Поняття "мир" і "мама" невіддільні одне від одного. Бо тільки тоді, коли не лунають вибухи бомб, не гинуть у боях солдати, спокійно почуваються матері. Бо як писав Тарас Шевченко, "у нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим".

Саме за мир на рідній землі, за щасливе майбутнє своїх дітей та онуків воювали у роки Другої світової війни українські воїни – чи то в армійських рядах, чи то в партизанських загонах, чи то в лавах повстанців. Сьогодні їх священну справу продовжують учасники неоголошеної війни на Сході країни. І, мабуть, є певна символіка у тому, що цьогоріч свята Перемоги і Матері майже співпали.

На світлині ви бачите сім'ю МАР'ЮСИКІВ із Дубового. Андрій – учасник бойових дій в зоні АТО, був призваний до армії в першу хвилю мобілізації. Нині з дружиною Наталією виховують сина Артема. Мама Галина Мар'юсик тішиться дітьми, пишається їх добрими справами, любить онука. Їх спільна мрія – щоб швидше настав мир на українській землі, перестали гинути на полі бою наші батьки, діти, онуки.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Поняття "мир" і "мама" невіддільні одне від одного. Бо тільки тоді, коли не лунають вибухи бомб, не гинуть у боях солдати, спокійно почуваються матері. Бо як писав Тарас Шевченко, "у нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим".

Саме за мир на рідній землі, за щасливе майбутнє своїх дітей та онуків воювали у роки Другої світової війни українські воїни – чи то в армійських рядах, чи то в партизанських загонах, чи то в лавах повстанців. Сьогодні їх священну справу продовжують учасники неоголошеної війни на Сході країни. І, мабуть, є певна символіка у тому, що цьогоріч свята Перемоги і Матері майже співпали.

На світлині ви бачите сім'ю МАР'ЮСИКІВ із Дубового. Андрій – учасник бойових дій в зоні АТО, був призваний до армії в першу хвилю мобілізації. Нині з дружиною Наталією виховують сина Артема. Мама Галина Мар'юсик тішиться дітьми, пишається їх добрими справами, любить онука. Їх спільна мрія – щоб швидше настав мир на українській землі, перестали гинути на полі бою наші батьки, діти, онуки.

Фото 

Мирослава ДАНИЛЮКА.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 963

Погода в Ковелі  

9 – 15 травня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 413

Ольга Іванівна Чепенюк знайома читачам "Вістей Ковельщини", на шпальтах якої неодноразово виступала. Вона – депутат районної ради, член фракції Аграрної партії України, входить до складу постійної комісії ради з питань духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства  дитинства, фізичної культури і спорту. Завідувач фельдшерсько-акушерського пункту сіл Байківець, Мар'янівки, Радошина, які віднедавна входять до Голобської об'єднаної територіальної громади.

Сьогодні вона – наш співрозмовник.

l

– Ольго Іванівно! Ви – одна з небагатьох представниць прекрасної статі у Ковельській районній раді. Це Ваш перший депутатський "призов"?

– Ні. У свій час я була депутатом Радошинської сільської ради п'ятого скликання. Саме тоді відчула свою потрібність людям, яким могла реально допомогти. Переконана, що таке почуття має бути властиве всім, хто йде в політику. Так що певний досвід до того, як обрали до районної ради сьомого скликання, мала.

– Ви – член Аграрної партії України. Чому обрали саме її?

– Я народилася і виросла в селі Гулівці. Життя, клопоти і переживання сільських трудівників мені добре знайомі. Отож і вирішила пов'язати громадську діяльність з Аграрною партією, районний осередок якої на Ковельщині очолює добре знаний моїм землякам Андрій Мигуля (до речі, теж депутат райради).

– А взагалі, як склалася Ваша біографія?

– 1993 року закінчила Поворську середню школу. Потім вступила до Ковельського медичного училища, де здобула спеціальність "Лікувальна справа". З 1996 року – завідувач ФАПу у Байківцях. Тут, як-то кажуть, прижилася, вийшла заміж. На жаль, в силу ряду причин шлюб розпався.

Нині виховую шестеро дітей, з 2010 року маю посвідчення багатодітної сім'ї.

– Сьогодні нерідко можна почути слова: "Політика – це не жіноча справа". Ви згідні з цим твердженням?

– Ні.  Жінки – це велика сила. У багатьох питаннях вони не тільки не поступаються чоловікам, а й перевершують їх сумлінням і почуттям високої відповідальності. На моє глибоке переконання, справи в Україні йшли б набагато успішніше, якби у владі було більше представниць жіночої статі. Але у нас чомусь так заведено, що високі посади займають переважно чоловіки – навіть на Ковельщині і Волині.

Хоча, звичайно, є й винятки. В районній ланці виконавчої влади тривалий час успішно працюють Лариса Іванівна Білінська, Світлана Семенівна Карпюк, Тетяна Іванівна Матяшук, Ольга Григорівна Давидович та інші. З багатьма із них мені  нерідко доводиться мати справу,  і я завжди приємно вражена їх компетентністю, вмінням розв'язувати найскладніші проблеми.

Я пишаюсь, що моїми колегами по депутатському корпусу у районній раді є Тетяна Василівна Зінчук, Валентина Миколаївна  Саковська, Наталія Василівна Лисковець, Олена Миколаївна Оришкевич, Наталія Володимирівна Шайнюк. Успішно зарекомендувала себе на посаді очільниці Люблинецької ОТГ Наталія Сіховська.

– Як особисто Вам вдавалося і вдається поєднувати депутатські обов'язки з обов'язками матері – господині дому?

