У неділю, 31 березня 2019 року, в Україні – вибори Президента. Вперше у них візьмуть участь вихованці Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету, яких ви бачите на фотосвітлині. Це – голова студентської ради КПЕК Владислав Голечко, студенти Каріна Оліщук, Владислав Савенюк.

Безперечно, до виборчих урн вони прийдуть з твердою вірою у щасливе майбутнє рідної держави, сподіванням на мир у країні, підвищення життя народу. А ще – з надією на те, що сповняться всі їх плани і задуми, шлях у самостійне трудове життя буде успішним і благополучним.

Тож, нехай мрії і цих студентів, і всіх молодих громадян незалежної України стануть реальністю!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

У неділю, 31 березня 2019 року, в Україні – вибори Президента. Вперше у них візьмуть участь вихованці Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету, яких ви бачите на фотосвітлині. Це – голова студентської ради КПЕК Владислав Голечко, студенти Каріна Оліщук, Владислав Савенюк.

Безперечно, до виборчих урн вони прийдуть з твердою вірою у щасливе майбутнє рідної держави, сподіванням на мир у країні, підвищення життя народу. А ще – з надією на те, що сповняться всі їх плани і задуми, шлях у самостійне трудове життя буде успішним і благополучним.

Тож, нехай мрії і цих студентів, і всіх молодих громадян незалежної України стануть реальністю!

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 415

Погода в Ковелі  

28 березня – 

3 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 397

Як голосувати не 

за місцем реєстрації

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 596

В середині  березня 2019 року у спорткомплексі міського центру  фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" в Ковелі  відбувся чемпіонат області з БОЧА серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату, організаторами якого був відділ з питань  фізичної культури та спорту обласної державної адміністрації спільно з Волинським регіональним центром з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" (на знімках).

 В змаганнях взяли участь 35 осіб з інвалідністю на візках з різних куточків Волинської області, а саме міст Ковеля, Луцька, Ківерець,  Ковельського, Турійського,  Любомльського,  Рожищенського, Камінь-Каширського, Старовижівського та Ратнівського районів.

Всіх присутніх привітали   заступник начальника Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів " Інваспорт" Шевчук Василь, який  побажав  учасникам перемоги, сказавши, що саме з учасників даних змагань буде підібрана збірна області на чемпіонат України з БОЧА, який відбудеться в травні у місті Одесі;  голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" Кравчук Володимир, котрий  подякував усім, хто приїхав  на змагання, що свідчить: БОЧА стрімко розвивається на Волині.

Художнє вітання для учасників змагань подарувала громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії".  15-річний Олег Гелетуха (дисципліна ВС2) прочитав  віршовані рядки:

Якби мене запитали:

"Чому ти любиш маму?",

Я б дуже здивувався

І пішов подумати трохи.

Я б заліз на антресолі

Або сховався б у ванній,

А потім би з шумом виліз

І відповів, усміхаючись:

— Не за прання і готування

(Ні, за це, загалом, теж!),

Але ж це все вторинне

(О, яке слово знаю!).

Маму я люблю за ніжність,

Доброту і розуміння,

За красу і за те, що

Мама — найрідніша!

 А його мама  Галина Гелетуха  та гітарист Володимир Лисюк  (суддя на корті) під чарівні звуки гітари виконали пісню "Троянди на пероні".  Присутні подякували щирими оплесками.

Прозвучав Державний гімн України та розпочалися змагання, які проходили в таких дисциплінах: індивідуальних — ВС1, ВС2, ВС4, ВС5 та командній ВС1/ВС2.

Переможцями від  Ковельщини стали:

 Індивідуальна ВС1:

2-місце — Шевчук Софія (Ковельський район);

3-місце — Ринковська Катерина (м. Ковель).

Участь брав:  Пилипчук Артем (м. Ковель).

 Індивідуальна ВС2:

1-місце — Дудка Олександр (м. Ковель);

3-місце — Вакульський Олександр (м. Ковель).

 Також участь брали:  Гелетуха Олег, Сахарук Максим, Панчук Анастасія, Баюк Тетяна (м. Ковель), Абрамчук Олександр (Ковельський район).

Індивідуальна ВС4:

2-місце — Яренчук Ольга  (м. Ковель). Участь брали  Набруско Євген, Мельничук Василь (м. Ковель).

