Ковельський МРВ УДСНС  України  у Волинській області  закликає вас не виходити на ненадійну кригу і застерегти від цього своїх дітей!

Через постійно мінливу температуру повітря, на річках та озерах України утворюється нестійкий крижаний покрив, який становить особливу небезпеку для всіх відвідувачів водойм.

      Нагадуємо що під час виходу на кригу необхідно дотримуватись наступних вимог:

- Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

- Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

- При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

- Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов’язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

- Ніколи не перевіряйте товщину льоду ударами ніг.

- Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляйте у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупиніться і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Завзятим рибалкам також слід зважати на те, що зимова ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил безпеки при знаходженні на льоду.

Пам’ятайте, що необдумана та необережна поведінка може коштувати життя! 

Ковельський МРВ УДСНС  України  у Волинській області  закликає вас не виходити на ненадійну кригу і застерегти від цього своїх дітей!

Через постійно мінливу температуру повітря, на річках та озерах України утворюється нестійкий крижаний покрив, який становить особливу небезпеку для всіх відвідувачів водойм.

      Нагадуємо що під час виходу на кригу необхідно дотримуватись наступних вимог:

- Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

- Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

- При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

- Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов’язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

- Ніколи не перевіряйте товщину льоду ударами ніг.

- Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляйте у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупиніться і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Завзятим рибалкам також слід зважати на те, що зимова ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил безпеки при знаходженні на льоду.

Пам’ятайте, що необдумана та необережна поведінка може коштувати життя! 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 236

Минулого вівторка, 19 січня, християни України відзначили одне з найбільших свят – Богоявлення Господнє, або Водохреще. З цієї нагоди у храмах відбулися Богослужіння,   освячення води, в тому числі  на річці Турії. У такий спосіб люди прославляють хрещення тридцятирічного Ісуса Христа у річці Йордан, яке здійснив Іоан Хреститель.

Після цього на Ісуса зійшов святий Дух в образі голуба, через що свято називають Богоявленням.

Урочисто, піднесено й емоційно відзначили Водохреще у храмі Великомученика і цілителя Пантелеймона смт Люблинця, де настоятелем  є протоієрей о. Матвій Олійник (на світлинах).

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Минулого вівторка, 19 січня, християни України відзначили одне з найбільших свят – Богоявлення Господнє, або Водохреще. З цієї нагоди у храмах відбулися Богослужіння,   освячення води, в тому числі  на річці Турії. У такий спосіб люди прославляють хрещення тридцятирічного Ісуса Христа у річці Йордан, яке здійснив Іоан Хреститель.

Після цього на Ісуса зійшов святий Дух в образі голуба, через що свято називають Богоявленням.

Урочисто, піднесено й емоційно відзначили Водохреще у храмі Великомученика і цілителя Пантелеймона смт Люблинця, де настоятелем  є протоієрей о. Матвій Олійник (на світлинах).

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 247

Погода в Ковелі 

21 – 27 січня

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 247

От і прийшла до нас "чаклунка"-зима, накривши світ широкими білими крильми.

І хоч сьогодні ще сніжить та приморожує, але з кожним днем Сонце все вище над головою, що означає лиш одне: наближається весна, і в кожного з нас з'являється надія на краще. 

Мені зовсім не хочеться говорити про сумне і те, що гнітить наші стривожені душі, адже ми з вами опинились у полоні  негативної інформації й подій, які, на жаль,  стають нашим повсякденням. 

Давайте поговоримо про інше.

Пригадайте, коли Ви востаннє були закохані? Коли серце охоплював трепет й неймовірне бажання помічати кожну дрібничку,  коли захоплено милувалися  заходом і сходом Сонця, коли хотілось посміхатись й  радіти кожній безцінній миті життя.  

…І ось я йду зимовим  парком,  сніжинка казкової форми й краси падає на мої плечі, і я відчуваю,  ніби живу у чарівній і неповторній казці. А казка – всюди.