– Це, звичайно, не просто, але при бажанні, чіткій організації роботи можна досягти багато. Скажу декілька слів про себе. Саме з моєї ініціативи як депутата місцевої ради на території сільської громади було реалізовано низку соціально-економічних проектів: будівництво дитячого садочка в Радошині, капітальний ремонт дороги у селі Байківцях, відкриття тут аптечного кіоску, додаткової автобусної зупинки  тощо.

Намагаюся порушувати важливі для моїх виборців питання на сесіях районної ради, в публікаціях на шпальтах газети "Вісті Ковельщини", депутатських запитах і зверненнях. Сьогодні найбільше болить проблема медичної реформи. Поряд із деякими змінами на краще в охороні здоров'я, особливо сільського населення, є надзвичайно багато "вузьких" місць.

– Ви нещодавно брали участь у всеукраїнському семінарі за програмою "Місцеве самоврядування. Крок до ефективності" у місті Дніпрі. Було б цікаво дізнатися, чого Вас там навчили і як збираєтеся застосовувати набуті знання на практиці?

– Навчання організоване Інститутом політичної освіти і Фондом Конрада Аденауера, колишнього канцлера Федеративної Республіки Німеччини. Його тема: "Місцеве самоврядування. Крок до ефективності. Від загального до конкретного. Жінки в політиці".

Звичайно, про семінар, який тривав три дні, коротко не розкажеш. Ми отримали надзвичайно багато цікавої і потрібної інформації. Перед нами виступали відомі в Україні фахівці з питань місцевого самоврядування, політологи, експерти, вчені: Любомир Грицак, Олександр Солонтай, Сергій Богданенко. Участь у навчанні взяв керівник Харківської філії фонду К. Аденауера Тім Петерс.

Особисто мені запам'яталися лекції "Комунікаційні бар'єри та ризики жінок у політиці" (Інна Пенчук, професор, доктор наук, телеведуча із Запоріжжя), "Складові іміджу жінки-політика: професійні якості, гармонія візуального образу, ораторська майстерність, управління емоціями" (Юлія Сулаєва, експерт і Дмитро Кущ, психолог) та ін. Назви тем, звичайно, складні і з першого погляду, занадто затеотеризовані, але насправді матеріал нам викладали доступно й зрозуміло. Велику користь отримали від комунікаційної гри, а також збірника довідкових матеріалів.

На завершення нам вручили сертифікат Інституту політичної освіти. Отримала його і я. Таким чином, мої знання про організацію місцевого самоврядування, шляхи його вдосконалення, підвищення у ньому ролі жінок значно розширилися. Я ще раз переконалася, що вчитися ніколи не пізно.

За це я вдячна голові районної ради Андрію Броїлу, керуючій справами апарату ради Олені Ждань, які допомагали в організації поїздки.

– Як збираєтеся  використовувати ці знання?

– Думаю, вони мені стануть в пригоді незабаром, коли розпочнеться кампанія по виборах місцевих рад, об'єднаних територіальних громад. Адже районні ради сьогодні практично вичерпали свій ресурс. Нам потрібно серйозно готуватися до того, щоб оновити склад місцевих рад, довірити владу людям нової генерації. Серед них хотілося б бачити більше жінок, про що я казала на початку нашої розмови. Нам потрібно  позбутися усталеного стереотипу, що жінка має бути тільки берегинею домашнього вогнища. Її роль і значення значно ширші.

– На закінчення хочу поцікавитися, які Ваші загальні враження від семінару, адже на ньому, мабуть, були присутні і посланці з різних регіонів України?

– Так. Всього у навчанні, яке пройшло на високому рівні, особливо тренінги,  взяли участь майже 30 жінок-депутатів, громадських активістів, працівників органів місцевого самоврядування практично з усіх областей країни. Широко був репрезентований Південь держави. Незважаючи на це, спілкувалися ми дуже гарно, щиро, душевно. Я ще раз переконалася, що Україна в нас єдина.

Важливо нам, жінкам, цю єдність берегти, вносити більше конструктиву, злагоди, порозуміння  в діяльність владних структур. Адже представниці прекрасної половини людства – це та сила, яка спроможна залагодити  будь-які конфлікти, приборкати емоції та нездорові пристрасті. Це так важливо сьогодні, коли ми  переживаємо один з найдраматичніших періодів в історії України.

Але я переконана, що все у нас буде добре, що ідеали добра, миру, любові і взаємної поваги переможуть зло і ненависть.

Розмову вів 

Михайло КУЗЬМУК.

Ольга Іванівна Чепенюк знайома читачам "Вістей Ковельщини", на шпальтах якої неодноразово виступала. Вона – депутат районної ради, член фракції Аграрної партії України, входить до складу постійної комісії ради з питань духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства  дитинства, фізичної культури і спорту. Завідувач фельдшерсько-акушерського пункту сіл Байківець, Мар'янівки, Радошина, які віднедавна входять до Голобської об'єднаної територіальної громади.

Сьогодні вона – наш співрозмовник.

ххх

– Ольго Іванівно! Ви – одна з небагатьох представниць прекрасної статі у Ковельській районній раді. Це Ваш перший депутатський "призов"?

– Ні. У свій час я була депутатом Радошинської сільської ради п'ятого скликання. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 944

У квітні українці обрали шостого Президента України. За підрахунками Центральної виборчої комісії, ним став шоумен Володимир Зеленський, який переміг у другому турі чинного главу держави Петра Порошенка. За Зеленського проголосувало 73,22% виборців, тобто близько 13,5 млн осіб. Після інавгурації він приступить до виконання обов'язків глави держави. Ми зібрали основні факти про процедуру інавгурації.

1. Інавгурація – це урочиста церемонія вступу на посаду Президента України. Відповідно до Закону "Про вибори Президента України" вона повинна відбутись не пізніше як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів. 

