Поважний вік, на скронях

 сивина, 

Та все ж весна цвіте в моєму

 серці. 

Коханий мій, кохана 

в тебе – я.

І щастям світяться очей

 озерця.

Вітри років пошарпали

 життя, 

І терен переплітав нам

 дорогу, 

Та ми зуміли зберегти

 любов.

За все, що є, я щиро вдячна

 Богу.

Це слова Ніни Федорук, але їх часто повторює  моя героїня Надія Михайлівна Сироватка, в родині якої – "золотий" ювілей.

50 років тому вона закінчила Луцьке медичне училище. Маючи направлення на роботу, спішила поділитись радістю з рідними, але потрапила в обійми до свого Петра, який тільки повернувся з армії додому.  Це була її любов, яка народилася ще в школі. 

Надійка народилася в селі Городищі-2 Луцького району (це останнє село на межі з Горохівським районом).  В їхньому селі була восьмирічка, тож довелось навчатись далі в с. Угринові уже Горохівського району.  Петро у своєму селі якраз закінчував середню школу. Відразу запримітив красуню Надію.  А далі в дівчини було три роки навчання в медучилищі, а в  нього – три роки служби в далекій Німеччині.

І ось – довгоочікувана зустріч.  Не наговорились, не намилувались, не всім поділились. Надії з 1 серпня потрібно було йти на роботу в Ковельський район.  Тож на роздуми закоханим не було часу – в РАЦС. Ще весілля шуміло в батьківській хаті, а молодята з "багажем" мчали назустріч молодому життю. 

"В руках були сітки-авоськи з постіллю, одягом і з весільними харчами,  – згадує Надія Михайлівна.  – Отак і приїхали у Голобську лікарню.  Нас радо і по-батьківськи тепло зустрів на той час головний лікар Л. Ф. Кухтей.  Його ставлення, поради й  турбота запам'ятались на все життя.  Поселив нас в ординаторській.  Там жили, доки не знайшли нам квартиру. 

То був такий час, коли з турботою ставились до молодих спеціалістів. Виплатили нам "підйомні" (зарплату) за місяць, оплачували квартплату, світло, забезпечували паливом.  Отак і почала працювати фельдшером-лаборантом лабораторії.  Колектив був хоч і невеличкий, але дружний". 

Петро Стахович і собі знайшов роботу. Спочатку працював майстром на хлібопекарні, а невдовзі влаштувався до селищної сторожової охорони, яку очолив. 

Так і працювали все життя на одному місці. Стаж  – по 50 років у кожного, а далі – подяки, відзнаки. 

А вдома вони і нині зразкове подружжя й гарна сім'я.  Про них в селищі кажуть: "Все в цій родині народжується з великої любові, злагоди, поваги і взаєморозуміння. Тут свій рецепт щастя".  Вони завжди допомагають одне одному,   бережно цінують  стосунки, порівну ділять радість і тривоги. Тож й не дивно, що такі теплі взаємини між чоловіком і дружиною передаються дітям й онукам.

Сироватки проживають нині в гарному та ошатному будинку, оповитому садом і квітами.  В усьому видно вмілі й працьовиті руки господарів.  Згадуючи прожиті роки, господарка дому розповідає:  

"В чоловіка мого "золоті" руки, все робить сам.  Будинок наш будував, а я в нього була підсобником.  Петро Стахович підлогу кладе, я дранку б'ю.  Не одну спеціальність будівельну опанувала. Батьки далеко, нікому допомогти було.  Тож більше по ночах, вихідних, відпустках будували своє гніздечко, аби місця вистачило  всім.  Доля подарувала родині трійко дітей.  Батьки їх вчили бути добрими, чесними і працьовитими, а ще –поважати людей.  Пролетів час, вони вивчились, отримали вищу освіту й покинули батьківське гніздечко, створивши свої сім'ї.

Тарас в Тернополі – старший фельдшер  станції "швидкої допомоги". Валерій – будівельник у Москві. Але життя є життя. На цьому шляху всього трапляється. Не оминула темна смуга і цієї родини.  

Трагічна втрата доньки Валі (вчительки місцевої школи) стала для рідних людей вічним невгасимим  болем. Та світлим промінчиком, розрадою і втіхою  для дідуся та бабусі є онуки Катя і Мишко, 5 і 2 років, для яких вони назавжди замінили батька й матір. 