І так важливо, щоб це душею відчули усі, щоб пройнялися красою і неповторністю своєї землі, ставали добрішими, чуйними, терплячими і люблячими. Так. Саме люблячими.  

Я звернула увагу на літнє подружжя, яке, міцно тримаючись за руки, йшло алеєю парку. В їхніх очах помітила стільки любові й теплоти, що усі мої проблеми та переживання вмить розчинились в повітрі. Здавалося, що їхні обличчя сяяли життєдайним джерелом почуттів, а зморшки на чолі десь  "порозбігалися" в невідомому напрямку.

Я сповільнила крок, й тихенько, не поспішаючи, стала йти за ними (даруйте, що цікавість взяла гору – авт.).

– Ганнусю, я щасливий, що ти у мене є, – мовив тихо до своєї дружини чоловік. – А пам'ятаєш, як ніс тебе на руках через весь парк й навіть випадкові перехожі заздрили нашому коханню?

– Так, Миколо, пам'ятаю, тоді навіть трохи соромилася, що ми привертаємо до себе увагу.  А тепер не уявляю, як би жила без тебе всі ці роки. Ти мій герой, ти – моя підтримка і опора.

…На моєму обличчі виступили щирі сльози щастя, адже від почутого неможливо  було не розчулитись.

А хіба завжди ми знаходимо сміливість сказати про свої почуття своїм чоловікам, дружинам, дітям, батькам, дідусям й бабусям, своїм рідним і друзям? Через шквал негативу, який звалився на нас як снігова лавина, ми забуваємо про головне: любов, людяність, добро ніхто не відміняв. 

Давайте частіше нагадувати один одному, що ми насправді відчуваємо, дарувати свою любов словами і вчинками, не забувати цілувати й обіймати своїх найдорожчих.

 Нехай написані рядки принесуть любов, радість і тепло кожному, хто прочитає їх. А настрій навіть у найхолодніші зимові дні завжди залишиться веселим і бадьорим.

З повагою та любов'ю – 

Світлана ТРОЦЮК.

От і прийшла до нас "чаклунка"-зима, накривши світ широкими білими крильми.

І хоч сьогодні ще сніжить та приморожує, але з кожним днем Сонце все вище над головою, що означає лиш одне: наближається весна, і в кожного з нас з'являється надія на краще. 

Мені зовсім не хочеться говорити про сумне і те, що гнітить наші стривожені душі, адже ми з вами опинились у полоні  негативної інформації й подій, які, на жаль,  стають нашим повсякденням. 

Давайте поговоримо про інше.

Пригадайте, коли Ви востаннє були закохані? Коли серце охоплював трепет й неймовірне бажання помічати кожну дрібничку,  коли захоплено милувалися  заходом і сходом Сонця, коли хотілось посміхатись й  радіти кожній безцінній миті життя.  

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 295

Розпочинаючи відзначати зимові свята 19 грудня (день вшанування Святого Миколая) і піднімаючи келихи із шампанським, горілкою чи коньяком, кожен із нас сподівався, що із закінченням високосного 2020-ого року всі проблеми і негаразди підуть у небуття.

Не склалося. Вийшло, як у тій примовці: "Випивали, веселились, а,  проспавшись, просльозились".

І справді. Клятий коронавірус  нікуди не подівся. Карантинний зашморг не тільки не послабшав, а ще більше затягнувся. Цьому “посприяв” жорсткий карантин, який урядовці запровадили з 8 по 24 січня включно. Чому саме з 8-ого, а, скажімо, не з 1-ого, ніхто толком пояснити не може. Крім, хіба, пліткарів  і  нашіптувачів, які натякають, що у Новорічні дні пану президенту треба було просто відпочити у Буковелі й покататися на лижах. 

Але вірити ворожим силам – себе не поважати.