ЦВК вже опрацювала всі протоколи і, згідно з чинним законодавством,    опублікувала результати у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".  Таким чином найпізніша дата проведення інавгурації – 3 червня.

2. Інавгурація відбувається в стінах парламенту на урочистому засіданні Верховної Ради. Втім, депутати своїм рішенням можуть змінити місце її проведення. Дата і час узгоджуються із Президентом, який вступає на посаду. Наприклад, друга інавгурація Леоніда Кучми на пост глави держави була перенесена до палацу "Україна". А Віктор Ющенко після церемонії в парламенті виступив на Майдані Незалежності, де з цієї нагоди був також організований святковий концерт.

3. Урочисте  засідання  відкриває   Голова   Верховної   Ради. При цьому виконується Державний гімн України. Цікаво, що під час інавгурації першого Президента України Леоніда Кравчука хор ім. Г. Верьовки заспівав "Молитву за Україну" ("Боже великий, єдиний, нам Україну храни"), а не гімн.

4. Новообраний Президент набуває повноважень з моменту складення присяги українському народові. Текст присяги закріплений у Конституції, і його виголошує кожен український глава держави:

"Я  (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".

5. Президент зачитує присягу, тримаючи руку на Конституції України, та за бажанням на Пересопницькому Євангелії. Традицію присягати на духовній книзі започаткував Леонід Кравчук. Коли він очолив незалежну Україну у 1991 році, Основного Закону ще не існувало, тому депутати запропонували присягнути на Пересопницькому Євангелії. Після складення присяги Президент підписує її текст і передає голові Конституційного Суду. 

6. Голова ЦВК вручає новообраному очільнику держави посвідчення Президента України. Посвідчення має форму книжечки, в яку вклеюється фотографія та вноситься інформація про Президента: його прізвище, ім'я, по батькові та дата проведення виборів.

7. Голова Конституційного суду передає новому Главі держави офіційні символи влади – булаву, печатку та нагрудний знак. 

8. Традиційно, наприкінці церемонії Президент виголошує інавгураційну промову, в якій звертається до українського народу. 

9. На інавгурацію можуть бути запрошені іноземні дипломати, глави держав та інші гості, список яких голова Верховної Ради узгоджує з новообраним Президентом та головою Конституційного Суду. 

10. Попередній Президент може символічно передати владу новообраному наступнику. В історії нашої держави було два таких випадки: коли Леонід Кравчук зустрічав на посаді Леоніда Кучму та коли прийшов до влади Віктор Ющенко. 

Оксана Коваль.

У квітні українці обрали шостого Президента України. За підрахунками Центральної виборчої комісії, ним став шоумен Володимир Зеленський, який переміг у другому турі чинного главу держави Петра Порошенка. За Зеленського проголосувало 73,22% виборців, тобто близько 13,5 млн осіб. Після інавгурації він приступить до виконання обов'язків глави держави. Ми зібрали основні факти про процедуру інавгурації.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 632

На території Голобської ОТГ розкинулась унікальна локація – поле квітів під назвою "Волинська Голландія".  Це  нова туристична місцина і водночас поле фермерського господарства, яке активно переймає досвід у Нідерландів та вирощує сотні сортів тюльпанів. 

Однак цим  тут не обмежуються, у фермерського господарства "Лілі-Лайн" ростуть також лілії, гладіолуси, крокуси, нарциси, гіацинти, калли, канни, жоржини, амариліси та навіть хвойні рослини. 

Фермерське господарство є дистриб'ютором посадкового матеріалу з Нідерландів. За час роботи у сфері продажу цибулин квітів компанія зарекомендувала себе  справжнім професіоналом  не тільки в Луцьку і Волинській області, але і по всій Україні.

Так, поблизу села Свидників, з 28 квітня по 4 травня, проходив   фестиваль "Волинська Голландія- 2019".  Тут на відвідувачів за будь-якої погоди організатори люб'язно  чекали  з 10.00 до 18.00 години.

На фестивалі можна було побачити більше 2-х га тюльпанів – піоновидних, бахромчатих, папугових та багатьох інших, загалом –  близько 350 сортів. Організатори підготували тематичні фотозони, а також сюрприз для панянок та особливих модниць – екслюзивний сорт тюльпанів "Victoria's Secret".

До слова, пригощали усіх винами Закарпаття, а також продукцією  відомої  торговельної мережі закладів міста Луцька – смаженими реберцями, шашликом, бограчем, кулешем, авторськими хот-догами, грузинською випічкою, солодощами та десертами. 

Також на території, де проходило масштабне дійство,  діяли  розваги для діток. Серед них – гончарний круг, садіння квітів, розмальовки та багато іншого. Там ще діяла так звана  зона торгівлі, де можна буде придбати рослини.

Нагадаємо, вартість квитка для дорослих становила  40 гривень, для дітей – 20 гривень.  Діти дошкільного віку, діти-сироти, а також учасники АТО могли відвідати мальовничу квітучу місцину нашої Ковельщини безкоштовно.

Одним словом, задоволеними залишилися всі: і організатори, і відвідувачі.  А приємні враження після відвідин "райського тюльпанового куточка" на Волині залишаться в памяті ще надовго. 

Наш кор.

НА ЗНІМКАХ:  на фестивалі "Волинська Голландія-2019".   Освідчення серед тюльпанів

У "Волинській Голландії" серед 2,5   гектарів тюльпанів, що квітують, хлопець вирішив освідчитися своїй коханій. Про це повідомили організатори фестивалю на своїй сторінці у "Фейсбук".

"Допоки  ви там гадаєте, їхати чи ні, у нас на полі відбуваються освідчення. Ми дуже щасливі, що не лише стали свідками, а й долучились до такої важливої події! Закоханим бажаємо, справжнього та щирого кохання", – йдеться у дописі.