Пройшов час. Катя із "золотою" медаллю закінчила школу, а згодом так само успішно  – Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка.  Магістратуру закінчувала в Польщі, володіє трьома мовами. А Михайло закінчив Луцький ліцей з військовою підготовкою, цьогоріч отримав диплом Луцького  національного технічного університету.  Ось тільки, на жаль, нема де працювати.  Тож змушені їхати до сусідньої Польщі заробляти гроші. А вони дуже потрібні, бо з роками стали хворіти Надія Михайлівна та Петро Стахович переніс складну операцію на серці. Господиня дому завжди була щиро  закохана у вишивку. Нині творить полотна бісером. Працює над весільним рушником щастя для Катрусі, котра швидко стане на його із своїм судженим.

І як би важко не було, вся родина старається відвідувати кожну службу в Свято-Георгіївському храмі.

Діти й онуки готуються до "золотого" ювілею спільного життя своїх найрідніших людей. Свято цьогоріч співпало із 70-літтям від дня народження господині дому Надії Михайлівни.  Прийдуть, аби вклонитись рідним людям, поцілувати натруджені руки, заглянути в люблячі очі, сказати найщиріші слова подяки.

"В нас батьки – найкращі, найдорожчі, найлюбиміші", – так говорить Катя.

Тож нехай Господь оберігає цю родину і благословляє її на довге і щасливе життя.

Валентина СІЧКАР, 

голова районної ветеранської організації.

НА ЗНІМКАХ:  родина в різні періоди життя. 

Фото 

з домашнього архіву. 

Це слова Ніни Федорук, але їх часто повторює  моя героїня Надія Михайлівна Сироватка, в родині якої – "золотий" ювілей.

50 років тому вона закінчила Луцьке медичне училище. Маючи направлення на роботу, спішила поділитись радістю з рідними, але потрапила в обійми до свого Петра, який тільки повернувся з армії додому.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 519

28  липня відзначався Всесвітній день боротьби з гепатитами. Ковельський  міськрайонний відділ ДУ «ВОЛЦ МОЗ України»  привертає увагу до загрози поширення різних форм гепатиту. Аналізуючи захворюваність населення нашого району за останні роки, бачимо збільшення реєстрації випадків захворювання на вірусний гепатит В. Так, у 2017 році кількість захворювань зросла вдвічі в порівнянні з 2016 р., а за 6 міс. 2018 р. відповідає річній кількості 2016 року.

Гепатит – це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Гепатит B і C - 2 основних типи з 5 різних інфекцій гепатиту – є причиною 96%  всіх випадків смерті від гепатиту. Шляхи передачі гепатиту В та С:

- при народженні від матері до дитини;

- незахищені статеві контакти;

- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);

- використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків;

- при переливанні крові та її компонентів;

- використання не стерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо)

Вірус гепатиту В і С НЕ передається через столові прибори, при годуванні грудьми, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, використання громадських басейнів або аналогічних об’єктів.

Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГВ - це вакцинація, що формує імунітет в середньому на 20-30 років, а іноді – пожиттєво. Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції  залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом з кров’ю. 

Крім цього, передачі вірусу гепатиту В і С можна запобігти наступним чином:

• уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;

• уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;

• уникайте випадкових статевих контактів, правильно і регулярно використовуйте презервативи;

• ніколи не діліться особистими бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;

• використовуйте тільки стерилізовані інструменти для тату, пірсингу і манікюру;

• вагітним жінкам, в яких діагностовано гепатит, потрібно порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передачі гепатиту до вашої дитини.

Ярослава БОНДАРУК,

лікар-епідеміолог відділення організації епідеміологічних досліджень Ковельського  міськрайонного відділу ДУ «ВОЛЦ МОЗ України».

28  липня відзначався Всесвітній день боротьби з гепатитами. Ковельський  міськрайонний відділ ДУ «ВОЛЦ МОЗ України»  привертає увагу до загрози поширення різних форм гепатиту. Аналізуючи захворюваність населення нашого району за останні роки, бачимо збільшення реєстрації випадків захворювання на вірусний гепатит В. Так, у 2017 році кількість захворювань зросла вдвічі в порівнянні з 2016 р., а за 6 міс. 2018 р. відповідає річній кількості 2016 року.

Гепатит – це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Гепатит B і C - 2 основних типи з 5 різних інфекцій гепатиту – є причиною 96%  всіх випадків смерті від гепатиту. Шляхи передачі гепатиту В та С:

- при народженні від матері до дитини;

- незахищені статеві контакти;

- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 385

Літнє меню – це, перш за все, достаток кольорів і неповторних ароматів свіжих овочів та фруктів. Коли ще, як не влітку, ми можемо харчуватися смачною, здоровою і мінімально обробленою їжею? Коли ще можемо насолоджуватися їжею і при цьому не переживати про свою талію? Пропонуємо вашій увазі кілька смачних, легких у приготуванні і недорогих страв літнього меню. Якщо ж якісь літні страви  вам не знайомі, обов’язково приготуйте, і ви не пошкодуєте.