Щоправда, суворий карантин вийшов якимсь дивнуватим. Ринки, кіоски підприємців, крім продовольчих,  зачинені. Супермаркети працюють, але в них купити можна лише те, що їмо і п'ємо. А от предмети побутової хімії, гігієни і санітарії – зась. Про шкарпетки, білизну, одяг й взуття навіть згадувати не можна. Хоч все воно знаходиться у супермаркетах поруч. Але пиво, вино, кока-колу бери, а пральний порошок, зубну пасту, фейрі – і  не згадуй.

– Треба було раніше думати, – пояснює прем'єр-міністр Шмигаль недотепам.  –  Могли ж завчасно купити труси і майки, шкарпетки і бюстгальтери.

Могли, напевно, але не всі, бо не в кожній сім'ї є такі грошові запаси, як  у пана Шмигаля чи його міністрів, котрі отримують зарплату у 100, 200 а то й мільйон  гривень. Зрештою, одяг  і  шкарпетки, колготи і труси мають властивість рватися у найбільш непідходящий момент. А голку з ниткою, щоб їх заштопати, теж не можна вільно придбати. Спробуй карантин порушити  – охоронці "правопорядку" тут як тут: готуй,  "злочинцю",  тисяч 17 штрафу.

І знову ж таки кляті опозиціонери  і пліткарі нашіптують: "А уряд хіба не міг раніше подумати про вакцину? В багатьох країнах вакцинація йде повним ходом, а  в Україні все думають-гадають, з чого почати і що робити?".

І придумали: оголосили про різке підвищення вартості тарифів  на газ і електроенергію з 1 січня 2021-ого року. Тобто ось вам, шановні українці, подарунок "під ялинку". Хоча якби подумали раніше, то згадали б слова гаранта, котрий деякий час тому, займаючись фізкультурою на тренажері, привселюдно заявив, що тарифи не тільки не зростатимуть, а падатимуть. Є, мовляв, у влади такий хитрий механізм. 

Може, щось в урядовців і впало, але тільки не тарифи. Бо їх встановлює не Кабінет Міністрів, а  компанії-монополісти, котрі давно вже перебувають в руках олігархів, прізвища яких всім  відомі: Коломойський, Ахметов, Фірташ та іже з ними.

Як результат, бідолашні українці замість того, щоб виконувати  вимоги суворого карантину, дотримуватися самоізоляції і соціальної дистанції, змушені в тріскучий мороз виходити на акції протесту, які щосили заохочують всілякі ОПЗЖ-исти, які взаємодіють із згаданими вище олігархами – наприклад, Медведчуком,  зять котрого, як повідомляють ЗМІ, тісно пов'язаний з електроенергетикою Росії. Чи не через те наша влада дала "зелене" світло для закупівлі електроенергії там і в Білорусі, хоча українські потужності, як слід, не задіяні? 

Побачивши, що підвищення тарифів хоч і відволікло увагу людей від пандемії коронавірусу, але політичну і соціальну напругу в країні не зменшило, уряд ухвалив рішення щодо зменшення тарифів  на газ для населення. З цього приводу Володимир Зеленський заявив: "За прийнятим рішенням ціна на газ для населення знизиться більш як на 30 відсотків. Ми разом працювали, аби знайти механізм для цього".

Злостивці знову скажуть: "Якщо працювали разом, то чому цього не зробили раніше? Для чого було збурювати народ і ціну підвищувати, щоб пізніше її знижувати?”. Не будемо відповідати на такі провокаційні запитання. Це – висока політика, яку  не кожному з нас можна зрозуміти. Головне, що ціна куба газу тепер становитиме 6 гривень 99 копійок.  Щоправда, до кінця не зрозуміло, чи в названу ціну входитиме і вартість  транспортування "блакитного" палива й чи знижка діятиме до кінця опалювального сезону?

