Гарними трудовими успіхами славиться на Ковельщині і Волині трудовий колектив ТзОВ «Волинь-Кальвіс», розповідь про який вміщено на 2-й сторінці сьогоднішнього номера «Вістей Ковельщини» під заголовком «За європейськими стандартами».

З нагоди професійного свята – Дня машинобудівника, який в Україні відзначатимуть наступної неділі, 27 вересня, до колег по праці, ветеранів галузі звертається директор ТзОВ «Волинь-Кальвіс», голова Ковельської міської організації роботодавців Анатолій ПОНІКАРЧУК:

“Шановні колеги-машинобудівники Ковельщини та Волині, дорогі ветерани галузі! Щиро вітаю Вас з професійним святом – Днем машинобудівника!

Слова вдячності та поваги адресую усім, хто присвятив цій сфері діяльності власне життя, віддає свої сили, знання і досвід  непростій та дуже відповідальній роботі. 

Ми з гордістю відзначаємо, що ТзОВ «Волинь-Кальвіс» успішно розвивається, наша продукція користується популярністю і затребувана не лише на вітчизняному, а й на закордонних ринках.

Ми постійно оновлюємо технологічну базу, розширюємо асортимент, налагоджуємо нові ділові контакти, колектив поповнюється молодими кадрами, які здатні забезпечини інноваційні підходи та рішення.  

Тож нехай професійні успіхи завжди приносять радість і задоволення, а відданість справі, натхнення, творчий запал й надалі будуть гарантом нових трудових звершень.

Зичу усім міцного здоров’я, благополуччя, родинного щастя, миру та добра!”. 

НА світлині: Анатолій ПОНІКАРЧУК (в центрі) з працівниками ТзОВ «Волинь-Кальвіс».

Фото 

Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Гарними трудовими успіхами славиться на Ковельщині і Волині трудовий колектив ТзОВ «Волинь-Кальвіс», розповідь про який вміщено на 2-й сторінці сьогоднішнього номера «Вістей Ковельщини» під заголовком «За європейськими стандартами».

З нагоди професійного свята – Дня машинобудівника, який в Україні відзначатимуть наступної неділі, 27 вересня, до колег по праці, ветеранів галузі звертається директор ТзОВ «Волинь-Кальвіс», голова Ковельської міської організації роботодавців Анатолій ПОНІКАРЧУК:

“Шановні колеги-машинобудівники Ковельщини та Волині, дорогі ветерани галузі! Щиро вітаю Вас з професійним святом – Днем машинобудівника!

Слова вдячності та поваги адресую усім, хто присвятив цій сфері діяльності власне життя, віддає свої сили, знання і досвід  непростій та дуже відповідальній роботі. 

Ми з гордістю відзначаємо, що ТзОВ «Волинь-Кальвіс» успішно розвивається, наша продукція користується популярністю і затребувана не лише на вітчизняному, а й на закордонних ринках.

Ми постійно оновлюємо технологічну базу, розширюємо асортимент, налагоджуємо нові ділові контакти, колектив поповнюється молодими кадрами, які здатні забезпечини інноваційні підходи та рішення.  

Тож нехай професійні успіхи завжди приносять радість і задоволення, а відданість справі, натхнення, творчий запал й надалі будуть гарантом нових трудових звершень.

Зичу усім міцного здоров’я, благополуччя, родинного щастя, миру та добра!”. 

НА світлині: Анатолій ПОНІКАРЧУК (в центрі) з працівниками ТзОВ «Волинь-Кальвіс».

Фото  Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 342

Погода в Ковелі 

24 – 30 вересня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 401

Професійне свято – День машинобудівника колектив українсько-литовського підприємства ТзОВ "Волинь-Кальвіс", яке очолює досвідчений керівник Анатолій Понікарчук, зустрічає з піднесеним настроєм. Незважаючи на економічну кризу,  великою мірою викликану коронавірусом, підприємство швидко стало на ноги і з червня ц. р. запрацювало у звичайному режимі.