 Індивідуальна ВС5:

2-місце — Барбарук Олександр  (Ковельський район). Участь брали:  Дружинін Андрій, Дружиніна Оксана  (м. Ковель).

Командна ВС1/ВС2:

1-місце — Вакульський Олександр (м. Ковель),  Абрамчук Олександр (Ковельський район);

2-місце — Ринковська Катерина, Дудка Олександр, Панчук Анастасія —  усі з м. Ковеля;             

3-місце —  Шевчук Софія (Ковельський район). Участь брали  Пилипчук Артем, Баюк Тетяна, Гелетуха Олег, Сахарук Максим (м. Ковель).

Переможці та призери були нагороджені медалями і дипломами.

Суддівство успішно провели: головний суддя — Колеснікова Юлія, судді на корті —  Рожко Андрій, Лисюк Володимир, Аскеров Едуард, Романюк Катерина.

Хронометристи: Кашуба Ольга, Білінець Тетяна, Паталій Борис, Паталій Богдана.

Всю організаційну роботу взяли на себе заступник начальника Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" Шевчук Василь та голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" Кравчук Володимир.

Команда Ковельщини  висловлює щиру подяку начальнику відділу молоді, фізичної культури та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради Семенюку Ігорю, керівнику Ковельського міського центру  фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" Лису Роману та всім працівникам даного центру, Місюрі Олені, Сколінчуку Едуарду, Пірожику Михайлу за сприяння в підготовці і проведенні змагань.

Ольга ЯРЕНЧУК,

прес-секретар                                             громадської організації     "АСОЦІАЦІЯ ОСІБ 

З ІНВАЛІДНІСТЮ "ДОБРОДІЯ В ДІЇ".

В середині  березня 2019 року у спорткомплексі міського центру  фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" в Ковелі  відбувся чемпіонат області з БОЧА серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату, організаторами якого був відділ з питань  фізичної культури та спорту обласної державної адміністрації спільно з Волинським регіональним центром з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" (на знімках).

 В змаганнях взяли участь 35 осіб з інвалідністю на візках з різних куточків Волинської області, а саме міст Ковеля, Луцька, Ківерець,  Ковельського, Турійського,  Любомльського,  Рожищенського, Камінь-Каширського, Старовижівського та Ратнівського районів.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 451

24 березня у світі відзначили Всесвітній день боротьби з туберкульозом. 

Туберкульоз є одним з найдавніших ворогів людини, якого вже кілька століть вважають однією з найстрашніших бід. Одним із тріумфів медицини стала розробка вакцини та лікарських засобів, здатних боротися з цим давнім захворюванням. 

В перші роки Незалежності України захворюваність на туберкульоз стрімко збільшувалась і перевищила епідемічний поріг – 50 випадків на 100 тис. населення.

За останні два десятиліття за сприяння міжнародного глобального фонду вдалось досягти зменшення та стабілізації рівня захворюваності на туберкульоз, але все ще захворюваність перевищує епідемічний поріг, тому ризик захворіти на туберкульоз залишається у кожного громадянина України. Такий ризик впродовж життя має 10 % людей, а у ВІЛ-інфікованих осіб – 50 %. Підвищується ризик захворіти у громадян, зі станами пов'язаними з пониженням імунітету та осіб, які зловживають алкоголем, наркотиками. Важкі соціальні обставини та життєві негаразди також  сприяють захворюваності на туберкульоз. Понижують імунітет погані умови проживання, неповноцінне харчування, хронічний стрес. 

Певні періоди життя також є ризикованими стосовно туберкульозу: діти до 5-ти років, підлітки, жінки у період вагітності та лактації, похилий вік. 

Джерелом хвороби є особа хвора на туберкульоз, який ще не діагностовано або не ліковано. 

Щоб попередити захворювання на туберкульоз, необхідно підтримувати імунітет в здоровому стані: повноцінно харчуватись, уникати перевтоми, вести здоровий спосіб життя, частіше бувати на свіжому повітрі. 

Основними проявами туберкульозу є кашель більше 3 тижнів, швидка втомлюваність, пітливість, особливо вночі, тривала температура 37,20С, безпричинна втрата ваги, але основним є все ж таки кашель. При появі вищевказаних симптомів необхідно звернутись до сімейного лікаря для обстеження: двохкратний аналіз харкотиння на наявність бактерії та рентгенологічного обстеження. Якщо ваші рідні, друзі, колеги кашляють більше 3-х тижнів, порекомендуйте їм звернутись до лікаря. 