А ще пан Шмигаль потішив і такою новиною: "Уряд розробив і найближчим часом прийме механізм, який  передбачає прямі виплати тим, у кого є електроопалення".  Це добре. Але таке опалення є далеко не у всіх, хто споживає електроенергію. Отже, їм знижки не передбачені?  І  пільгових 100 кВт.годин не повернуть? Так що хай і надалі збагачуються олігархи, а ми біднішаємо, бо така вже наша доля?

У народі кажуть: "Як рік почався, таким він буде". Шкода, якщо ці слова збудуться  у  2021-му. Для чого ж ми скільки спиртного за нього випили і такі фейєрверки й салюти пускали?

По-моєму, відповіді на це запитання не знають ні  в ОП, ні в КМ, ні у ВР. На превеликий жаль.

Охрім СВИТКА.

P.S. Все-таки капосні  наші  люди. Не встигла київська влада зробити гарну справу і знизити ціну на 30 відсотків, як деякі неврівноважені особи стали ревізувати урядову постанову. Вони ніби-то підрахували, що ціна фактично знизиться не на третину,  а на... 2-3 відсотки. Ось що написав один горе-експерт: "Ціна газу від "Нафтогазу" нині складає 7,22 грн./куб. м. Уряд пропонує 6 грн. 99 коп., знижка – 23 копійки, що складає приблизно 3-2 відсотки. І такий експерт не один. То хіба може в подібних несприятливих умовах уряд нормально працювати, коли все нам "не так".

А як, дозвольте запитати?

О. С.

Розпочинаючи відзначати зимові свята 19 грудня (день вшанування Святого Миколая) і піднімаючи келихи із шампанським, горілкою чи коньяком, кожен із нас сподівався, що із закінченням високосного 2020-ого року всі проблеми і негаразди підуть у небуття.

Не склалося. Вийшло, як у тій примовці: "Випивали, веселились, а,  проспавшись, просльозились".

І справді. Клятий коронавірус  нікуди не подівся. Карантинний зашморг не тільки не послабшав, а ще більше затягнувся. Цьому “посприяв” жорсткий карантин, який урядовці запровадили з 8 по 24 січня включно. Чому саме з 8-ого, а, скажімо, не з 1-ого, ніхто толком пояснити не може. Крім, хіба, пліткарів  і  нашіптувачів, які натякають, що у Новорічні дні пану президенту треба було просто відпочити у  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 230

Чесно кажучи, за останні роки ми відвикли від справжньої зими. І ось напередодні свята Богоявлення вона нагадала про себе: землю вкрила  пухнаста снігова ковдра, вдарили справжні хрещенські морози – до мінус 200С і більше. 

Діти і дорослі враз згадали про санки, ковзани і лижі, зраділи можливості побути на свіжому повітрі, де, можливо, менша загроза підхопити клятий коронавірус.

І хоч синоптики вже із сьогоднішнього дня обіцяють суттєве потепління, краса цьогорічної зими надовго залишиться у нашій пам'яті. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

Чесно кажучи, за останні роки ми відвикли від справжньої зими. І ось напередодні свята Богоявлення вона нагадала про себе: землю вкрила  пухнаста снігова ковдра, вдарили справжні хрещенські морози – до мінус 200С і більше. 

Діти і дорослі враз згадали про санки, ковзани і лижі, зраділи можливості побути на свіжому повітрі, де, можливо, менша загроза підхопити клятий коронавірус.

І хоч синоптики вже із сьогоднішнього дня обіцяють суттєве потепління, краса цьогорічної зими надовго залишиться у нашій пам'яті. 

Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.

  

  

  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 251

Цикл світлих Новорічно-Різдвяних свят у Ковелі розпочався 19 грудня, у день святого Миколая, коли засяяла вогнями головна ялинка міста.