Вл. інф.

На території Голобської ОТГ розкинулась унікальна локація – поле квітів під назвою "Волинська Голландія".  Це  нова туристична місцина і водночас поле фермерського господарства, яке активно переймає досвід у Нідерландів та вирощує сотні сортів тюльпанів. 

Однак цим  тут не обмежуються, у фермерського господарства "Лілі-Лайн" ростуть також лілії, гладіолуси, крокуси, нарциси, гіацинти, калли, канни, жоржини, амариліси та навіть хвойні рослини. 

Фермерське господарство є дистриб'ютором посадкового матеріалу з Нідерландів. За час роботи у сфері продажу цибулин квітів компанія зарекомендувала себе  справжнім професіоналом  не тільки в Луцьку і Волинській області, але і по всій Україні.

Так, поблизу села Свидників, з 28 квітня по 4 травня, проходив   фестиваль "Волинська Голландія- 2019".  Тут на відвідувачів за будь-якої погоди організатори люб'язно  чекали  з 10.00 до 18.00 години.

На фестивалі можна було побачити більше 2-х га тюльпанів – піоновидних, бахромчатих, папугових та багатьох інших, загалом –  близько 350 сортів. Організатори підготували тематичні фотозони, а також сюрприз для панянок та особливих модниць – екслюзивний сорт тюльпанів "Victoria's Secret".

До слова, пригощали усіх винами Закарпаття, а також продукцією  відомої  торговельної мережі закладів міста Луцька – смаженими реберцями, шашликом, бограчем, кулешем, авторськими хот-догами, грузинською випічкою, солодощами та десертами. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 1040

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 372

Двадцять п'ятого квітня Верховна Рада 278 голосами ухвалила законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Після того, як його підпише Президент, який уже пообіцяв це зробити, Закон набуде чинності. Проект розглядали понад півроку, а після першого читання внесли 2 500 правок. Що це за правки і чи відповідає документ Конституції, після інавгурації пообіцяв перевірити Володимир Зеленський. theБабель з’ясував, що змінить новий Закон про мову.

Для чого взагалі цей законопроект, хіба ніде не вказано, що українська мова –державна? 

Використання української мови в різних сферах регулювалось Конституцією України та різними законами: "Про освіту", "Про права споживачів", "Про державну службу". Стаття 10 Конституції України говорить, що державна мова України – українська. Раніше в країні працював ще так званий Закон "Ківалова – Колесніченка" 

Йдеться про закон "Про засади державної мовної політики". У народі його прозвали "Закон Ківалова – Колесніченка" на честь авторів – депутатів від "Партії регіонів" Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка. Закон парламент ухвалив у липні 2012 року. Він дозволяв упроваджувати офіційну двомовність у регіонах, де чисельність нацменшин перевищувала 10%., але в лютому минулого року суд визнав його неконституційним. Теперішній законопроект повністю регулює мовну політику в країні, а українська мова є обов'язковою у всіх сферах публічного життя.

Тепер будуть мовні інспектори?

Ні. Норму про 27 мовних інспекторів, які мали контролювати дотримання стандартів української мови, складати протоколи за адміністративні порушення, вилучили ще перед голосуванням законопроекту в першому читанні.

За жарти з української мови можуть посадити у в'язницю?

Ні, статтю про кримінальну відповідальність за приниження та зневажання української мови прибрали.

"Ми вирішили, що в Законі не буде кримінальної відповідальності, щоб не лякати людей, які на цьому спекулюють", – пояснив theБабелю один з авторів законопроекту депутат Микола Княжицький.

Тепер українською доведеться говорити на роботі? Кому? 

Вдома та з друзями ви можете спілкуватись будь-якою мовою. Якщо ви прийшли купити продукти в магазині або випити кави в кав'ярні, ви також можете говорити будь-якою мовою. А от касир чи бариста повинен звертатися до вас українською. Це стосуватиметься усіх людей, які працюють у сфері обслуговування, в органах влади, у судах чи в армії.

Хто має складати іспит?

l Це стосується Президента, членів уряду, державних службовців, керівництва силових органів, представників поліції (крім молодшого складу), офіцерів-контрактників, суддів.

l Юристи (адвокати, нотаріуси), керівники державних і комунальних лікарень, вчителі, працівники державних та комунальних підприємств повинні при прийомі на роботу підтвердити знання української. Вони можуть або здати іспит, або принести документ про повну загальну середню освіту (якщо серед предметів є українська мова).

Деяким посадовцям, щоб отримати роботу, доведеться скласти іспит на знання мови та отримати сертифікат від новоствореного органу – Національної комісії зі стандартів державної мови. Для них визначені різні рівні знання української мови.

Депутати і представники органів місцевого самоврядування мають говорити українською на роботі, проте отримувати сертифікат зі знання мови законопроект їх не зобов'язує. "У Конституції цієї норми немає, тому це було б причиною звернення у Конституційний суд", – сказав Микола Княжицький.

Для отримання громадянства України іспит на знання мови стає обов'язковим – раніше цієї норми не було. Проте є виняток: якщо держава сама зацікавлена у тому, аби людина стала громадянином України. Наприклад, так було з міністрами-експатами, які отримали громадянство за спрощеною процедурою – у такому разі можна обійтись без екзамену. Утім, мову все одно доведеться вивчити – упродовж першого року після набуття громадянства.

Мене можуть штрафувати, якщо 

я не буду говорити українською? 

Так, втім є нюанси. Оштрафувати можуть, якщо ви працюєте в органах влади або на держпосаді. Якщо ви зі сфери обслуговування і відмовились говорити українською, оштрафують компанію, а не вас.