В умовах епідемії туберкульозу актуальним є також профілактичне обстеження – флюорографія органів грудної клітки раз на рік для дорослих та реакція Манту з 2ТО один раз на рік для дітей віком 4-14 років. 

Вчасно виявлений туберкульоз є запорукою вдалого лікування. 

Нелікований туберкульоз призводить до смерті в термін до 5 років. А пацієнт на 2-3 тиждень лікування вже не становить загрози для оточуючих і може продовжувати лікування вдома.

Основним в лікуванні туберкульозу є необхідність дотримуватись призначень лікаря і пройти весь курс лікування без перерв. Безперервне лікування – запорука одужання від цього грізного захворювання.                 

Не цурайтесь хворого на туберкульоз, а допоможіть йому ефективно завершити курс лікування і перейти в когорту здорових людей. Адже туберкульоз виліковний.

Шановні ковельчани!

Пройти обстеження легень можна щоденно, окрім суботи та неділі, з 8.00 до 15.00 год. в кабінеті цифрової рентгенографії органів грудної клітки № 8 поліклініки центральної районної лікарні Ковельського МТМО за адресою: м. Ковель, вул. Незалежності, 122.

Залишайтеся здоровими!

 Оксана Білоус,

районний фтизіатр    Ковельського МТМО.

24 березня у світі відзначили Всесвітній день боротьби з туберкульозом. 

Туберкульоз є одним з найдавніших ворогів людини, якого вже кілька століть вважають однією з найстрашніших бід. Одним із тріумфів медицини стала розробка вакцини та лікарських засобів, здатних боротися з цим давнім захворюванням. 

В перші роки Незалежності України захворюваність на туберкульоз стрімко збільшувалась і перевищила епідемічний поріг – 50 випадків на 100 тис. населення.

За останні два десятиліття за сприяння міжнародного глобального фонду вдалось досягти зменшення та стабілізації рівня захворюваності на туберкульоз, але все ще захворюваність перевищує епідемічний поріг, тому ризик захворіти на туберкульоз залишається у кожного громадянина України. Такий ризик впродовж життя має 10 % людей, а у ВІЛ-інфікованих осіб – 50 %. Підвищується ризик захворіти у громадян, зі станами пов'язаними з пониженням імунітету та осіб, які зловживають алкоголем, наркотиками. Важкі соціальні обставини та життєві негаразди також  сприяють захворюваності на туберкульоз. Понижують імунітет погані умови проживання, неповноцінне харчування, хронічний стрес. 

Певні періоди життя також є ризикованими стосовно туберкульозу: діти до 5-ти років, підлітки, жінки у період вагітності та лактації, похилий вік. 

Джерелом хвороби є особа хвора на туберкульоз, який ще не діагностовано або не ліковано. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 655

Скільки душ мерехтять 

в лоні неба, 

Та мільярди волають

 жалібно і  тихо: 

"Не вбивай мене,  мамо,

 не треба!

Я ж –  твоя  насолода

 й потіха…" 

(Леся КВІТ). 

Понад 30 мільйонів… Саме стільки абортів, за неофіційними даними, зробили українські жінки лишень за 17 років незалежності (згідно з даними Всеукраїнської громадської організації "Доля"). І хоч за останнє десятиліття їх кількість значно зменшилась, статистика все одно жахає. З такими "темпами"  ми доб'ємося лише одного – демографічної кризи.

А це – окремі рядки із "Щоденника ненародженої дитини": " Сьогодні 5 травня. Мені – один день.  Почалося моє життя, хоча мої батьки ще про це не знають.

Я – дівчинка, у мене буде світле волосся і блакитні очі. Усе вже визначено, навіть те, що я любитиму квіти.

…28 липня (мені 84 дні). Сьогодні моя мама вбила мене…".

Рішенням Ради Європи з біоетики від 1996 року ембріон  визнано людиною на 14 день після запліднення.  Саме формулювання "зачата, але ще не народжена дитина" походить з Цивільного Кодексу України, ст. 25 ч.2: "У випадках, встановлених Законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини".