До організації дійства долучилось чимало ковельчан. Усі добре попрацювали над тим, аби свято стало яскравим і незабутнім. Казкову атмосферу та веселий настрій під час святкового дійства подарували присутнім  актори Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд 10 місце", зокрема, діти та дорослі охоче фотографувалися  з казковими героями біля новорічних фотозон. 

l

Напередодні Різдва колектив театру-студії "10 ряд 10 місце" знову долучився з привітаннями до соціальних проєктів для дітей пільгових категорій. Вже третій рік поспіль актори театру разом зі службою у справах дітей і міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді організовують благодійні святкові програми – для діток з малозабезпечених сімей та для дітей, сім'ї яких потрапили у складні життєві обставини.

"Дякуємо за гарну можливість подарувати діткам тепло та доброту наших сердець – щиро радіємо, що можемо кожного року ділитись своєю творчістю та бути причетними до маленького дива – святкового настрою та щастя в дитячих очах!", – йдеться на сторінці театру-студії  у Фейсбуці.

Підготувала Юлія ЛИТВИНЮК.

НА СВІТЛИНАХ: актори театру-студії "10 ряд 10 місце" під час Новорічно-Різдвяних свят у Ковелі. 

Фото з архіву театру-студії.

Цикл світлих Новорічно-Різдвяних свят у Ковелі розпочався 19 грудня, у день святого Миколая, коли засяяла вогнями головна ялинка міста.

До організації дійства долучилось чимало ковельчан. Усі добре попрацювали над тим, аби свято стало яскравим і незабутнім. Казкову атмосферу та веселий настрій під час святкового дійства подарували присутнім  актори Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд 10 місце", зокрема, діти та дорослі охоче фотографувалися  з казковими героями біля новорічних фотозон. 

ххх

Напередодні Різдва колектив театру-студії "10 ряд 10 місце" знову долучився з привітаннями до соціальних проєктів для дітей пільгових категорій. Вже третій рік поспіль актори театру разом зі службою у справах дітей і міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді організовують благодійні святкові програми – для діток з малозабезпечених сімей та для дітей, сім'ї яких потрапили у складні життєві обставини.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 284

На шпальтах "Вістей Ковельщини" ми досить часто публікуємо розмови з відомим народознавцем і віщуном дідом Потапом. Судячи з усього, його міркування багатьом читачам цікаві, хоч не всі погоджуються з оригінальними,  часом   парадоксальними думками нашого  візаві.

Сьогодні – перша в новому 2021-му  році розмова з дідом Потапом.

l

– Пане Потапе, наша з Вами розмова відбувається у дні, коли українці святкують Новий рік і Різдво, хоча у всьому цивілізованому світі відзначають спочатку Різдво, а потім – Новий рік. Це правильно?

– Звичайно, якщо людина – переконаний християнин, то повинна робити навпаки. В минулому так і було. За так званим старим стилем, який більшовики у примусовому порядку відмінили після жовтневого перевороту у 1917 році, Росія перейшла на новий стиль.  Отоді 25 грудня стало 7 січня, а Новоріччя почали відзначати 1 січня, тобто на два тижні раніше, аніж його святкували наші предки. Але традиція збереглася, і для багатьох новий рік настає 14 січня, а Різдво – 25 грудня, або 7 січня "по-новому".

– Кому була вигідна така плутанина?

– Тим же більшовикам, які  хотіли все перевернути догори дригом. Пам'ятаєте, як у їхній головній пісні "Інтернаціоналі" співають: "Ми наш, ми новий світ збудуєм"? От і "збудували”: старе сплюндрували, а нове будували з великими потугами (маю на увазі питання моральності і духовності). Додумалися до того, що під приводом боротьби з релігійними пережитками заборонили святкувати не тільки Різдво, а  й Новий рік! Тільки на початку 30-их років ХХ століття дозволили відзначати його 1 січня. Різдво ж було під забороною до самої  горбачовської перебудови.

Але люди все одно святкували. Хто ховаючись, хто – відкрито. Майже не було такої сім'ї, де б 6 січня на Святвечір не збиралися члени родини, не молилися за здоров'я присутніх  і не куштували кутю. Хіба тільки фанатики-атеїсти нехтували цю традицію, але,  на щастя, їх була меншість.