Грецький салат – додай «родзинку» до звичного салату

Інгредієнти: помідори, огірки, перець болгарський, цибуля ріпчаста, маслини, сир бринза, базилік або суміш італійських трав, олія оливкова.

Приготування: все, крім цибулі, ріжемо великими кубиками. Цибульку – тоненькими кільцями. Додаємо маслини, акуратно перемішуємо, солимо, поливаємо оливковою олією, викладаємо на широку тарілку. Бринзу за бажанням ріжемо дрібними кубиками і перемішуємо з іншими інгредієнтами, або нарізаємо невеликими прямокутниками і викладаємо зверху на салат уздовж облямівки тарілки. Прикрашаємо маленькими листочками базиліка або посипаємо італійськими травами.

Капустяний салат 

з чорносливом

Для цієї страви потрібно: капуста – 300 г, чорнослив – 1 стакан, морква – 1 шт., вичавлений сік лимона, цукор, кмин, рослинна олія.

Дрібно нашатковану капусту заливають гарячою водою і проціджують. У салатнику вона змішується з натертою морквою і приправами. Туди ж додається порізаний чорнослив. Компоненти ретельно перемішати, покласти кмин, налити олію і капнути соком лимона. Викладати в салатницю, декоруючи цілими чорносливами.

Баклажанний салат 

з часничком

Для приготування страви на 2 порції необхідно: баклажан – 1, волоські горіхи – 2 ложки столові, часник – 1 зубчик, по 4 гілочки петрушки і кінзи, сметана – 3 столові ложки, сіль, приправи за смаком.

Баклажан позбавити від шкірочки, подрібнити у вигляді кубиків і підв’ялити у духовій шафі при 190 градусах протягом 15 хвилин. Укласти на блюдо, посипати подрібненими горіхами та іншими інгредієнтами. 

Залити сметаною, присмачити приправами за смаком.

Салат сирний з

літніми овочами

Інгредієнти: сир – 150 г, перчик – 100 г, томати – 100 г, сметанка або майонез – 1 ложечка столова, приправи.

Перчик з томатами нарізають невеликими шматочками, змішують з сиром. Додати сіль за необхідності, а також кріп або петрушечку. Заправити за потреби соусом. Любителі часничку можуть його сміливо додавати також в цю страву.

Тушковані овочі

Для приготування цієї страви знадобиться: кабачок – 2 шт., томат – 3 шт., олія рослинна – 2 ложки столові, шпинат, приправу на свій розсуд.

Кабачки в вигляді нарізаних кружалець підсмажити на олії, залишити в сковорідці і притрусити подрібненою гвоздикою. Томати також в нарізаному вигляді покласти в сковорідку. Все присмачити приправами і протушкувати разом 5-8 хвилин. Страву потрібно посипати зеленню.

Літня паста

Приготування цієї страви вимагає наступних компонентів: макарони – 1 пачка, селера – 2 стебла, цибуля – 1 шт., морква – 1 шт., тунець – 1 банка, соус майонезний легкий – 200 г, йогурт без цукру – 100 г, яблучний оцет, приправи.

Макарони відварити і обов’язково потримати під струменем холодної води, дати стекти. Овочі потрібно ретельно порубати, змішати з тунцем, з якого попередньо зливається рідина. Підготовлені інгредієнти додати до холодних макаронів. Окремо збити майонез, оцет і йогурт. Отриманим соусом заправити макарони з тунцем, потім присмачити приправами. За півгодини до подачі помістити на холод.

Кефірно–абрикосовий десерт з м’ятою

У цьому випадку буде потрібно: кефір – 400 мл, абрикоси – 280 г, цукор – 4 ложки столові, пучок м’яти.

Цукор покласти в кефір, ретельно збити, потім помістити туди подрібнені листки м’яти. Абрикоси злегка наколоти, покласти в келихи і влити туди підготовлений солодкий кефір. Витримати близько двох годин поза холодильником. Перед подачею помістити десерт в морозильну камеру на 10 хвилин.

Підготувала 

Світлана колосок.