До слова,  у світі щорічно здійснюється величезна кількість  "підпільних" абортів, п'ята частина з яких призводить до інвалідності жінок.

При цьому зазначається, що в результаті ускладнень після абортів щороку вмирають десятки  тисяч жінок, а мільйони  –  стають інвалідами. У країнах, де аборти повністю заборонені або дозволені лише з метою врятування життя жінки чи збереження її фізичного здоров'я, тільки один із чотирьох абортів не має негативних наслідків. 

Офіційно в Україні щороку роблять 200-250 тисяч абортів.  А медичні показання для переривання вагітності становлять  20-30% від загальної кількості.

Якщо ж говорити загалом, то нерідко переривання вагітності українки  здійснюють через матеріальні проблеми. Середньостатистична українська жінка не є настільки забезпечена, щоб дозволити собі народити троє-четверо дітей. 

Так, в більшості випадків, це жінки зі сформованих сімей, де вже є діти. Але, звичайно,  немалий відсоток серед загалу тих, хто вирішив зробити переривання вагітності, становлять молоді дівчата, які ще не народжували. 

Молода жінка, незаміжня, належного матеріального забезпечення не має, тому і не може дозволити собі народження дитини. Багато з них думають про кар'єру, а тоді вже про дітей. 

Хибною є думка, що заборона абортів зменшить їх кількість. Треба пояснювати жінкам, чому аборти не варто робити. Ще в школі  слід проводити позакласні години з профілактики абортів. І ось тут, у цьому напрямку, нехай і працюють громадські організації, держава тощо. 

Близько 42 мільйонів дітей у світі убиті абортами за 2018 рік! Це  – дані порталу, який займається узагальненням статистичних досліджень. Згідно з їхніми висновками, аборт минулого року був головною причиною смерті в усьому світі. 

Священики говорять, що зачате дитя має душу. І аборт – це вбивство вже живої істоти. Тому завдання духівника – переконати жінку таки народити дитину, незважаючи на матеріальні чи інші проблеми,  молитися за всіх тих, хто має сумніви. 

"Церква завжди відстоює та захищає життя.  Але ми  не можемо  щось дозволити чи заборонити. Кожна людина несе особисту відповідальність", – говорять представники духовенства. 

"Зачатий плід вже є людиною і має повноцінну душу. Тому, вбиваючи ненароджену дитину при аборті, лікарі вбивають не якийсь набір клітин, а живу людину. 

Аборт нічим не відрізняється від вбивства.  А  лікар, який робить аборт, і жінка, якій роблять аборт,  є однаковими співучасниками цього злочину", –  наголошують священнослужителі. 

На умовах анонімності кілька жінок, які мають прикрий досвід переривання вагітності (що залишив моральний слід на все життя) розповіли про те, чи  шкодують, що  саме так вирішили зробити   і чи могло їх щось стримати від аборту. Деякі з цих історій – суцільне каяття, деякі – спокійні розмірковування над тим, що життя не встелене ніжними  пелюстками троянд, а деякі – просто страшні…

Юля, 29 років:

"Нещодавно  вийшла заміж вдруге.  Син від першого шлюбу якраз пішов до школи, а  я присвятила себе повністю чоловіку. Через декілька місяців після весілля дізналася, що вагітна.

Другу дитину так швидко народжувати не планувала, тому наважилася робити аборт, але лікар переконував залишити дитину. Коли ж радилася із чоловіком, радість у його голосі розставила остаточно всі крапки над "і". Тож від аборту ми відмовились.

Нині щасливі, бо виховуємо красуню-доню, нашу маленьку принцесу, без якої просто не уявляємо свого життя".

Наталя, 48 років:

 "Коли я завагітніла у 19 років, батьки змусили зробити аборт. 

Я завжди кажу, що моє життя ділиться на "до" і "після" аборту. Після аборту я стала іншою, бо зі мною щось сталося. Я перестала бути собою. Жахлива депресія, наслідки якої відчуваю і досі… Хотіла  навіть  покінчити життя самогубством, але тільки віра в Бога дала мені надію на прощення. 

Тепер, маючи нескінченні нічні жахіття і постійні докори сумління за спиною, вчу своїх дітей, що життя – це прекрасна річ, яку не потрібно руйнувати, не дивлячись на всілякі перепони…". 