На Різдво тоді назначали партійні і  комсомольські збори, політзаняття, лекції на атеїстичні теми, слідкували за тим, щоб хтось, бува, не пішов  у церкву або не взяв відгул. Доходило до парадоксів. Один колишній  партійний працівник розповідав  мені, що якось після атеїстичного вечора парторг колгоспу запросив його і представника обкому партії додому "на кутю".

– Ну, вони, звичайно, не пішли…

– Не пішли, а поїхали машиною голови колгоспу до хати парторга.  І кутю їли, і горілку пили і навіть пробували колядувати, хоч слів колядки толком не знали. Отакі курйози трапилися в нашому недалекому минулому.

– Знаєте, пане Потапе, і  траплялися, і трапляються досі. Особливо це відчувається у Новорічно-Різдвяні свята. Я вважаю так: коли ми вже визнаємо свої традиції, свої свята, то для чого сюди приплітати запозичення з чужих вірувань і релігій?

– Що маєте на увазі?

– Якийсь незрозумілий потяг до святкування  Нового року за Східним календарем, що спостерігаємо не перший рік. То нам потрібен якийсь жовтий Пацюк, та металевий (?!) Бик,  то інша міфічна істота. Коли ми так захоплюємося стародавніми віруваннями і традиціями, то чому не заглибитися в рідну слов'янську історію? Там є багато  речей, які варто знати і популяризувати.

– Абсолютно згоден з вами. Адже наша історія налічує не 2021 рік, як стверджують  християнські богослови, а набагато більше. Сьогодні за старослов'янським календарем  7528 рік, а зовсім скоро настане  7529.

Але історична пам'ять не була потрібна ані більшовикам, ані  послідовникам інших ортодоксальних  течій, ані теперішнім  "реформаторам". Я більш, ніж впевнений у тому, що коли б  сьогодні про наші  національні традиції і вірування запитати пана президента чи когось із нардепів-демагогів, то у відповідь було б мовчання або якась нісенітниця. На жаль.

– А яким є 2021-й рік за старослов'янським календарем?

– Це рік Голосистого Півня.

– Трохи незвично бачити Півня у ролі символа року…

– Незвичного у цьому немає абсолютно нічого. Півень для українців, як і для багатьох слов'янських народів, є священним птахом. Його пов'язували з божеством Сонця. Він своїм співом відганяє злих духів, наближає перемогу добра над злом. Згадаймо наших класиків. У Тараса Шевченка є віщі слова: "Ще треті  півні не співали, ніхто ніде не гомонів". Пригадуєте? Наші предки колись ніч розділяли на три періоди – коли співали перші півні (приблизно опівночі), другі (годині о 2-й) і треті (на світанку). І саме "треті  півні"  сповіщали про відступ темряви і настання нового дня.

Велику роль Півню  відвів Микола Гоголь у творі "Вій":  молодому бурсаку, який відспівував панночку і якого з усіх боків атакувала нечиста сила, вкрай важливо було протриматися до співу півня, що означало  перемогу над тією силою.  Півням присвячено багато оповідань, віршів, казок. Ми можемо іронічно усміхатися, але жодна добропорядна господиня в Україні не вважає своє пташине "царство" повноцінним, якщо у ньому немає півня або навіть декількох. Без цього птаха неможливе продовження  курячого роду, народження курчаток. Яйце, в свою чергу, є символом Великодня, підтвердженням торжества життя над смертю. 

Півень  – це своєрідний оберіг. Його гребінь схожий на полум'я вогню, тому його вважали покровителем цієї природної стихії. Недарма ж у народі кажуть про пожежу: "Розгулявся "червоний півень". Зображення птаха малювали на будинках, ставили на дах, щоб не сталося в домі біди. Півня запускали в будинок першим, щоб відігнати злих духів і вберегти оселю від  вогню.