Сьогодні в повному обсязі тут виконують всі замовлення на твердопаливні котли, запчастини для сільськогосподарських машин та котельне обладнання від замовників Литви, Білорусі і України.

Успішно працює система менеджменту управління якістю. Маємо зазначити, що продукція  сертифікується за європейськими стандартами – тобто якість перевіряється на вході, в процесі роботи і на виході – скажімо, як на німецькому "Мерседесі".

"Волинь-Кальвіс" впевнено дивиться у  майбутнє – на часі випуск котлів потужністю 1500 кіловат із повною автоматизацією технологічних процесів. Про успішну роботу підприємства свідчить той факт, що Волинська торгово-промислова палата (ВТПП) підтримала висунення ТзОВ "Волинь-Кальвіс" на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки - 2020 в номінації "Технологія та обладнання для виробництва і споживання альтернативних видів палива", що подається Інститутом технічної теплофізики НАН України та одним із співавторів якої є Анатолій Понікарчук.

Економічний  ефект від втілення в життя цієї амбітної програми становить 4,813 млд.  гривень.

Творчий колектив робить ставку на  креативну молодь і в співпраці із Центром професійно-технічної освіти готує електриків, сантехніків та зварників. Ця група молодих спеціалістів  заробляє гроші для закладу і є повноцінним резервом для роботи на високотехнологічному виробництві.

Одним із найважливіших напрямів роботи підприємства є реалізація Програми заходів щодо зменшення шкідливих викидів в атмосферу. Це не тільки перехід із газу та вугілля на дрова, але й використання природної біомаси та відходів як палива. Ці  екологічні заходи відповідають вимогам  Кіотського протоколу.

Запорука успіху колективу – в дисципліні, професійності і любові до свого підприємства, стабільності зарплати, яка в середньому складає 12-13 тисяч гривень.

Колектив "Волинь-Кальвіс" допомагає у будівництві Свято-Володимирського храму ПЦУ, що знаходиться поблизу "Ковельсільмашу".

…Чують небеса і посилають своє благословення на ритмічну, успішну і таку  корисну і потрібну для людей роботу. Тож в переддень свята ковельчани зичать всім працівникам машинобудівної галузі Благодаті Господньої, радості від праці, сімейного благополуччя та здоров'я міцного!

Анатолій Семенюк.

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Професійне свято – День машинобудівника колектив українсько-литовського підприємства ТзОВ "Волинь-Кальвіс", яке очолює досвідчений керівник Анатолій Понікарчук, зустрічає з піднесеним настроєм. Незважаючи на економічну кризу,  великою мірою викликану коронавірусом, підприємство швидко стало на ноги і з червня ц. р. запрацювало у звичайному режимі.

Сьогодні в повному обсязі тут виконують всі замовлення на твердопаливні котли, запчастини для сільськогосподарських машин та котельне обладнання від замовників Литви, Білорусі і України.

Успішно працює система менеджменту управління якістю. Маємо зазначити, що продукція  сертифікується за європейськими стандартами – тобто якість перевіряється на вході, в процесі роботи і на виході – скажімо, як на німецькому "Мерседесі".

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 397

У центрі Ковеля, просто неба, фахівці з обслуговування клієнтів АТ «Волиньгаз» інформували споживачів про експрес-реєстрацію в Особистому кабінеті 104.ua. Консультували, спілкувались і роздавали ілюстровані листівки. Ковельчани залишали свої контакти для автоматичної реєстрації в онлайн-сервісах «Волиньгаз». Люди розуміють, що в умовах карантину краще, швидко і зручно комунікувати з газовою компанією саме онлайн.

Карантин вивів українців в онлайн. Відтепер близько ста тисяч волинян щомісяця використовують онлайн-сервіси. Зокрема, за допомогою онлайн-сервісів 104.ua можна передавати показання лічильника газу, сплачувати за розподіл (доставку) газу, відстежувати споживання блакитного палива всього за кілька хвилин.