Але варто пам'ятати: оштрафувати за відмову говорити українською у сфері обслуговування могли і раніше, (якщо в області не була запроваджена регіональна мова). Це регулювалося статтею 10 Конституції, Законом "Про права споживачів" і роз'ясненням Держкомітету з безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

Тепер, якщо вас відмовились обслуговувати українською, можете написати скаргу. Її розгляне Уповноважений Верховної Ради з захисту мови – це нова посада, яка впроваджується Законом. Накладати штрафи зможе також уповноважений чи профільні органи у кожній сфері – наприклад, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення або Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Після першої скарги будуть проводити перевірку. Якщо порушення зафіксують вдруге протягом року, винесуть попередження. І тільки втретє – штраф. Оскаржити його можна буде в суді.

Та штрафувати за порушення закону почнуть не відразу, а тільки через три роки після того, як він набуде чинності. За цей час в усіх областях України планують створити центри для вивчення мови.

Який розмір штрафів?

Від 3400 до 8500 гривень.

За ненадання інформації про товари та послуги українською мовою штраф становить 5100-6800 гривень.

За порушення Закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних Силах України та правоохоронних органах – 3400–6800 гривень.

За порушення Закону у сфері науки, культури, книговидання, спорту, здоров'я, телекомунікацій та поштового зв'язку, у технічній та проектній документації, в інтерфейсах програм та сайтів, у публічних оголошеннях та заходах, рекламі, транспорті – 3 400-5 100 гривень.

За порушення закону у сфері друкованих ЗМІ – 6800–8500 гривень.

Я – доросла людина 

і не знаю української. Що робити?

Для дорослих, які не змогли вивчити українську мову у школі та в університеті, Міністерство науки та освіти відкриє безкоштовні державні курси української мови. Вони будуть в усіх містах України.

"Після набуття законом чинності МОН почне розробляти програму. Сподіваюсь, вона запрацює вже цього року", – каже Княжицький.

Тепер кіно, газети, вистави у театрах та оголошення тільки українською? 

У комунальних театрах показ вистав має йти українською мовою, а будь-які вистави іншою мовою треба перекладати чи субтитрувати. До кіно схожі вимоги. Зняті в Україні фільми мають демонструватись українською. У стрічці можуть бути репліки іншими мовами, але вони мають супроводжуватись українськими субтитрами і їх може бути не більш ніж 10% у картині. Іноземні фільми повинні демонструвати з українським перекладом – втім, ця норма діяла і до Закону.

Для телебачення залишили 10% програм іншою мовою, для місцевих мовників цю норму збільшили вдвічі. Для телеканалів, які транслюють передачі мовами корінних народів, зокрема кримськотатарською, інші вимоги – обсяг передач державною на тиждень має бути не меншим за 30%.

Друковані видання іноземною мовою мають повністю дублюватись українською. Інтернет-ЗМІ відтепер теж обов'язково повинні мати українську версію. При чому – ця сторінка має відкриватися за замовчуванням.

Українською повинні проходити публічні заходи – курси, виставки, тренінги, конференції, які частково або повністю організовані державними структурами. Якщо під час такого виступу використовується інша мова, організатори повинні забезпечити синхронний переклад українською, якщо цього вимагає хоча б один учасник.

А у школах щось зміниться? 

Норму про мову навчання до другого читання "підігнали" під 7 статтю Закону "Про освіту". Тому нічого не змінюється. Навчання в садочках, школах, університетах, як і раніше, буде українською. У садочках та початковій школі дозволяють створювати окремі класи, у яких викладають мовою тієї чи іншої національної меншини. Представники корінних народів 

В українському законодавстві немає визначення "корінних народів", проте вважається, що це українці, кримські татари, караїми та кримчаки, а також греки Приазов'я України, наприклад, кримські татари, можуть навчатися власною мовою в окремих класах від садочка й до кінця школи. І представники нацменшин, і представники корінних народів тим не менше мають вивчати українську мову. ЗНО та вступні іспити у виші будуть складати українською. Виняток: ЗНО з іноземної мови.

Підготували 

Тереза ЛАЩУК, 

Тома БАЛАЄВА.

Двадцять п'ятого квітня Верховна Рада 278 голосами ухвалила законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Після того, як його підпише Президент, який уже пообіцяв це зробити, Закон набуде чинності. Проект розглядали понад півроку, а після першого читання внесли 2 500 правок. Що це за правки і чи відповідає документ Конституції, після інавгурації пообіцяв перевірити Володимир Зеленський. theБабель з’ясував, що змінить новий Закон про мову.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 939

Її назвали Іванною. Узагалі-то  мати мріяла про тендітну біляву Катрусю, та донька народилася чорніше ночі, ще й верещала голосніше за всіх – зовсім не по-тендітному. Батько теж трохи засмутився: він хотів сина, Івана, щоб разом на рибалку ходити. Ну, вже як вийшло, нехай буде третя донька.

Іванка росла нестандартною дівчинкою. Поки інші юнки коси плетуть і ляльками бавляться – вона уважно роздивляється комах у банках або лазить по деревах. "Йди краще борщу звари!" – кличе матір. Іванна слухняно біжить на кухню, а через годину знову звисає з якогось дуба чи верби вниз головою: цікаво, а зорі теж за небо ногами чіпляються? А якщо повністю глиною вимазатися, станеш глечиком? А скільки кошенят уміститься в батькових зимових чоботях? І так щодня.

Батьки давно звикли, що їхня найменша не така, як усі. Допитлива, прудка, емоційна. І… незручна. Їй постійно потрібно приділяти увагу та час. Не те, що старшим сестрам: сідають собі тихенько в кутку та вишивають, пораються десь у хаті. Ось із них вийдуть чудові дружини та матері. А з цією що робити?