– В багатьох містах світу, в тому числі й України, зображення Півня присутнє на гербах, прапорах, інших атрибутах влади.

– Так,  подібні  факти  мають місце. Деякий час тому я у "Вістях Ковельщини" читав статтю Почесного громадянина міста, відомого краєзнавця, поета і письменника Анатолія Семенюка (назви, на жаль, не пам'ятаю) про доцільність вивчення питання про увічнення Півня як одного із символів Ковеля.

– Як людина, котра вміє передбачати і прогнозувати деякі майбутні події, що можете сказати про роль Голосистого Півня в долі України і українців в нинішньому році?

– Хочу зазначити, що згідно із старослов'янським календарем, рік Голосистого Півня розпочнеться 21 березня – час весняного рівнодення.   До цього "господарем" наших доль є Павук. Отож, до приходу Півня саме ця комаха  ще впливатиме на наше життя. Тому можливі хитросплетіння  різних подій і фактів, які не особливо полегшать існування кожного з нас і київських політиків. Образно кажучи, будемо борсатися в тенетах проблем, як   мухи у павутинні.

Чи стане краще зі вступом у законні  права Голосистого Півня? Простіше простого сказати: поживемо – побачимо. Але спробуємо трохи поміркувати.  Як вище я говорив, Півень є уособленням перемоги добра над злом. Логічно припустити, що зло поступово відступатиме з української землі. Але для цього потрібна єдність зусиль влади і народу. У влади, яка дедалі більше скочується в болото корупції, невігластва і антиукраїнства, сьогодні я такої волі не бачу. 

Все це може призвести до того, що народ наруги над собою не витримає – маю на увазі брехню і нещирість можновладців, зростання вартості комунальних послуг і зниження рівня життя більшої частини населення. А Півень, як відомо, птаха войовнича – він може й кинутися у "бій" за права людей.

В міжнародних справах Голосистий Півень вимагатиме від українських політиків більше рішучості, твердості і наступальності. Перемир'я на Донбасі – це добре, але наші герої продовжують помирати, не маючи дозволу на постріли в агресора  у відповідь. То який же це мир? 

Є небезпека того, що скориставшись загостренням внутрішньополітичної ситуації в США, Росія може скоїти військову провокацію проти України. На країни Європи  надто покладатися не варто, адже там своїх проблем вистачає.

– То що робити?

– Зміцнювати обороноздатність країни, нарощувати потужність Збройних Сил, бути готовим у випадку необхідності дати адекватну відповідь агресору. Ну, й, безперечно, почати нарешті викорінювати антиукраїнську нечисть  з усіх закапелків, де вона затаїлась.

Ми мусимо дочекатись того благословенного часу, коли заспіває третій Півень і сповістить про нашу перемогу над ворогами.

– Що ж, будемо на це сподіватися. Тим більше, що, на моє глибоке переконання, український Півень набагато сильніший і мудріший від китайського Бика. Кажучи "сильніший",  я маю на увазі не фізичну, а інтелектуальну, духовну силу, уміння виходити із найскрутніших ситуацій і впевнено перемагати своїх супротивників. Тож хай так буде у новому 2021-му році. Щастя всім!

Розмову вів 

Михайло КУЗЬМУК. 

На шпальтах "Вістей Ковельщини" ми досить часто публікуємо розмови з відомим народознавцем і віщуном дідом Потапом. Судячи з усього, його міркування багатьом читачам цікаві, хоч не всі погоджуються з оригінальними,  часом   парадоксальними думками нашого  візаві.

Сьогодні – перша в новому 2021-му  році розмова з дідом Потапом.

ххх

– Пане Потапе, наша з Вами розмова відбувається у дні, коли українці святкують Новий рік і Різдво, хоча у всьому цивілізованому світі відзначають спочатку Різдво, а потім – Новий рік. Це правильно?

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 320

Від  четверга 

до  четверга

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 191

Гороскоп

з 25 по 31 січня 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 367