Ковельчанці Ганні Романчук — 64 роки (на знімку). Показники лічильника газу жінка передає через чат-бот Viber 7104ua: «Зареєструвалась пів року тому, коли карантин почався. Передаю показники за трьох. Раніше щоразу ходила в Центр обслуговування – тепер немає потреби. Все під рукою».

В онлайн пані Ганна перейшла швидко – кілька секунд. Каже: знайшла чат-бот у своєму Viber-месенджері, натиснула кнопку  «Додатково» (меню). Обрала QR-код, після чого навела камеру на це зображення з кодом  для сканування.

Щомісяця з 1 по 5 число споживачі природного газу передають показання лічильника газорозподільній компанії, а до 20 числа сплачують за розподіл (доставку) газу. В умовах карантину ці операції можна робити швидко та безпечно – онлайн. Для цього компанія «Волиньгаз» розробила такі сервіси: Особистий кабінет на сайті 104.ua, чат-боти 7104ua у Viber та 7104ua в Telegram, мобільні додатки 104Mobile для Android та 104Mobile Light для iPhone.

«Цією акцією хочемо привернути увагу людей до вирішення газових питань онлайн. Вдома можна зареєструватись в Особистому кабінеті на сайті 104.ua,  можна за один дзвінок у наш контакт-центр за номером (067) 33 39 104. Після дзвінка споживачу надійде смс-повідомлення на мобільний з логіном та паролем для входу на сайт. Далі потрібно перейти за посиланням з смс та авторизуватися на сайті. Після цього у будь-якому місці та будь-який час можна передавати показання лічильника та оплачувати за розподіл газу. Це зручно робити зі смартфону: потрібен лише доступ до Інтернету», – розповіла Ольга Півень, фахівчиня з обслуговування клієнтів АТ «Волиньгаз».

Ковельське відділення обслуговує майже 75 тисяч споживачів природного газу. Його керівник Олег Гнатюк радить ковельчанам і мешканцям інших міст та районів берегти власне здоров’я та дбати про здоров’я рідних – газові питання вирішувати онлайн. 

 «Онлайн-сервіси – спрощена комунікація. Щоб вирішити певне питання не потрібно кудись йти, відвідувати людні місця, стояти в черзі. Достатньо зробити кілька кліків у своєму смартфоні. 

Ковельське відділення «Волиньгазу» обслуговує жителів кількох об’єднаних територіальних громад (ОТГ), Ковельського, Рожищенського, Турійського районів, міста Ковеля, Рожища та селища Турійська. Зараз, у зв’язку з карантинними заходами безпеки, ми консультуємо клієнтів дистанційно: в телефонному режимі. Радимо їм використовувати всі переваги онлайн-сервісів», – зауважив начальник Ковельського відділення АТ «Волиньгаз» Олег Гнатюк.

Довідка: АТ «Волиньгаз» не продає газ, а здійснює розподіл природного газу для майже 250 тис. побутових споживачів та понад 4 тис. підприємств Волинської області. Аварійно-диспетчерська служба «104» АТ «Волиньгаз» працює цілодобово та без вихідних. Вирішити будь-які газові питання Ви можете за номерами телефонів контакт-центру АТ «Волиньгаз»: (067) 33 39 104 або (0332) 280 104 або в онлайн-сервісах компанії.

Наш кор.

 

У центрі Ковеля, просто неба, фахівці з обслуговування клієнтів АТ «Волиньгаз» інформували споживачів про експрес-реєстрацію в Особистому кабінеті 104.ua. Консультували, спілкувались і роздавали ілюстровані листівки. Ковельчани залишали свої контакти для автоматичної реєстрації в онлайн-сервісах «Волиньгаз». Люди розуміють, що в умовах карантину краще, швидко і зручно комунікувати з газовою компанією саме онлайн.

Карантин вивів українців в онлайн. Відтепер близько ста тисяч волинян щомісяця використовують онлайн-сервіси. Зокрема, за допомогою онлайн-сервісів 104.ua можна передавати показання лічильника газу, сплачувати за розподіл (доставку) газу, відстежувати споживання блакитного палива всього за кілька хвилин.