Сусіди вже всі вуха протуркали: мовляв, робіть із своєю дзиґою хоч щось, поки є час, інакше не буде ладу. Тільки бабуся з материного боку завжди підтримувала малу. Приносила їй цікавих жучків зі свого городу, вчила лікувати тварин (дівчинка мала до цього особливий хист), відповідала на безліч питань. Саме тут, у старенькій хаті на краю села, Іванка почувалася захищеною і щасливою.

– Бабуню, а мама каже, що я заміж не вийду, якщо буду додому метеликів приносити.

– Вийдеш, сонечко, вийдеш.

– А хіба чоловіки собак і котів не люблять?

– Люблять, сонечко, люблять.

– А чому наш голова каже, що грошей немає, а сам собі нову машину купив?

– …

І так увесь час. Минали роки. Із маленької вертлі Іванка перетворилась на високу, струнку красуню. Утім, характеру її це не торкнулося. Ті самі незручні запитання "в лоб", та сама незвична поведінка. Навіть університет не спромігся нічого змінити. Повернувшись із міста з дипломом економіста – як тато хотів! – дівчина знову взялася за старе. Лікувала якихось безпритульних тварин надворі, роздивлялася крапочки на спині в сонечок і мріяла літати, як птаха.

Батьки, врешті-решт, вирішили, що єдиний засіб виправити молодшу доньку – це видати її заміж. Та скоріше – щоб краса не перевелася. Бо розуму замало, та ще й не такий, як треба. Хоча, насправді, розум у дівчини був гостріше леза. Навіть батько в цьому не раз переконувався. Якось він майже втратив надію зловити одного впертого коропа в сільському ставку. Той підходив, дражнився, але не хапав живця. Тоді Іванка додала щось у приманку, і цього ж ранку рибка була на гачку. "Що це було?" – запитав вражений батько. "Лимон, – скромно відповіла розумниця. – Риба теж любить щось гостреньке, а не тільки прісну кашу".

Коли селом вперше проїхався червоний лімузин, хати аж загули. Хто? Куди? З ким? Баби готові були годинами шпигувати за парканами, аби тільки дізнатися, що це за новачок і до кого він завітав у Богом забуте село на краю Землі? "Підозрюваними" були і фельдшерська дочка, і дружина голови колгоспу, яка часто нудьгувала на самоті. Але з крутої автівки вийшла… Іванна! Та сама дикунка, яка завжди була на власній хвилі. Її супутником був відомий бізнесмен, який приїхав у гості до свого дядька.

Природно, що через півгодини новина облетіла всіх. А ще через місяць молоді побралися. Швиденько, без особливих церемоній. Та й помчали на своєму лімузині до міської квартири. Батьки нарешті полегшено зітхнули. Сусіди теж. Лише стара бабуся стурбовано зітхала, перекладаючи в руках маленьку скляночку зі світлячками – онуччиним подарунком наостанок. "Щось тут не те… Чого так швидко? Що за хлопець? А як же кохання?" – юрмилися думки в її голові.

Розв'язка прийшла несподівано. У Іванчиних батьків захворіла стара кобила Весна. Їй було чи то тридцять, чи то сорок років. Ніхто точно не пам'ятав, бо дісталася вже немолодою. Вона лежала на боці та тихенько стогнала, наче дитина. Хотіли здавати на м'ясо, але бабуся попросила зачекати хоча б день. Зранку Іванка вже була в стайні. Щось клопотала, мазала, випоювала, пестила – і тварина ожила, побігла на випас, наче лоша.

Коли стомлена, але задоволена чарівниця виходила зі стайні, її побачила мати. "Що, знову за своє? – навіть зблідла вона. – Чоловік в курсі, де ти? Ех-х-х, а ми з татом сподівалися, що ти виправилася". Іванна промовчала. А ввечері випадково почула розмову матері з кумою про те, що батьки з радістю позбулися свого тягаря, тобто її. Ці слова стали останньою краплею. Як підбита птаха, Іванна кинулася до бабусі. Не пробігла ті кілька сотень метрів – пролетіла.

– Іди, я тебе хоч обійму! – простягнула руки стара жінка. Іванка залилася сльозами. Вона ніколи не плакала, а тут…

– Тихіше, моя рідна, тихіше, – як могла, заспокоювала жінка свою онуку. А в тієї ніби греблю прорвало.

– Бабусю, як же так? Усе життя – ніби чужа! Характер не той, поведінка не така, навчалася не там, де мріяла, навіть заміж вийшла, аби тільки задовольнити батьків! Ненавиджу!!! Усіх ненавиджу!!! – дико кричала дівчина, вириваючись із бабусиних обіймів. Коли їй це вдалося, вибігла за паркан і ніби розчинилася в повітрі. Здавалося, що назавжди.

Кілька років ніхто її не бачив. Чоловік приїздив на своєму лімузині, намагався шукати, та марно. Подейкували, що він анулював шлюб, бо з'явилася нова, вигідна для родинного бізнесу наречена. Батьки, хоч і переживали, мовчали. Лише бабуся щодня плакала та розпитувала всіх чужаків, чи не бачили вони чорняву дівчину на ім'я Іванна.

Першого весняного дня Іванна повернулася. Точніше, просто завітала в гості. Кругленька, бо вагітна, із маленьким хлопчиком на руках. Поруч високий чорнявий чоловік із теплими карими очима та букетом ромашок.

– Бабуню, ось і я. Тепер у мене нове життя, уже не чуже, а власне, – тихо промовила Іванка до майже зомлілої від щастя бабусі. – Навіть звуть мене інакше – Настею. А це мій коханий Дмитро та наше сонечко – Петрик. Скоро буде ще одне малятко. Братимеш їх до себе на літо?

