – за наявності стажу, відповідно, 20/25 років);
з 1 січня 2018 року, на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше, ніж розмір прожиткового мінімуму, при стажі 30/35 років, після досягнення 65 років;
у разі відсутності повного стажу – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється пропорційно до наявного страхового стажу;
для шахтарів: у розмірі 80 % зарплати для обчислення пенсії, але не менше, як три розміри прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
З 1 січня 2018 року пенсія за віком призначатиметься:
за наявності стажу на 01.01.2018 року 25 років – у 60 років. Діапазон необхідного стажу щороку збільшувати на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році; 
за наявності стажу на 01.01.2018 року від 15 до 25 років – у 63 роки. Діапазон  необхідного стажу щороку збільшувати на 12 місяців до досягнення діапазону від 25 років до 35 років у 2028 році;
за наявності стажу на 01.01.2019 року – 15 років, але менше, ніж 16 років, що давали б право виходу на пенсію в 63 роки, – призначати пенсію у 65 років. Діапазон необхідного стажу щорічно збільшувати на 12 місяців. Тобто, з 2028 року пенсії у 65 років призначатимуться особам, які матимуть 15-25 років стажу.
Зберігається право на достроковий вихід на пенсію для: матерів, які виховали 5 дітей або інвалідів з дитинства (у 50 років); військових – учасників бойових дій (55 років); ліліпутів та диспропорційних карликів (40/45 років); артистів (за наявності вислуги від 20 до 35 років); журналістів, у разі поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у місцях надзвичайних подій; чорнобильців (із зниженням пенсійного віку).
Для визначення права на пенсію за віком до страхового стажу з 01.01.2018 р. будуть зараховуватися:
ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків незалежно від сплаченого розміру;
проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;
перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Індексація пенсій:
щорічна індексація пенсій з 2021 року відбуватиметься шляхом збільшення (перерахунку) середньої зарплати, з якої обчислено пенсію, на 50% зростання середньої зарплати за 3 попередні роки та на 50% зростання індексу споживчих цін за попередній рік.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Максимальний розмір пенсії:
максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2018 року – 13730 грн.
Світлана Киричук,
заступник начальника Ковельського об'єднаного управління 
пенсійного фонду України.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 392
Читати далі
123