Ковельчанці Ганні Романчук — 64 роки (на знімку).  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 315

«Служба для нації була і є однією з провідних ідей Українського

жіночого руху, з якої він черпає свій етнос і своє остаточне оправдання»

Мілена РудНИцька, голова Всесвітнього «Союзу Українок» 1937-1939 р.р.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 3894

Переді мною – книга в світлоблакитній обкладинці, на якій зображена  православна святиня і будівля Верховної Ради, що символізує єдність держави і Церкви у розбудові країни. Назва книги значуща і актуальна: "Рускім міром" нас "бомблять" і Москва, і Київ. "Нікакой разніци". Автор - відомий релігієзнавець і краєзнавець, ветеран педагогічної праці Дмитро Пилипович Корнелюк.

Образно кажучи, ця праця – то голос вожака, який закликає "отару" згуртуватися і йти шляхом єдиної Православної церкви під прапором національного духу до своєї української кошари, де свої і Віра, і Правда, і Мова.

l

Мені до душі животворча теза, що людина народжується, щоб змінювати світ. Ось уже десятки років (скільки пам'ятаю) Дмитро Корнелюк ревно і наполегливо намагається змінювати сутність нашого життя на основі християнської моралі, любові і добра.

"Головне наше завдання – українізувати суспільство через звернення до національних традицій та християнських цінностей нашого народу. Бо інакше ми не матимемо не тільки повної незалежної від Москви Церкви, а власної самостійної держави",  – наголошує автор книги.

Більше  того, зважаючи на хаос в українському політикумі, роз'єднаність в Христовій вірі,  легковажність українців в питаннях виборчої демократії, книга Д. Корнелюка може бути корисною  просвітницькою настановою для багатьох виборців. Автор кожним реченням, кожним абзацом нагадує: "Прочитай, поміркуй і спрямуй свою свідомість в бік рідного українства".

l

На титульній сторінці Дмитро Пилипович презентує читачу філософську тезу: "Злу зернину можна посіяти таємно, але не можна приховати врожаю". І розкриває її суть на прикладі історичних фактів. "Понад 300 років минуло відтоді, коли з'явилась ідея "руского міра".  "Ідеологія "руского міра" – це продовження ідеології Золотої Орди. Москва, по суті,  досі зберігає цей спадок Батия. Злоба та агресія розпирають  Росію- Московію й сьогодні".

Автор вміло відкриває очі читача на той "урожай", що виріс із посіяного зла колись. Із того насіння витворилася, як монстр, братовбивча імперія, що готова русифікувати увесь світ – мечем і кров'ю. І поневолення частин Грузії, Придністров'я та України – це тільки невеликий штрих до великої масштабної загарбницької політики Московії.

Щоб акцентувати увагу читача на тій небезпеці, яку несе Україні "Рускій мір", автор на першій сторінці наводить слова п'ятого Президента України Петра Порошенка:

"Чим більше світ годує російського крокодила, тим сильніше він хоче їсти. Але це стосується не тільки зовнішньої, а й внутрішньої політики. Маємо пам'ятати: чим менше "руского міра" в Україні, тим більше шансів в українців вижити".

l

Чинником успішної незалежності є мова, – вважає Дмитро Корнелюк.

І справді, імперський завойовник усвідомлював і усвідомлює, що русифікація українців неможлива без поневолення і знищення українського Слова. І це йому вдається.

Очільник виборчого процесу команди "Зе" Дмитро Разумков, нині голова Верховної Ради України, на запитання, чому він розмовляє мовою окупанта, безапеляційно заявив: коли переможемо, то буду розмовляти українською. У  цій риториці віддзеркалюється позиція багатьох політиків, оте гниле "какая разніца".

Дмитро Пилипович цей вектор імперської мовної політики вміло розчленяє  на зовнішній і внутрішній  аспекти.

Зовнішня форма –  це пряма заборона української мови.

Внутрішня – винахід совєтських ідеологів, який  передбачає втручання в сам організм мови на всіх її рівнях: науковому, лексичному, фразеологічному, тобто створення чужерідної  російської моделі.