З'ясувалося, що часу Іванка-Настя не гаяла: вийшла заміж – на цей раз уже по любові, народила сина, опанувала майстерність ветеринара. А у вільний час разом із чоловіком… збирала жучків, бо він за фахом – ентомолог! У цьому новому житті вже ніхто не вважав дівчину дивною. Навпаки, всі любили її за відданість своїй справі та родині. А старе життя… Із нього вона взяла лише бабусю... Та стару кобилу "Весну", яка ніби отримала другу молодість.

Влада ПОТОЦЬКА.

Її назвали Іванною. Узагалі-то  мати мріяла про тендітну біляву Катрусю, та донька народилася чорніше ночі, ще й верещала голосніше за всіх – зовсім не по-тендітному. Батько теж трохи засмутився: він хотів сина, Івана, щоб разом на рибалку ходити. Ну, вже як вийшло, нехай буде третя донька.

Іванка росла нестандартною дівчинкою. Поки інші юнки коси плетуть і ляльками бавляться – вона уважно роздивляється комах у банках або лазить по деревах. "Йди краще борщу звари!" – кличе матір. Іванна слухняно біжить на кухню, а через годину знову звисає з якогось дуба чи верби вниз головою: цікаво, а зорі теж за небо ногами чіпляються? А якщо повністю глиною вимазатися, станеш глечиком? А скільки кошенят уміститься в батькових зимових чоботях? І так щодня.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 514

 Найдорожчий  подарунок

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 614

Весна – це чудовий час для пікніків у парку чи лісі, для приготування смачних страв на грилі чи на вогнищі.  Одним словом, не скористатись цим – просто гріх!

Шукаєте, що приготувати на пікнік навесні, які продукти варто взяти обов’язково, а від яких краще відмовитись? Пропонуємо меню  з  оригінальних рецептів для смачних салатів, м’ясних страв, напоїв та десертів.

Салати на пікнік

Під час приготування салатів  варто бути уважним. Не бажано брати із собою салати із перероблених продуктів (наприклад, ковбаси чи шинки), а також відмовтесь від жирних соусів (особливо, від майонезу). Салати з такими інгредієнтами можуть швидко зіпсуватися, і ваш пікнік закінчиться зовсім  не так, як ви собі запланували.

Тому краще візьміть із собою свіжі овочі. Їх можна просто нарізати та приправити оливковою олією, лимонним соком чи бальзамічним оцтом. Кислувата заправка в салаті розбудить ваш апетит, а овочі допоможуть уникнути переїдання. 

Весняний салат 

із редиски і картоплі

Інгредієнти: картопля  – 500 г редиска – 1/2 пучка, 

волоські горіхи – 5-7 шт., 

оливкова олія – 4 ст. л., 

лимонний сік – 3 ст. л., 

зелена цибуля – 2-3 шт., 

мед  – 1 ч. л.,  гірчиця – 1 ч. л., 

сіль, чорний мелений перець – за смаком.

Рецепт приготування:

1. Ви можете відварити картоплю вдома або вже безпосередньо на вогнищі. Однак найкращий варіант – запекти картоплю у фользі. Для цього загорніть кожну картоплину у фольгу, але перед цим посоліть та додайте трохи олії. Краще обирати картоплю невеликих розмірів, тоді вона швидше запечеться. Покладіть картоплю на розпече вугілля. Час запікання – 15-20 хвилин.

Запечена картопля 

у фользі:

1. Наріжте приготовану картоплю кружечками і залийте маринадом із суміші оливкового масла, лимонного соку, гірчиці і меду.

2. Поріжте цибулю та редиску, подрібніть горіхи. З’єднайте всі інгредієнти та перемішайте.

Сендвіч з куркою 

(на 2 порції)

Інгредієнти: багет,  куряче філе  – 150 г,  помідори – 1 шт., 

оливкова олія, часник – 2 зубчики,  жовток (для соусу), 

гірчиця зернова,  листовий салат, твердий сир – 2 скибочки. 

Рецепт приготування:

1. Сендвіч чудово смакує із соусом айолі. Приготувати його дуже просто – часник подрібніть і збийте блендером з жовтками, лимонним соком і сіллю. Влийте  масло. Краще,  якщо ви приготуєте соус завчасно – нехай він постоїть в холодильнику декілька годин. Тоді перекладіть його в зручний контейнер і візьміть з собою.

2. Куряче філе посоліть і підсмажте на грилі. Багет розріжте навпіл і змастіть його соусом айолі.

3. Поріжте помідори та сир. Викладіть на багет помідори, сир, салат та підсмажену курку. Накрийте іншою половиною багета. Помістіть сендвіч на гриль, щоб на багеті з’явилася скоринка, а сир розплавився.

М’ясо на пікнік

Шашлики або м’ясо на грилі ви можете готувати з чого завгодно – свинини, баранини, птиці або риби. Головне правило: вибирайте тільки свіже м’ясо – охолоджене. Щоб не лишитися голодними після пікніка, беріть 300-400 г м’яса на дорослу людину. М’ясо для шашлику має бути з мінімальною кількістю жиру – в цьому випадку воно “легше” для шлунка і не так сильно пригоратиме.

Відомо, що  секрет смачного шашлику – ховається у маринаді!

Маринад на основі цибулі та помідорів 

Цей маринад підійде для будь-якого сорту м’яса, навіть жирного. Час маринування – 6-10 годин.

Один великий помідор натріть на крупній тертці, ще два поріжте дрібними кубиками. Одну велику цибулину також натріть, а дві дрібно порубайте. В овочеву масу додайте 3-4 подрібнених зубчики часнику, сіль і перець за смаком, також можна додати ароматної зелені, наприклад, петрушки, кінзи або базиліку.