 

Літнє меню – це, перш за все, достаток кольорів і неповторних ароматів свіжих овочів та фруктів. Коли ще, як не влітку, ми можемо харчуватися смачною, здоровою і мінімально обробленою їжею? Коли ще можемо насолоджуватися їжею і при цьому не переживати про свою талію? Пропонуємо вашій увазі кілька смачних, легких у приготуванні і недорогих страв літнього меню. Якщо ж якісь літні страви  вам не знайомі, обов’язково приготуйте, і ви не пошкодуєте.

Інгредієнти: помідори, огірки, перець болгарський, цибуля ріпчаста, маслини, сир бринза, базилік або суміш італійських трав, олія оливкова.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1319

На початку місяця продовжують збирати яблука і груші літніх сортів, а в кінці місяця приступають до збирання врожаю осінніх. Треба пам'ятати, що збирають не за один раз весь врожай, а двічі і навіть тричі: спочатку зривають найбільші плоди, а через тиждень – решту, причому приблизно за 2 тижні до їх повної стиглості.

Досвідчені садівники знають, що слід зривати плоди спочатку з нижніх гілок, а потім з верхніх, так їх менше звалюють додолу. Не можна класти на зберігання цілі яблука з побитими, завдяки чому зменшуються втрати.

Якщо яблука і груші збираються покласти на довготермінове зберігання, то навіть рвуть їх дуже обережно, не тягнуть плід, а обхопивши його  долонею, трохи піднявши вгору, вказівним пальцем натискують на плодоніжку в місці її зростання з плодовою гілочкою і обережно кладуть у відро чи кошик. 

У серпні плоди щедро додають у вазі, трапляється, що під тягарем врожаю навіть ламаються гілки. Ось чому у перевантажених дерев яблуками, грушами і сливами гілки підпирають жердинами.

Інколи за турботами на городі забувають виполоти бур'ян у саду, що виснажує ґрунт і стає причиною майбутнього засмічення ділянки.

Всі опалі плоди не можна тримати під деревами. Їх слід почистити і використати в компоти, посушити, а рештки закопати на півметра в землю.

У серпні збирають сливи деяких сортів (Ренклод, Персикову, Ранню Угорку). Починається збирання винограду.

l

Достигають сорти капусти середньої стиглості, а в кінці місяця –  і пізньостиглі. Звичайно, збирають капусту не всю підряд, а залежно від щільності головки. Дехто вважає, що капусту слід збирати пізніше, глибокої осені. 

Дійсно, вона тримається до перших приморозків, але тільки та, що пізно висаджена у ґрунт, а рання перестигає, головка її тріскається і значно швидше псується.

В серпні починають збирати спаржеву капусту (брокколі).

До середини місяця можна висаджувати у ґрунт розсаду листової, а також пекінської (китайської) капусти.

Посіяну в кінці травня чи на початку червня моркву можна підживити перемішаною із землею сумішшю добрив. Якщо головки моркви виступають з землі, її підгортають. Сіють скорцонеру, яку мають зібрати наступного року.

Посіявши редиску, можна збирати її врожай у вересні чи жовтні. В кінці серпня, коли листя починає полягати, починають збирати цибулю. 

Приблизно на початку третьої декади серпня прищіпують рослини високорослих сортів помідорів, зрізаючи їх верхівки і залишаючи два листки над квітковим гроном. Поступово приступають до збирання динь.

На початку серпня сіють шпинат, який збирають восени.

У серпні можна поласувати кукурудзою, особливо цукрових сортів. Зварені качани смачні тільки ті, що не перезріли. 

До середини місяця сіють кріп, хоч доспілі рослини вже готові до збирання і використання для засолювання огірків. Збирають парасольки тмину, висушують їх і лущать насіння для зберігання.

На початку місяця продовжують збирати яблука і груші літніх сортів, а в кінці місяця приступають до збирання врожаю осінніх. Треба пам'ятати, що збирають не за один раз весь врожай, а двічі і навіть тричі: спочатку зривають найбільші плоди, а через тиждень – решту, причому приблизно за 2 тижні до їх повної стиглості.

Досвідчені садівники знають, що слід зривати плоди спочатку з нижніх гілок, а потім з верхніх, так їх менше звалюють додолу. Не можна класти на зберігання цілі яблука з побитими, завдяки чому зменшуються втрати.

Якщо яблука і груші збираються покласти на довготермінове зберігання, то навіть рвуть їх дуже обережно, не тягнуть плід, а обхопивши його  долонею, трохи піднявши вгору, вказівним пальцем натискують на плодоніжку в місці її зростання з плодовою гілочкою і обережно кладуть у відро чи кошик. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 423

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 414

Гороскоп

з 6 по 12 серпня

Коментарів до новини: 40
Переглядів новини: 447