"Українське Слово – це слово воїнів, героїв, шляхетних лицарів", – декларує свою позицію автор і продовжує: "Питання державності, мови якраз  і допомагає… об'єднати і згуртувати тих, хто на  ділі готовий "душу і тіло покласти за нашу свободу".

l

Головною темою  всієї книги "Рускім міром"… є красномовні слова:

"Пишу про те, чим живу". І автор із надр своєї душі виплескує протест: "Не брудніть, не обпльовуйте історію, рідну мову. Не гнівіть Господа!".

Дмитро Корнелюк вправно в'яже ланцюг із всіх аспектів українства. Однією із таких ланок є погляд на історичну місію Петра Порошенка, п'ятого Президента України, який перший серед очільників верховної влади кинув виклик  Кремлю і словами відомого російського поета Михайла Лєрмонтова на весь світ заявив: "Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ".

l

Перечитуючи книгу Дмитра Корнелюка, навіть не вдаючись до глибокої аналітики, вкотре переконуюсь: якби не була русифікована мова,  зросійщена Церква, сфальсифікована історія, то не було б анексованого Криму, не пекли б незагоєні  рани Донбасу і не було б внутрішнього хаосу на Сході, Заході, Півдні і в Центрі країни.

Автор не втомлюється відкривати невтішну панораму історії в розділі: "Як Москва  ламала крила Українській Церкві". І не просто констатує болючі події і факти, а застерігає від того, щоб не потрапити на гачок антиукраїнських прихвоснів з так званої "п'ятої колони" "руского міра" в Україні.

У розділі "Правди не  сховати", автор на реальних фактах і подіях розкриває антиукраїнську діяльність так званої Української Православної Церкви (Московського патріархату).

"Цитаделлю політправослав'я в Україні  заслужено вважається Києво-Печерська Лавра. Свідченням того, кому моляться священики УПЦ (МП), є молитва Павла  (Лебедя) 22 січня 2014 року.  Владика Павло під час служби Божої порівняв Віктора   Януковича з Ісусом Христом, а також запевнив у своїй підтримці", – нагадує Дмитро Корнелюк.

Справді, оте знамените "риба гниє з голови" вправно переноситься в голови священиків нижчого рангу, які дурять своїх  вірних твердженням про те, що ПЦУ "не благодатна". Інший приклад вражає своїм цинізмом, коли священик одного із храмів Київщини назвав Героя-кіборга "братовбивцею".

"Все це – арсенал зброї Кремля в гібридній війні проти    України", – резюмує автор.

l

Дмитро Корнелюк один із розділів присвячує важливій історичній події – здобуттю Томосу та проголошенню Митрополії ПЦУ. “В цій непростій протиросійській і такій важливій для України місії   беззаперечна заслуга Петра Порошенка, Президента України 2014-2019 років”, – наголошує він.

Розділ "Томос відбувся.  Відбудеться і Україна" широкоформатно висвітлює ті недалекі від нас  у часі події. Автор розкриває передумови отримання Томосу,  реакцію Москви, яка оголосила справжню війну і проти України, і проти Вселенського Патріарха Варфоломія. Та волю народу не зламати.  Де Правда, там Перемога.                                                                                                                                                   

"Українська Церква здобула незалежність. Томос став не тільки торжеством православ'я, а й актом відновлення глибокої історичної справедливості для  Київської митрополії.

Томос для нас – фактично ще один Акт проголошення Незалежності України.  Ми розірвали останні пута, які прив'язували нас до Москви", – констатує цю перемогу  віри  і духовності Дмитро Пилипович. І тут же наводить слова Предстоятеля ПЦУ Митрополита Епіфанія: "Сьогодні немає канонічних і неканонічних церков. Сьогодні всі ми поєднані єдиною чашею Тіла і Крові Господніх. Тепер немає жодних перепон і причин, аби бути з Києвом, а не бути з Москвою. Двері відкриті навстіж для всіх, хто захоче приєднатися до ПЦУ. Тож виявляймо нашу любов до Господа у молитві і в добрих ділах своїх". 

l

Значна частина книги присвячена життєпису видатних церковних діячів України, починаючи з ХІ століття. 