 Марина, 31 рік:

 "Моя історія банальна до неможливості. Я довго жила громадянським шлюбом з чоловіком, який був розлученим і мав від того шлюбу майже дорослого сина. Ми обоє себе вважали достатньо вільними одне від одного. З'їжджалися практично тільки  на вихідні. 

І нічого, крім взаємних почуттів, нас разом не тримало. Коли завагітніла, то почула від нього про  проблеми з бізнесом, що він не планував дітей зараз. Ще він сказав, що не проти того, що я народжу, але що то буде виключно моє рішення і виключно моя відповідальність. 

Я  не гримнула дверима, не народила всім смертям на зло. Це життя, а не кіно. Я зробила аборт. 

Потім у мене був викидень. А  згодом – і нова, вже дуже бажана вагітність. Я тоді чітко знала,  що б мені хто не сказав, навіть якщо мене всі на світі залишать наодинці з цією вагітністю, я народжу цю дитину.  І я народила. І чоловік залишився при мені. І батьки також допомагають.

Жінка сама повинна бути готовою до материнства. Нам треба не аборти забороняти, а виховувати  почуття материнства   змалечку. Це по-перше. А по-друге, якщо жінка – одиначка, то повинна бути якась програма реальної підтримки від суспільства. Багатьох жінок від аборту втримає впевненість у завтрашньому дні".

Я особисто – проти абортів без медичних показань.  Розмовляючи не раз на цю делікатну тему,  доводилось мені чути підтвердження тези, що це – вбивство, гріх. Але, як часто буває, нерідко дехто із моїх співрозмовників  вигадував собі виправдання з приводу такого вчинку. А ще – аргументував це різними хибними твердженнями – так званими міфами, якими намагаються пояснити, чому йдуть на це.

Ці аргументи, варто додати, часто доводять до абсурду. 

Але, як би там не було, такому ганебному вчинку, як на мене,  виправдань (практично) немає…

Не розумію тільки одного. Дехто відхрещується руками і ногами від народження  майбутньої дитини, бо на це, мовляв, є вагомі причини.  Але як можуть далі спокійно жити ті, чия совість не завадила уникнути непоправного – вбити ще ненароджене дитя, яке нічим не завинило, якому не дали побачити цей світ?.. І бідність чи інші причини тут зовсім не були перепонами. 

Дико, бо тільки так можна висловитись з приводу цього  (в прямому й переносному значенні  слова), коли жінка йде на такий крок, бо "так  вона вирішила". До того ж, сама – із цілком забезпеченої родини,  а поруч – коханий та турботливий чоловік.  Просто ця маленька кровинка буде зайвою в їх безхмарному майбутньому…

Для чого тоді давати надію на життя, коли згодом  так бездушно  забирати його?..

Підготувала

 Інна ЗАХАРЧЕНКО.

(Леся КВІТ). 

Понад 30 мільйонів… Саме стільки абортів, за неофіційними даними, зробили українські жінки лишень за 17 років незалежності (згідно з даними Всеукраїнської громадської організації "Доля"). І хоч за останнє десятиліття їх кількість значно зменшилась, статистика все одно жахає. З такими "темпами"  ми доб'ємося лише одного – демографічної кризи.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1308

Спішу в село: там джерело, 

Отам душі моя криниця, 

Там день летить, в майбутнє

 мчиться

І  стукає у батьківське вікно.

Наша Ковельщина – це великі і маленькі села, селища й місто, які з дня у день творять свою нову історію. А в кожного населеного пункту, як і в людей,  своя біографія, де вписані відомі імена, визначні події та успіхи, а ще обов’язково – плани на майбутнє.  Бо, як відомо, без мрій та задумів – просто нікуди. 

Село Білин добре відоме на теренах нашого рідного краю. Тут живуть працьовиті, щирі душею українці, які роблять все для того, аби їх маленька батьківщина розвивалась і процвітала, возвеличувалась в хороших справах задля спільного блага.

Прекрасний куточок волинської землі, що зачаровує погляди небайдужих до мальовничих  навколишніх пейзажів,  добре відомий тим, що виростив, виплекав й викохав багато місцевих, воістину співочих  талантів, що відомі далеко за межами нашого  району. 

Серед них –  лауреати численних пісенних конкурсів та фестивалів: «соловейко»  Сашко Шевчук,  аматорський  фольклорний гурт «Родина» та інші.