У глибоку миску покладіть кілограм нарізаного м’яса, залийте його склянкою води і додайте цибулево-томатну суміш.

Гострий маринад (рецепт шашлику зі свинини або телятини)

Цей маринад найкраще підійде для свинини або телятини. Час маринування – 5-8 годин.

Підігрійте на водяній бані 1-2 столових ложки меду. Коли він розтане, додайте до нього 3 столових ложки соєвого соусу, по 1 чайній ложці кунжутного масла, свіжого або сухого імбиру, 2 розтертих зубчики часнику і червоний перець за смаком.

Отриманого маринаду має вистачити на кілограм м’яса.

Маринад для рибного шашлику

Цей маринад ідеально підійде до будь-якого виду риби. Час маринування – 1-2 години.

На півкілограма рибного філе візьміть одну середню цибулину і наріжте її кільцями. Далі подрібніть 1-2 зубці часнику (в залежності від розміру) і дрібно порубайте невеликий пучок кропу. Все це змішайте, посоліть, поперчіть меленим білим перцем і залийте столовою ложкою оливкової олії.

Для різноманіття – оберіть декілька видів м’яса чи риби для шашлику.

Коли суміш буде готова, наріжте тонкими кільцями половину лимона, додайте його в маринад і тут же кладіть в нього шматочки риби.

Свинячі ребра 

на мангалі

Інгредієнти: свинячі ребра – 1, 5 кг,  4 ст. л. томатного соусу, 

2 ст. л. соку апельсина та рідкого меду,  1 ст. л. соєвого соусу та винного оцту.

Рецепт приготування:

1. Перед смаженням реберця потрібно відварити. Це краще зробити вдома заздалегідь. Таким чином м’ясо не висохне і буде дуже соковитим. Приготуйте маринад – змішайте сік апельсина, мед, соєвий соус та винний оцет. Залийте соусом реберця і залиште їх маринувати на 3-4 години.

2. Реберця викладіть на решітку мангалу та смажте 20-30 хвилин. За 10 хвилин до закінчення приготування полийте реберця залишками маринаду – так ви отримаєте ідеальну золотисту скоринку. 

Стейк на грилі

Інгредієнти: стейк свинини, 

2 ст. л. соєвого соусу,  гірчиця в зернах,  сіль, перець за смаком. 

Соліть стейк щонайменше за 40 хвилин до смаження. 

Рецепт приготування:

1. Посоліть і поперчіть стейки. Додайте соєвий соус та гірчицю. Дайте м’ясу промаринуватися 1-2 години. Солити стейк потрібно як мінімум за 40 хвилин до приготування, не соліть одразу перед смаженням.

2. Покладіть стейки на решітку грилю та обсмажте по 5 хвилин з кожного боку (залежить від товщини м’яса).

3. Зніміть м’ясо з грилю та загорніть у фольгу. Дайте м’ясу “відпочити” 15-20 хвилин.

Десерти на пікнік

Якщо вдома з духовкою можна приготувати все що завгодно, то на пікнік варто подбати про особливі страви, які можна буде приготувати на мангалі чи грилі. Ідеальний варіант для десерту – це фрукти.

Найкраще підходять для обсмаження на грилі – банани, яблука, груші, дині, кавуни, персики. А от цитрусові краще не смажити, а використовувати їхній сік для підливи до основної страви.

Яблука з цукром 

і корицею

Інгредієнти: 1 кг яблук (віддайте перегу міцним сортам),  сік 1 апельсина,  цукор 3 ст. л.,  мелена кориця 1 ч. л.

Рецепт приготування:

1. Соус для десерту бажано приготувати вдома. Змішайте сік апельсина та цукор, розігрійте, поки  повністю  не розчиниться. Додайте корицю та потримайте на вогні ще 1-2 хвилини. Залийте соус у маленьку баночку і візьміть з собою.

2. Очистіть яблука від шкірки та поріжте їх на четвертинки. Замочіть яблука у соусі та нанизуйте їх на шампури. Готуйте на мангалі близько 5-6 хвилин.

М’ятний лимонад

Інгредієнти: 250 мл води, 

125 г цукру,  4-5 гілочок свіжої м’яти,  2 великих апельсини, 

1 великий лимон,  1 л спрайту.

Рецепт приготування:

1. Цукор покладіть у велику ємність, залийте водою. Краще, якщо вода буде підігріта. Покладіть у сироп м’яту і дайте охолонути.

2. Вичавіть з цитрусів сік. Змішайте в глечику сік і остиглий сироп та долийте спрайт.

3. Подавайте в стаканах з гілочкою м’яти і скибочками лимона або апельсина. Якщо у вас є сумка-холодильник – візьміть із собою шматочки льоду та додавайте в кожну склянку.

Підготувала 

Інна ОМЕЛЬЧЕНКО. 

Весна – це чудовий час для пікніків у парку чи лісі, для приготування смачних страв на грилі чи на вогнищі.  Одним словом, не скористатись цим – просто гріх!

Шукаєте, що приготувати на пікнік навесні, які продукти варто взяти обов’язково, а від яких краще відмовитись? Пропонуємо меню  з  оригінальних рецептів для смачних салатів, м’ясних страв, напоїв та десертів.

Під час приготування салатів  варто бути уважним. Не бажано брати із собою салати із перероблених продуктів (наприклад, ковбаси чи шинки), а також відмовтесь від жирних соусів (особливо, від майонезу). Салати з такими інгредієнтами можуть швидко зіпсуватися, і ваш пікнік закінчиться зовсім  не так, як ви собі запланували.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 782