По-особливому, досить велично, звучать імена Філарета – незламного борця, духовного лідера УПЦ, Героя України; Предстоятеля, Митрополита Київського і всієї України ПЦУ Епіфанія Думенка; Митрополита Симеона Шостацького; Митрополита Олександра Драбинка; Митрополита Михаїла Зінкевича у розділі "Їх волею і патріотизмом розбудовується ПЦУ". Їх автор називає духовними Велетнями України. І це правда. Адже – це не лише сини Божі. Вони – сини України, патріоти.

Не оминув автор увагою такої важливої теми, як свідчення вірних та священнослужителів незалежної Православної  Церкви України після отримання Томосу.

У розділі "Наша Церква – українська, вільна: прийди і помолись". Досить цікавими і патріотичними є роздуми Антоніни Гладун, вчительки Радошинської школи, яка доклала чимало зусиль, щоб у с. Радошині відродилась Українська Церква. Зокрема,  у статті  "Ми розірвали духовні пута" вона пише:

"Ми розірвали духовні

 пута

Із москалями раз і

 назавжди,

Тепер вже маєм

  вкраїнську Церкву

Рідну, свобідну навіки!".

Невимовну радість вірних с. Мерва Горохівського району змальовує Алла Ващук, прихожанка церкви Різдва  Богородиці: "Йде перша Божа служба українською мовою. Люди розчулилися до сліз. Всі обнімаються, цілуються. І всі хором виголошують: "Наша Церква – Українська, вільна: прийди і помолись".

l

В анотації до нової праці Дмитра Корнелюка зазначається:

"В книзі немає надуманих фактів, а лише правда, достовірна, щира і свята, яка базується тільки на документах і свідченнях очевидців, без будь-яких художніх присмаків, політичної заангажованості".

Ставлю свій підпис під кожним словом оцінки книги. І разом із тим висловлюю і свою суб'єктивну думку: "Книга цікава, легко читається, філософськи мудра, насичена крилатостями і літературно виважена".

А до того срібного поважного чола Дмитра Корнелюка – дружній шарж:

Майнуть роки. Настане

       інший світ.

В нім буде день і ніч, зло і

  добро.

Десь промайне животворящий промінь

  світла,

І мовить хтось: "Це світло – невгамовний наш Дмитро!".

Анатолій  СЕМЕНЮК.

НА СВІТЛИНАХ: обкладинка книги і титульна сторінка.

Переді мною – книга в світлоблакитній обкладинці, на якій зображена  православна святиня і будівля Верховної Ради, що символізує єдність держави і Церкви у розбудові країни. Назва книги значуща і актуальна: "Рускім міром" нас "бомблять" і Москва, і Київ. "Нікакой разніци". Автор - відомий релігієзнавець і краєзнавець, ветеран педагогічної праці Дмитро Пилипович Корнелюк.

Образно кажучи, ця праця – то голос вожака, який закликає "отару" згуртуватися і йти шляхом єдиної Православної церкви під прапором національного духу до своєї української кошари, де свої і Віра, і Правда, і Мова.

ххх

Мені до душі животворча теза, що людина народжується, щоб змінювати світ. Ось уже десятки років (скільки пам'ятаю) Дмитро Корнелюк ревно і наполегливо намагається змінювати сутність нашого життя на основі християнської моралі, любові і добра.

"Головне наше завдання – українізувати суспільство через звернення до національних традицій та християнських цінностей нашого народу. Бо інакше ми не матимемо не тільки повної незалежної від Москви Церкви, а власної самостійної держави",  – наголошує автор книги.

Більше  того, зважаючи на хаос в українському політикумі, роз'єднаність в Христовій вірі,  легковажність українців в питаннях виборчої демократії, книга Д. Корнелюка може бути корисною  просвітницькою настановою для багатьох виборців. Автор кожним реченням, кожним абзацом нагадує: "Прочитай, поміркуй і спрямуй свою свідомість в бік рідного українства".