Варто додати, що в селі  відбувається чимало культурно-масових заходів. Нещодавно один із них пройшов в місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. 

Учасники тематичного заходу зібралися того дня в храмі науки, аби відзначити День українського добровольця.

З нагоди пам’ятної дати сюди прибули голова районної ради Андрій Броїло, перший заступник голови районної державної адміністрації Роман Кульцман, представники органів місцевого самоврядування району, учасники АТО  та інші. 

Вели шкільне свято учні Назар Фурман та Богдана Жук. 

Розпочалась тематична година, як і годиться, Державним гімном України. Потому  присутні хвилиною мовчання вшанували усіх захисників нашої держави, які віддали за Україну найдорожче – життя.

Представники влади, звертаючись до учасників зібрання, щире «спасибі» висловили воїнам-добровольцям, які гідно виконують свій громадянський обов’язок, захищаючи кордони своєї Вітчизни на Сході нашої країни, а також побажали успіхів та незламної віри у спільну перемогу всього українського народу.

Епізодами про не зовсім безхмарні будні військовослужбовця  із присутніми поділився учасник АТО, депутат районної ради Тарас Оніжук. 

Майстерно доповнили захід мистецькими номерами учні школи та добре знане серед когорти аматорів художньої самодіяльності  району  тріо «Перевесло». 

Вже не один рік поспіль навчає своїх вихованців мудрому, доброму і правильному подружжя Конопацьких, прищеплює любов до прекрасного, виховуває   почуття  патріотизму та любові до рідного краю.   

До думки і повчань  своїх наставників-педагогів  діти завжди дослухаються, беруть з їх приклад.  Микола Антонович – вчитель фізкультури та образотворчого мистецтва. Людмила Іванівна навчає учнів початкових класів.

Слід зазначити, що учні школи активно долучилися до проведення й інших заходів, що відбулись напередодні. 

Так, школярі відзначили Всесвітній день водних ресурсів, цікаво, корисно  й пізнавально  провели Всеукраїнський тиждень дитячого читання та взяли участь у посадці нових лісових  ділянок. 

Про добробут тутешніх жителів та їх інтереси щоденно  дбає очільниця тамтешньої громади  Ольга Лисюк, яка робить все для того, аби її односельчани жили благополучно і комфортно.

«Багато чого зроблено, та ще більше, що слід вирішити, – попереду. В минулому році обгородили нове кладовище. Нині  (за кошти сільської ради) робимо біло-щебеневі дороги. 

А ще  працюємо над вже давно  наболілим питанням для нашої громади – реконструкцією дитячого садочка.   Адже село велике, а, відповідно, і народжуваність щороку відзначається позитивною динамікою.  

Тож дошкільний заклад неабияк потрібний маленьким представникам підростаючого покоління, за якими – майбутнє села. Щиро надіємось, що це актуальне питання, яке постало перед громадою,  нарешті вирішиться. 

До слова, працюємо над облаштуванням вуличного освітлення в селі. Звичайно, не все задумане стає реальністю, але, в міру можливостей, докладаємо максимум зусиль для вирішення першочергових завдань», – так зазначила в розповіді із журналістами Ольга Василівна. 

Нехай же все задумане, над чим працюють і про що мріють білинці, неодмінно здійсниться. А ми, в свою чергу, обов’язково розкажемо вам, шановні читачі, про нові здобутки одного із населених пунктів району, де, до речі, активно передплачують газету “Вісті Ковельщини”, за що місцевим мешканцям та зв’язківцям – щиросердне “спасибі”! 

Оксана МОРОЗ.

НА ЗНІМКАХ: свята і будні Білина.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Наша Ковельщина – це великі і маленькі села, селища й місто, які з дня у день творять свою нову історію. А в кожного населеного пункту, як і в людей,  своя біографія, де вписані відомі імена, визначні події та успіхи, а ще обов’язково – плани на майбутнє.  Бо, як відомо, без мрій та задумів – просто нікуди. 

Село Білин добре відоме на теренах нашого рідного краю. Тут живуть працьовиті, щирі душею українці, які роблять все для того, аби їх маленька батьківщина розвивалась і процвітала, возвеличувалась в хороших справах задля спільного блага.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 867

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 455

Гороскоп

з 1 по 7 квітня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 616