ххх

На титульній сторінці Дмитро Пилипович презентує читачу філософську тезу: "Злу зернину можна посіяти таємно, але не можна приховати врожаю". І розкриває її суть на прикладі історичних фактів. "Понад 300 років минуло відтоді, коли з'явилась ідея "руского міра".   

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 499

Земельний пай: 

що варто знати

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 421

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 332

Коронавірус вніс свої руйнівні корективи у всі сфери нашого життя. Не оминула ця гірка  чаша і спорт. І ось, нарешті, перші втішні повідомлення про ті чи інші змагання. Пробили заскорузлу стіну заборон і веслувальники на байдарках та каное.

Про юніорський чемпіонат України газета  писала. Сьогодні новий прорив і радість: збірна України юних веслувальників взяла участь у престижних міжнародних змаганнях року "Олімпійські надії", які відбулися в угорському місті Сегеда.

Важливо почути з перших вуст про цю подію. Тому пропоную ексклюзивне телефонне інтерв'ю з каноїстом Тарасом Семенюком, студентом Східноєвропейського національного університету (тренери Володимир Троцюк, Світлана Проніна).

— Тарасе, ці змагання — то перевірка сил перед майбутніми Олімпійськими стартами. Вони показують, на якому щаблі знаходяться наші веслувальники в ієрархічній "драбині" Європи. Ти задоволений результатами змагань?

— Звичайно. Результат говорить сам за себе: в "Кубку націй" ми треті серед найсильніших команд Європи (451 очко).

Команда виборола 11 золотих медалей, 10 — срібних та 11 бронзових. За кількістю медалей ми — другі.

— З погляду на твої попередні  успіхи від тебе, мабуть, чекали кращих результатів. Що сталося?

— На підготовчих зборах у Вінниці я захворів і не зміг повноцінно тренуватися. Стояло питання, чи взагалі братиму участь у змаганнях.

З іншого боку, я не вважаю свій виступ зовсім невдалим, адже на всіх заявлених дистанціях виходив у фінал. В четвірці ми завоювали друге місце. Для мене це важлива перемога і над собою, і над недугою.

— Я бачив в смартфоні, як ви на всій дистанції були лідерами, ішли впевнено і раптом на фініші "прогавили" 0,12 секунд угорцям. В чому причина?

— Розслабилися на останніх метрах, а суперники рвонули з останніх сил. Це боротьба без компромісів.

— Хто з ковельчан-збірників змагався поруч з тобою?

— Василина Калитюк — бронзова і срібна медалі та Роман Гончарук — четверте місце (тренери Федір Семенюк, Василь та Олександр Прохорук).

— Молодці! Ковель гордиться Вами. Попереду — нові старти. Які висновки із змагань?

— Розглянемо недоліки, проаналізуємо промахи в підготовці і в ході змагань й будемо  вдосконалюватися. 

— Організацією змагань задоволені?

— Все класно, на найвищому рівні. Ми задоволені.

— Що ж, нових успішних стартів. Боріться і перемагайте!

Анатолій СЕМЕНЮК.

Коронавірус вніс свої руйнівні корективи у всі сфери нашого життя. Не оминула ця гірка  чаша і спорт. І ось, нарешті, перші втішні повідомлення про ті чи інші змагання. Пробили заскорузлу стіну заборон і веслувальники на байдарках та каное.

Про юніорський чемпіонат України газета  писала. Сьогодні новий прорив і радість: збірна України юних веслувальників взяла участь у престижних міжнародних змаганнях року "Олімпійські надії", які відбулися в угорському місті Сегеда.

Важливо почути з перших вуст про цю подію. Тому пропоную ексклюзивне телефонне інтерв'ю з каноїстом Тарасом Семенюком, студентом Східноєвропейського національного університету (тренери Володимир Троцюк, Світлана Проніна).

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 315

Гороскоп

з 28 вересня по 4 жовтня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 434